Ухвала суду № 137848374, 22.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18412/23

Провадження № 2/761/729/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді Савчук Ю.Н.

при секретарі Фортуні М.А.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-1873 від 20.05.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2025 року в провадження судді Савчук Ю.Н. надійшла зазначена цивільна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2025 року було прийнято позовну заяву та почато підготовче провадження з моменту відкриття провадження по справі.

У підготовчому засіданні представник позивача заявив клопотання про витребування доказів, посилаючись на необхідність отримання оригіналів документів, що знаходяться у Першій Київській державній нотаріальній конторі та стосуються посвідчення заповіту ОСОБА_4 від 14.06.2001 року, а також другого примірника зазначеного заповіту та інших оригіналів документів, які містять власноручні підписи ОСОБА_4 і можуть бути використані як вільні зразки його почерку та підпису для вирішення питання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти призначення судової експертизи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч.1 ст. 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

За змістом ч.5, 6 ст.84 ЦПК України суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану особу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Згідно з ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст.11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Судом встановлено, що витребувані документи перебувають у володінні Першої Київської державної нотаріальної контори, а сторона позивача позбавлена можливості самостійно їх отримати.

З огляду на предмет спору, необхідність встановлення дійсності заповіту та вирішення питання щодо можливого призначення судової почеркознавчої експертизи, суд вважає, що витребувані документи мають істотне значення для правильного, повного та всебічного розгляду справи.

Суд роз`яснює, що за змістом ч.1 ст.146 ЦПК України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Ч.1,2 ст.148 ЦПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на наявні матеріали справи, для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність витребування доказів у справі.

Керуючись ст.ст. 76, 84, 95, 259-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_5 - адвоката Звєрєвої Вікторії Валеріївни про витребування доказів - задовольнити.

Зобов`язати Першу Київську державну нотаріальну контору (місцезнаходження: 01135, м.Київ, просп.Берестейський,11) направити на адресу Шевченківського районного суду м.Києва (03057, м.Київ, вул.Дегтярівська, 31-А, кабінет № 703) протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали,направити наступні документи:

- оригінал другого примірника заповіту ОСОБА_4 від 14.06.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Громовою Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 9.1747;

- оригінали документів, що стали підставою для посвідчення зазначеного заповіту;

- усі наявні у Першій Київській державній нотаріальній конторі оригінали документів, складених, підписаних або власноручно виконаних ОСОБА_4 , що можуть бути використані як вільні зразки його почерку та підпису для проведення судової почеркознавчої експертизи, в тому числі реєстр нотаріальних дій.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: