Ухвала суду № 137897563, 02.07.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1660/24

провадження № 8/753/9/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сирбул О. Ф., за участю секретаря Власенка Д. А., заявника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Києві заявуОСОБА_1 про відвід судді Сирбул О. Ф. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне Товариство «Сенс-банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває вказана справа.

Ухвалою суду від 30.01.2026 заяву про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами залишено без руху, надано заявнику строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

06.02.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді. В обгрунтування заяви про відвід заявник вказує на те, що зміст ухвали суду від 30.01.2026 є доказом обставин, які викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Ухвалою суду від 06.02.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сирбул О. Ф. визнано необґрунтованою. Справу передано до канцелярії суду для визначення судді для розгляду заяви про відвід судді відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою судді Трусової Т. О. від 10.02.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сирбул О. Ф. від розгляду заяви про перегляд за ново виявленими обставинами ухвали суду у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне Товариство «Сенс-банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 11.02.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне Товариство «Сенс-банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу.

23.02.2026 ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу суду від 11.02.2026.

Постановою Київського апеляційного суду від 11.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 11.02.2026 скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 10.06.2026 відкрито провадження за заявою заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне Товариство «Сенс-банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 . Призначено судове засідання по даній справі на 2 липня 2026 року о 14 годині 10 хвилин.

10.02.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді. В обгрунтування заяви про відвід заявник вказує на те, що 27 січня 2026 року вона звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з заявою про перегляд ухвали від 12 лютого 2024 року за нововиявленими обставинами. Вбачаючи численні порушення норм процесуального і матеріального права у справі, заявниця подала відвід судді Сирбул О. Ф. від перегляду заяви за нововиявленими обставинами ухвали від 12 лютого 2024 року. 10 лютого 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О. відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сирбул О. Ф. від розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 12 лютого 2024 року у справі за поданням приватного виконавця. Ухвалою від 11 лютого 2026 року Дарницький районний суд м. Києва головуюча суддя Сирбул О. Ф. повернула заяву від 27 січня 2026 року про перегляд ухвали від 12 лютого 2024 року. В лютому 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу від 11 лютого 2026 року суддя Сирбул О. Ф. про скасування вказаної ухвали з підстав порушення норм процесуального права. 11 травня 2026 року Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасував постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11 лютого 2026 року та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна інстанція зазначила, що вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд передчасно надав оцінку долученим до цієї заяви доказам. Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного суду вбачає грубе порушення основних принципів судочинства, а саме упередженості та необ`єктивності судді Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О. Ф., що потягло за собою проголошення протиправного рішення.

Ухвалою суду від 10.06.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сирбул О. Ф. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне Товариство «Сенс-банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 визнано необґрунтованою. Справу передано до канцелярії суду для визначення судді для розгляду заяви про відвід судді відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою судді Якусика О. В. від 22.06.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сирбул О. Ф. від розгляду заяви про перегляд за ново виявленими обставинами ухвали суду у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне Товариство «Сенс-банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 відмовлено.

29.06.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді. В обгрунтування заяви про відвід заявник вказує на те, що ухвалою від 10 лютого 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О. Ф. відмовила у заявленому відводі ОСОБА_1 судді Сирбул О. Ф. від розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 12 лютого 2024 року у справі за поданням приватного виконавця. Ухвалою від 11 лютого 2026 року Дарницький районний суд м. Києва головуюча суддя Сирбул О. Ф. повернула заяву від 27 січня 2026 року про перегляд ухвали від 12 лютого 2024 року. В лютому 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу від 11 лютого 2026 року суддя Сирбул О. Ф. про скасування вказаної ухвали з підстав порушення норм процесуального права. 11 травня 2026 року Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасував постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11 лютого 2026 року та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна інстанція зазначила, що вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд передчасно надав оцінку долученим до цієї заяви доказам. Все вищеперераховане свідчить про упередженість судді Сирбул О. Ф. Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Сирбул О. Ф., нехтуючи обґрунтування апеляційної інстанції щодо упередженості суду першої інстанції у відмові відкриття провадження, грубо порушує вкотре закон.

У судовому засіданні 02.07.2026 заявник ОСОБА_1 заяву про вдвід судді Сирбул О. Ф підтримала з викладених підстав.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Дмитро Валентинович у судове засідання 07.07.2026 не з`явився, надіслав до суду письмові заперечення на заяву про перегляд ухвали Дарницькогорайонного суду м. Києва від 12.02.2024 за нововиявленими обставинами.

Стягувач Акціонерне Товариство «Сенс-банк» у судове засідання не з`явився, представник надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши подану заяву ОСОБА_1 про відвід судді, суддя дійшов такого висновку.

Частинами 1-3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У своїй заяві заявник посилається на підстави для відводу судді, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а саме, що є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

В силу ч. 4 ст. 39 ЦПК України, заявник, заявляючи відвід з указаних вище підстав зобов`язаний надати докази упередженості судді для цілей відводу.

При цьому зявником не надано доказів на підтвердження існування таких обставин.

Відповідно до ст.ст. 2, 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Згідно зі ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, яка підписана 04.11.1950 та ратифікована Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей ч. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлюють, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Бангалорські принципи поведінки суддів визначають принцип незалежності: суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення (п.1.2.); принцип об`єктивності: поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів (п.2.2). Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах (п.2.3). Бангалорські принципи поведінки судді наводять приклади деяких випадків, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

Зазначені заявником відомості не виявляють ознаки суб`єктивного або об`єктивного критерію упередженості судді, не є встановленим і сприяння судді по відношенню до будь-кого з учасників справи.

Наведені заявником твердження фактично зводяться до незгоди із прийнятим процесуальним рішенням, що, у свою чергу, не може бути підставою для відводу судді.

Отже, враховуючи, що заява ОСОБА_1 не містить обґрунтування, суд приходить до висновку, що така є необгрунтованою.

Разом з тим, суд звертає увагу, що частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з підпунктами 1, 2 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов`язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше.

Суд звертає увагу, що особиста безсторонність суддів не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

Суд зазначає, що жодні докази будь-якої упередженості головуючого судді стосовно Перченко Т. М. відсутні. На думку суду, останнія надає суб`єктивну оцінку діям головуючого судді, які ґрунтуються виключно на її припущеннях, домислах і об`єктивно нічим не підтверджуються.

Разом з тим, частиною 1 ст. 36 ЦПК України передбачено обов`язок судді заявити самовідвід за наявності підстав, зазначених, зокрема, пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України (якщо є обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді).

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - одна з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Оцінюючи позицію заявника ОСОБА_1 у вказаній справі щодо її недовіри головуючому судді через особисту зацікавленість судді та її послідовні звернення зі скаргою до Вищої ради правосуддя щодо дій судді Сирбул О. Ф. (П-3857/07-26 від 12.06.2026), суд зазначає наступне.

Хоча судом об`єктивних проявів упередженості головуючого у справі судді Сирбул О. Ф. не встановлено та будь-яка заінтересованість у результаті розгляду справи у головуючого судді у справі відсутня, проте зважаючи на поведінку заявника, суд визнає переконливими доводи судді про те, що наведені обставини унеможливлюють збереження внутрішньої безсторонності судді.

Відтак, задля забезпечення судом права сторін на судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який сумнів у його безсторонності, суд визнає, що суб`єктивна впевненість заявника ОСОБА_1 в упередженості судді навіть за відсутності об`єктивних підстав для неї є чинником, що перешкоджає реалізації встановленого п. 1 ст. 6 Конвенції права на справедливий суд.

Заява про самовідвід у даній ситуації є необхідним заходом для запобігання потенційному конфлікту інтересів та забезпечення високого рівня довіри суспільства до судової влади.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сирбул О. Ф. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне Товариство «Сенс-банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 визнати необгрунтованою.

Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна в спільній сумісній власності боржника ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне Товариство «Сенс-банк», заінтересована особа: ОСОБА_2 .

Вказану цивільну справу передати до відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністратиних справ суду для повторного автоматичного розподілу між суддями Дарницького районного суду міста Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: