Ухвала суду № 137883267, 26.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про направлення справи за підсудністю

26.06.2026Справа № 910/7680/26

у складі суду судді Погрібної С.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (адреса: 84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Остапа Вишні, буд. 24, код ЄДРПОУ: 13491258)

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ: 19480600)

про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (далі - позивач) до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - відповідач) про стягнення 30 799,32 грн за непоставлену електричну енергію за адресами постачання, які знаходяться у м. Українськ та смт. Райгородок Донецької області.

Розглянувши подані матеріали, суд встановив, що вказана справа не підсудна Господарському суду міста Києва з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Частиною 1 статті 27 ГПК України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Тобто загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями ГПК України.

Разом із цим, статтею 30 ГПК України встановлена виключна підсудність справ.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.

Так, частиною 3 статті 30 ГПК України передбачає, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів щодо спорів, які виникають з приводу нерухомого майна.

Суд вказує, що у розумінні наведених норм процесуального права виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом ч. 5 ст. 30 ГПК України визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.05.2018 у справі № 905/1566/17.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

При цьому, тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України повинно відбуватися з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою. Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.

З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення ч. 3 ст. 30 ГПК України визначають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.

Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

При цьому, виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.

Також, як було роз`яснено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, до спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір стосується як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, застосовується виключна підсудність. Словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Так, у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Великої Палати Верховного Суду визначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3 статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

Позиція Великої Палати Верховного Суду ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Позовні вимоги у цій справі обґрунтовані тим, що позивачем було сплачено відповідачу 30 799,32 грн за електричну енергію, яку не було отримано за адресою постачання: Донецька обл., м. Українськ, вул. Купрієнко, 20 та за адресою постачання: Донецька область, смт. Райгородок, вул. Молодіжна, буд. 3, а тому зазначені кошти підлягають поверненню.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься до територіальної підсудності Господарського суду Донецької області, оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення коштів за непоставлену, але оплачену електричну енергію на об`єкти постачання, які територіально знаходяться у Донецькій області.

Відповідно до частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною третьою статті 31 ГПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

При цьому судом не вирішувались питання дотримання вимог 162 - 164 ГПК України.

Керуючись статтями 27, 30, 31, 233-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Матеріали справи № 910/7680/26 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення коштів передати за виключною підсудністю до Господарського суду Донецької області (адреса: 61022, м. Харків, просп. Науки, буд. 5).

2. Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статей 255, 256, 257 ГПК України.

Ухвала складена та підписана 26.06.2026.

Суддя Світлана Погрібна