Рішення № 137916679, 02.07.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/2437/25

Номер провадження 2-о/171/50/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.26 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого - судді Шкарлат Я.Ю.,

за участю

секретаря судового засідання Бахтіяровій Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , виконавчий комітет Зеленодольської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі Державного реєстратора прав на нерухоме майно Водяник Ольги Олександрівни про встановлення належності правовстановлюючого документу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, якою просить встановити факт належності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 правовстановлюючого документа свідоцтва про право власності на житло (квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), видане Зеленодольським комунальним підприємством від 18.07.2002 року, записане у реєстрову книгу за № 18.07.-69.

Заява обґрунтована, тим, що 18.07.2002 року Зеленодольським комунальним підприємством було видано свідоцтво про право власності на житло, що в АДРЕСА_1 . Із записом у реєстрову книгу № 18.07.-69.

Відповідно до вказаного свідоцтва ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (так у документі) на праві спільної сумісної власності нележить квартира в АДРЕСА_1 . Квартира приватизована останніми згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Заявник, ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідно до свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_1 , виданого 29.03.1991 року Зеленодольською с/р Апостолівського району Дніпропетровської області та паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого Зеленодольським МВМ Апостолівського РВ УМВС України в Дніпропетровській області 05.03.2007 року - повне ім`я: ОСОБА_2 .

У зазначеному свідоцтві про право власності на житло допущено технічну помилку в частині по батькові заявника зазначено " ОСОБА_5 " замість " ОСОБА_6 ".

Це призвело до відмови державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Зеленодольської міської ради у проведенні реєстрації речових прав, на підставі того, що в документі зазначена інша особа.

У той же час, помилка є технічною, і інших осіб з аналогічними ПІБ, датою народження, та місцем проживання не існує.

З метою здійснення державної реєстрації права власності на житло, вважає за необхідне встановити, що правовстановлюючий документ свідоцтво про право власності на житло від 18.07.2002 року належить саме, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батькам: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку із чим звертається до суду.

Ухвалою від 12.05.2026 було відкрите провадження у справі.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримала, просила задовольнити з підстав наведених у ньому.

В судове засідання інші учасники провадження не з`явились, про причину неявки не повідомили.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню із таких підстав.

Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 виданого 05.03.2007 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, встановлення юридичного факту за рішенням суду безпосередньо породжує певні юридичні наслідки, тобто від встановлення факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав громадян.

За п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Подібні правові висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21, де зазначено, що встановлення факту, що має юридичне значення, належить до судової юрисдикції, якщо:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

При цьому з матеріалів справи не випливає, що існує спір про право, оскільки заявник не порушує про визнання за нею права власності на нерухоме майно; встановлення факту належності свідоцтва заявнику буде безпосередньою підставою для внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а іншого, позасудового способу встановлення такого факту не існує.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність заявлених вимог у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню, оскільки факт належності свідоцтва про право власності на житло заявнику повністю доведений дослідженими в судовому засіданні доказами. Розумних сумнівів щодо достовірності даних обставин у суду немає.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 4, 5, 12, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , виконавчий комітет Зеленодольської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі Державного реєстратора прав на нерухоме майно Водяник Ольги Олександрівни про встановлення належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 правовстановлюючого документа свідоцтва про право власності на житло (квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), видане Зеленодольським комунальним підприємством від 18.07.2002 року, записане у реєстрову книгу за № 18.07.-69. .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення, а разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, - протягом 30 днів з дня вручення копії рішення.

Суддя Я.Ю.Шкарлат