Ухвала суду № 137884892, 02.07.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02 липня 2026 рокуСправа № 921/106/26Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницька Н.В.

за участі секретаря судового засідання Багрій В.Ю.

розглянув заяву №10873/6/19-00-13-13-04 від 14.05.2026 (вх. №4006 від 25.05.2026) Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських грошових вимог відносно ОСОБА_1 у справі №921/106/26

за заявою боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність боржника фізичної особи

За участі представників:

кредитора - ГУ ДПС у Тернопільській області: Шкільний П.М.

боржника: не прибув;

керуючий реструктуризацією: Шимечко А.Я.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Суть справи:

25.02.2026 до Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність на підставі ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, підготовче засідання призначено на 30 березня 2026 року о 09:05 год.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.04.2026 відкрито провадження у справі №921/106/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича та призначено попереднє засідання на 25 червня 2026 року о 10:00 год.

З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 27.04.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 .

25.05.2026 до суду від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшла заява №10873/6/19-00-13-13-04 від 14.05.2026 (вх. №4006 від 25.05.2026) про грошові вимоги до боржника, відповідно до якої заявник просить суд визнати кредиторські (грошові) вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів відносно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі податкового боргу в загальній сумі 1 897 109,83 грн та судовий збір в розмірі 6 656,00 грн. В обґрунтування наведеного посилається на те, що згідно довідки про наявність податкового боргу та звітних облікових систем контролюючого органу у боржника наявна заборгованість на загальну суму 1 897 109,83 грн по наступних платежах: по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 3 656,14 грн (основний платіж - 2 840,00 грн, пеня - 816,14 грн.); по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі - 13624,80 грн. (основний платіж - 10 257,00 грн, пеня - 3 367,80 грн); по орендній платі з фізичних осіб 1 879 828,89 грн (основний платіж - 1 290 320,81 грн пеня - 589 508,08 грн).

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.05.2026, вказану заяву передано на розгляд судді Охотницькій Н.В.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2026 заяву №10873/6/19-00-13-13-04 від 14.05.2026 (вх. №4006 від 25.05.2026) Головного управління ДПС у Тернопільській області, про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 у справі №921/106/26 прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні 25 червня 2026 року о 10:00 год. Зобов`язано керуючого реструктуризацією Шимечка Андрія Ярославовича розглянути заяву №10873/6/19-00-13-13-04 від 14.05.2026 (вх. №4006 від 25.05.2026) Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, докази чого надати суду.

04 червня 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Шимечка А.Я. надійшла заява про результати розгляду вимог кредиторів б/н від 03.06.2026 (вх. №4330 від 04.06.2026) згідно якою керуючим реструктуризацією визнано кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області до Боржника ОСОБА_1 у сумі 23 936,94 грн із наступним розподілом за чергами: 6 656,00 грн - судові витрати, які підлягають погашенню позачергово (до першої черги); 13 097,00 грн - друга черга задоволення вимог кредиторів; 4 183,94 грн - третя черга задоволення вимог кредиторів. Кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області у розмірі 1 879 828,89 грн (заборгованість з орендної плати з фізичних осіб разом із нарахованою на неї пенею) як безпідставні та заявлені неналежним суб`єктом відхилено.

Зокрема, зазначає, що вимоги кредитора в частині заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у загальній сумі 3 656,14 грн ним визнаються, оскільки останні підтверджуються розрахунками контролюючого органу, обліковими даними інтегрованої картки платника податків та є обґрунтованими.

Також, визнаються вимоги по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 13 624,80 грн, оскільки вказані вимоги підтверджуються податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 7 травня 2025 року у справі № 500/1183/25, яке набрало законної сили.

Щодо вимог по орендній платі з фізичних осіб у сумі 1 879 828,89 грн, то вказані вимоги керуючим реструктуризацією не визнаються, оскільки на його думку ГУ ДПС у Тернопільській області не є належним кредитором за вимогами щодо сплати заборгованості з орендної плати за договором оренди комунальної землі у справі про неплатоспроможність Боржника. Наявність рішень адміністративних судів про стягнення податкового боргу не змінює договірного характеру цих зобов`язань та не розширює повноважень податкового органу в процесі неплатоспроможності. Зауважує, що даний борг виник на підставі Договору оренди землі комунальної власності від 11 червня 2021 року, укладеного між Байковецькою сільською радою та Боржником та відповідно оскільки Головне управління ДПС у Тернопільській області не є стороною Договору оренди землі від 11 червня 2021 року та не є власником чи орендодавцем земельної ділянки (власником є Байковецька сільська рада), у податкового органу відсутні повноваження заявляти кредиторські вимоги у справі про банкрутство (неплатоспроможність) щодо заборгованості з орендної плати за землю.

Щодо витрат на сплату судового збору в сумі 6 656,00 грн, то зазначає, що такі підлягають задоволенню та визнаються керуючим реструктуризацією, оскільки, понесені кредитором витрати підтверджуються платіжним документом .

25 червня 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшли додаткові пояснення б/н від 24.06.2026 (вх. № 4996 від 25.06.2026), у яких кредитор наводить свої заперечення на доводи арбітражного керуючого щодо заявленої вимоги по податковому боргу - орендна плата з фізичних осіб.

Зокрема, посилаючись на норми Податкового кодексу зазначає, що контролюючий орган визначений законом як суб`єкт, наділений повноваженнями щодо контролю за справлянням відповідних платежів, обліку податкового боргу та вжиття заходів щодо його погашення, а застосування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.06.2024 у справі №921/110/23 не забезпечує ефективного захисту майнових інтересів держави та територіальних громад у процедурах банкрутства.

Зазначає, що у правовідносинах щодо стягнення податкового боргу в порядку адміністративного судочинства контролюючий орган визнається належним суб`єктом для звернення до суду з вимогами про його стягнення та відповідно судовими рішеннями, що набрали законної сили, вже встановлено факт існування податкового боргу, а також підтверджено право контролюючого органу звертатися з вимогами щодо його стягнення.

Звертає увагу на те, що відсутність у контролюючого органу можливості заявляти відповідні вимоги у процедурі банкрутства створює ризик фактичної втрати надходжень до бюджету та унеможливлює належне виконання покладених на нього державою функцій щодо адміністрування податків і зборів.

У попередньому засіданні 25.06.2026, беручи до уваги неявку боржника та його представника у попереднє засідання, а також відсутність у матеріалах справи позиції боржника щодо заявлених кредитором Головним управлінням ДПС у Тернопільській області вимог до боржника, з метою забезпечення повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи та виконання завдань попереднього засідання, суд відклав розгляд заяви №10873/6/19-00-13-13-04 від 14.05.2026 (вх. №4006 від 25.05.2026) Головного управління ДПС у Тернопільській області про грошові вимоги до боржника на 10:00 год. 02 липня 2026 року, без постановлення окремого процесуального документа з зазначенням про це у протоколі судового засідання відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що керуючого реструктуризацію та представника Головного управління ДПС у Тернопільській області, повідомлено під розписку, а боржника та його представника повідомлено відповідною ухвалою суду.

У призначене попереднє засідання 02.07.2026 боржник ОСОБА_1 , а також представник боржника адвокат Півторак Володимир Михайлович, не прибули.

Присутній у попередньому засіданні керуючий реструктуризацією підтримав позицію викладену ним у заяві про результати розгляду вимог кредиторів б/н від 03.06.2026 (вх. №4330 від 04.06.2026) та просив суд визнати вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області до Боржника ОСОБА_1 у сумі 23 936,94 грн із наступним розподілом за чергами: 6 656,00 грн - судові витрати, які підлягають погашенню позачергово (до першої черги) ; 13 097,00 грн - друга черга задоволення вимог кредиторів; 4 183,94 грн - третя черга задоволення вимог кредиторів. Щодо кредиторських вимог Головного управління ДПС у Тернопільській області у розмірі 1 879 828,89 грн (заборгованість з орендної плати з фізичних осіб разом із нарахованою на неї пенею) вважає їх безпідставними та такими що заявлені неналежним суб`єктом.

Представник Головного управління ДПС у Тернопільській області підтримав подану заяву №10873/6/19-00-13-13-04 від 14.05.2026 (вх. №4006 від 25.05.2026) про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника у справі №921/106/26 з урахуванням додаткових пояснень б/н від 24.06.2026 (вх. № 4996 від 25.06.2026) в повному обсязі, з підстав викладених у ній та просив суд визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області відносно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі податкового боргу в загальній сумі 1 897 109,83 грн та судовий збір в розмірі 6 656,00 грн.

Розглянувши заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області №10873/6/19-00-13-13-04 від 14.05.2026 (вх. №4006 від 25.05.2026) про визнання кредиторських грошових вимог до боржника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

За змістом положень ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Як вже зазначалось вище, згідно оприлюдненого оголошення від 27.04.2026 строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника включно до 26.05.2026.

25.05.2026 до Господарського суду Тернопільської області від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшла заява №10873/6/19-00-13-13-04 від 14.05.2026 (вх. №4006 від 25.05.2026) про грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі податкового боргу в загальній сумі 1 897 109,83 грн та судовий збір в розмірі 6 656,00 грн.

Отже, заява Головного управління ДПС у Тернопільській області подана в строк, встановлений статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо визнання вимог Головного управління ДПС у Тернопільській області в частині стягнення заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 3 656,14 грн (основний платіж - 2 840,00 грн, пеня - 816,14 грн.) то останні обґрунтовані тим, що боржник ОСОБА_1 згідно довідки про наявність податкового боргу та звітних облікових систем контролюючого органу має заборгованість по платежах єдиного соціального внеску у сумі 3 656,14 грн.

Наявність заборгованості боржника перед кредитором підтверджується довідкою про наявність податкового боргу по єдиному соціальному внеску в ГУ ДПС у Тернопільській області станом на 06.05.2026, розрахунком суми позовних вимог з податкового боргу платників єдиний податок з фізичних осіб (КБК:18050400), розрахунком пені, нарахованої у зв`язку з реорганізацією або мораторієм про порушення про порушення провадження у справі про банкрутство №921/106/26 від 27.04.2026 по єдиному податку з фізичних осіб.

Статтями 67, 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

За змістом статей 1, 14 Податкового кодексу України, останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пункту 14.1.39 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України);

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки і збори в строки і в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов`язків контролюючих органів визначається законодавством України (пункт 41.5. статті 41 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 36.1. статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 38.1. статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як вбачається із матеріалів справи та долучених до заяви документів, податковий борг виник у зв`язку з несплатою боржником грошових зобов`язань, визначених Податковим кодексом України, з єдиного соціального внеску у сумі 3 656,14 грн (2840,00 грн основний платіж, 816,14 грн пеня).

Відповідно до п.п. б п. 176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464).

Статтею 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено поняття, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є роботодавці: зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (крім використання праці домашніх працівників) (стаття 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Дія Закону №2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом №2464, або у частині, що не суперечить Закону №2464 (п.1 ст.2 Закону №2464).

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати, сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску (пункти 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464).

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина 8 стаття 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом - є недоїмкою.

Відповідно до частини 16 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Статтею 6 Податкового кодексу України визначено, що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені п.37.3. статтею 37 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, станом на дату подання заяви з грошовими вимогами Головного управління ДПС у Тернопільській області відносно боржника ОСОБА_1 загальна сума заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб становить 3 656,14 грн (основний платіж - 2 840,00 грн, пеня - 816,14 грн), що підтверджується відповідним розрахунком.

Грошові вимоги, зазначені в заяві, є повністю неоплаченими боржником.

Згідно заяви за результатами розгляду вимог кредиторів б/н від 03.06.2026 (вх. №4330 від 04.06.2026) керуючим реструктуризацією визнано кредиторські грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області в частині заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 3 656,14 грн (основний платіж - 2 840,00 грн, пеня - 816,14 грн).

Враховуючи викладене, кредиторські грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області відносно боржника фізичної особи ОСОБА_1 в частині заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб є документально підтвердженими і підлягають визнанню в сумі 3 656,14 грн та внесенню до Реєстру вимог кредиторів відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства в наступній черговості: 2 840,00 грн - друга черга задоволення вимог кредитора (основний платіж); 816,14 грн - третя черга задоволення вимог кредиторів (пеня).

Щодо вимог Головного управління ДПС у Тернопільській області в частині стягнення заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі - 13 624,80 грн (основний платіж - 10 257,00 грн, пеня - 3 367,80 грн).

Наявність заборгованості боржника перед кредитором підтверджується довідкою про наявність податкового боргу на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, станом на 06.05.2026, розрахунком суми позовних вимог з податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (КБК:18010200) та розрахунком пені, нарахованої у зв`язку з реорганізацією або мораторієм про порушення про порушення провадження у справі про банкрутство №921/106/26 від 27.04.2026 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власника об`єктів житлової нерухомості.

Також, Головне управління ДПС у Тернопільській області у заяві посилається на те що контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу з боржника в судовому порядку та відповідно рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №500/1183/25 задоволено позов контролюючого органу про стягнення з боржника податкового боргу по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі - 7 488 (сім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 00 коп.

Зокрема, рішенням встановлено, що заборгованість по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості виникла у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань на загальну суму 7488,00 грн, які нараховані відповідно до податкових повідомлень-рішень від 23.12.2022 року №2124677-2407-1918 на суму - 2 340,00 грн, від 05.04.2023 року №0295107-2407-1918 на суму - 2 535,00 грн, від 26.03.2024 року №0215580-2407-1918-UA61040490000035010 на суму - 2 613,00 грн.

Як визначено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №916/495/21).

Преюдиційні обставини - це обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є: обов`язковість судового рішення.

Як визначено статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 326 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Отже, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Тому обставини, встановлені в рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №500/1183/25, повинні бути враховані як преюдиційні при розгляді даної заяви.

Оскільки факт наявності заборгованості ОСОБА_1 перед Головним управлінням ДПС у Тернопільській області у зв`язку із несплатою узгоджених податкових зобов`язань на загальну суму 7488,00 грн, які нараховані відповідно до податкових повідомлень-рішень від 23.12.2022 року №2124677-2407-1918 на суму - 2 340,00 грн, від 05.04.2023 року №0295107-2407-1918 на суму - 2535,00 грн, від 26.03.2024 року №0215580-2407-1918-UA61040490000035010 на суму - 2613,00 грн вже встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому доказуванню не потребує.

Крім того, як вбачається із розрахунку Головного управлінням ДПС у Тернопільській області та корінця вимоги про сплату боргу (недоїмки) форми Ф №0328959-2407-1918UA61040490000035010 від 05.04.2025 останнім, заявлено до стягнення заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 2 769 грн; податковий період 2024 рік, ставка 01.01.2024-31.12.2024: 1%.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За змістом підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України).

Судом встановлено, що сума податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, виникла через несплату узгодженого грошового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом.

Також, як вбачається із долучених документів, заявником надсилалася боржнику вимоги про сплату боргу (недоїмки) форми Ф №0328959-2407-1918UA61040490000035010 від 05.04.2025 про сплату платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 2 769,00 грн. Однак, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу, який виник саме внаслідок несплати боржником узгоджених податкових зобов`язань в сумі 2 769,00 грн.

У зв`язку із викладеним вище, враховуючи, те що заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 2 769,00 грн є документально підтвердженою та відповідно станом на даний час залишається неоплаченою боржником, відповідно останні підлягають визнанню.

Окрім того, у зв`язку із несвоєчасною оплатою заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за податковими повідомленнями №2124677-2407-1918 на суму - 2 340,00 грн, №0295107-2407-1918 від 05.04.2023 року на суму - 2 535,00 грн, №0215580-2407-1918-UA61040490000035010 від 26.03.2024 року на суму - 2 613,00 грн та №0328959-2407-1918UA61040490000035010 від 05.04.2025 на суму 2769,00 грн Головним управлінням ДПС у Тернопільській області заявлено до стягнення 3 367,80 грн пені.

Згідно з підпунктом 38.1. статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Згідно підпункту 14.1.162 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 129.1 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Як вбачається із розрахунку пені, нарахованої у зв`язку з реорганізацією або мораторієм про порушення про порушення провадження у справі про банкрутство №921/106/26 від 27.04.2026 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власника об`єктів житлової нерухомості останню нараховано за період з 01.07.2023 по 27.04.2026 на суму 3 367,80 грн.

У зв`язку із викладеним вище, враховуючи, те що заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в частині сплати пені в сумі 3 367,80 грн визнана керуючим реструктуризацією є документально підтвердженою та відповідно станом на даний час залишається неоплаченою боржником, відповідно остання підлягає визнанню.

Щодо вимог Головного управління ДПС у Тернопільській області в частині стягнення податкового боргу по платежу орендна плата з фізичних осіб у розмірі 1 879 828,89 грн (основний платіж - 1 290 320,81 грн, пеня - 589 508,08 грн).

Наявність заборгованості боржника перед кредитором підтверджується довідкою про наявність податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб, станом на 06.05.2026, розрахунком суми позовних вимог з податкового боргу платника податків орендна плата з фізичних осіб (КБК:18010900) та розрахунком пені, нарахованої у зв`язку з реорганізацією або мораторієм про порушення про порушення провадження у справі про банкрутство №921/106/26 від 27.04.2026 податку по орендній платі з фізичних осіб.

Також, Головне управління ДПС у Тернопільській області вказує на те, що:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 у справі №500/3499/23 задоволено позов контролюючого органу про стягнення з боржника податкового боргу по платежу орендна плата з фізичних осіб в сумі 263 023 грн 08 коп. Зокрема, рішенням встановлено, що заборгованість по платежу орендна плата з фізичних осіб виникла у зв`язку з несплатою платником податків грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 09.09.2022 №664774-2407-1918 на суму 452 264,53 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у справі №500/6090/23 задоволено позов контролюючого органу про стягнення з боржника податкового боргу по платежу орендна плата з фізичних осіб сумі 690 309,67 грн (шістсот дев`яносто тисяч триста дев`ять грн 67 коп). Так, рішенням встановлено, що заборгованість по платежу орендна плата з фізичних осіб виникла у зв`язку з несплатою платником податків грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням №369567-2407-1918 від 19.04.2023 за 2023 рік на суму 690 309,67 грн

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №500/5297/24 задоволено позов контролюючого органу про стягнення з боржника податкового боргу по платежу орендна плата з фізичних осіб сумі 336 988 грн 06 коп. Так, рішенням встановлено, що заборгованість по платежу орендна плата з фізичних осіб виникла у зв`язку з несплатою платником податків грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 26.03.2024 №457270-2407-1918 - UA61040010000042862 на суму 336988,06 грн.

Тому враховуючи норми ст. 75 ГПК України обставини, встановлені в рішеннях Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 року у справі №500/3499/23, від 20.11.2023 року у справі №500/6090/23 та від 23.10.2024 року у справі №500/5297/24 повинні бути враховані як преюдиційні при розгляді даної заяви.

Оскільки факт наявності заборгованості ОСОБА_1 перед Головним управлінням ДПС у Тернопільській області у зв`язку з несплатою платником податків грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 09.09.2022 №664774-2407-1918 на суму 452 264,53 грн, №369567-2407-1918 від 19.04.2023 на суму 690 309,67 грн та від 26.03.2024 №457270-2407-1918 - UA61040010000042862 на суму 336988,06 грн, в загальній сумі 1 290 320,81 грн вже встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, а тому доказуванню не потребує.

При цьому, суд погоджується із позицією керуючого реструктуризацією, яка викладена у заяві про результати розгляду вимог кредиторів б/н від 03.06.2026 (вх. №4330 від 04.06.2026) про те, що плата за землю у формі орендної плати за земельні ділянки комунальної власності є за своєю правовою природою договірним зобов`язанням, а Головне управління ДПС у Тернопільській області не є стороною Договору оренди землі від 11 червня 2021 року та не є власником чи орендодавцем земельної ділянки та відповідно не є неналежним суб`єктом звернення з такими вимогами.

Однак, зважаючи на ухвалені Тернопільським окружним адміністративним судом рішення від 30.08.2023 у справі №500/3499/23, від 20.11.2023 у справі №500/6090/23 та від 23.10.2024 у справі №500/5297/24, якими стягнуто податковий борг, в загальній сумі 1 290 320,81 грн у зв`язку з несплатою платником податків грошових зобов`язань по платежу орендна плата з фізичних осіб, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 09.09.2022 №664774-2407-1918 на суму 452 264,53 грн, №369567-2407-1918 від 19.04.2023 на суму 690309,67 грн та від 26.03.2024 №457270-2407-1918 - UA61040010000042862 на суму 336988,06 грн, які не були оскаржені боржником ОСОБА_1 , та набрали законної сили у відповідності до норм чинного законодавства, суд враховує, що однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя є обов`язковість рішень суду та виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, про що неодноразово зазначав Конституційний Суд України, зокрема у Рішеннях від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009; від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013; від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018); від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Отже, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Окрім того, у зв`язку із несвоєчасною оплатою заборгованості по платежу орендна плата з фізичних осіб за податковими повідомленнями-рішеннями від 09.09.2022 №664774-2407-1918 на суму 452 264,53 грн, №369567-2407-1918 від 19.04.2023 на суму 690 309,67 грн та від 26.03.2024 №457270-2407-1918 - UA61040010000042862 на суму 336 988,06 грн, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області заявлено до стягнення 589 508,08 грн - пені.

Як вбачається із розрахунку пені, нарахованої у зв`язку з реорганізацією або мораторієм про порушення провадження у справі про банкрутство №921/106/26 від 27.04.2026, по платежу орендна плата з фізичних осіб останню нараховано за період з 01.07.2023 по 27.04.2026 на суму 589 508,08 грн.

У зв`язку із викладеним вище, враховуючи, те що заборгованість по платежу орендна плати з фізичних осіб в частині сплати пені в сумі 589 508,08 грн є документально підтвердженою та відповідно станом на даний час залишається неоплаченою боржником, відповідно остання підлягає визнанню.

Аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, свідчить про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.

З огляду на положення статей 45-47 КУзПБ податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань зі сплати податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу (правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №910/8349/22).

Виходячи з вимог ст.ст. 45, 47 КУзПБ у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.

Відповідно до вимог статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно зі ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, кредиторські грошові вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області відносно боржника фізичної особи ОСОБА_1 є документально підтвердженими і підлягають визнанню в сумі 1 897 109,83 грн та внесенню до Реєстру вимог кредиторів відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства в наступній черговості: черговість задоволення грошових вимог кредитора в сумі 1 303 417,81 грн (основний платіж) друга; черговість задоволення грошових вимог кредитора в сумі 593 692,02 грн (пеня) третя.

Згідно ч.2 ст.133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Головним управлінням ДПС у Тернопільській області за подання заяви №10873/6/19-00-13-13-04 від 14.05.2026 (вх. №4006 від 25.05.2026) про визнання кредиторських (грошових) вимог сплачено судовий збір в сумі 6656,00 грн, згідно платіжної інструкції №744 від 07.05.2026.

Таким чином, витрати на оплату судового збору в сумі 6656,00 грн сплачені згідно платіжної інструкції №744 від 07.05.2026. відшкодовуються у повному обсязі боржником до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 9, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву № 10873/6/19-00-13-13-04 від 14.05.2026 (вх. №4006 від 25.05.2026) Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських грошових вимог відносно ОСОБА_1 у справі №921/106/26 задоволити.

2. Визнати грошові вимоги кредитора Головного управління ДПС у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, код ЄДРПОУ 44143637) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 1 897 109,83 грн - заборгованість та в сумі 6 656,00 грн - судовий збір.

Черговість задоволення грошових вимог кредитора:

- в сумі 6056,00 грн - судовий збір за подання заяви про грошові вимоги кредитора до боржника (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів).

- в сумі 1 303 417,81 грн (основний платіж) черговість задоволення грошових вимог кредитора друга;

- в сумі 593 692,02 грн (пеня) черговість задоволення грошових вимог кредитора третя.

3. Арбітражному керуючому Шимечку А.Я. внести кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника у справі №921/106/26.

4. Копію ухвали направити учасникам справи відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з 02.07.2026 та може бути оскаржена в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвалу підписано 02.07.2026.

Суддя Н.В. Охотницька