Рішення № 13793010, 07.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/56307.02.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві

про стягнення заборгованості у розмірі 7 731,39 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Півень Д.О. - довіреність №Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010;

від відповідача: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києвіпро стягнення заборгованості у розмірі 7 731,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за спожиту електричну енергію згідно Договору № 60057 від 07.04.2004 р. на постачання електричної енергії.

З цих підстав, враховуючи ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 6308, 68 грн. –боргу за активну електричну енергію, 514, 67 грн. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 116, 63 грн. - три проценти річних з простроченої суми, 441, 61 грн. –штрафу, 409, 80 грн. –пені, 102, 00 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 24.12.2010 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.01.2011.

11.01.2011 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про виправлення описки в позовній заяві, в якій позивач просив вважати вірною ціну позову 7 791, 39 грн.

24.01.2011 представник прозивача через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог у зв’язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу, яку представник позивача підтримав у судовому засіданні. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 07.02.2011.

В судове засідання 07.02.2011 р. представник відповідача повторно не з’явився, відзив на позов не надав, про день та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 07.02.2011 р. уточнив позовні вимоги та надав докази сплати відповідачем суми основного боргу, у зв’язку з чим в цій частині просив провадження припинити. Решту позовних вимог підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (надалі по тексту рішення - позивач) та Управлінням державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві(далі –відповідач) було укладено Договір № 60057 від 07.04.2004 о/р (60057012) на постачання електричної енергії (далі - Договір).

Сторони дійшли згоди, що позивач постачає відповідачу електричну енергію, а відповідач оплачує поставлену електроенергію та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Умовами Договору встановлено, що відповідач зобов’язується оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатку “Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників”.

Пунктом 1 додатку 2.2. до Договору встановлено, що розрахунковий період починається першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця.

Відповідно до пунктів 6.11, 6.13 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації та підтверджуються споживачем відповідно до договору. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно з п. 5 додатку 2.2. до Договору відповідач зобов’язується щомісячно 21 числа направляти свого уповноваженого представника до позивача для надання звіту про спожиту електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період, отримання розрахункових документів, які видаються на основі наданих звітів з зазначенням дати надання звіту та дати отримання рахунку на сплату. Також відповідач надає завірений акт звіряння розрахунків за попередній період.

Протягом розрахункового періоду відповідач здійснює повну оплату вартості активної електричної енергії за фактичними та прогнозованими до кінця поточного розрахункового періоду показниками приладів розрахункових засобів обліку (п.13 додатку).

Позивач зобов’язання по Договору виконав належним чином, поставив відповідачеві за період з 01.11. 2009 р. по 01.11.2010 р. активну електричну енергію на загальну суму 27256, 09 грн., що підтверджується актами приймання-передачі товарної продукції (копії в матеріалах справи). Відповідач свої зобов’язання щодо оплати спожитої активної електричної енергії виконав частково, сплатив на рахунок позивача 20474, 19 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів, наданою позивачем, та не заперечується позивачем. (копія довідки в матеріалах справи)

Таким чином, на момент звернення позивача заборгованість відповідача перед позивачем становила 6308, 68 грн., що підтверджується звітами за спожиту електричну енергію, рахунками-розшифровками, актами приймання-передачі товарної продукції, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, 24.01.2011 представник позивача через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог у зв’язку зі сплатою відповідачем після звернення позивача з позовом до суду суми основного боргу у розмірі 6308, 68 грн., на підтвердження чого надав довідку про надходження коштів від відповідача за спожиту електричну енергію. У судовому засіданні представник позивача підтримав дану заяву.

Таким чином, в частині стягнення основного боргу у розмірі 6308, 68 грн. провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім того позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 514, 67 грн. –індексу інфляції та 116, 63 грн. –3 % річних.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 514, 67 грн. –індексу інфляції та 116, 63 грн. –3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п 4.2.2. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 409, 80 грн. Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Пунктом 4.2.2. Договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 409, 80 грн. є правомірно нарахованими.

Разом з тим, відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України розмір неустойки може бути зменшено рішенням суду, якщо він явно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають зменшенню до 100, 00 грн.

Позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 7 % від суми боргу за несвоєчасну оплату електроенергії суд визнає такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Зі змісту частини другої статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що даний штраф є видом відповідальності за порушення зобов'язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, а не за порушення грошового зобов'язання.

Оскільки, за умовами Договору обов’язком відповідача було проведення своєчасних оплат за надані послуги, то вимоги позивача щодо стягнення штрафу є безпідставними.

Порядок застосування санкцій за порушення грошового зобов'язання передбачено частиною шостою зазначеної статті, якою не визначено конкретного розміру цих санкцій, які могли бути визначені у договорі укладеному між сторонами.

Таким чином, у позивача відсутня правова підстава для нарахування та стягнення з відповідача у даному випадку штрафу за порушення грошового зобов’язання.

Встановивши відсутність правової підстави, яку позивач поклав в основу своєї вимоги до відповідача, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві( 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 54, код ЄДРПОУ 24523569) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) –514 (п’ятсот чотирнадцять) грн. 67 коп. –збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 116 (сто шістнадцять) грн. 63 коп. –три проценти річних 100 (сто) грн. 00 коп. –пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –витрат по оплаті державного мита, 236 ( двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 6308, 68 грн. основного боргу провадження у справі припинити

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 09.02.2011р.