Рішення № 137837899, 01.07.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2314/26

(2/199/3615/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Комунального закладу соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , де третя особа орган опіки та піклування в особі адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у Комунальному закладі «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» Дніпровської міської ради за направленням Управління-служби у справах дітей департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради від 12.05.2021 № 16 по теперішній час, у місці тимчасового переміщення (евакуації) вихованців закладу в Закарпатській обл., Мукачівський р-н., с. Домбоки. Мати дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 01.11.2018 року позбавлена батьківських прав рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська (справа № 199/4839/18, провадження № 2/199/2311/18) згідно ст. 150, п. 2 ч. 1, ст. 164 Сімейного кодексу України, ст. 12, ч. 4 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства». Запис про батька дитини зроблений відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Посилаючись у позові на те, що згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дитини, у позові й заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх її видів доходів, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючі стягнення з дати набрання чинності рішенням Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська від 01.11.2018 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач не скористалася правом надання відзиву на позовну заяву.

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 06.04.2026 р. відкрито провадження у справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80 ЦПК України, позивач є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження, який є вихованцем Комунального закладу «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» Дніпровської міської ради.

Мати дитини рішенням Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська від 01.11.2018 р. у цивільній справі за позовом органу опіки та піклування в особі виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради в інтересах дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , де треті особи Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради, Центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради про позбавлення батьківських прав, про стягнення аліментів на утримання дітей та про накладення заборони на відчуження житла позбавлено ОСОБА_1 , 1981 р.н., батьківських прав відносно її дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним рішенням суду.

Відомості про батька дитини внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Дитина є вихованцем Комунального закладу соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» Дніпровської міської ради.

Мати дитини не виконує обов`язку щодо утримання дитини.

Спірні правовідносини виникли з обов`язку матері дитини утримувати неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.

Дослідив докази, надані в порядку ст.ст. 76-80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

За ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частинами 1 та 2 ст. 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Оскільки обов`язок по утриманню дитини є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов`язаний із матеріальним становищемособи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, вбачаються усі підстави для присудження до стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, оскільки сторони не досягли домовленості з означеного питання.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини (дитина є неповнолітньою, потребує утримання);

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів (у суду відсутні докази стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів);

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина (докази про це не надані);

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів (докази про наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів відсутні);

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів (докази про такі витрати суду не надані).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Задовольняючи вимогу позову, суд керується тим, що відповідач мешкає окремо від дитини, обов`язок утримання дитини до її повноліття покладається законом на батьків, докази про виконання відповідачем вказаного обов`язку відсутні.

Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Суду не було надано доказів про виконання відповідачем обов`язку з утримання дитини, у зв`язку з чим вочевидь порушення прав дитини, які підлягають поновленню у спосіб, визначений законом та обраний позивачем при зверненні до суду.

Водночас, частково задовольняючи позов в частині відмови у стягненні аліментів за минулий період (з дати набрання чинності рішенням Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська від 01.11.2018 року), суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років(ч. 2 ст. 191 СК України).

У Постанові від 24.05.2023 р. у справі №753/3890/21 (провадження № 61-2640св23) Верховний Суд зазначив: «.. стягнення аліментів за час, що передує пред`явленню позову, є можливим у порядку виключення лише за наявності наступних умов: до моменту звернення з позовом до суду аліменти не стягувались; особа, яка вимагає аліментів, приймала заходи щодо одержання аліментів, але вони не були одержані у результаті ухилення особи, зобов`язаної сплачувати аліменти (відповідача), від їх сплати. Заходи, що вживав позивач щодо одержання аліментів можуть бути різноманітними, наприклад, він звертався до батьків відповідача з проханням вплинути на нього, щоб той платив аліменти на дитину або направляв йому листи з такої вимогою чи на адресу його місця роботи тощо). Ухилення може виражатися у тому, що зобов`язана особа - відповідач ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи) та інші подібні дії. Таким чином, ухилення від сплати аліментів є винною протиправною поведінкою, тобто це свідоме невиконання своїх обов`язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто або через суд з вимогою про сплату грошової суми, необхідної для утримання дитини. Присудження аліментів за минулий час являється правом, а не обов`язком суду, з позовом до якого звернувся позивач. Суд, виходячи із конкретних обставин справи, проаналізувавши усі надані докази, може присудити аліменти на утримання дитини за минулий час, у межах трирічного строку, або відмовити у задоволенні таких позовних вимог…».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Вимоги щодо доказів визначені у ст.ст. 76 80 ЦПК України.

На переконання суду, позивач не виконав обов`язок доказування в частині доведеності вимоги про стягнення аліментів за минулий час (з дати набранням законної сили рішенням суду про позбавлення відповідача батьківських прав); надані позивачем докази не доводять тих умов, зазначених вище в цьому рішенні, за наявності яких дана вимога підлягає задоволенню, тому підстави для стягнення з відповідача аліментів за минулий час відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

На виконання п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ч. 2 ст. 51 Конституції України. ст. 27 Конвенції про права дитини, ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 6 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265, ст. 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального закладу соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , де третя особа орган опіки та піклування в особі адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття, задовольнити частково.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального закладу соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Довіра» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 24996843, м. Дніпро, вул. Тополина, буд. 23) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи проводити стягнення з 25.02.2026 р., до досягнення дитиною повноліття.

Відмовити в задоволенні вимоги про стягнення аліментів за минулий час.

Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Судові витрати (судовий збір) компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дата складення повного судового рішення 01.07.2026 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї