Рішення № 137834056, 17.06.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/2720/2026 Справа № 641/3160/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Богдан М.В.,

за участі секретаря Ананко І.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Зудер`янц В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гаврилова Світлана Анатоліївни про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, яким просить визначити додатковий строк три місяця з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира їй належала на праві спільної сумісної власності згідно Свідоцтва про право власності на житло за № НОМЕР_1 від 29 лютого 2008 року, виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Виконавчого Комітету ХМР.

ОСОБА_3 була самотньою людиною. Чоловіка та дітей у неї не було. Мати ОСОБА_3 - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За станом свого здоров?я (хворіла на онкологію) ОСОБА_3 не мала можливості самостійно піклуватися про себе. В зв?язку з цим позивач - ОСОБА_2 , власними силами забезпечувала їй відповідний догляд та надавала допомогу, а саме: готувала їжу, прибирала у квартирі, купувала ліки для неї, допомагала у гігієнічному догляді, забезпечувала відвідування лікарів.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харків, про що зроблено відповідний актовий запис.

ОСОБА_2 здійснила поховання ОСОБА_3 за власний рахунок, що підтверджується Актом на ритуальні послуги та предмети ритуального призначення, нею було отримано Свідоцтво про поховання та Лікарське свідоцтво про смерть №10-12/109 ДМ від 11.01.2023 року на ім?я померлої ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається з частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

На початку березня 2026 року, ОСОБА_2 перебираючи речі та особистий архів ОСОБА_3 , випадково знайшла заповіт від 17.12.2022 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ХО Варніковою К.В. за реєстровим номером № 1125, про існування якого їй було невідомо.

Згідно з умовами заповіту ОСОБА_3 на випадок своєї смерті розпорядилась залишити все майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось на території України та за її межами і на що вона за законом матиме право, позивачці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В березні 2026 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса ХМНО Гаврилової С.А. з заявою щодо видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ХО Варніковою К.В. 17 грудня 2022 року за реєстровим номером № 1125, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С.А. 24.03.2026 року була заведена спадкова справа за № 9/2026. За матеріалами спадкової справи наявний заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ХО Варніковою К.В. 17 грудня 2022 року за реєстровим номером № 1125, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім?я ОСОБА_2 на все майно.

Проте, постановою № 27/02-31 від 24.03.2026 року позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з тієї підстави, що: «Оскільки з матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкоємець ОСОБА_2 , не проживала зі спадкодавцем, ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини та не звернулась до нотаріуса протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини, вона вважається такою, що спадщину не прийняла. З матеріалів спадкової справи також вбачається, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає.

Таким чином, позивачка, як спадкоємець за заповітом була не обізнана про наявність такого заповіту, в зв`язку з чим пропустила строк для прийняття спадщини, за умови чого, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини.

У поданому відзиві представник відповідача Харківської міської ради Василенко І.Ю. просив в задоволенні позовних відмовити, посилаючись на те, що надання додаткового строку позивачеві прямо впливає на права та інтереси Харківської міської ради щодо визнання спадщини відумерлою, тому Харківська міська рада, як орган місцевого самоврядування, оспорює право позивача на визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що позивач не довела поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Незнання про існування заповіту не позбавляло позивача права звернутися для отримання правової допомоги та відповідних роз`яснень до нотаріуса.

Представники позивача адвокати Зудер`янц В.В., Селезень С.В. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.

Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа приватний нотаріус ХМНО Гаврилова С.А. в судове засідання не з`явилася, направила письмоу заяву, в якій просила слухати справу за її відсутності, та винести рішення на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , вказана квартира їй належала на праві спільної сумісної власності згідно Свідоцтва про право власності на житло за № НОМЕР_1 від 29 лютого 2008 року, виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Виконавчого Комітету ХМР.

ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харків, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 19.01.2023 року зроблено відповідний актовий запис № 800, та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 здійснила поховання ОСОБА_3 за власний рахунок, що підтверджується Актом на ритуальні послуги та предмети ритуального призначення, крім того, нею було отримано Свідоцтво про поховання та Лікарське свідоцтво про смерть

№ 10-12/109 ДМ від 11.01.2023 року на ім?я померлої ОСОБА_3 , в якому в графі одержувач вказано: ОСОБА_2 та стоїть його власноручний підпис, видане КЗОЗ «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи».

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається з частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя, ОСОБА_3 , а саме 17 грудня 2022 року склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ХО Варніковою К.В. за реєстровим номером № 1125, яким на випадок своєї смерті розпорядилась залишити все майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось на території України та за її межами і на що вона за законом матиме право позивачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В березні 2026 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса ХМНО Гаврилової С.А. з заявою щодо видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ХО Варніковою К.В. 17 грудня 2022 року за реєстровим номером № 1125, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С.А. 24.03.2026 року була заведена спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 за № 9/2026.

Проте, Постановою приватного нотаріуса ХМНО Гавриловою С.А. № 27/02-31 від 24.03.2026 року ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з тієї підстави, що: «Оскільки з матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкоємець ОСОБА_2 , не проживала зі спадкодавцем, ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини та не звернулась до нотаріуса протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини, вона вважається такою, що спадщину не прийняла. З матеріалів спадкової справи також вбачається, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає. Враховуючи наведене, спадкоємцем, ОСОБА_2 , нотаріусу для оформлення права на спадщину за заповітом не подано документів, які б свідчили про прийняття нею спадщини після смерті, ОСОБА_3 .

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 24 березня 2026 року вбачається, що складений ОСОБА_3 заповіт є чинним і за таким померлим заведена спадкова справа № 9-2026 за заявою ОСОБА_2 .

Таким чином, спадкоємці, які могли б мати право на обов`язкову частку у спадщині, відсутні, ніхто з заявами про прийняття спадщини окрім позивача ОСОБА_2 не звертався.

Таким чином, з моменту, коли ОСОБА_2 дізналася про наявність заповіту на її ім`я нею в найкоротші строки вживалися всі заходи для отримання права на спадкування.

Судом встановлено, що позивач пропустила встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки вона не знала про існування заповіту, знайшла його випадково в квартирі спадкодавця.

Відповідно до ч.1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч1,2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, зокрема, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту.

До такого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17. Так, суд вказав «Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-

1320цс17. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Велика Палата ВС у постанові від 26.06.2024 р. (справа № 686/5757/23, провадження № 14-50ц24) з цього приводу висловила таку правову позицію.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту. Проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов?язані з набуттям нею певних прав, що випливають зі спадкування.

Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем у разі відсупності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси, не можуть обгрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала.

3 урахуванням наведених мотивів цієї постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною для прийняття спадщини», шляхом конкретизації, зазначивши таке:

- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права;

- втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини;

- спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;

- тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Враховуючи неповідомлення спадкодавцем за життя про складений на користь ОСОБА_2 заповіт, звернення позивача до нотаріуса одразу після того, як знайшла заповіт, суд вважає, що причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними.

Таким чином, під час розгляду справи знайшли своє підтвердження обставини, на які позивач посилалася в обґрунтування своїх позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гаврилова Світлана Анатоліївни про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Надати ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, 7.

Третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гаврилова Світлана Анатоліївни, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя М.В.Богдан