Рішення № 137879933, 01.07.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2134/25

2/154/120/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2025 до Володимирського міського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 01 жовтня 2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №4025006 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Первісна сума кредиту становила 2000 грн. Додатковим договором №4025006-Т1 від 02 жовтня 2023 суму кредиту збільшено ще на 2000 грн, у зв`язку з чим загальний розмір кредиту склав 4000 грн.

Позивач вказує, що ТОВ «Лінеура Україна» перерахувало кредитні кошти на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Надання першої частини кредиту підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» про успішний переказ 01 жовтня 2023 на суму 2000грн. Надання другої частини кредиту підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішний переказ 02 жовтня 2023 на суму 2000 грн на ту саму картку НОМЕР_1 **.

24 травня 2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №24/05/2024, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №4025006 від 01 жовтня 2023.

Позивач також зазначає, що 07 жовтня 2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання споживчого кредиту №7146258. Первісно відповідач отримав кредит у розмірі 4000 грн. Додатковою угодою до договору №7146258 від 07 жовтня 2023, підписаною 07 жовтня 2023, сторони збільшили суму кредиту на 2200 грн, у зв`язку з чим загальний розмір кредиту склав 6200 грн.

Переказ збільшеної частини кредиту за договором №7146258 підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішну операцію 07 жовтня 2023 на суму 2200 грн на картку НОМЕР_1 .

27 травня 2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором №7146258 від 07 жовтня 2023.

За договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4025006 від 01 жовтня 2023, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , позивач просить стягнути 31 972 грн, з яких: 4000 грн основний борг, 18 852грн проценти, нараховані первісним кредитором, 9120 грн проценти, нараховані позивачем після переходу права вимоги.

За договором про надання споживчого кредиту №7146258 від 07 жовтня 2023, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , позивач просить стягнути 33 343,60 грн, з яких: 6200 грн основний борг, 11 350,96 грн проценти, нараховані первісним кредитором, 15 792,64 грн проценти, нараховані позивачем після переходу права вимоги.

У загальному розмірі позивач просить стягнути з відповідача заборгованість 65 315,60 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Ухвалою суду від 18 червня 2025 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому визнав позов частково. Щодо договору №4025006 від 01 жовтня 2023 відповідач не підтвердив факт укладення договору та отримання кредиту в розмірі 4000 грн, разом із тим заперечив проти стягнення процентів у заявленому позивачем розмірі 27 972 грн, посилаючись на те, що з 28 листопада 2023 перебуває на військовій службі та бере участь у бойових діях. Вважає, що проценти за договором №4025006 можуть нараховуватись лише за період з 01 жовтня 2023 до 28 листопада 2023, тобто за 59 днів, і становлять 4720 грн за розрахунком: 4000 грн ? 2,00 % ? 59 днів = 4720 грн. Щодо договору №7146258 від 07 жовтня 2023 відповідач також підтвердив факт укладення договору та отримання кредиту в розмірі 6200 грн, проте заперечив проти стягнення процентів у розмірі 27 143,60 грн, посилаючись на п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». За розрахунком відповідача, проценти за договором №7146258 можуть нараховуватись лише за період з 07 жовтня 2023 до 28 листопада 2023, тобто за 53 дні, і становлять 6539,14 грн: 6200 грн ? 1,99 % ? 53 дні = 6539,14 грн. На підтвердження доводів про перебування на військовій службі та участь у бойових діях відповідач подав копію військового квитка та копію посвідчення учасника бойових дій. Також представник відповідача заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному розмірі 15 000 грн, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи, часткову обґрунтованість позову та необхідність застосування принципів розумності й співмірності.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій не погодився з доводами відповідача та просив задовольнити позов у повному обсязі. На думку позивача, кредитні договори укладені в електронній формі належним чином, із дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», що не заперечується відповідачем.

Щодо застосування п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», послався на те, що відповідач не надавав позивачу документів про перебування на військовій службі, а матеріали справи, на думку позивача, не містять доказів направлення таких документів первісним кредиторам або позивачу до моменту звернення з позовом до суду. Також позивач зазначив, що відповідач, за його ж доводами, перебуває на військовій службі з 28 листопада 2023 року, тоді як кредитні договори укладені 01 жовтня 2023 року, 02 жовтня 2023 року та 07 жовтня 2023 року. Крім того, вказав, що проценти за користування кредитними коштами нараховані в межах строків кредитування, передбачених договорами, а тому є договірною платою за користування кредитом, а не штрафною санкцією. Також наполягав на правомірності переходу до нього права вимоги за договорами факторингу.

Учасники справи належним чином повідомлялись про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з,явились, подали заяви в яких просили провести розгляд за їх відсутності.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені обставини справи.

01 жовтня 2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №4025006 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» через вебсайт *www.credit7.ua* або мобільний додаток Credit7. Електронна ідентифікація клієнта здійснювалася при вході до особистого кабінету, зокрема шляхом перевірки коду, направленого на номер мобільного телефону клієнта.

У договорі №4025006 зазначено особисті дані відповідача, РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 , номери мобільних телефонів: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , платіжна картка для перерахування коштів: № НОМЕР_1 .

Первісно ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кредит у розмірі 2000 грн. Додатковим договором №4025006-Т1 від 02 жовтня 2023 суму кредиту збільшено ще на 2000 грн, у зв`язку з чим загальний розмір кредиту за договором №4025006 склав 4000 грн.

Додатковий договір №4025006-Т1 від 02 жовтня 2023 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором M280 02 жовтня 2023. Даним договором та додатковим договором визначено строк кредитування 350 днів, стандартну процентну ставку 2,00 % в день, знижену процентну ставку 1,40 % в день до 26 жовтня 2023 за умови виконання позичальником вимог для отримання знижки.

Повернення кредиту за графіком передбачалося до 15 вересня 2024.

Факт надання кредитних коштів за договором №4025006 підтверджується письмовими доказами, зокрема, ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» повідомило про успішний переказ коштів 01 жовтня 2023 на суму 2000 грн на платіжну картку клієнта. ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомило про успішний переказ 02 жовтня 2023 на суму 2000 грн на картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 291368316.

07 жовтня 2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №7146258 про надання споживчого кредиту, який реалізовано під торговою маркою CreditPlus, укладено через інформаційно-телекомунікаційну систему ТОВ «Авентус Україна» з використанням вебсайту *https://creditplus.ua* або мобільного додатку CreditPlus.

Даним договором визначено первісну суму кредиту 4000 грн, строк кредитування 360 днів, стандартну процентну ставку 1,99 % в день, знижену процентну ставку 1,692 % в день до 06 листопада 2023 року за умови виконання позичальником вимог для отримання знижки. Кредит надавався для споживчих, особистих потреб.

Додатковою угодою до договору №7146258 від 07 жовтня 2023, укладеною 07 жовтня 2023, сторони збільшили суму кредиту на 2200 грн. З урахуванням цієї додаткової угоди загальний розмір кредиту за договором №7146258 склав 6200 грн.

Паспорт споживчого кредиту до додаткової угоди підтверджує, що загальна сума кредиту становить 6200 грн, з яких 4000 грн видано, а 2200 грн сума збільшення. Строк кредитування - 360 днів, стандартна ставка - 726,35 % річних, або 1,99 % в день, знижена ставка - 617,40 % річних, або 1,692 % в день.

Факт надання збільшеної частини кредиту підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 19 липня 2024, вих. №7/5397, про успішність операції №1307151358 на суму 2200 грн, дата прийняття 07 жовтня 2023, номер замовлення 39581636, картка НОМЕР_1 , статус прийнято.

Застосовані судом норми права та мотиви рішення.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

За змістом ст. 76, 77, 78, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі.

Суд враховує, що у кредитних спорах позивач повинен довести наявність кредитного договору, його істотні умови, факт надання кредиту, порушення боржником грошового зобов`язання, перехід права вимоги та розмір заборгованості. Відповідач доводить обставини, якими заперечує позов, зокрема неправильність розрахунку, наявність передбачених законом пільг, погашення боргу, недійсність або неукладення договору.

Щодо електронної форми кредитних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах, у тому числі електронних.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду щодо електронної форми кредитних договорів, відповідно до яких електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, за умови підтвердження волевиявлення особи, проходження нею процедури ідентифікації та використання одноразового ідентифікатора для акцепту пропозиції.

У цій справі відповідач не заперечує факт укладення договорів №4025006 від 01 жовтня 2023 та №7146258 від 07 жовтня 2023, факт отримання кредитних коштів та використання платіжної картки № НОМЕР_1 .

Матеріали справи містять електронні кредитні договори, паспорти споживчого кредиту, додатковий договір №4025006-Т1 від 02 жовтня 2023, додаткову угоду до договору №7146258 від 07 жовтня 2023, документи щодо одноразових ідентифікаторів, анкетні дані відповідача, номери телефонів, електронну пошту, платіжну картку, а також докази фактичного перерахування кредитних коштів.

Отже, укладення відповідачем кредитних договорів №4025006 від 01 жовтня 2023 та №7146258 від 07 жовтня 2023, а також отримання кредитних коштів у розмірі 4000 грн та 6200 грн відповідно є доведеними.

Щодо переходу права вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона, фактор, передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони, клієнта, за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи, боржника.

Матеріали справи містять договір факторингу №24/05/2024 від 24 травня 2024, укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Лінеура Україна». Із договору вбачається, що клієнт відступає факторові право вимоги до боржників, визначених у Реєстрі боржників.

Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №24/05/2024 від 24 травня 2024 містить відомості про боржника ОСОБА_1 , договір №4025006, заборгованість за основною сумою боргу 4000 грн, проценти 18 852 грн, загальна сума 22 852 грн.

Оплата за договором факторингу №24/05/2024 від 24 травня 2024 підтверджується платіжною інструкцією №412 від 30 травня 2024, за якою платник ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перерахував на користь ТОВ «Лінеура Україна» суму 243 000 грн із призначенням платежу: «Часткова сплата за договором факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024, без ПДВ».

Матеріали справи також містять договір факторингу №27.05/24-Ф від 27 травня 2024, укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна». За цим договором клієнт відступив факторові право вимоги до боржників, визначених у Реєстрі боржників.

У витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №27.05/24-Ф від 27 травня 2024 зазначено боржника ОСОБА_1 , договір №7146258, основний борг 6200 грн, проценти 11 350,96 грн, загальна заборгованість 17 550,96 грн.

Оплата за договором факторингу №27.05/24-Ф від 27 травня 2024 підтверджується платіжною інструкцією №421 від 31 травня 2024, за якою ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», перерахувало на користь ТОВ «Авентус Україна» суму 933 424,99 грн із призначенням платежу: «Сплата за договором факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024р., без ПДВ».

Крім того, матеріали справи містять повідомлення про відступлення права вимоги, направлене відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 27 травня 2024, а також повідомлення ТОВ «Лінеура Україна» від 27 травня 2024 щодо інформування боржників про відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Доказів недійсності договорів факторингу, невключення заборгованості відповідача до реєстрів боржників або погашення боргу первісним кредиторам після відступлення права вимоги відповідач не подав.

Отже, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» є належним кредитором у спірних правовідносинах та має право вимагати від відповідача виконання грошових зобов`язань за договорами №4025006 від 01 жовтня 2023 та №7146258 від 07 жовтня 2023 у межах переданих прав вимоги.

Щодо стягнення основного боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа, кредитодавець, зобов`язується надати грошові кошти, кредит, позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк, термін, його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк, термін.

Відповідач не заперечує отримання кредитних коштів за договором №4025006 у сумі 4000 грн та за договором №7146258 у сумі 6200 грн. Доказів повернення основної суми боргу ним до суду не подано, а тому вказані вимоги щодо основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після цього права кредитора забезпечуються положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічний підхід підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 у справі №910/4518/16, у якій зазначено, що проценти за ст. 1048 ЦК України сплачуються за правомірне користування кредитом, тобто за можливість позичальника за плату не сплачувати кредитору борг протягом погодженого строку кредитування.

У цій справі позивач заявив до стягнення проценти за договорами в межах строків кредитування, оскільки строк за договором №4025006 визначено до 15 вересня 2024, а за договором №7146258 - до 01 жовтня 2024. Разом із тим під час перевірки розрахунку суд враховує спеціальну норму, яка стосується відповідача як військовослужбовця.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім випадків, прямо визначених законом.

Зазначена норма має імперативний характер і спрямована на забезпечення додаткових соціальних гарантій військовослужбовців у період особливого періоду та виконання ними обов`язку щодо захисту держави.

Після встановлення судом факту, що особа є військовослужбовцем і на неї поширюються передбачені законом гарантії, суд зобов`язаний застосувати цю норму при визначенні дійсного розміру заборгованості, незалежно від того, чи просив про це відповідач окремою заявою до кредитора до звернення позивача до суду.

Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18 січня 2023 у справі №642/548/21, відповідно до якої п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою, дія якої поширюється на військовослужбовців, а закон не ставить її застосування у залежність від наявності статусу учасника бойових дій або від окремого рішення кредитора.

Відповідач на підтвердження своєї позиції подав копію військового квитка та копію посвідчення учасника бойових дій. Вбачається, що ОСОБА_1 з 28 листопада 2023 перебуває на військовій службі та бере участь у бойових діях.

Позивач у відповіді на відзив не спростував самого факту проходження відповідачем військової служби з 28 листопада 2023, а лише послався на те, що відповідач не надавав позивачу чи первісним кредиторам відповідних документів до звернення з позовом до суду.

Суд відхиляє такі доводи позивача, оскільки право військовослужбовця на ненарахування процентів, пені та штрафних санкцій виникає безпосередньо із закону, а не з моменту прийняття кредитором відповідного рішення чи отримання ним заяви боржника. Неповідомлення кредитора до звернення до суду саме по собі не позбавляє військовослужбовця передбаченої законом гарантії, якщо під час судового розгляду факт проходження військової служби підтверджено належними доказами.

Водночас зазначена пільга не звільняє відповідача від обов`язку повернути фактично отриману суму кредиту та сплатити проценти, нараховані до початку проходження військової служби.

Оскільки суд встановив, що відповідач перебуває на військовій службі з 28 листопада 2023, проценти за кредитними договорами можуть бути нараховані лише до цієї дати. Нарахування процентів після 28 листопада 2023 суперечить п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому відповідні суми не підлягають стягненню.

За договором №4025006 від 01 жовтня 2023, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , загальна сума кредиту з урахуванням додаткового договору №4025006-Т1 від 02 жовтня 2023 становить 4000 грн. Строк кредитування визначено 350 днів, стандартна процентна ставка 2,00 % в день, знижена процентна ставка 1,40 % в день до 26 жовтня 2023 за умови виконання позичальником вимог для отримання знижки.

Позивач заявив до стягнення проценти за цим договором у загальному розмірі 27 972 грн, з яких: 18 852 грн проценти, передані позивачу за договором факторингу відповідно до витягу з Реєстру боржників; 9120 грн проценти, нараховані позивачем після переходу права вимоги за період з 25 травня 2024 року по 15 вересня 2024 року.

Разом із тим суд встановив, що відповідач з 28 листопада 2023 перебуває на військовій службі, що підтверджується наданими ним доказами та не спростовано позивачем. Відтак з цієї дати до відповідача підлягає застосуванню вишевказана пільга.

Отже, проценти за договором №4025006 від 01 жовтня 2023 можуть бути стягнуті лише за період з 01 жовтня 2023 року до 28 листопада 2023 року, тобто до початку проходження відповідачем військової служби, зокрема 4000 грн? 2,00 % = 80 грн проценти за один день користування кредитом. 80 грн?59 днів = 4720 грн.

Таким чином, за договором №4025006 від 01 жовтня 2023 до стягнення підлягають проценти у розмірі 4720 грн.

У решті заявленої суми процентів за цим договором слід відмовити.

За договором №7146258 від 07 жовтня 2023 укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , первісна сума кредиту становила 4000 грн. Додатковою угодою до договору від 07 жовтня 2023 суму кредиту збільшено на 2200 грн, у зв`язку з чим загальний розмір кредиту склав 6200 грн. Строк кредитування визначено 360 днів, стандартна процентна ставка 1,99 % в день, знижена процентна ставка 1,692 % в день.

Позивач заявив до стягнення проценти за цим договором у загальному розмірі 27 143,60 грн, з яких:11 350,96 грн проценти, передані позивачу за договором факторингу відповідно до витягу з Реєстру боржників; 15 792,64 грн проценти, нараховані позивачем після переходу права вимоги за період з 27 травня 2024 по 01 жовтня 2024.

Однак з 28 листопада 2023 відповідач перебуває на військовій службі, тому після цієї дати проценти за користування кредитом не підлягають нарахуванню відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, проценти за договором №7146258 від 07 жовтня 2023 можуть бути стягнуті лише за період з 07 жовтня 2023 до 28 листопада 2023 , тобто до початку проходження відповідачем військової служби. 6200 грн ? 1,99 % = 123,38 грн проценти за один день користування кредитом. 123,38 грн? 53 дні = 6539,14 грн.

Таким чином, за договором №7146258 від 07 жовтня 2023 до стягнення підлягають проценти у розмірі 6539,14 грн.

У решті заявленої суми процентів за цим договором слід відмовити.

З урахуванням наведеного позов заявлений позивачем підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 21 459,14 грн.

У задоволенні решти вимог про стягнення процентів слід відмовити.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн, на підтвердження чого надав договір про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024, заявку №8711 від 28 квітня 2025 на виконання доручення, акт №8711 від 26 травня 2025 прийому-передачі виконаних робіт, рахунок на оплату №8711-26/05-2025 від 26 травня 2025, ордер адвоката серії АІ №1906406 від 26 травня 2025.

Представник відповідача у відзиві заперечив проти стягнення витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі та заявив про їх зменшення, посилаючись на часткову обґрунтованість позовних вимог, неспівмірність заявленої суми з обсягом наданих послуг та необхідність врахування принципів розумності й співмірності.

Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, послуг, виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності таких витрат, тобто встановлення їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін. Також суд має оцінювати пов`язаність певних видів правничої допомоги з розглядом справи, обґрунтованість і розумність їх визначення у контексті заперечень протилежної сторони.

Оцінюючи заявлені позивачем витрати, суд бере до уваги, що справа стосується стягнення заборгованості за двома договорами споживчого кредиту, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а значна частина доказів і правового обґрунтування є типовою для цієї категорії спорів. Разом із тим у справі наявний відзив відповідача, відповідь на відзив, питання застосування спеціальної гарантії військовослужбовця, а також необхідність перевірки двох кредитних договорів, двох договорів факторингу та розрахунків заборгованості.

Матеріалами справи підтверджується надання представником позивача таких послуг: підготовка позовної заяви, опрацювання та систематизація додатків до позову, підготовка відповіді на відзив, подання заяви про розгляд справи без участі представника позивача, а також оформлення процесуальних документів, пов`язаних із розглядом справи.

Водночас суд встановив, що не всі послуги, зазначені в акті №8711 від 26 травня 2025, підтверджені як фактично надані у цій справі.

Зокрема, у пункті 10 акта та рахунку зазначено послугу: «Представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства в суді першої інстанції, в тому числі участь у судових засіданнях», вартість якої визначена у розмірі 1760 грн, виходячи з 2 годин роботи адвоката по 880 грн за годину.

Фактичне надання цієї послуги матеріалами справи не доведено. Навпаки, її надання спростовується заявою самого представника позивача про розгляд справи без його участі, що свідчить про відсутність його участі у судових засіданнях у цій справі. Отже, витрати у розмірі 1760 грн за представництво інтересів у суді, у тому числі участь у судових засіданнях, не відповідають критеріям реальності, необхідності та фактичності, а тому не підлягають врахуванню.

Суд також звертає увагу, що окремі послуги, зазначені в акті, мають загальний або внутрішньо-організаційний характер, зокрема усна первинна консультація, підготовка декількох правових позицій та письмова консультація клієнту. Їх зв`язок із фактичним обсягом процесуальної роботи у цій справі не підтверджений окремими доказами, крім самого акта, а тому такі послуги підлягають оцінці судом з урахуванням їх необхідності та співмірності.

З урахуванням обсягу фактично підтверджених послуг, складності справи, її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, ціни позову, часткового задоволення позовних вимог, характеру спору, значення справи для сторін, позиції відповідача про зменшення розміру витрат, а також принципів реальності, необхідності, розумності та співмірності, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, є 6000 грн.

Такий розмір відповідає фактичному обсягу підтвердженої роботи представника позивача, не є надмірним для цієї категорії справи та забезпечує баланс між правом позивача на компенсацію необхідних витрат і обов`язком суду не покладати на відповідача неспівмірний тягар судових витрат.

У решті вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Щодо судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2869 від 26 травня 2025.

Позов заявлено на суму 65 315,60 грн, задоволенню підлягають вимоги на суму 21 459,14 грн, що становить 32,85 % від ціни позову, а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог:

2422,40 грн ? 32,85 % = 795,87 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. 207, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2), заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 21 459(двадцять одна тисяча чотириста п`ятдесят дев`ять),14грн з яких:

за договором №4025006 від 01 жовтня 2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту: 4000 грн заборгованість за основним боргом; 4720 грн заборгованість за процентами; за договором №7146258 від 07 жовтня 2023 про надання споживчого кредиту: 6200 грн заборгованість за основним боргом; 6539,14 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, судовий збір у розмірі 795,87 грн (сімсот дев`яносто п`ять),87 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000(п`ять тисяч)грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Тетяна Пустовойт