Ухвала суду № 137847245, 25.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/122/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.06.2026 Справа № 908/2026/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни при секретарі Вака В.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2026 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 у справі № 908/2026/26

за позовом: Акціонерного товариства «Мотор-Банк» (вул. Володимирська, буд. 79, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код юридичної особи 35345213)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» (вул. Курортна, буд. 81, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, 72100, ідентифікаційний код юридичної особи 43336795)

до відповідача-2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 4 864 053 грн 85 коп.

за участю представників

позивача: Мікрюков С.В., адвокат, довіреність № 1 від 20.04.2026, в режимі відеоконференцзв`язку

відповідача-1 (заявника): Монько Є.М., адвокат, довіреність від 01.07.2025

відповідача-2: Рабушко В.С., адвокат, довіреність від 01.07.2025, в режимі відеоконференцзв`язку

УСТАНОВИВ:

08.06.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» сформувало в системі «Електронний суд» заяву про відстрочення виконання рішення ( в порядку ст. 331 ГПК України), у якій останній просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2026 у справі № 908/2026/25 та Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Мотор-Банк» заборгованості в розмірі 3 812 342,51 грн, а також судового збору в сумі 22 874,67 грн. з кожного відповідача строком на 1 (один) рік, а саме до 21 травня 2027 року.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.06.2026, вказану вище заяву передано на розгляд судді Господарського суду Запорізької області Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.06.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2026 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 у справі № 908/2026/26, розгляд заяви призначено на 12.06.2026.

12.06.2026 ОСОБА_1 в підсистемі «Електронний суд» сформовані пояснення відповідача-2 у справі № 908/2026/25 щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду (в порядку ст. 331 ГПК України).

Ухвалою суду від 11.06.2026 задоволено заяву Акціонерного товариства «Мотор-Банк» про проведення судового засідання 12.06.2026 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції у справі 908/2026/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

12.06.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» адвокат Монько Є.М. прибув до приміщення Господарського суду Запорізької області у визначений час.

Представник Акціонерного товариства «Мотор-Банк» адвокат Мікрюков С.В. 12.06.2026 приєднався до участі в судовому засадані в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

12.06.2026 в місті Запоріжжі з 08 год. 26 хв. оголошена повітряна тривога, з 10 год. 15 хв. безпілотні літальні апарати були помічені в районі розташування будівлі Господарського суду Запорізької області, пролунали вибухи.

Ухвалою суду від 12.06.2026 перенесено судове засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2026 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 у справі № 908/2026/25 на 25.06.2026.

23.06.2026 Солдатовим Д.В. в підсистемі «Електронний суд» сформована заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

25.06.2026 Акціонерним товариством «Мотор-Банк» в підсистемі «Електронний суд» сформовані заперечення на клопотання (заяву).

Судове засідання проводилось в режимі відеоконференцзв`язку.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

25.06.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» підтримав заяву про відстрочення виконання судового рішення, просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2026 у справі № 908/2026/25 та Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Мотор-Банк» заборгованості в розмірі 3 812 342,51 грн, а також судового збору в сумі 22 874,67 грн. з кожного відповідача - строком на 1 (один) рік, а саме до 21.05.2027.

25.06.2026 представник позивача у справі АТ «Мотор-Банк» заперечив проти задоволення заяви щодо відстрочення виконання судового рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій», просить суд відмовити в її задоволенні.

25.06.2026 представник ОСОБА_1 підтримує заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» про відстрочення виконання судового рішення, просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2026 у справі № 908/2026/25 та Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Мотор-Банк» заборгованості в розмірі 3 812 342,51 грн, а також судового збору в сумі 22 874,67 грн. з кожного відповідача - строком на 1 (один) рік, а саме до 21.05.2027.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» про відстрочення виконання судового рішення, суд відмовляє в її задоволенні, з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.01.2026 позовні вимоги Акціонерного товариства «Мотор-Банк» задоволені, а саме:

1) стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Мотор-Банк» заборгованості за:

- Кредитним договором № 19/К/24/21 від 26.05.2021 в сумі 2 816 656 грн 54 коп. (з них заборгованість по кредиту 2 000 000 грн 00 коп. та заборгованість по процентам 816 656 грн 54 коп.;

- Кредитним договором № 40/К/2/22 від 07.02.2022 в сумі 2 047 397 грн 31 коп. (з них заборгованість по кредиту 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн 00 коп. та заборгованість по процентам 547 397 грн 31 коп.;

2) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» на користь Акціонерного товариства «Мотор-Банк`судовий збір в сумі 29 184 (двадцять дев`ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн 33 коп.;

3) стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства «Мотор-Банк» судовий збір в сумі 29 184 (двадцять дев`ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн 32 коп.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026:

1) рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2026 у справі №908/2026/25 скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 1 051 711, 34 грн заборгованості по процентам;

2) прийнято нове рішення, яким позов Акціонерного товариства «Мотор-Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» та ОСОБА_1 задовольнити частково;

3) стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства «Мотор-Банк» заборгованість за:

- Кредитним договором № 19/К/24/21 від 26.05.2021 в сумі 2 141 589,05 грн (два мільйони сто сорок одна тисяча п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 05 коп.) (з них заборгованість по кредиту 2 000 000 грн та заборгованість по процентам 141 589,05 грн;

- Кредитним договором № 40/К/2/22 від 07.02.2022 в сумі 1 670 753, 46 грн (з них заборгованість по кредиту 1 500 000 грн та заборгованість по процентам 170 753, 46 грн).

4) у решті вимог щодо стягнення заборгованості по процентах відмовлено.

5) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» на користь Акціонерного товариства «Мотор-Банк» судовий збір в розмірі 22 874,67 грн за подання позовної заяви пропорційно задоволеним вимогам;

6) стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства «Мотор-Банк» судовий збір в розмірі 22 874,67 грн за подання позовної заяви пропорційно задоволеним вимогам;

7) стягнуто з Акціонерного товариства «Мотор-Банк» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 12 425,19 грн відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» в своїй заяві про відстрочення посилається на те, що:

- негайне виконання рішення призведе до повної ліквідації ТОВ «Оздоровчий комплекс Прибій» та особистого банкрутства ОСОБА_1 без фактичного задоволення вимог АТ «Мотор-Банк», оскільки реальні активи заблоковані окупацією;

- надання відстрочки строком на 1 рік дозволить боржникам стабілізувати свій фінансовий стан, вишукати альтернативні джерела фінансування чи дочекатися деокупації територій для відновлення рекреаційної діяльності, що в результаті дозволить реально та в повному обсязі виконати судове рішення;

- оскільки АТ «Мотор-Банк» є великою фінансовою установою, тимчасове відстрочення виконання рішення на 1 рік не матиме для нього критичного чи деструктивного характеру, тоді як для відповідачів по справі примусове стягнення є руйнівним;

- Кредитний договір № 19/К/24/21 від 26.05.2021 та Кредитний договір № 40/К/2/22 від 07.02.2022 були укладені сторонами у мирний час, ще до початку повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну;

- кредитні кошти залучалися ТОВ «Оздоровчий комплекс Прибій» з виключно добросовісною метою - для розвитку та інвестування в господарську діяльність підприємства, зокрема для придбання основних засобів, поповнення обігових коштів та модернізації рекреаційної інфраструктури оздоровчого комплексу;

- ТОВ «Оздоровчий комплекс Прибій» розраховував здійснювати планове, своєчасне обслуговування боргу за рахунок стабільного прибутку від курортної діяльності на узбережжі Азовського моря;

- єдиним джерелом доходу підприємства та об`єктом ТОВ «Оздоровчий комплекс Прибій» господарського призначення є безпосередньо нерухоме майно - рекреаційний комплекс «Прибій», що розташований на узбережжі Азовського моря за вказаною адресою;

- у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та окупацією міста Приморськ ТОВ «Оздоровчий комплекс Прибій» повністю втратив фізичний та юридичний контроль над своїми активами та майном;

- первинна фінансова та бухгалтерська документація підприємства залишилась на окупованій території, що ускладнює повноцінне ведення обліку;

- ОСОБА_1 виступав солідарним боржником у ролі поручителя за кредитними зобов`язаннями ТОВ «Оздоровчий комплекс Прибій» та одночасно є директором цього підприємства;

- втрата контролю над оздоровчим комплексом внаслідок військових дій та окупації позбавила ОСОБА_1 єдиного стабільного джерела доходу;

- негайне примусове стягнення суми понад 3,8 млн з фізичної особи, яка через війну втратила керований бізнес та робоче місце, призведе до повної фінансової неспроможності фізичної особи, що прямо суперечить засадам гуманності та справедливості;

- листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 підтверджено, що військова агресія Російської Федерації проти України є обставиною непереборної сили (форс-мажором);

- зазначає, що хоча форс-мажорні обставини за загальним правилом не звільняють від виконання основного зобов`язання, вони є беззаперечним доказом наявності «надзвичайних подій» в розумінні п. 3 ч. 4 ст. 331 ГПК України, які істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення у встановлений строк.

До вказаної заяви ТОВ «Оздоровчий комплекс Прибій» доданий реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язково державного соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 .

Акціонерне товариство «Мотор-Банк» заперечує проти надання відстрочення виконання судового рішення на один рік, просить суд відмовити в її задоволенні. Зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» не володіє статусом підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76, не веде господарському діяльність, яка має стратегічно важливе значення для життєзабезпечення населення у постраждалих регіонах країни, не є підприємством, що забезпечує населення електричною енергією, водою та тепловою енергією. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 отримує доходи в ТОВ «НАФТОГАЗ АВТОМАТИЗАЦІЯ» в сумі 22 000,00 грн. Зазначає, що навіть якщо банківський рахунок боржника арештовано, доступ до визначеної частини коштів зберігається. У період дії воєнного стану закон дозволяє користуватися грошима, сума яких не перевищує двох мінімальних заробітних плат (наразі розмір мінімальної заробітної плати в Україні становить 8647 гривень), тобто наслідки, про які зазначено у заяві про відстрочення судового рішення у вигляді «негайного примусове стягнення суми понад 3,8 млн з фізичної особи, яка через війну втратила керований бізнес та робоче місце, призведе до повної фінансової неспроможності фізичної особи, що прямо суперечить засадам гуманності та справедливості» не будуть застосовані до відповідача ОСОБА_1 в силу приписів Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що ТОВ «Оздоровчий комплекс Прибій» до заяви не долучена жодних документів, які підтверджують складний фінансовий стан підприємства. Повідомляє, про те, що ТОВ «Оздоровчий комплекс Прибій» підписувало додаткову угоду №3 до кредитного договору №19/К/24/21 від 26.05.2021 15.09.2022 вже після початку війни в України тобто директор підприємства перебував в м. Запоріжжі та міг діяти від імені та в листі від 20.11.2023 (міститься в матеріалах справи №908/2026/25) зазначало, що буде реалізовувати водяні склопластикові горки, які знаходяться в місті Дніпро, а отже, відповідач ТОВ «Оздоровчий комплекс Прибій» має майно на неокупованій території України та здійснювало господарку діяльність пов`язану з цим майно. Вважає, що ТОВ «Оздоровчий комплекс Прибій» може звернутися в суд проти держави агресора із позовом про відшкодування збитків, завданих збройною агресією. Вказує, що питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Повідомляє, що в АТ «Мотор-Банк» розпочато ліквідацію строком на 1 рік з 14.04.2026 до 13.04.2027 включно. Вказує, що при розгляді даної заяви необхідно врахувати особливий статус АТ «Мотор-Банк», який буде направляти кошти отримані від виконання рішення суду по справі №908/2026/25 на задоволення вимог кредиторів в межах процедури ліквідації банку.

Представник ОСОБА_1 підтримує заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» про відстрочення виконання судового рішення.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

За приписами ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Рішенням Суду в справі «Глоба проти України» від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України»).

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Перебіг строків судового розгляду у справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

За приписами ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання…

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочення або розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами з дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання судового рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати рішення суду, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, що набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, у свою чергу, має сприяти реальному його виконанню на користь стягувача та в найкоротший термін.

Тобто, вирішуючи питання відстрочення виконання судового рішення суд має оцінити надані заявником докази на предмет того, що запропонований ним строк відстрочення дійсно сприятиме виконанню судового рішення, буде ефективним та не призведе до безпідставного затягування виконання рішення суду.

Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати статутну діяльність та набувати кошти. Суд зазначає, що введення воєнного стану негативним чином впливає на можливість ведення господарської діяльності суб`єктами господарювання, не лише відповідача (боржника), але й позивача (стягувача).

Боржник (заявник) не надав достатніх доказів на підтвердження винятковості обставин та в обґрунтування неможливості одночасного виконання рішення суду у даній справі. Боржником не наведено обставин реальної можливості виконання ним судового рішення в строк, який він просить.

Суд не може не врахувати того, що невиконання боржником рішення суду, яке набрало законної сили, ставить у невигідне фінансове становище стягувача, оскільки останній фактично не отримує кошти, що позбавляє його права користуватися ними за відсутності будь-якої неправомірної поведінки з боку стягувача, що є порушенням принципу справедливості та добросовісності господарських взаємовідносин.

Необхідно вказати, що рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі від 13.01.2026 було предметом апеляційного перегляду, ініційованого відповідачем-2, і процедура апеляційного перегляду посприяла відтермінуванню дату набрання рішенням законної сили майже на чотири місяців до 21.05.2026 (дата постанови суду апеляційної інстанції у даній справі).

Щодо посилань відповідача на складне фінансове становище, то складний фінансовий стан підприємства не є беззаперечною підставою для надання відстрочки виконання рішення.

У будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Крім того, ст. 331 ГПК України визначено, що відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Заявник просить суд, відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від у справі № 908/2026/25 до 21.05.2027, проте рішення суду прийнято 13.01.2026.

Також, слід зазначити, судовий збір відноситься до судових витрат, а не до суми заборгованості стягнутої за рішенням суду.

Проаналізувавши доводи заявника щодо відстрочення виконання судового рішення та надані в їх обґрунтування докази, суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення суду в даній справі.

Суд зазначає, що безпідставне надання відстрочення виконання судового рішення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період, без дотримання балансу інтересів сторін, позбавляє стягувача можливості захистити свої права та отримати задоволення своїх грошових вимог у процедурі примусового виконання судового рішення.

З метою дотримання балансу інтересів обох сторін, а не лише відповідача, та з урахуванням майнових інтересів позивача, які полягають у якнайшвидшому отриманні від відповідача присуджених за судовим рішенням коштів, суд ухвалив відмовити в задоволенні заяви відповідача.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2026 у справі № 908/2026/25 та Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Мотор-Банк» заборгованості в розмірі 3 812 342,51 грн, а також судового збору в сумі 22 874,67 грн. з кожного відповідача - строком на 1 (один) рік, а саме до 21.05.2027.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 232, 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2026 у справі № 908/2026/25 та Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс Прибій» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Мотор-Банк» заборгованості в розмірі 3 812 342,51 грн, а також судового збору в сумі 22 874,67 грн. з кожного відповідача - строком на 1 (один) рік, а саме до 21.05.2027 відмовити.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.06.2026.

Повний текст ухвали розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова