Ухвала суду № 137847243, 24.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/89/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.06.2026 Справа № 908/1258/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбухової В.О., розглянувши матеріали позовної заяви

За позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 02909973) в інтересах держави

Позивача: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69126; код ЄДРПОУ 04053915)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМЕРЗ (вул. Перемоги, буд. 2, м. Запоріжжя, 69001; код ЄДРПОУ 34718170)

про стягнення 1 773 039,79 грн.,

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Жукова І.О. (в залі суду) - посвідчення №075788 від 01.03.2023;

Від позивача: Шикун В.О. (в залі суду) - Виписка з ЄДР, самопредставництво;

Від відповідача: Ковтун Олена Олексіївна (в режимі відеоконференції) - ордер серії АІ №2222421 від 03.06.2026;

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 через підсистему Електронний суд ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМЕРЗ про стягнення 1 773 039,79 грн.

26.05.2026 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1258/26 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1258/26 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.06.2026 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 09.06.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМЕРЗ про забезпечення проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 24.06.2026 здійснювалось в режимі відеоконференції та фіксувалось з використанням підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС.

Представник відповідача зазначив про надання до матеріалів справи письмового відзиву від 09.06.2026 на позовну заяву, додаткових пояснень від 22.06.2026 та пояснив, що спір не належить до юрисдикції господарського суду. Позивач держава в особі Запорізької міської ради, відповідно до ст. 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень. Стаття 20 ГПК України наводить чіткий перелік справ, які відносяться до юрисдикції господарських судів. Серед такого переліку відсутні справи у спорах між юридичною особою і суб`єктом владних повноважень. Посилання прокуратури на ст. 30 ГПК України не може братись до уваги, оскільки вона визначає питання виключної підсудності спорів, проте в межах юрисдикції спорів, підсудних господарському суду, і не може звужувати положення ст. 20 ГПК України.

Також Відповідач зазначив, що прокурор може представляти інтереси держави в адміністративній справі, якщо компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист цих інтересів, а також у разі відсутності такого органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16). Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту. Прокуратура Вознесенівського району м. Запоріжжя не надсилала Запорізькій міській раді повідомлень про неналежне здійснення цим органом своїх функцій, не отримувала ніяких пояснень, і таким чином, не обґрунтувала неналежність захисту інтересів держави вказаним органом державної влади. Міська рада Запоріжжя є повністю правоздатною, має діюче юридичне управління і ніколи не заявляла про відмову від захисту майнових прав держави у цій ситуації. А з урахуванням відсутності вини відповідача взагалі постає питання про доцільність захисту інтересів держави саме прокуратурою, оскільки відповідач не мав наміру порушувати нічиїх інтересів.

На підставі викладеного, просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з непідсудністю господарському суду.

Прокурор зазначив про надання до матеріалів справи письмової відповіді від 15.06.2026 щодо відзиву на позовну заяву, пояснивши, що відповідач неправильно визначає правову природу спірних правовідносин. Предметом цього спору є не оскарження владного управлінського рішення, дії чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, а стягнення з юридичної особи коштів, безпідставно збережених у зв`язку з фактичним користуванням земельною ділянкою комунальної власності без оформлення правовстановлюючого документа та без внесення плати за користування землею. Запорізька міська рада у цих правовідносинах виступає не як суб`єкт владних повноважень, який реалізує управлінські функції щодо відповідача, а як представник власника земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Запоріжжя. Тобто спір має майновий, приватноправовий характер та виник у зв`язку з фактичним користуванням нерухомим майном без достатньої правової підстави. Отже, доводи відповідача про непідсудність спору господарському суду є безпідставними, а підстави для закриття провадження у справі відсутні. Крім того, посилання відповідача на наявність у Запорізької міської ради правосуб`єктності, повноважень власника земельної ділянки комунальної власності та можливості звернення до суду не свідчить про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави. Навпаки, у даній справі істотним є те, що уповноважений орган, маючи відповідні повноваження та будучи обізнаним про порушення інтересів територіальної громади, належних і своєчасних заходів судового захисту не вжив, що сало підставою ля звернення прокурора з цим позовом до суду. Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у спірних правовідносинах стала усвідомлена пасивна поведінка позивача щодо захисту інтересів держави. Місто Запоріжжя є прифронтовим містом, що зумовлює критичну значущість бюджетних коштів. Таке представництво в умовах правового режиму воєнного стану є обґрунтованим, пропорційним та необхідним засобом відновлення порушення публічного інтересу.

Представник позивача підтримав позицію, викладену прокурором.

Щодо підсудності спору Господарському суду Запорізької області

Як вбачається з позовної заяви підставою для звернення прокурора з цим позовом визначено користування ТОВ ПРАЙМЕРЗ земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:018:0169 площею 2,4741 га, розташованої по вул. Теплична, буд. 27, м. Запоріжжя, без достатньої правової підстави, що відповідно до положень статей 1212-214 ЦК України, є підставою для відшкодування Запорізькій міській раді доходів, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності в період з 04.05.2023 по 31.10.2025 у розмірі 1 773 039,79 грн. На підставі викладеного. Посилаючись на ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ст. ст. 1212, 1214 ЦК України, ст. ст. 125, 206 Земельного кодексу України, прокурор просить суд позов задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:018:0169 площею 2,4741 га, щодо фактичного користування якою заявлено позовні вимоги, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 27.

Отже, сам лише факт участі у справі органу місцевого самоврядування або прокурора не змінює правової природи спору та не перетворює його на публічно-правовий. Визначальним для розмежування юрисдикції є характер спірних правовідносин, предмет спору та зміст позовних вимог.

Спір підлягає розгляду в господарському суді, оскільки однією зі сторін є міська рада (орган місцевого самоврядування), а іншою юридична особа, яка безпідставно користувалася майном.

Вимога про стягнення доходу, отриманого від безпідставного збереження майна (кошти за фактичне користування без укладеного договору), за своєю суттю є господарським спором, пов`язаним із майновими правами.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що ця справа територіально та предметно підсудна саме Господарському суду Запорізької області, а тому клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв`яжу з непідсудністю цього спору господарському суду не підлягає задоволенню.

Щодо порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором.

Норми ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлює дві альтернативні групи умов, при наявності яких, прокурор наділений правом здійснення представництва в суді законних інтересів держави. Перша група альтернативних умов порушення або загроза порушення інтересів держави. Друга група альтернативних умов захист цих інтересів (порушених, або щодо порушення яких існує загроза) не здійснює (1) або неналежним чином здійснює (2) орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (3).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Конституційний Суд України рішенням від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Водночас у пунктах 3 та 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Попри відтермінування втрати чинності окремих положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружна прокуратура все ж таки вважає за необхідне надати окреме обґрунтування виключності підстав для представництва інтересів держави у вказаних правовідносинах.

У мотивувальній частині рішення Конституційний Суд України наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. Законодавче регулювання цієї функції повинно відповідати принципам, закріпленим у Конституції України, зокрема принципам верховенства права, рівності сторін у судовому процесі та заборони надмірного втручання держави у сферу прав і свобод людини.

Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини). Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва.

На вказане також звернув увагу Верховний Суд за результатами касаційного перегляду справи № 160/4161/24 (п. 68 постанови від 18.12.2025).

Верховний Суд у постанові від 09.10.2024 у справі № 394/438/22 зазначив, що винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/9 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20, від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18 тощо).

«Інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави України та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого «інтересів держави», про які зазначено в ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно зі ст. ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

Статтею 142 Конституції України та статтями 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міських територіальних громад належить податок на майно, до складу якого за приписами ст. ст. 10, 14.1.147 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Крім того, відповідно до вимог ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:018:0169 площею 2,4741 га, яка розташована по вул. Теплична, буд. 27 у м. Запоріжжя відноситься до земель комунальної власності. Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.

У цій справі предметом позову є стягнення з ТОВ «Праймерз» доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 04.05.2023 по 31.10.2025 у розмірі 1 773 039,79 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Вознесенівською окружною прокуратурою м. Запоріжжя до Запорізької міської ради направлено на адресу Запорізької міської ради запит від 26.11.2025 за вих. № 52-103-9314вих-25 про надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «Праймерз» недоотриманого доходу за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:018:0169 площею 2,4741 га, яка розташована по вул. Теплична, буд. 27 у м. Запоріжжя, у вигляді орендної плати за землю.

Департамент управління активами Запорізької міської ради листом від 27.02.2026 за вих. № 1968/01/01-07/2074 повідомив окружну прокуратуру, що Департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради не вживались заходи претензійно позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «Праймерз» недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:018:0169 площею 2,4741 га, яка розташована по вул. Теплична, буд. 27 у м. Запоріжжя, за період з 04.05.2023 по 17.02.2026.

Департамент управління активами Запорізької міської ради листом від 29.04.2026 за вих. № 30563/03.3-20/0303380/03.3/20/03 надав до окружної прокуратури розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «Праймерз» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:018:0169 площею 2,4741 га, яка розташована по вул. Теплична, буд. 27 у м. Запоріжжя, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) землею за період з 04.05.2023 по 31.10.2025.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя листом від 13.05.2026 за вих. №52-103-4426вих26 повідомлено Запорізьку міську раду про намір звернутись до суду із вказаним позовом в інтересах держави.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

У позовній заяві вказано, що Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що ТОВ «Праймерз» безпідставно використовувало вищевказану земельну ділянку у період з 04.05.2023 по 31.10.2025, не сплачуючи при цьому обов`язкових платежів у встановленому законом розмірі. Таким чином в умовах правового режиму воєнного стану ефективний судовий захист інтересів держави за участю прокурора у спірних правовідносинах буде відповідати об`єктивно винятковій моделі (виключному випадку), яка визначена ст. 131-1 Конституції України.

Отже, неповернення Позивачеві безпідставно збереженої орендної плати за використання вказаної земельної ділянки, особливо в умовах складної економічної ситуації під час воєнного стану, порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання земельних ресурсів та недоотримання місцевим бюджетом доходу, який може бути використаний органом місцевого самоврядування на потреби територіальної громади, у тому числі на виконання функцій в галузі оборонної роботи, соціального захисту населення, відновлення пошкодженого майна внаслідок бойових дій, спричинених внаслідок агресії російської федерації проти України.

З огляду на викладене, суд зазначає, що згідно положень ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, у прокурора наявні підстави для пред`явлення цього позову до суду в інтересах Запорізької міської ради щодо стягнення з ТОВ «ПРАЙМЕРЗ» доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у розмірі 1 773 039,79 грн., оскільки вказаним органам самостійно таких заходів не вжито і, як наслідок, інтереси держави тривалий час залишилися незахищеними.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання в межах визначеного строку підготовчого провадження.

Керуючись ст. 182, п. 3 ч. 2 ст. 183, ст.ст. 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМЕРЗ про закриття провадження у справі у зв`язку з непідсудністю цього спору господарському суду відмовити.

2. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙМЕРЗ про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави відмовити.

3. Підготовче засідання відкласти на 22.07.2026 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке проводити в режимі відеоконференції.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, кабінет № 209 (корпус 2).

4. Запропонувати відповідачу надати письмові заперечення щодо відповіді на відзив (відносно предмету спору), докази направлення надати суду у визначений строк.

5. Запропонувати прокурору та позивачу у випадку отримання від відповідача письмових заперечень щодо відповіді на відзив надати письмові пояснення на вказані заперечення, докази направлення надати суду у визначений строк.

6. Явку представників сторін у судове засідання визнати обов`язковою.

7. Ухвалу суду направити до електронних кабінетів підсистеми Електронний суд ЄСІКС учасників справи.

8. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

9. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Суддя К.В. Проскуряков