Рішення № 13793132, 04.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/46604.02.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техно-Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдітепе"

простягнення 68 807,29 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Цапенко К.В., Балимов О.С. –представники

від відповідача Михайлова Н.Д. –представник ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Техно-Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдітепе" основного боргу у розмірі 60640,00 грн., пені у розмірі 4687,55 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 607,52 грн. та 3% річних у розмірі 872,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за Договором № 9329-П на виконання проектних робіт від 02.12.2009 та не в повному обсязі оплатив виконані позивачем роботи.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивачем виконані роботи з простроченням, а також позивачем не була передана відповідачу проектна документація в електронному вигляді. Відповідач не має можливості оплатити виконані позивачем роботи з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-центр", за дорученням якого відповідач замовив виконання проектних робіт у позивача, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант-центр" не розрахувалось з відповідачем. Оскільки весь склад робіт був переданий позивачем відповідачу 19.10.2010, відповідач вважає, що нарахування штрафних санкцій можливе лише з 20.10.2010, а не з 22.06.2010, як розраховує позивач.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

02.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдітепе" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Техно-Сервіс" (виконавець) укладено Договір № 9329-П на виконання проектних робіт (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання по виконанню проектних робіт стадії Проект ("П") для об’єкту "Реконструкція з надбудовою та розширенням нежитлового будинку з подальшою експлуатацією та обслуговуванням громадсько-офісного центру на бульварі Лепсе, 6 (літ. Ж) в Солом’янському районі м. Києва", та узгодження проектної документації по тих розділах, які потребують узгодження (далі - роботи).

Результатом виконання робіт виконавцем робіт є проектна документація, яка відповідає вимогам чинного законодавства України, та отримала погодження по тих розділах, що потребують узгодження (п. 1.4 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору загальна вартість робіт стадії "П" за даним договором згідно Протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 1) складає: без ПДВ 96000,00 грн., ПДВ (20%) –19200,00 грн., загальна вартість робіт з ПДВ –115200,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору замовник до початку робіт по стадії "П" згідно даного Договору здійснює виконавцю передплату у розмірі 30% від загальної вартості робіт за даним Договором, що складає 34560,00 грн. з ПДВ.

Відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача 44560,00 грн., а саме: 16.12.2009 - 20000,00грн., 13.01.2010 –14560,00 грн. та 10.02.2010 –10000,00 грн., в якості авансування за виконання проектних робіт (належним чином засвідчені копії банківських виписок містяться в матеріалах справи).

Згідно з п. 6.1 Договору виконані роботи передаються виконавцем замовнику поетапно по Актам здачі-приймання технічної документації (передача технічної документації) та по актам здачі-приймання виконаних робіт (грошовий документ).

Після виконання робіт по розробці проектної документації виконавець зобов’язаний передати замовнику чотири примірника проектної документації в паперовій формі разом з Актом здачі-приймання виконаних робіт (п. 6.2 Договору).

22.02.2010 сторонами складений та підписаний Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт по Договору на суму 19200,00 грн., а також Акт № 1/ПР здачі-приймання проектної документації.

10.06.2010 сторонами складений та підписаний Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт по Договору на суму 96 000,00 грн., а також Акт № 1/ПР здачі-приймання проектної документації.

Відповідно до п. 5.3 Договору протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту прийому-здачі виконаних робіт стадії "П" та передачі томів проектної документації, замовник перераховує виконавцю залишок в розмірі 70% від загальної вартості робіт за даним Договором, що складає 80640,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 3.2.3 Договору замовник зобов’язаний своєчасно здійснити розрахунки та приймання виконаних робіт в порядку та на умовах даного Договору.

Оскільки позивачем були завершені роботи за Договором та 10.06.2010 було відписано відповідний Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт по Договору, відповідно до п. 5.3 Договору відповідач зобов’язаний був здійснити остаточний розрахунок з позивачем до 15.06.2010 включно.

22.06.2010 відповідач здійснив оплату за проектні роботи по Договору у розмірі 10000,00 грн. (належним чином засвідчені копії банківських виписок містяться в матеріалах справи).

Таким чином, позивачем в повному обсязі виконані роботи за Договором на загальну суму 115200,00 грн., а відповідачем прийняті вказані роботи, однак оплачені лише у розмірі 54560,00 грн.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем становить 60640,00 грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 26.01.2011 (міститься в матеріалах справи).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

У відповідності до ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Судом не приймається посилання відповідача на те, що він є неналежним відповідачем, оскільки предметом спору у дані справі є стягнення заборгованості за договором, укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдітепе", відповідно до умов якого саме відповідач зобов’язаний забезпечити своєчасну оплату виконаних позивачем робіт.

Посилання відповідача на існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-центр", за дорученням якого відповідач замовив виконання вказаних робіт, перед відповідачем, не звільняє відповідача від виконання зобов’язань щодо оплати виконаних та прийнятих робіт за договором, укладеним між сторонами, тому судом не приймається.

Крім того, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-центр" перед відповідачем не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за договором.

Посилання відповідача на те, що позивачем були виконані роботи у повному обсязі лише 19.10.2010 –дата підписання сторонами акту № 73 приймання-передачі проектної документації в електронному вигляді, також судом не приймається, зважаючи на наступне.

У п. 6.2 Договору сторони погодили, що після виконання робіт по розробці проектної документації виконавець зобов’язаний передати замовнику чотири примірника проектної документації в паперовій формі разом з Актом здачі-приймання виконаних робіт.

Розділ 6 Договору "Порядок здачі і приймання робіт" не містить умов про обов’язковість передання позивачем відповідачу проектної документації в електронному вигляді.

Крім того, відповідно до умов Договору (п. 6.4) відповідач мав право відмовитись від підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт, вказавши необхідні доопрацювання, про необхідність надання документації в електронному вигляді, проте Акти здачі-приймання виконаних проектних робіт підписані відповідачем без зауважень. В актах зазначено, що проектна документація належним чином оформлена та задовольняє умовам договору.

Твердження відповідача про те, що позивачем виконані роботи з простроченням судом не приймається, оскільки вказані роботи були прийняті відповідачем та предметом спору в межах даної справи є стягнення заборгованості за прийняті та неоплачені відповідачем роботи.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техно-Сервіс" про стягнення з відповідача 60640,00грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 4687,55грн., інфляційних втрат у розмірі 2 607,52 грн. та 3% річних у розмірі 872,22 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.2 Договору при порушенні термінів оплати, зазначених у п. 5.3 даного Договору, замовник оплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Посилання відповідача на те, що нарахування штрафних санкцій можливе лише з 20.10.2010 –після передачі документації в електронному вигляді судом не приймається, оскільки вище судом встановлено, що відповідач зобов’язаний був здійснити остаточний розрахунок з позивачем до 15.06.2010 включно, а не передання позивачем відповідачу проектної документації в електронному вигляді не впливає на виконання відповідачем обов’язку щодо оплати прийнятих ним робіт.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання щодо оплати виконаних робіт відповідач виконав неналежним чином, відповідно до п. 7.1 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України, відповідач повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню, розмір якої за розрахунком суду (подвійна облікова ставка НБУ (19% - з 22.06.2010 по 07.07.2010, 17% з 08.07.2010 по 09.08.2010, 15,5% з 10.08.2010 по 13.12.2010) /100 / 365 * 175 дня прострочення (16 днів по 19%, 33 дня по 17% та 126 днів по 15,5%) * 60640,00 (сума заборгованості) становить 4681,75 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачається, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, тому сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

За розрахунком суду, розмір інфляційних втрат з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України за весь період прострочення є більшим ніж, вказує позивач у позовній заяві.

Оскільки за правилами ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд може вийти за межі позовних вимог лише за наявності клопотання заінтересованої сторони, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційних втрат у розмірі, визначеному в позовній заяві.

Оскільки факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов’язання встановлений судом, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдітепе" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 1-А, ідентифікаційний код 32045372, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техно-Сервіс" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 18-В, ідентифікаційний код 21452048) основний борг у розмірі 60640 (шістдесят тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп., пеню у розмірі 4681 (чотири тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 872 (вісімсот сімдесят дві) грн. 22 коп., інфляційні втрати у розмірі 2607 (дві тисячі шістсот сім) грн. 52 коп., державне мито у розмірі 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 01 коп. та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                     Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 11.02.2011