Ухвала суду № 137883089, 02.07.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 липня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/797/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,

перевіривши матеріали позовної заяви Приватного підприємства "Газета Відродження" (селище Брусилів Житомирського району Житомирської області)

до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (селище Брусилів Житомирського району Житомирської області)

про скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності на адміністративне приміщення за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Газета Відродження" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області у якому просить:

- визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане 06.08.2008 виконкомом Брусилівської селищної ради на підставі рішення виконкому Брусилівської селищної ради від 20.06.2008 року №97 на адміністративне приміщення площею 87.4 кв.м., розташоване по вул.Лєрмонтова, 3 в селище Брусилів Брусилівського району Житомирської області;

- визнати за приватним підприємством "Газета "Відродження" право власності на приміщення площею 87.4кв.м. розташоване по вулиці Захисників України, 3 в селищі Брусилів Житомирського району Житомирської області за набувальною давністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 24.09.2008 право комунальної власності на адміністративне приміщення за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, селище Брусилів, вулиця Лєрмонтова, будинок, 3, зареєстроване за Територіальною громадою сіл, селищ Брусилівського району в особі Брусилівської районної ради на підставі свідоцтва про право власності 06.08.2008 року, виконкомом Брусилівської селищної ради. Однак зазначена реєстрація права власності на приміщення за територіальною громадою сіл селищ Брусилівського району в особі Брусилівської районної ради є незаконною, оскільки після внесення даного запису рішення органу місцевого самоврядування на підставі якого відбувалося набуття права власності Брусилівською районною радою визнано протиправним. Приватне підприємство "Газета "Відродження" відкрито та безперервно володіє приміщенням значно більше ніж десять років, зберігає приміщення у придатному для проведення підприємницької діяльності стані, проводить поточні ремонти, являється платником надання послуг за електропостачання, а тому має всі підстави та права на набуття приміщення у власність за набувальною давністю.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким, серед іншого, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Зокрема, згідно з ч.6 ст.6 ГПК України із змінами адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

У разі звернення до суду особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, передбачається настання процесуальних наслідків, передбачених ГПК України з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами".

Суд встановив, що Приватне підприємство "Газета Відродження" не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що зважаючи на вищевказані приписи ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На підставі підпунктів 1-2 пункту 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до господарського суду: 1) позовної заяви майнового характеру: збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) позовної заяви немайнового характеру: збір становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 01.01.2026 року встановлено у розмірі 3 328,00грн.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України, пунктів 1- 3 частини 1 статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання прав на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі №910/13737/19.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач звернувся з вимогою майнового характеру (визнання права на адміністративне приміщення), яка підлягає вартісній оцінці та вимогою немайнового характеру (скасування свідоцтва про право власності).

При поданні позовної заяви позивач повинен був сплатити за вимогою немайнового характеру судовий збір у розмірі 3 328,00грн та за вимогу майнового характеру - 3 525,00грн.

Однак позивачем сплачено судовий збір лише за вимогу майнового характеру в розмірі 3 525,00грн, тобто має місце недоплата судового збору в сумі 3 328,00грн.

З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків, шляхом здійснення реєстрації електронного кабінету відповідно до статті 6 ГПК України та подання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Приписами ч.3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Приватному підприємству "Газета Відродження" протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків.

3. Роз`яснити Приватному підприємству "Газета Відродження" , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвала набрала законної сили 02.07.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Соловей Л.А.

друк.

1- до матеріалів позовної заяви;

2- позивачу (рек. з повід) код ЄДРПОУ 13575305