Ухвала суду № 137855667, 29.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

29 червня 2026 р. Справа № 120/7025/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

За змістом позовних вимог позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду скарги від 21.01.2025 року;

- зобов`язати відповідача надати своє рішення про результати розгляду заяви позивача від 27.01.2020 щодо перерахунку пенсії у відповідності до пункту 2 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення на оскарження такого рішення.

Ухвалою від 19.05.2026 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом:

- уточнення змісту позовних вимог;

- надання документу, який підтверджує сплату судового збору в сумі 1331,20 грн за такими реквізитами: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA028999980313181206084002856; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;

- надання заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням підстав для поновлення строку, а також наданням відповідних доказів, які, на думку позивача, вказують на поважність причин пропуску строку звернення.

Позивачем 23.06.2026 на виконання вимог ухвали від 19.05.2026 надано заяву про поновлення строку звернення до суду, а також відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 27.02.2026.

Відповідно до змісту поданої заяви позивач, зокрема, зазначає, що строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд у випадку визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

Також потрібно виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати, тощо).

Позивач зазначає, що відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачене законом.

Разом з тим, позивач вказує, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та залишення без розгляду позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення з боку держави.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами першою - другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен дізнатися, що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі №186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постанові від 01.06.2022 по справі № 640/4086/20, від 21.02.2020 по справі №340/1019/19), що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач зазначає, що 28.05.2025 отримав відповідь на свою скаргу, однак позовна заява до суду подана через відділ прийому нарочно лише 13.05.2026 року, що підтверджується штампом на першій сторінці позовної заяви.

Водночас наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можуть визнаватися поважними, оскільки не свідчать про об`єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмежене встановленням процесуальних строків, якщо такі обмеження переслідують легітимну мету та не є непропорційними.

Згідно з рішенням ЄСПЛ (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Як було зауважено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022 року у справі №9901/462/21, згідно з практикою ЄСЛП застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду (порушення статті 6 Конвенції).

Натомість, безпідставне поновлення таких строків може також свідчити про порушення принципу правової визначеності, як невід`ємної складової принципу верховенства права.

Отже, позивачем у заяві про поновлення процесуального строку не наведено достатніх та переконливих аргументів, не надано відповідних доказів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду, які б завадили звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивачем з поважних причин пропущено строк звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

В силу приписів п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Крім того, суд констатує, залишились неусунутими позивачем недоліки позовної заяві, про які зазначено в ухвалі суду від 19.05.2026, в частині уточнення змісту позовних вимог.

З огляду на те, що підстави пропуску строку звернення до суду з цим позовом, вказані позивачем в заяві про поновлення строку звернення, визнані судом неповажними, інших обґрунтованих підстав поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не навів та відповідних доказів не надав, відтак доходжу висновку, що позивачем недоліки позовної заяви не усунуто і позовну заяву разом з усіма доданими до неї матеріалами слід повернути особі, яка її подала.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 .

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна