Рішення № 13793135, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/47508.02.11 За позовомПриватного підприємства «Ратмир-Соло»

До

Про Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцептконсалт»

стягнення штрафу та зобов’язання вчинити дії

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача Старунь С.В.- представник

Гусар В.Є.- представник

          Рішення прийнято 08.02.2011, оскільки в судовому засіданні 25.01.2011 оголошувалася перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про зобов’язання відповідача провести за власний рахунок повторну оцінку нерухомого майна –комплексу будівель під літерами «Б», «Г»та «Д» загальною площею 2711,80 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 13а, про що скласти новий звіт про оцінку нерухомого майна, а також про стягнення з відповідача 1400 грн. штрафу за неналежне виконання пунктів 1.1, 3.1 договору на проведення оцінки майна від 08.06.2010 №08/06-10-3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у складеному на виконання договору звіті ринкова вартість нерухомості значно занижена та не відповідає ринковим цінам.

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на відповідність складеного звіту положенням договору та законодавства.

В судовому засіданні 25.01.2011 представником відповідача подано клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи з метою встановлення дійсної вартості належного позивачу об’єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 13а.

Представник позивача клопотання підтримав, запропонував поставити на вирішення експертизи питання стосовно оцінки складеного відповідачем звіту та звіту, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю Консалтинговою фірмою «Веданта-Експерт», на предмет їх повноти, всебічності та об’єктивності.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як зазначається у п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 №01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз»судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У справі №11/475 підставою позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань. Визначення вартості нерухомого майна до предмету доказування не входить. У зв’язку з чим відсутні підстави для порівняння висновків, викладених у звітах відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтинговою фірмою «Веданта-Експерт».

З урахуванням викладеного в судовому засіданні 08.02.2011 клопотання відповідача про призначення у справі будівельно-технічної експертизи судом відхилено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

08.06.2010 між сторонами укладено договір №08/06-10-3, відповідно до якого відповідач (суб’єкт оціночної діяльності) за замовленням позивача (замовника) зобов’язався виконати роботи з незалежної оцінки майна, що знаходиться в Деснянському районі м. Києва ( комплексу будівель літ. «Б», «Г», «Д» загальною площею 2711,80 кв.м), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 13а та належить замовнику на праві власності (п. 1.1 договору).

Оцінка майна виконується з метою визначення ринкової вартості майна для встановлення величини заставної вартості в разі застави цього майна для гарантування виконання кредитних зобов’язань (п. 1.3 договору).

Строк виконання робіт –7 робочих днів з моменту оплати авансу й надання всієї необхідної інформації про об’єкт оцінки (п. 1.5 договору).

Вартість робіт визначена сторонами у п. 2.1 договору і становить 700 грн. Аванс –50 % від загальної вартості робіт. Решта суми підлягає сплаті замовником перед підписанням акта приймання-передачі виконаних робіт, але не раніше ніж замовник ознайомиться з виготовленим та належно оформленим виконавцем звітом про оцінку майна (п. 2.2 договору).

Приймання –передача робіт по договору оформлюється двостороннім актом приймання-передачі виконаних робіт, який надається суб’єктом оціночної діяльності замовнику у двох екземплярах одночасно із передачею зібраної інформації щодо об’єкта оцінки (п. 4.2 договору).

16.06.2010 сторонами підписано акт прийому-передачі робіт по виготовленню звіту згідно вищевказаного договору, згідно з п. 1 якого відповідач передав, а позивач прийняв виконаний за договором звіт. Пунктом 2 цього акта сторони засвідчили, що узгоджена вартість робіт склала 700 грн. У п. 3 акта вказується, що сторони затвердили, посилаючись на складений професійно та компетентно звіт №100610, загальна ринкова вартість майна становить 32198000 грн., що станом на 10.06.2010 еквівалентно 4165000 дол. США.

Копія акта прийому-передачі звіту та звіту №100610 наявні в матеріалах справи.

20.06.2010 позивач вручив відповідачу вимогу про визнання ринкової вартості нерухомого майна згідно звіту №100610 недійсною та проведення за рахунок відповідача повторної оцінки майна. Вимога вмотивована тим, що ринкова вартість подібного нерухомого майна у м. Києві згідно рекламних оголошень складає в середньому 4970000 дол.США, що еквівалентно 39313000 грн., а тому визначена у звіті вартість майна занижена та не відповідає ринковим цінам, що діють на відповідну категорію будівель.

Листом від 30.06.2010 вимога позивача про проведення повторної оцінки майна відповідачем відхилена з огляду на недоцільність складення повторного звіту. В листі відповідач вказав, що в основу розрахунків ринкової вартості майна у застосованих відповідачем порівняльному та дохідному підходах покладалися ринкові дані, які відображають поточну кон’юнктуру ринку подібної нежитлової офісно-промислової комерційної нерухомості м. Києва з урахуванням найбільш ефективного використання об’єкта оцінки.

Відхилення відповідачем пропозицій позивача стосовно проведення повторного звіту і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом, а також з вимогами про стягнення з відповідача 1400 грн. штрафу, передбаченого п. 6.5 укладеного сторонами договору.

Суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими, виходячи з наступного.

За правовою природою укладений сторонами договір є договором підряду.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 858 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що у випадку, якщо виконані роботи не відповідають умовам договору, замовник протягом 50 банківських днів з дня письмового надання акта приймання-передачі виконаних робіт, повинен надати письмову вмотивовану відмову від прийняття робіт із зазначенням необхідних доробок та строків виконання. Якщо у вказаний термін суб’єкт оціночної діяльності не отримає вмотивовану відмову, роботи вважаються виконаними з урахуванням усіх вимог договору (п. 4.3 договору).

Як встановлено судом, акт приймання-передачі звіту підписаний сторонами 16.06.2010. Будь-яких зауважень щодо якості виконаних робіт з боку позивача у цьому акті не наведено. Таким чином, за умовами договору роботи вважаються виконаними з урахуванням усіх вимог договору.

Згідно з п. 6.5 договору у разі доведення, що станом на дату проведення оцінки ринкова вартість майна була вища, ніж зазначено у звіті, суб’єкт оціночної діяльності зобов’язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 200% від суми неналежно виконаного зобов’язання, що дорівнює 1400 грн. та за власний рахунок скласти новий звіт про оцінку нерухомого майна із зазначенням дійсної ринкової варті сот майна, яке є предметом договору.

Статтею 1 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»передбачено, що положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Відповідно до ст. 3 Закону оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (п. 1) необ'єктивна оцінка визначена як оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки; неякісна (недостовірна) оцінка – як оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування; непрофесійна оцінка –як оцінка, проведена з порушенням кваліфікаційних вимог, що визначаються законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Позивач не довів суду, що складений відповідачем звіт є необ’єктивним та/або недостовірним чи непрофесійним у розумінні вищевказаних положень Національного стандарту №1. Суду не надано доказів, що складений відповідачем звіт має значні недоліки, які вплинули на достовірність оцінки, і звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

За правилами ст. 52 Національного стандарту передбачено, що оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Посилання позивача на рекламні оголошення у засобах масової інформації судом в якості належного та допустимого доказу необ’єктивності звіту не приймаються, оскільки з тексту цих оголошень неможливо встановити, що йдеться про подібне нерухоме майно, тобто про майно, яке за своїми характеристиками та (або) властивостями подібне до об'єкта оцінки і має таку ж інвестиційну привабливість (саме таке визначення подібного майна наведено у ст. 1 Національного стандарту №1).

До справи позивач наданий звіт №586 про оцінку належної позивачу нерухомості, складений за замовленням позивача Товариством з обмеженою відповідальністю консалтинговою фірмою «Веданта-експерт», яке як і відповідач, є суб’єктом оціночної діяльності, зареєстрованим у встановленому порядку. Відповідно до звіту №586 загальна ринкова вартість нерухомого майна –комплексу будівель за літ. «Б», «Г», «Д», що знаходиться у Деснянському районі м. Києва за адресою: вул. Червоногвардійська, 13а, складає 33333997 грн., що еквівалентно сумі 4198924 дол. США станом на 25.11.2010.

Однак, вказаний звіт не може бути доказом неналежного виконання відповідачем договору, оскільки звіт №586 складено на іншу дату, ніж звіт № 100610.

Статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»встановлено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності.

За своїм змістом звіт №586 висновків звіту №100610 не спростовує, і не є рецензією (у розумінні ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні») на звіт відповідача, в тому числі стосовно достовірності оцінки майна.

Оскільки позивачем не доведено, що звіт відповідача є неякісним або непрофесійним і не може бути використаний; виконані за договором роботи позивач фактично прийняв, про що підписав відповідний акт приймання-передачі без зауважень, підстави для притягнення відповідача до відповідальності, встановленої п. 6.5 договору відсутні.

Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати у зв’язку з відмовою в позові покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:11.02.2011