Рішення № 137865426, 01.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

01 липня 2026 р. справа №520/5823/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних, як рядового запасу з 12.04.2007, в ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з військового обліку військовозобов`язаних, як рядового запасу ОСОБА_1 та виключити дані щодо військового обліку військовозобов`язаних, як рядового запасу ОСОБА_1 з реєстру "Оберіг".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Справа розглянута з урахуванням перебування судді Біленського О.О. у відпустці та відрядженні з 08.06.2026 по 29.06.2026.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 18.08.2014 по теперішній час працює за основним місцем роботи у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна. 06.01.2026 ОСОБА_1 стало відомо, що вона перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Категорія обліку: ОСОБА_2 ; Звання: Рядовий; Номер в реєстрі Оберіг: 051120211455578400003; ВОС: 879249 молодший спеціаліст з медичною освітою, сестра медична (брат медичний); Постанова ВЛК дані відсутні. На звернення позивача ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 12.04.2007 року. У травні 2022 року у ході активних бойових дій на території міста ІНФОРМАЦІЯ_6 було втрачено частину відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, узагальнених в облікових документах. У зв`язку з чим, неможливо встановити підстави для взяття на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач зазначає, що медичну або фармацевтичну спеціальність вона не здобувала та за вказаними спеціальностями не працювала. ОСОБА_1 не зверталася до жодного державного органу із заявами про взяття її на військовий облік військовозобов`язаних і ніколи не направлялася та не проходила медичний огляд військовозобов`язаних військово-лікарськими комісіями у мирний час та під час воєнного стану. За таких обставин позивач вважає протиправними дії уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо взяття її на військовий облік військовозобов`язаних як рядового запасу з 12.04.2007 та відмови у виключенні даних щодо військового обліку військовозобов`язаних, як рядового запасу, з реєстру « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».

ІНФОРМАЦІЯ_8 надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач помилково вважає, що відсутність у неї медичної чи фармацевтичної освіти робить її перебування на військовому обліку незаконним. Станом на час взяття позивача на військовий облік 12.04.2007 діяла постанова Кабінету Міністрів України №711 від 14.10.1994, яка передбачала обов`язковий військовий облік для жінок із широким спектром спеціальностей, включаючи економіку, фінанси та технологію виробництва тканин. Оскільки позивач здобула освіту та кваліфікацію у цих галузях (технік-технолог та бакалавр економіки і підприємництва), її взяття на облік було абсолютно законним. Скасування цієї постанови у 2022 році не передбачало автоматичного виключення з обліку осіб, які вже законно набули статусу військовозобов`язаних. Неможливість надати первинні паперові документи зумовлена фізичним знищенням архівів ТЦК та СП під час ракетних ударів по Харкову у 2022 році. Попри це, електронний запис у захищеній базі даних, куди інформація була перенесена раніше, зберігає статус офіційного та достовірного джерела. Вимога позивача про виключення її з військового обліку прямо суперечить частині 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яка містить вичерпний перелік підстав для виключення (досягнення 60-річного віку, повна непридатність за висновком ВЛК, втрата громадянства, смерть тощо). Відсутність медичної освіти до цього переліку не входить, а позивач не підпадає під жодну з визначених законом умов, тому відповідач не має права самовільно розширювати цей перелік і виключати її з реєстру.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, що підтверджено копією паспорта громадянина України НОМЕР_3 , виданого ЦМВ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17.08.2005.

Згідно витягу із військово-облікового документу в застосунку "Резерв+", сформованого станом на 09.01.2026, ОСОБА_1 є військовозобов`язаною, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 . Звання: Рядовий; Номер в реєстрі Оберіг: 051120211455578400003; ВОС: 879249 молодший спеціаліст з медичною освітою, сестра медична (брат медичний).

07.01.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 винесена постанова №44 про закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

19.01.2026 позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просила виключити відомості відносно неї з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надати роз`яснення на якій підставі дані позивача внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Листом від 22.01.2026 №10/66 ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_10 з 12.04.2007. У травні 2022 року у ході активних бойових дій на території міста ІНФОРМАЦІЯ_6 було втрачено частину відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, узагальнених в облікових документах. У зв`язку з чим, неможливо встановити підстави для взяття на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_10 громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, зазначено, що відповідно до статті 24 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку від 30.03.2021 №1357-ІХ, у Законі України "Про військовий обов`язок і військову службу" частину 11 статті 1 викладено в новій редакції, а саме: "жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком, беруться на військовий облік військовозобов`язаних". Зміни до частини 11 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" щодо взяття на військовий облік військовозобов`язаних жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком за їх бажанням набули чинності лише 26.10.2022, тому на теперішній час ІНФОРМАЦІЯ_11 не має жодних правових підстав для виключення громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку військовозобов`язаних.

Аналогічного змісту відповідь надано ІНФОРМАЦІЯ_12 17.02.2026 за №943/ВОБ на скаргу ОСОБА_1 , поданої до Міністерства оборони України.

Після поданих заяви до ІНФОРМАЦІЯ_13 та скарги Міністерства оборони України у військово-обліковий документ в застосунку "Резерв+" щодо ОСОБА_1 внесено зміни, а саме ВОС: 901074 Діловодство, Діловод.

З наданих позивачем дипломів про освіту, судом встановлено, що ОСОБА_1 31.03.1999 закінчила Харківський текстильний технікум за спеціальністю «Виробництво тканин і трикотажу» і здобула кваліфікацію техніка-технолога (Диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_4 ); 30.06.2007 - закінчила Харківський національний економічний університет і отримала базову вищу освіту за напрямом підготовки «Економіка і підприємництво» та здобула кваліфікацію бакалавра з маркетингу (Диплом бакалавра серії НОМЕР_5 ); 30.06.2008 - закінчила Харківський національний економічний університет і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Маркетинг» та здобула кваліфікацію спеціаліста з маркетингу (Диплом спеціаліста серії НОМЕР_6 ).

Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_7 від 05.05.1999 та довідки від 06.03.2026 №0104-163, виданої Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна, ОСОБА_1 з 18.04.2014 по теперішній час працює за основним місцем роботи у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна та за вказаний період займала на наступні посади: старший лаборант з вищою освітою (освіта) Центру електронного навчання з 18.08.2014 - наказ №0104-2/1160 від 18.08.2014; переведено на посаду фахівця Центру електронного навчання з 02.01.2018 - наказ №0104-2/2756 від 29.12.2017; переведено на посаду фахівця 2 категорії (КП 3439 ЗКППТР 24771 ПНР: Фахівець) Центру електронного навчання з 02.01.2019 - наказ №0104-2/3437 від 29.12.2018; переведено на посаду фахівця 1 категорії (КП 3439 ЗКППТР 24771 ПНР: Фахівець) Центру електронного навчання Інституту післядипломної освіти з 01.01.2020 - наказ №0104-2/4724 від 27.12.2019, до 31.08.2025 - наказ №0104-2/1559 від 18.08.2025 - звільнено за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України); на посаді фахівця 1 категорії (КП 3439 ЗКППТР 24771 ПНР: Фахівець) Центру підтримки цифрового навчання навчального відділу з 01.09.2025 - наказ №0104-2/1741 від 26.08.2025.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних, як рядового запасу з 12.04.2007, в ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За нормами частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Відповідно до ч. 11 ст. 1 Закону №2232-ХІІ жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов`язаних у порядку та строк, визначені частиною одинадцятою статті 26 цього Закону.

Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком і закінчили заклади професійної, фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком, крім зазначених в абзаці другому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов`язаних за їх бажанням.

Перелік спеціальностей, по одержанні яких придатні до військової служби жінки перебувають на військовому обліку, станом на час взяття позивача на військовий облік у 2007 році, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.1994 №711.

Вказаний перелік містить наступні спеціальності:

1) Медична;

2) Зв`язок: телефоністи, телеграфісти, радисти, радіотелефоністи, радіотелеграфісти, радіометристи, радіомеханіки, радіооператори, телеграфні механіки, фототелеграфісти, фоторадіотелеграфісти;

3) Обчислювальна техніка: техніки, майстри, механіки, оператори;

4) Оптичні та звукометричні засоби вимірювання і метрології: техніки, майстри, метеоспостерігачі, гідрометеоспостерігачі;

5) Картографія, топогеодезія, фотограметрія і аерофотослужба: фотограметристи, фотолаборанти, оператори, майстри, гравери, топогеодезисти, цинкографи, теодолітники;

6) Поліграфія: гравери, цинкографи, майстри поліграфічних машин;

7) Кінорадіомеханіки.

Тобто, вказаний перелік не містить спеціальностей, які здобула позивач: "Виробництво тканин і трикотажу", "Маркетинг".

Наказом Міністерства оборони від 11.10.2021 №313 затверджений Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов`язаних та Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями (зі змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони №35 від 07.02.2022).

У Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями міститься спеціальність "Маркетинг".

Поряд з цим, суд зазначає, що сам Закон №2232-ХІІ не містить порядок взяття на облік жінок, які належать до категорій, зазначених у частині 11 статті 1 цього Закону.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (надалі - Порядок №1487).

Відповідно до п. 50 Порядку №1487 заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, які здійснюють підготовку жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за два місяці до завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою подають список щодо таких жінок (додаток 14) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності яких вони розташовані.

Зазначені списки є підставою для оформлення жінкам тимчасового посвідчення військовозобов`язаного (без визначення ступеня їх придатності для виконання військового обов`язку та відмітки про взяття на облік) та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Видача тимчасових посвідчень військовозобов`язаного зазначеним у списках жінкам, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, здійснюється районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого розташовані заклади освіти. Строк дії таких посвідчень - 30 діб.

Жінки, яким видано тимчасові посвідчення військовозобов`язаного (із строком дії 30 діб), повинні в семиденний строк з дня отримання таких посвідчень прибути до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.

Взяття жінок на військовий облік військовозобов`язаних здійснюється після визначення їх придатності до військової служби, внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа.

Згідно з п. 51 Порядку №1487 керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки про жінок, які працюють у зазначених органах, на підприємствах, в установах та організаціях та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Непрацевлаштовані жінки прибувають самостійно до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою взяття їх на військовий облік військовозобов`язаних.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною у переліку, затвердженому Міноборони, крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, та придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком, беруться на військовий облік військовозобов`язаних за їх бажанням на загальних засадах, визначених цим Порядком.

Судом встановлено, що позивач не зверталась із заявою про взяття її на військовий облік військовозобов`язаних, не направлялась та не проходила медичний огляд військовозобов`язаних військово-лікарськими комісіями у мирний час та під час воєнного стану.

Щодо жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність та підлягають взяттю на військовий облік законодавець визначає порядок для трьох категорій, а саме: 1) жінки, які лише закінчили навчання, 2) працевлаштовані жінки, 3) не працевлаштовані.

При цьому взяття на облік всіх категорій жінок здійснюється лише після визначення їх придатності до військової служби, що встановлюється за результатами ВЛК.

Так, про жінок, які закінчують навчання за медичною або фармацевтичною спеціальністю, подаються списки закладами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти до Р(М)ТЦК та СП, які видають вказаним жінкам тимчасові посвідчення військовозобов`язаного строком дії на 30 днів. В свою чергу, такі жінки повинні в семиденний строк з дня отримання таких посвідчень прибути до Р(М)ТЦК та СП, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.

Списки працевлаштованих жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю подають до відповідних Р(М)ТЦК та СП саме керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, де вони працюють.

Окремо слід звернути увагу, що абз. 2 п. 10 ч. 1 Закону №2232-ХІІ, який набрав чинності 18.05.2024, та передбачає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Тобто вказаний обов`язок стосується саме уточнення персональних даних, а не взяття на облік.

Такий висновок ґрунтується на системному аналізі цієї норми, зважаючи, що особа ні через центр надання адміністративних послуг, ні через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста не зможе стати на військовий облік.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Пунктом 7 Положення №154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий облік поділяється на облік призовників і облік військовозобов`язаних. Військовий облік усіх призовників і військовозобов`язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників і військовозобов`язаних ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров`я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.

У ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ зазначено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Суд зазначає, що з 16.03.2017 діє Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» за №1951-VIII (надалі - Закон №1951-VIII), який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру відповідно до статті 2 Закону №1951-VIII є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Статтею 9 цього Закону №1951-VIII визначено права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів: 1. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. 2. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що Закон №1951-VIІІ визначає, що такий реєстр містить дані про:

- призовників - це громадяни України приписані до призовних дільниці;

- військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

- резервісти військовозобов`язані, які у добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань.

Статтею 33 Закону №2232-XII визначено загальні правила військового обліку, де військовий облік поділяється на облік призовників і облік військовозобов`язаних.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно з пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Судовим розглядом встановлено, що позивач не має медичної/фармацевтичної освіти, не проходила ВЛК з метою встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я та не подавала заяви за власним волевиявленням про взяття її на військовий облік військовозобов`язаних.

Таким чином, відповідач протиправно та за відсутності належних підстав, передбачених Законом №2232-XII, взяв позивача на військовий облік військовозобов`язаних та вніс дані про неї до Єдиного державного реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідь на звернення позивача щодо виключення відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідачем фактично відмовлено позивачу у виключенні її з військового обліку військовозобов`язаних осіб.

При цьому, як у відповідях на звернення позивача, так і у відзиві на позовну заяву відповідач фактично зазначає, що документи, які є підставою для взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних в нього відсутні.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Наразі Закон №2232-XII не встановлює правових наслідків протиправної постановки на військовий облік військовозобов`язаних за відсутності належної підстави у вигляді виключення з військового обліку.

Разом із тим відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24 зазначив, що законодавець виокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку", при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. З аналізу положень Закону № 2232-ХІІ висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних (пункти 37, 39 постанови).

Оскільки частина шоста статті 37 Закону №2232-XII розрахована на випадки правомірного взяття на військовий облік військовозобов`язаних, зокрема жінок, відповідно до частини одинадцятої статті 1 Закону №2232-XII, рішення про виключення позивачки з військового обліку має обумовлюватися встановленням факту протиправного взяття її на військовий облік.

Саме таким є ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи у цій справі.

З огляду на викладене, зважаючи на встановлену в ході розгляду справи протиправність внесення відповідачем даних про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та поставлення її на військовий облік військовозобов`язаних за відсутності належних підстав, а також фактичну відмову відповідача у виключенні позивача з військового обліку військовозобов`язаних осіб, викладену у листі від 22.01.2025 №10/66, та виходячи з принципу ефективності захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача без необхідності додаткових його звернень до суду та виконання будь-яких інших умов для цього, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних та виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані щодо військового обліку ОСОБА_1 .

Вказана правова позиція викладена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №520/15361/25.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку військовозобов`язаних.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані щодо військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.