Рішення № 13792934, 11.02.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" лютого 2011 р.

Справа № 17/1445

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача Медвецький О.П. - дов. №46/19 від 04.01.2011р. (був присутній в судовому засіданні 08.02.2010р.), Шара Є.М. дов. №44/19 від 04.01.2011р. (була присутня в судовому засіданні 11.02.2011р.)

від відповідача Макарська К.О. - доручення від 17.01.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Державного підприємства "Житомирторф" (м.Житомир)

про стягнення 5504,33грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 08.02.2011р. оголошувалась перерва до 11.02.2011р.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення на його користь з відповідача 5504,33грн., з яких: 4337,67грн. заборгованості, 389,45грн. пені, 180,68грн. 3% річних, 596,53грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором №7-2008-ПП-112 від 26.12.2007р. на постачання природного газу та додаткових угод: №12 від 12.12.2008р., №14, №15, №17 до договору №7-2008-ПП-112 від 26.12.2007р. на постачання природного газу.

Представник позивача у судовому засіданні 11.02.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 11.02.2011р. представник відповідача подав відзив, в якому визнав позов в частині стягнення 4333,61грн., в решті позовних вимог заперечує вважає їх надмірними і просить в цій частині позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладених між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" - газозбутова організація (позивач у справі) та Державним підприємством "Житомирторф" - споживач (відповідач у справі) договору №7-2008-ПП-112 від 26.12.2007р. на постачання природного газу та додаткових угод: №12 від 12.12.2008р., №14, №15, №17 до договору №7-2008-ПП-112 від 26.12.2007р. (а.с. 9-14), позивач протягом січня-березня 2009р. поставив відповідачу природний газ на суму 9686,01грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 15-17), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно з п. 7.1 договору №7-2008-ПП-112 від 26.12.2007р., відповідач зобов'язався остаточно розрахуватися за отриманий природний газ до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий природний газ в сумі 4337,67грн.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В пункті 9.3 договору №7-2008-ПП-112 від 26.12.2007р. сторони встановили, що за порушення строку оплати відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені позивачем збитки.

Відповідно до п. 9.5 договорів, пеня нараховується позивачем протягом одного року, що передує моменту звернення з позовом.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 06.04.2010р. по 03.10.2010р. в сумі 389,45грн.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача за період з 01.06.2009р. по 21.10.2010р. сума 3% річних становить 180,68грн., інфляційних нарахувань за період з червня 2009р. по вересень 2010р. - 596,53грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 54) щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань відхиляються судом як необґрунтовані.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 5504,33грн., з яких: 4337,67грн. заборгованості, 389,45грн. пені, 180,68грн. 3% річних, 596,53грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, 625 ч. 2 ЦК України, керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Житомирторф", 10014, м.Житомир, вул. Велика Бердичівська, 25, ідентифікаційний код 02968154 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, ідентифікаційний код 03344071 - 4337,67грн. заборгованості, 389,45грн. пені, 180,68грн. 3% річних, 596,53грн. інфляційних нарахувань, 102,00грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Шніт А.В.

1 - в справу; 2,3-сторонам.