Ухвала суду № 137825814, 29.06.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8472/25

Провадження № 8/461/3/26

УХВАЛА

29.06.2026 року місто Львів

Головуючий суддя Галицького районного суду міста Львова Стрельбицький В.В., дослідивши матеріали справи за заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк», в інтересах якого діє Яворська Валерія Романівна, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Заставної Ольги Василівни, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

I. Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується суддею

Акціонерне товариство «Ідея Банк», в інтересах якого діє Яворська Валерія Романівна, звернулось до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 461/8472/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Заставної Ольги Василівни, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, з підстав викладених у заяві.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 14.05.2026 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.05.2026 заяву залишено без руху.

Копію вищевказаної ухвали було скеровано позивачу через підсистему «Електронний суд», та отримано останнім 21.05.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу в електронний кабінет

Станом на 29.06.2026 будь-яких заяв чи клопотань на виконання ухвали Галицького районного суду м. Львова від позивача до суду не надходило.

II. Мотиви та висновки судді, а також положення закону, яким керувався суддя, постановляючи ухвалу

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 426 ЦПК України, до заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами додається документ про сплату судового збору.

Так, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 19.05.2026 року суд звертав увагу заявника на те, що заявнику необхідно:

- додати документ про сплату судового збору в розмірі 4542 грн 00 коп.

Однак, зазначений в ухвалі від 19.05.2026 року недоліки позивачами не усунуті в повній мірі.

Суд зазначає, що хоча Глава 3 ЦПК України не передбачає повернення заяви про перегляд судового рішення суду за нововиявленими обставинами, водночас, у даному випадку слід застосувати аналогію закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, у випадку якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що оскільки позивачами, відповідно до ухвали судді, не виконано вимоги ст. 185 ЦПК України та не усунуто недоліки виявлені при зверненні до суду, дану заяву необхідно повернути позивачу.

Відтак, заявником не дотримано положень п. 2 ч. 3 ст. 426 ЦПК України, відповідно до якої, заявинк повинен додати до заяви документ про сплату судового збору

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, правові позиції Верховного Суду України та правові висновки Верховного Суду є джерелами права в Україні.

Згідно висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням" ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 року у справі "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", від 13.01.2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії", від 08.03.2017 року у справі "ТОВ "Фріда" проти України").

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду про залишення заяви без руху недоліки не містять ознак надмірного формалізму чи обмеження доступу до правосуддя, оскільки являють собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності. Більше того, залишаючи позовну заяву без руху, суд фактично звернув увагу заявника на виконання імперативних вимог закону, які визначають порядок звернення до суду і вимог до такої заяви. Зокрема, звернута увага заявника на приведення позовної заяви у відповідність вимогам п. 2 ч. 3 ст. 426 ЦПК України, щодо справляння судового збору.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Розділу 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

При цьому, слід відзначити, що повернення заяви не позбавляє позивачів права на повторне звернення до суду з аналогічною заявою, якщо перестануть існувати обставини (усунуто недоліки заяви), що стали підставою для повернення заяви. Отже, повернення заяви не перешкоджає позивачам можливості реалізувати свої права за встановленою процесуальним законом процедурою.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

постановив:

заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк», в інтересах якого діє Яворська Валерія Романівна, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Заставної Ольги Василівни, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, вважати неподаною та повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо будуть усунуті обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29 червня 2026 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький