Рішення № 137877640, 29.06.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/6141/25

Провадження № 2/206/1609/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Поштаренко О.В.,

за участю секретаря с/з Содоль М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Дніпрі, у порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача адвокат Мєшнік К.І. звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що 11.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав, Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 11.01.2019. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 29 900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

Станом на 02.08.2025 року у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 02.08.2025 року направив повідомлення "пуш" про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості. На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК» за Договором станом на 08.09.2025 року становить 32 779,71 грн., а саме, загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 32 779,71 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором що є порушенням законних прав та інтересів АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК". Представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 13.06.2021 року у розмірі 32 779,71 грн. та понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Ухвалою суду від 27.03.2026 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

У позові, представник позивача просив розглянути дану справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, в разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у передбачений законом спосіб, в судові засідання призначені 21.04.2026, 18.05.2026 та 11.06.2026 та 29.06.2026 не з`явився про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання або проведення розгляду справи за його відсутності та відзив на позов не подав.

З урахуванням письмової заяви позивача суд ухвалює рішення за відсутності сторін в заочному порядку, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на заочний розгляд справи, суд обмежується дослідженням доказів, які надані позивачем, а саме: Довідка про етапи реєстрації; Розрахунок заборгованості; Пояснення до Виписки про рух коштів на рахунку; Рух коштів по картці; Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 11.01.2019 року; Форма підтвердження електронного документу Анкети-заяви; Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank; Форма підтвердження електронного документу Запевнення; Форма підтвердження електронного документу Умов; Довідка про наявність рахунку; Довідка про розмір встановленого кредитного ліміту; Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи; Витяг з Тарифів за карткою Monobank; Копія документу, що посвідчує особу Відповідача; Копія довіреності; Копія Банківської ліцензії 92 від 10.10.2011 р.; Копія виписки з ЄДРЮОФОП; Копія Статуту (нова редакція) від 10.07.2025; Платіжне доручення про сплату судового збору.

Суд, вивчивши наявні у матеріалах справи докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 11.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав, Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 11.01.2019. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 29 900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н вiд 11.09.2019, укладеного мiж Універсал Банк та ОСОБА_2 , останній станом на 08.09.2026, має заборгованість, яка становить за наданим кредитом (тілом кредиту) 32 779,71 грн.

Таким чином, судом встановлено, що умови укладеного між банком та відповідачем кредитного договору були погоджені сторонами у встановленому законом порядку і відповідач проти них не заперечувала, договір підписав електронним підписом.

Тобто, даний договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України.

Втім, станом на дату розгляду даної цивільної справи докази виконання відповідачем вимоги позивача відсутні.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Наведеним встановлено, що Відповідачка свого обов`язку щодо повернення коштів не виконала, а тому існують всі підстави для стягнення з неї на користь позивача заборгованості, втім в сумі визначеної умовами Договору позики, а не в сумі заявленої в позовній заяві, оскільки позикодавцем неправомірно нараховується штраф за несвоєчасну сплату заборгованості, з огляду на те, що відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. В силу ч. 1ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662,40 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10-11, 81-82, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 1049,1054 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за кредитним договором від 11.01.2019, а саме загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 32 779,71 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК»сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 028,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Реквізити сторін:

Акціонерне Товариство "УНІВЕРСАЛ БАНК": адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, ЄДРПОУ 21133352;

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , Адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя: О.В. Поштаренко