Рішення № 137837901, 01.07.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 202/8852/25

(2/199/1513/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що відповідач є фактичним споживачем послуг водопостачання та водовідведення, які надаються позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим було відкрито відповідний особовий рахунок.

Станом на 31.03.2025 р. відповідач має заборгованість перед позивачем за надані останнім житлово-комунальні послуги (за період жовтень 2019 березень 2025 р.р.) на суму 12 865,41 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача, а також нараховані на цю суму інфляційні втрати в розмірі 157,33 грн. (за період з 10.2019 р. по 01.2022 р.) та 3% річних в розмірі 14,92 грн. (за період 10.2019 р. 01.2022 р.), усього 13 037,66 грн.

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 17.09.2025 р. передано за підсудністю Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпра;

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 11.11.2025 р. прийнято позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76 -80 ЦПК України, встановлено, що позивачем за адресою АДРЕСА_1 , надаються житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, для чого оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким обліковується заборгованість з оплати вищевказаних комунальних послуг за період за період жовтень 2019 березень 2025 р.р. в розмірі 12 865,41 грн. Крім того, позивачем здійснено нарахування на підставі ст. 625 (ч. 2) ЦК України інфляційних втрат в розмірі 157,33 грн. (за період з 10.2019 р. по 01.2022 р.) та 3% річних в розмірі 14,92 грн. (за період 10.2019 р. по 01.2022 р.), усього 13 037,66 грн., що підтверджується довідкою по особовому рахунку, розрахунком заборгованості тощо.

Відповідно до копії довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 17.04.2025 р. відповідач є уповноваженим власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку чим відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, які надають позивачем за вказаною адресою. При цьому відповідача слід вважати споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем за адресою вказаної квартири, з дати реєстрації місця проживання в ній.

Як встановлено судом на підставі зазначення позивачем в тексті позову, між сторонами відсутній письмовий договір про надання житлово-комунальних послуг за вищевказаною адресою з зобов`язанням відповідача здійснювати їх оплату.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року, Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ЖК України, Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року №690 (далі Правила №690).

Дослідивши докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права.

Положеннями ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є акти цивільного законодавства, акти органів державної влади, акти органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Споживач житлово-комунальних послуг (далі споживач) індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Виконавець комунальної послуги суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Статтею 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначено, що споживач питної води юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Статтею 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що кінцевий споживач комунальної послуги особа, яка здійснює кінцеве споживання комунальної послуги для власних потреб та є стороною договору про надання відповідної комунальної послуги як споживач (або є співвласником багатоквартирного будинку, об`єднання співвласників або управитель якого уклали відповідний договір про надання комунальної послуги в інтересах співвласників) згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 р. до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору.

Нормою ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги.

Аналогічно, відповідно до ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Положеннями ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» встановлено обов`язок споживачів питної води своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно зі ст.ст. 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Аналогічні положення містять п.п. 38, 47 Правил №690.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Нормами ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до змісту наведених вище положень законодавства та усталеної судової практики з вирішення спорів про стягнення заборгованості за надані та не оплачені житлово-комунальні послуги, підставою для виникнення у споживача житлово-комунальних послуг обов`язку зі сплати їх вартості є в першу чергу наявність між таким споживачем та постачальником послуг або іншим уповноваженим учасником цих правовідносин договору про надання відповідних послуг (ст.ст. 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року). Разом з тим, споживачі зобов`язані своєчасно і в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі.

Останній висновок прямо закріплено і в нормі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року. При регулюванні правовідносин з надання та споживання житлово-комунальних послуг, у випадку допущення споживачами несплати або несвоєчасної оплати вартості цих послуг, застосовуються також норми ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме покладення на споживачів-боржників обов`язку зі сплати окрім основної суми боргу також нарахованих на цю суму боргу 3 % річних та інфляційних втрат. Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду України в постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15, правовими висновками Верховного Суду в постановах від 15 березня 2018 року у справі №401/710/15-ц, від 16 грудня 2020 року у справі №761/32712/17, від 12 липня 2021 року у справі №233/6532/19, від 28 липня 2021 року у справі №554/7740/17, а також правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц, від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц, від 07 липня 2020 року у справі №712/8916/17.

Вирішуючи справу, суд дійшов висновку, що в ході розгляду справи знайшли своє повне підтвердження належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами зазначені позивачем у позові фактичні обставини спірних правовідносин сторін та заявлені позивачем підстави позову, а саме існування між сторонами зобов`язальних правовідносин з надання позивачем (виконавцем комунальної послуги) та отримання і оплати відповідачами (індивідуальними споживачами) за адресою квартири, де зареєстроване місце проживання відповідачів, житлово-комунальних послуг послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, виконання позивачем свого обов`язку з надання вказаних послуг, а також невиконання відповідачами належним чином свого обов`язку з оплати таких послуг, що призвело до виникнення у відповідачів перед позивачем заборгованості в розмірі, зазначеному позивачем у позові та підтвердженому під час розгляду справи.

З викладених підстав суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, однак такими, що підлягають задоволенню лише частково : шляхом стягнення заборгованості лише за основною сумою боргу за період жовтень 2019 березень 2025 р.р. в розмірі 12 865,41 грн.

На переконання суду, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3% річних, оскільки в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок заборгованості інфляційних втрат та 3% річних, який би дозволяв суду як перевірити правильність такого нарахування, так і самостійно виокремити нарахування за період, за який борг стягується з відповідача. Отже, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних ні повністю, ні частково з огляду на їх неналежну обґрунтованість та недоведеність.

Щодо розподілу судових витрат.

Керуючись нормами ч. 1 та ч. 2 ст. 133, ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, а також розмір сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору (3028,00 грн.), для суду наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого останнім при зверненні до суду судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2987,99 грн. (враховуючи наступний розрахунок: 12 865,41 х 3028,00 : 13 037,66).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, ч. 1 ст. 141, п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264-265, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305; 49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21-А) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення за період жовтень 2019 березень 2025 р.р. в розмірі 12 865 грн. (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн. 41 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305; 49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21-А) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 987 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят сім) грн. 99 коп.

Дата виготовлення повного судового рішення 01.07.2026 р.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї