Ухвала суду № 137884281, 02.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14940/14-ц

Провадження № 6/127/498/26

УХВАЛА

02 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну стягувача у виконавчому листі, виконавчому провадженні та видачу дублікату виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Сенс Банк» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на АТ «Сенс Банк» у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Вінницького міського суд Вінницької області від 16 вересня 2014 року в справі №127/14940/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договором №31.3ВН/113/07-Склн від 27 листопада 2007 року в розмірі 55 799,02 грн та 557,99 грн судового збору, а також у виконавчому проваджені та видачу дублікату виконавчого листа, зважаючи, що заявник отримав право вимоги до боржника відповідно до договору про відступлення права вимоги № 2098/К від 09 грудня 2019 року. Крім того, зазначив, що 25 вересня 2019 року було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Однак такий лист відсутній. Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про втрату виконавчого документа. Разом з тим, рішення суду залишилось не виконаним, а тому просить заяву задовольнити.

Представник заявника та інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.442, п.п. 17.2, 17.4 Перехідних положень ЦПК України неявка учасників справи та інших заінтересованих осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що 16 вересня 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалене рішення в справі №127/14940/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитними договором №31.3ВН/113/07-Склн від 27 листопада 2007 року в розмірі 55 799,02 грн та 557,99 грн судового збору.

На підставі цього рішення 23 грудня 2014 року стягувачу ПАТ «Дельта Банк» виданий виконавчий лист, який був пред`явлений до примусового виконання.

25 вересня 2019 року постановою старшого державного виконавця Замостянського ВДВС міста Вінниці вищевказаний виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відомостей про відкрите виконавче провадження з приводу примусового виконання цього виконавчого листа матеріали справи не містять.

09 грудня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та АТ «Альфа-Банк» укладений договір №2098/к про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого до останнього перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором№31.3ВН/113/07-Склн від 27 листопада 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2.2 цього договору, за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів відповідно до п. 4.1 цього договору набуває усі права кредитора за основними договорами.

Згідно п. 4.1 цього договору, сторони домовились, що відступлення права вимоги за основними договорами відповідно до цього договору, новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 44140000,00 грн.

Факт перерахування коштів за цим договором підтверджується меморіальним ордером №2829783 від 09 грудня 2019 року.

Додаток до договору №2098/к про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 09 грудня 2019 року містить реєстр договорів за якими відступається права вимоги та боржників за цими договорами, в якому містяться відомості щодо боржника (позичальника) ОСОБА_1 та її зобов`язань за кредитним договором.

Відомостей, що цей договір є недійсними матеріали справи не містять.

Згідно ст. 512, 514ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Згідно ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

АТ «Альфа-Банк» змінила найменування на АТ «Сенс Банк».

Отже, внаслідок укладення цього договору відбулася зміна кредитора, а саме АТ «Сенс Банк» набуло статусу нового кредитора/стягувача з примусового виконання рішення суду, ухваленого в справі №127/14940/14-ц, а тому заява в цій частині підлягає задоволенню та стягувача ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому листі слід замінити на АТ «Сенс Банк».

Щодо заміни сторони виконавчого провадження, то суд зазначає наступне.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим, ця особа до відкриття виконавчого провадження, як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення, із відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача, як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача, саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення, як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом із положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження, можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі, і у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Вказаний висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, який відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Оскільки матеріали справи не містять відомостей про відкрите виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 , тому підстави для заміни сторони виконавчого провадження відсутні.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа, то суд зазначає наступне.

Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконане рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18).

Як установлено судом виконавчий лист, виданий на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2014 року в справі №127/14940/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитними договором №31.3ВН/113/07-Склн від 27 листопада 2007 року в розмірі 55 799,02 грн та 557,99 грн судового збору, був пред`явлений до органів виконавчої служби та 25 вересня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна.

Орган виконавчої служби доказів про направлення оригіналу виконавчого листа на адресу первинного стягувача заявнику не надав, у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб інформація про надходження оригіналу виконавчого листа на адресу ПАТ «Дельта Банк» відсутня, Фонду за результатами вчинення заходів з приймання-передачі матеріалів та документів АТ «Дельта Банк» під час його передачі в безпосереднє управління Фонду виконавчий лист по справі №127/14940/14-ц не передавався.

За даними АСВП, які наявні у вільному доступі, виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» відсутнє.

У заявника вказаний виконавчий лист відсутній.

При цьому судом не встановлено виконання рішення суду.

Верховний Суд в постанові від 24 січня 2022 року в справі №18/113-53/81 виснував, що за умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист, зокрема містити дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого листа в стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Отже матеріали справи свідчать, що в стягувача такий лист відсутній, відсутній такий лист і на примусовому виконанні.

Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 18 листопада 2020 року у справі №263/4331/18.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Втрата виконавчого листа та невиконане рішення суду є підставою для видачі дублікату виконавчого листа.

При цьому суд звертає увагу, що заява про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дублікату виконавчого листа подана до закінчення строку з огляду на наступне.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження».

Частиною 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становить 3 роки.

Частиною четвертою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Верховний Суд в постанові від 22 вересня 2021 року в справі № 240/10258/19 зазначав, що суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується.

Норми щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебувають у системному зв`язку із застосуванням норм, що регулюють завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу.

Отже, з аналізу частини четвертої та п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Зважаючи, що постановою від 25 вересня 2019 року виконавчий лист повернутий стягувачу на підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (в зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення), відповідно строк пред`явлення його до виконання перервався та з 26 вересня 2019 року розпочався новий відлік строку, який мав тривати до 26 вересня 2022 року.

Однак, Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" Розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" було доповнено пунктом 10-2, згідно з яким, зокрема, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на цей час.

Отже на момент звернення стягувача до суду з цією заявою строк пред`явлення виконавчого документа до виконання з урахуванням вказаних вище положень не сплинув.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що існують об`єктивні обставини неможливості пред`явлення виконавчого листа у зв`язку з цим, суд вважає, що права стягувача на сьогоднішній день не можуть бути реалізовані, а тому заява в цій частині підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 442, п.п. 17.2, 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити частково.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника Акціонерне товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул.Велика Василківська,100) у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2014 року в справі №127/14940/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Видати дублікат виконавчого листа в цивільній справі №127/14940/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В решті вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: