Рішення № 137903897, 02.07.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/959/26

провадження № 2/166/656/26

категорія: 38

РІШЕННЯ

іменем України

02 липня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Cвистун О.М., з участю секретаря Приймачук О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі Банк) 01 червня 2026 року звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивує тим, що 07 лютого 2022 року ОСОБА_1 установила мобільний додаток monobank, який є мобільним банком, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Онбординг встановлення ділових відносин з клієнтом, починаючи з травня 2020 року відбувається в тому числі дистанційним шляхом: відеоконференції працівником банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через бюро кредитних історій, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Пройти віддалену ідентифікацію можна за такими документами: id картка та РНОКПП (за наявності); паспорт у формі книжечки та РНОКПП (за наявності); закордонний паспорт та РНОКПП; посвідки на постійне проживання (для іноземних громадян) та РНОКПП (за ноявності).

Пройшовши реєстрацію, одним із зазначених шляхів та надавши один із пакетів документів, відповідач підписав Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг "Monobank" шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

ОСОБА_1 , отримавши кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 40000 грн, зобов`язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого станом на 06 квітня 2026 року заборгувала Банку 100162 грн 85 коп., з яких: 96695 грн 75 коп. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 3467 грн 10 коп. заборгованість за пенею.

Представник Банку просить стягнути з ОСОБА_1 100162 грн 85 коп. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, надано відповідачці строк для подання відзиву, призначено судовий розгляд на 02 липня 2026 року.

Представник відповідачки ОСОБА_2 18 червня 2026 року через систему "Електронний суд" скерував на адресу суду відзив, у якому зазначив, що в анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг від 07.02.2022 розмір процентної ставки у разі виходу з пільгового періоду на кредит встановлено 3,1% на місяць, сума кредитного ліміту встановлено в розмірі 40000 грн. Умова та правила обслуговування в АТ "Універсал Банк" про надання банківських послуг щодо продуктів monobank, які надані суду в редакції від 27.11.2021, просить не приймати до уваги з огляду на правову позицію зазначену у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015. Зазначив, що сторона відповідачки не погоджується з розміром заборгованості за спірним кредитним договором на суму 60162,85 грн, оскільки як зазначено позивачем в поясненні до виписки про рух коштів, овердраф,т тобто мінус на рахунку в розмірі вищевказаної суми, виник на рахунку клієнта так як на ньому не вистачало власних коштів, а тому заборгованість збільшилась за рахунок заборгованості по відсотках. Однак, про стягнення нарахованих процентів чи інших платежів позивач вимог не заявляв. Крім того, анкета-заява не містить погоджених сторонами умов щодо овердрафту, тому банком неправомірно списувались кошти з рахунку відповідачки, внаслідок чого виникла заборгованість понад встановлений на картці ліміт. Максимальний ліміт по кредиту, який був наданий позичальниці, складав 40000 грн, що підтверджено матеріалами справи, а видачу кредиту в більшому розмірі банком не доведено. Також зазначив, що рорахунок заборгованості не містить чіткого розмежування віж відсотками та тілом боргу, що не дає можливості встановити періоди нарахування процентів, а також перевірити відповідність заявлених сум умовам договору. Крім того, заперечив проти заявлених позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею у розмірі 3467 грн 10 коп., оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники звільняються від сплати штрафних санкцій на час воєнного стану. Також представник відповідачки зазначив, що відповідачка понесла 20000 грн витрат за надання правової допомоги, у зв`язку з чим буде заявлено додаткове клопотання про стягнення даних витрат з позивача. Просить поновити строк для подання відзиву, оскільки відповідачка та її представник ознайомились з матеріалами справи 09 червня 2026 року, а відзив подано 18 червня 2026 року. Просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 40000 грн, а в іншій частині позовних вимог відмовити.

Зважаючи на те, що ухвалою суду від 02.06.2026 встновлено відповідачці строк 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позову, а вказану ухвалу відповідачка згідно з трекінгом відстеження поштового відправлення R067191779883 отримала 18 червня 2026 року, суд уважає, що представником відповідачки відзив подано у встановлений судом строк, а тому приймає його до розгляду.

Ухвалою від 19.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачки про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача 23 червня 2026 року скерував відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідно до змісту підписаної 07 лютого 2022 року відповідачкою Анкети-заяви, остання погодилася з ти, що ця Анкета-заява разом з уомвами і правилами обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів (Monobank/Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Витяг з Умов та Тарифи за карткою Monobank, які наявні у матеріалах справи, враховуючи специфіку надання банківських послуг, неодноразово оновлювались та доповнювались у відповідності до вимог діючого законодавства. Актуальні редакції були на постійній основі доступні у публічному доступі на офіційному вебсайті банку. Згоду клієнта зі змінами, доповненнями Умов і правил, може бути підтверджено, зокрема та невиключено проведенням клієнтом банківських операцій. З виписки про рух коштів убачаєтсья, що відповідачкою було неодноразово здійснено банківські операції із використанням власної картки. Відповідно до цієї ж виписки, кредитний ліміт відповідачки складає 40000 грн, баланс мінус 60162 грн 85 коп., тобто заборгованість становить 100162 грн 85 коп. Ця заборгованість складається із повністю використаного відповідачкою кредитного ліміту у розмірі 40000 грн та суми овердрафту, яка складає мінус 60162 грн 85 коп. Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою боржником було проведено поповнень картки на суму 767434 грн 49 коп. та зроблено витрат по картці на суму 867597 грн 34 коп. Отже, сума коштів, яка досі не повернута банку становить 100162 грн 85 коп. Уважає наведений банком розрахунок заборгованості належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором. Просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, подані сторонами відзив та відповідь на відзив, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Суд установив, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома.

Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, споживач ознайомлений з ними та погодився на їх застосування, особливо за умов, коли ці Умови та Тарифи постійно змінюються.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із матеріалів справи установлено, що 07 лютого 2022 року між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.

Відповідно до підписаної анкети-заяви, відповідачка просила банк відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку.

В анкеті-заяві зазначено, що анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням monobank/ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

Також відповідачка погодилась, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом. Підтвердила, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу та надана нею інформація є правдивою. Засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Погодилась з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг "Monobank", з підписанням якого в мобільному додатку договір набуває чинність.

Згідно із запевненням клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, ОСОБА_1 своїм власним підписом УЕП в мобільному додатку підтвердила отримання примірника договору в мобільному додатку monobank, підтвердила своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування її рахунків, розміщення вкладів, отримання споживчого кредиту тощо, підтвердила укладання нею договору, зобов`язалася виконувати умови договору, підтвердила, що інформація, передбачена ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надана їй шляхом її розміщення у договорі та на офіційному сайті.

Позивачем було надано витяг з Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, який набув чинності з 27 листопада 2021 року та витяг з тарифів за карткою monobank, копія паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank.

Відповідно до довідки АТ "Універсал Банк" про наявність рахунку від 06.04.2026 ОСОБА_1 видано картку "Чорна", № НОМЕР_2 , рахунок № НОМЕР_1 , з терміном дії до 11/29.

Згідно з довідкою АТ "Універсал Банк" від 06.04.2026, розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг monobank станом на 02 жовтня 2024 року становить 40000 грн.

Відповідно до руху коштів по картці ОСОБА_1 за період з 07.02.2022 до 06.04.2026 заборгованість відповідачки становить 100162 грн 85 коп., сума витрат за період 874864 грн 72 коп., сума зарахувань за період 767434 грн 49 коп.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором б/н від 07.02.2022, наданого позивачем, станом на 06 квітня 2026 року загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 100162 грн 85 коп, з яких: 96695 грн 75 коп. заборгованість за тілом кредиту, 3467 грн 10 коп. заборгованість за пенею.

У силу вимог ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення процентів, зокрема їх розміру та порядку нарахування, крім розрахунку заборгованості за кредитним договором, покликався також на паспорт споживчого кредиту, тарифи, Умови та правила, розміщені на офіційному сайті банку https://monobank.соm.ua.

Однак, надані позивачем "Умови та правил обслуговування в АТ "Універсал Банк", "Тарифи банку з обслуговування чорної картки monobank", та "Паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank" не містять електронного підпису відповідачки.

За відсутності в матеріалах справи підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачкою в електронному вигляді "Умов та правил надання банківських послуг", "Тарифів банку з обслуговування чорної картки monobank", та "Паспорту споживчого кредиту "картка Monobank", якими визначено розмір відсотків які підлягають сплаті за користування кредитом, відсутні підстави уважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту було ознайомлено відповідачку.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "Універсал Банк", які розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування. Однак суд констатує, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що саме з цими Умовами надання банківських послуг та Тарифами Банку ознайомилася ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ "Універсал Банк".

У своїй постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, надані банком витяг з тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

Крім того, роздруківка зазначених документів із сайту також не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила, про що вказано і у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), що підтверджено представником позивача при розгляді цієї справи.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 11.07.2013 у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила це значний за обсягом документ (наданий до позову лише витяг з Умов та правил складає 41 сторінку), що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому у суду відсутні підстави вважати, що при укладенні договору кредитор дотримав вимог, передбачених ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок суперечив би принципам справедливості, добросовісності та розумності, а також призвів би до несправедливого покладення на слабшу сторону - споживача - необґрунтованого обов`язку самостійно з`ясовувати зміст кредитного договору.

Аналізуючи розрахунок заборгованості за кредитним договором, рух коштів по картці відповідачки та зміст заявлених вимог, суд доходить висновку, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за кредитним договором складається з повністю використаного ОСОБА_1 кредитного ліміту в розмірі 40000 грн та суми овердрафту 60162 грн 85 коп., що разом складає 10162 грн 85 коп.

Згідно з письмовим поясненням позивача щодо структури заборгованості за кредитом, овердрафт в розмірі 60162 грн 85 коп. виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.

Суд зауважує, що заборгованість по тілу кредиту не може бути більшою за встановлений банком крдитний ліміт, який був встановлений востаннє на рівні 40000 грн.

Так, до тіла кредиту відносяться кошти, які позичальник безпосередньо отримав в банку чи іншій фінансовій установі. До тіла кредиту не можуть включатися відсотки, чи інші платежі, визначені Законом України "Про споживче кредитування".

З аналізу розрахунку заборгованості за кредитним договором та руху коштів по картці установлено, що заборгованість по тілу кредиту збільшувалась, зокрема за рахунок того, що позивач, збільшуючи кредитний ліміт, погашав прострочені проценти цими новими кредитними коштами. Ці кредитні кошти позивач обліковував як виданий відповідачці кредит, який відразу списувався позивачем на погашення прострочених відсотків. Таким чином, відсотки за користування кредитом нараховувались позивачем від суми тіла кредиту, з урахуванням прострочених відсотків.

За наведених обставин, заявлена до стягнення сума 96695 грн 75 коп. із загальної суми заборгованості 100162 грн 85 коп. не є заборгованістю за тілом кредиту, як вказує позивач, оскільки вона сформована за рахунок нарахованих та списаних в односторонньому порядку відсотків за користування кредитним лімітом.

Зважаючи на те, що тіло кредиту не може перевищувати розміру кредитного ліміту, позивачем не було заявлено позовних про стягнення відсотків за користування кредитними коштами, анкета-заява № б/н від 07.02.2022 року не містить домовленості сторін про автоматичне списання в односторонньому порядку відсотків за користування кредитом поза межами кредитного ліміту, а також беручи до уваги визнання представником відповідача позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 40000 грн, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки у рахунок позивача заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 07.02.2022 в розмірі 40000 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

Також є слушними доводи представника відповідачки про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідачки заборгованості за пенею, з огляду на те, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи наведене, боржник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Санкції за ст. 625 ЦК України, пеня, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Згідно з наведеним позивачем розрахунком останнім визначено пеню за порушення відповідачем грошового зобов`язання за Кредитним договором в розмірі 3467 грн 10 коп.

За наведених обставин, враховуючи, що дану пеню позивачем нараховано після 24 лютого 2022 року, дія воєнного стану з моменту укладення договору до розгляду справи у суді не припинялася, суд уважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідачки на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1329 грн 04 коп. (40000/100162,85*3328).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник відповідачки, до початку розгляду справи по суті заявив клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн, пославшись на ч. 9 ст. 141 ЦПК України та наголосивши на тому, що дії позивача про стягнення безпідставної та необґрунтовнаої суми боргу свідчать про те, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом діяв недобросовісно.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником відповідача подано до суду наступні документи: договір про надання юридичних послуг від 17.06.2026, укладений між адвокатом Рясним В.Д. та відповідачкою ОСОБА_1 , з додатком № 1 до нього; ордер про надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Рясним В.Д. серії АН № 2006310 від 17.06.2026; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 6321 від 28.06.2023; акт наданих послуг від 01.07.2026, відповідно до якого адвокатом Рясним В.Д. надано ОСОБА_1 правової допомоги на суму 15000 грн; квитанцію про сплату коштів від 17.06.2026, згідно з яким адвокат Рясний В.Д. отримав від відповідачки грошові кошти в сумі 15000 грн.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У силу ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Відтак, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є його диспозитивним правом. У суду відсутні підстави уважати, що позов АТ "Універсал Банк" був завідомо безпідставним, оскільки відповідачка неналежно виконувала свої зобов`язання за умовами кредитного договору, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, суд не вбачає підстав для покладення на позивача в повному розмірі витрат понесених відповідачкою на правову допомогу.

Щодо співмірності понесених відповідачкою витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без повідомлення сторін.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника відповідачки по суті, ціну позову, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що позовні вимоги задоволено частково. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачки до 4000 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

За наведених обставин, слід зобов`язати позивача сплатити відповідачці різницю у сумі судових витрат, яка становить 2670 грн 96 коп. (4000 грн витрат на правову допомогу - 1329,04 грн витрат на правову допомогу).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст.526, 549, 610, 611, 625, 629, 639, 1048-1050 ЦК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" 40000 (сорок тисяч) гривень заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 07 лютого 2022 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Універсал Банк" в користь ОСОБА_1 2670 (дві тисячі шістсот сімдесят) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Акціонерне товариство "Універсал Банк", код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: 04114, м. Київ, вул.Автозаводська, 54/19;

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун