Ухвала суду № 137855947, 01.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань встановлення судового контролю

01 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/13451/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним дій, щодо:

1. Визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 01.03.2018;

2. Зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з встановленням базового місяця січня 2008 року;

3. Визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення;

4. Зобов`язання здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням індексації грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;

5. Визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки з врахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої постановою КМУ № 889 від 22.09.2010;

6. Зобов`язання здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки з врахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої постановою КМУ № 889 від 22,09.2010 з врахуванням вже виплачених сум;

7. Визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати в період з 01.03.2018 по 13.09.2021 індексації грошового забезпечення у повному обсязі відповідно до абзаців 3, 4, 6, п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078 (індексації-різниці);

8. Зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 13.09.2021 у повному обсязі відповідно до абзаців 3, 4, 6, п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078 (індексації-різниці) з урахуванням вже виплачених сум;

9. Визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги для оздоровлення за 2018-2020 роки з врахуванням індексації грошового забезпечення та індексації-різниці;

10. Зобов`язання здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2018-2020 роки, з врахуванням індексації грошового забезпечення та індексації-різниці з урахуванням виплачених сум;

11. Визнання протиправною бездіяльність у нездійсненні розрахунку розміру грошового забезпечення з 29.01.2020 по 13.09.2021 з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (на 01.01.2020, 01.01.2021);

12. Зобов`язання провести перерахунок та виплату грошового забезпечення у період з 29.01.2020 по 13.09.2021 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік (на 01.01.2020, 01.01.2021.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1-14 до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, з врахуванням вже виплачених сум;

13. Визнання протиправною бездіяльність щодо нездійснення виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, обчисливши її з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року на відповідні тарифні коефіцієнти;

14. Зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік, обчисливши його з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року на відповідні тарифні коефіцієнти, з врахуванням вже виплачених сум.

Рішенням суду від 03.02.2025 позов задоволено:

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 без врахування базового місяця січня 2008 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, з врахуванням базового місяця січня 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, грошової допомоги для оздоровлення за 2018-2020 роки, з врахуванням індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену постановою КМУ №889 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, грошової допомоги для оздоровлення за 2018-2020 роки, з врахуванням індексації грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки з врахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої постановою КМУ №889 від 22.09.2010.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки з врахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої постановою КМУ № 889 від 22,09.2010, з врахуванням вже виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.09.2021 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 13.09.2021, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, враховуючи раніше виплачені суми.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 року по 13.09.2021 року сум грошового забезпечення, основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (на 01.01.2020, 01.01.2021), та на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29.01.2020 року по 13.09.2021 року сум грошового забезпечення, основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (на 01.01.2020, 01.01.2021), та на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

19.06.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 ухвалено заяву позивача про встановлення судового контролю розглядати в порядку письмового провадження. Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк до 29.06.2026 (включно) для подання до суду письмових пояснень щодо поданої заяви (у тому числі щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у цій справі) та їх документальне підтвердження разом із доказом направлення їх копій заявнику.

У письмових поясненнях від 01.07.2026 щодо заяви в порядку статті 382 КАС України відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначив, що фінансування Збройних Сил України в тому числі відповідача здійснюється за рахунок Державного бюджету. ІНФОРМАЦІЯ_2 є лише розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, платежі за дорученням розпорядника здійснюється Державним казначейством України в разі наявності у розпорядника невикористаних бюджетних асигнувань, відповідності наміром витрачання бюджетному асигнуванню і наявності бюджетного зобов`язання платежу.

На підтвердження вжиття заходів щодо виконання рішення до суду надано копія основної заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕВК 2800 «Інші поточні видатки» за напрямком грошове забезпечення за червень 2026 року. Також зауважує що твердження позивача про те, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду не відповідає дійсності, оскільки рішення суду частково виконано, що підтверджується платіжною інструкцією. Відтак наразі відповідачем в межах компетенції вчиняються дії для виконання рішення суду по даній справі, а відсутність грошового нарахування на рахунких позивача не залежить від ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи подану заяву про встановлення судового контролю, суд виходить з таких мотивів.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями частини 2-3 статті 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Водночас слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частина перша статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу положень частини першої статті Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Водночас з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві, існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.

Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

За нормами статті 381-1 судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Зокрема, згідно із нормами частини першої 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1-2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, аналіз вищевказаних положень ст.ст. 382, 382-1 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконання судового рішення окремими категоріями осіб - суб`єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.

Норми КАС України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених частиною першою статті 382 КАС України. Тобто суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, в тому числі й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.

В свою чергу встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується судом залежно від обставин конкретної справи та дій суб`єкта владних повноважень-відповідача щодо виконання судового рішення.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі № 539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19.

Як вже зазначалось судом, завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Разом з цим, положеннями ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Зокрема частиною першою наведеної норми встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Приписами частини 2 передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень, однак може застосовуватись судом коли на час розгляду заяви про встановлення судового контролю, заявником надано докази, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2019 у справі №826/9960/15.

Разом з тим, із доданих відповідачем до пояснень документів вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 скеровано заявку-розрахунок за вих. №ВФЗ/886 від 05.06.2026 в тому числі щодо позивача ОСОБА_1 на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення» на червень 2026 року. Натомість, через відсутність своєчасного фінансування кошти на рахунки військової частини не надійшли.

Крім того суд враховує, що відповідачем частково виконано рішення суду та виплачено позивачу кошти в сумі 132 747,98 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1698 від 24.06.2026.

З наведеного вище слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинялися та продовжують вчинятися заходи щодо отримання коштів для виконання судового рішення від 03.02.2025 у справі №140/13451/24.

Водночас, суд також враховує, що невиконання рішення суду в частині виплати грошового забезпечення пов`язане з об`єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Державного бюджету України.

Тобто, судове рішення у справі в частині виплати позивачу нарахованих коштів не виконано відповідачем (є розпорядником коштів третього рівня) у повному обсязі з незалежних від нього обставин.

Відтак, ураховуючи вказані вище обставини, суд не вбачає фактичних та правових підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у зв`язку із чим у задоволенні заяви представника позивача належить відмовити.

Керуючись ст. 241, 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі №140/13451/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя В.В. Мачульський