Рішення № 13792874, 08.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.11 р. Справа № 6/292

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапід» м.Горлівка, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» м.Донецьк

про стягнення 10 744грн. 53коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Биченко Є.А. – директор

відповідача – не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рапід» м.Горлівка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» м.Донецьк заборгованості за товар у розмірі 2 726грн. 40коп., інфляційних витрат за час прострочення зобов’язання у розмірі 128грн. 14коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 41грн. 68коп. на підставі видаткових накладних (Усього 2 896грн. 20коп.).

Слухання справи відкладалось, для представлення відповідачем витребуваних документів по справі.

У процесі слухання справи позивач неодноразово уточнював, збільшував позовні вимоги, але остаточними вимогами позивача є стягнення з відповідача заборгованості за товар у розмірі 9 160грн. 20коп., інфляційних витрат за час прострочення зобов’язання у розмірі 1 227грн. 46коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 356грн. 87коп. на підставі накладних №666 від 02.03.2008р., №669 від 14.03.2008р., №673 від 22.03.2008р., №674 від 22.03.2008р., про що було викладено позивачем у заяві про збільшення позовних вимог №008-ОБЖ/13 від 08.02.2011р. на підставі ст.22 ГПК України.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням від 19.01.2011р., в якому просив зупинити провадження по справі №6/292 до вирішення пов’язаної з нею іншої справи №6/347, у зв’язку із тим, що предметом обох позовів є ті ж самі видаткові накладні №673 від 22.03.2008р. та №674 від 22.03.2008р. Суд відхилив дане клопотання, тому що позивачем було надіслано на адресу суду заяву по справі №6/347, в якій позивач виключив з розгляду зазначеної справи стягнення заборгованості за товар, який був переданий відповідачеві за видатковими накладними №673 від 22.03.2008р. та №674 від 22.03.2008р. Також представив у судовому засіданні 19.01.2011р. заяву вих.№19/01/11 від 19.01.2011р., яка містить той же самий зміст для залучення у матеріали справи №6/292.

Відповідач у засідання суду не з”явився, витребувані документи суду не представив, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд –

в с т а н о в и в :

між Товариством з обмеженою відповідальністю „Рапід” м.Горлівка, Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТС „Обжора” м.Донецьк була досягнута усна домовленість, відповідно якої позивач зобов”язався поставити у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС „Обжора” м.Донецьк товар, а відповідач зобов”язався прийняти та оплатити його вартість.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог

Позивач посилається на виконання своїх зобов’язань у повному обсязі, де він у період з 02.03.2008р. по 22.03.2008р. включно по накладним №666 від 02.03.2008р., №669 від 14.03.2008р., №673 від 22.03.2008р., №674 від 22.03.2008р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 11 958грн. 96коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: накладні підписані уповноваженими особами обох підприємств та скріплені печатками, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС „Обжора” м.Донецьк. Але відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті поставленого товару виконав частково на суму 2 798грн. 76коп.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу, зобов’язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Оскільки сторони договір не укладали, то відповідно до ст.530 ЦК України, коли строк виконання зобов’язання не встановлений, боржник повинен виконати таке зобов’язання у семиденний термін з дня пред’явлення вимог кредитором. Така вимога вих.№02/09/09 від 28.09.2009р. була надіслана на адресу відповідача 29.09.2009р. та отримана останнім 02.10.2009р., в якій позивач запропонував відповідачу сплатити борг. Також позивачем 06.102009р. до канцелярії відповідача був пред”явлений лист вих.№05/10/9 від 06.10.2009р., який зареєстрований за вхідним номером №315. Але відповідач на претензію не відповів та заборгованість до теперішнього часу не погасив.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 9 160грн. 20коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 1 227грн. 46коп. за період з жовтня 2009р.- січень 2011р. включно та 3% річних у сумі 356грн. 87коп. за період з 10.10.2009р.-31.01.2011р. підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Рапід” м.Горлівка, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС „Обжора” м.Донецьк про стягнення 10 744грн. 53коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС „Обжора” (83001 м.Донецьк, бул.Пушкіна,25, п/р26009301785819 в ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 33967456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рапід” (84617 м.Горлівка, Донецької області, вул.Комсомольська 26/12; для кореспонденції: 83101 м.Донецьк, вул.Стрілкова, буд.41а; п/р26005051700183 в Донецькому РУ КБ „Приватбанк” м.Донецька, МФО 335496, ЄДРПОУ 32406428) заборгованість за товар у розмірі 9 160грн. 20коп., інфляційні витрати за час прострочення зобов’язання у розмірі 1 227грн. 46коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 356грн. 87коп., витрати по сплаті держмита у сумі 107грн. 44коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 08.02.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.