Рішення № 137862879, 01.07.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/473/26

Провадження №2-а/951/2/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді Гриновець О. Б.

з участю секретаря судового засідання Галаса В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення

установив:

08.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7275375 від 28.05.2026, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.05.2026 було винесено постанову серії ЕНА № 7275375 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП й накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 190 грн. Вважає оскаржувану постанову незаконною так як правил дорожнього руху не порушував і адміністративного правопорушення не вчиняв. Стверджує, що постанова не конкретизована, невідомо номерний знак забруднений чи прикритий; не проводилися заміри відстані з якої видно номерний знак; відсутні будь-які відомості, які б підтверджували факт керування транспортним засобом позивачем; відсутні підстави для зупинки автомобіля; права та обов`язки не роз`яснювалися; на відеозаписі, долученому до постанови відсутній номер реєстратора; під час розгляду справи докази не досліджувалися; можливості ознайомитися з матеріалами справи позивачу представлено не було тощо.

Тож склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 у його діях відсутній.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа № 951/473/26 передана 08.06.2026 на розгляд судді Гриновець О. Б.

16.06.2026 ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження в справі.

26.06.2026 представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Корінь А. подав до суду відзив у якому просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю, а розгляд справи проводити без їх участі.

Свою позицію обґрунтовує тим, що поліціянтами було виявлено дане порушення ПДР, винесено постанову серії ЕНА № 7275375 від 28.05.2026 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП й накладено на позивача штраф в розмірі 1 190 грн.

Представник відповідача зазначає, що в постанові чітко зазначено про дефектні пошкодження у вигляді затертості номерного знаку, який неможливо ідентифікувати з відстані 20 метрів; як видно з камери реєстратора службового автомобіля (файл під назвою «Video 2026-06-22 at 10.01.34») візуально, з відстані 2 метрів (при наближенні службового автомобіля до автомобіля позивача) не вдається ідентифікувати числовий показник номерних знаків; неможливість ідентифікувати номерні знаки зумовлена відсутністю чіткого контрасту числових показників на білому тлі, а тому усунути вказаний дефект позивач не мав змоги на місці зупинки транспортного засобу; на записі з нагрудної камери поліцейського (файл під назвою «export-cih8z») чітко помітно, що за кермом автомобіля з працюючим двигуном знаходиться саме ОСОБА_1 тощо.

Крім того, факт здійсненого останнім правопорушення підтверджує диск з відеозаписом обставин події, який був виготовлений у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення для розгляду справи, є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у виді файлів тощо.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подавдо суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов такого висновку.

За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7275375 28.05.2026 21:52 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом на вул. Грушевського 12 в якого був затертий передній номерний знак, що ускладнює його ідентифікацію, чим порушив пункт 2.9 в ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. У зв`язку з тим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 190 грн /а. с. 20, 21/.

Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв`язку з незгодою позивача з рішенням суб`єкта владних повноважень щодо порушення позивачем Правил дорожнього руху та накладення у зв`язку з цим на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП), Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) та Правил дорожнього руху (далі - ПДР).

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Частиною 1 ст. 121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

В силу положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.9. в ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Суд звертає увагу на те, що в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не надав суду жодних належних та достатніх доказів на підтвердження обставин порушення позивачем ПДР України, в тому числі порушення вимог пункту 2.9. в ПДР України.

Так в оскаржуваній постанові формулювання об`єктивної сторони адміністративного правопорушення «керував транспортним засобом в якого був затертий передній номерний знак, що ускладнює його ідентифікацію» не відповідає формулюванню порушення ПДР «керування транспортним засобом з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів», що за своїм юридичним змістом є різними складами правопорушення. Наведене свідчить про недоліки, допущені посадовою особою при складанні оскаржуваної постанови.

Водночас відповідачем не надано доказів того, що позивач керував транспортним засобом з номерним знаком закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), чи з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію.

Відповідач, окрім зазначення обставин події в оскаржуваній постанові, надав суду відеозапис, дослідивши який, судом встановлено, що такий містить з`ясування поліцейськими обставин щодо можливого порушення позивачем вимог п. 2.9. в ПДР та розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Однак, вказаний відеозапис не містить відомостей про те, що працівник поліції здійснював відповідні заміри технічними засобами для встановлення та фіксування відстані, з якої номерний знак був нечитабельним, досліджував номерний знак на предмет відповідності встановленим зразкам або вимогам (стандартам) та не зазначив яким саме стандартам він не відповідає.

Суд враховує, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі № 826/15341/15).

Заразом аналіз досліджених в судовому засіданні доказів не дає суду підстав дійти висновку про правомірність винесеної постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача ОСОБА_1 з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Тож суд вважає, що відповідачем по справі не було надано належних доказів в розумінні ст. 251 КУпАП на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, яке виразилось у порушенні пункту 2.9. в ПДР України, а ГУ НП в Тернопільській області не довело правомірність винесення оскаржуваної постанови.

За ч. 2 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а у ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У даній постанові встановлено, що оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), суд має констатувати, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.

Тож на думку суду відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи.

Наявність лише постанови про притягнення до відповідальності не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Тож суд вважає, що при розгляді даної справи суб`єктом владних повноважень, на якого покладено процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не підтверджено недотримання позивачем Правил дорожнього руху. А відповідно суду не надано доказів самого факту вчинення ним правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП з урахуванням, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України) не встановлено.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд доходить висновку, що прийняте рішення (постанова) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, без повного, об`єктивного з`ясування усіх обставин справи й підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Відомості, які б спростовували даний висновок суду відсутні.

Беручи до уваги вимоги частини 1 статті 139 КАС України, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати (сплачена сума судового збору 665, 60 грн) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 73-77, 132, 139, 205, 241-246, 286 КАС України

ухвалив:

задовільнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7275375 від 28.05.2026 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1 190 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду 01.07.2026.

Відомості щодо учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

відповідач Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 40108720.

Суддя О. Б. Гриновець