Ухвала суду № 137864369, 01.07.2026, Корецький районний суд Рівненської області

справа № 289/1125/26

У Х В А Л А

01 липня 2026 року м. Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю. при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в :

Представник ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за за Договором № 4750543 від 20.06.2024 року у розмірі 14 355,00 грн. та за Договором № 1670940 від 20.06.2024 року у розмірі 10 080,00 грн., а також понесених судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Перевіривши матеріали справи було встановлено, що подана позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, до позову додано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 311 від 26.05.2026 року, з якої встановлено, що ТОВ «СВЕА ФІНАНС» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Водночас, зі змісту позовних вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є два окремих договори: ДОГОВІР № 4750543 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладений 20.06.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 ; ДОГОВІР № 1670940 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», що укладено 20.06.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положеннями п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Верховний Суд у справі № 909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, Верховний Суд зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18 вказав, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).

Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою. Заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, хоча й стосуються одного відповідача. Вимоги за вказаними кредитними договорами не є похідними від основної позовної вимоги. При цьому, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорах.

Одним з аргументів, який також дозволяє стверджувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а дві - є можливість пред`явлення кількох окремих позовів до відповідача зі сплатою судового збору за кожен з них, відповідно.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за двома окремими кредитними договорами, укладеними з різними кредитодавцями, по кожному з яких нараховано заборгованість окремо та зазначено її складові, а в прохальній частині позову позивачем виокремлено дві окремі вимоги. Відповідно, підстави правомірності нарахування заборгованості потрібно оцінювати по кожному договору окремо.

Беручи до уваги те, що позивачем заявлено дві окремі вимоги майнового характеру, за подачу до суду позову про стягнення заборгованості за двома кредитними договорами, тому позивачу необхідно було сплатити 5 324,80 грн. судового збору (з врахуаннням ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір"), тобто за кожну вимогу по 2 662,40 грн (2662,40 грн * 2 = 5 324,80 грн).

Таким чином, ТОВ "СВЕА ФІНАНС" необхідно сплатити ще 2 662,40 грн. судового збору за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Рівн.обл/Корецька м.тг/22030101; код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача - (МФО) 899998; рахунок отримувача - UA478999980313171206000017521; код класифікації доходів бюджету - 22030101; У графі призначення платежу вказується: "Судовий збір за подачу позову ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи вищевказане, позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу (його представнику) строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі.

На підставі вищезазначеного та керуючись статтями 14, 43, 175, 177, 185 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - залишити без руху.

Надати п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу (представнику позивача), що у разі неусунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя