Ухвала суду № 137918744, 03.07.2026, Олевський районний суд Житомирської області

провадження 2-о/287/63/26

Справа № 287/650/26

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Г.П., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про встановлення факту батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту батьківства.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Нижнику Г.П.

На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація стосовно зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .

При вирішенні питання про прийняття в провадження заяви та відкриття провадження по даній справі, перевіривши заяву на відповідність вимогам закону, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності відсутності неоспорюваних прав.

Справи за заявами про встановлення фактів батьківства, враховуючи зміст норм ст.130 СК України розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст.128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження.

У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть того, батьківство кого встановлюється, а у другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем або позивачем у справі.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), №361/2653/15-ц (провадження № 61-2239св21) від 15 квітня 2021 року.

Згідно з ч. 1 ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Згідно з п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини, чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України.

Разом з тим, як зазначено у ч.ч.3,4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із встановленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Відповідно до ч. 1ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Отже, встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні можливе за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Зазначення у заяві мети встановлення факту, що має юридичне значення має важливе значення для правильного визначення кола заінтересованих осіб, а також для перевірки судом наявності спору про право.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що заявниця просить встановити факт батьківства, зазначаючи, що це необхідно «для офіційного визнання».

Разом із тим, таке формулювання мети звернення до суду є загальним та не конкретизує, для реалізації якого саме суб`єктивного права чи охоронюваного законом інтересу необхідне встановлення зазначеного юридичного факту. Заявниця не зазначає, які саме правові наслідки має спричинити встановлення факту батьківства та у яких правовідносинах вона має намір його використати.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити наявність юридичного значення факту, про встановлення якого просить заявниця, що є обов`язковою умовою розгляду справи в порядку окремого провадження відповідно до положень цивільного процесуального законодавства.

Крім того, відсутність конкретизації мети встановлення факту не дає можливості суду перевірити, чи не пов`язане вирішення цього питання з наявністю спору про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Враховуючи викладене, заявниці необхідно визначитись із колом заінтересованих осіб у справі, рішення у якій може в подальшому вплинути на їх права та обов`язки.

Разом з тим, відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, у справах окремого провадження суд зобов`язаний забезпечити участь усіх заінтересованих осіб, права чи обов`язки яких можуть бути порушені або змінені внаслідок ухвалення судового рішення.

Встановлення факту батьківства є юридичним фактом, що може мати наслідком виникнення, зміну або припинення як особистих немайнових, так і майнових прав, зокрема впливати на коло спадкоємців, обсяг їх прав та обов`язків, а також інші правовідносини.

За таких обставин, залежно від мети звернення до суду, рішення у справі може безпосередньо вплинути на права та обов`язки інших осіб, зокрема можливих спадкоємців померлого.

Однак заявницею не зазначено інших заінтересованих осіб, не наведено відомостей щодо їх наявності чи відсутності, а також не обґрунтовано, чому участь у справі лише Головного управління Пенсійного фонду України є достатньою.

Більше того, з огляду на відсутність конкретизації мети встановлення факту батьківства, суд позбавлений можливості встановити коло осіб, права яких можуть бути зачеплені ухваленням рішення у справі, що унеможливлює вирішення питання про відкриття провадження та належний склад учасників справи.

У зв`язку з чим заявниці необхідно зазначити всіх можливих заінтересованих осіб, права та обов`язки яких можуть бути порушені або змінені внаслідок встановлення факту батьківства (зокрема можливих спадкоємців) або надати обґрунтовані пояснення щодо відсутності таких осіб.

Отже, заявницею не дотримано вказаних вимог процесуального закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, про залишення заяви без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260, 294, 318 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про встановлення факту батьківства - залишити без руху.

Надати заявниці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, роз`яснивши, що в іншому випадку заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Г. П. Нижник