Рішення № 137823359, 29.06.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

29.06.2026

Справа № 696/653/26

Провадження № 2/696/516/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Волощенко Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії № 840277172 від 19 квітня 2025 року у розмірі 15 876,84 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн та судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 квітня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 840277172 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти в сумі 5 200,00 грн.

24 червня 2025 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/41.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № Б/Н від 24 червня 2025 року до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04 грудня 2025 року між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» був укладений договір факторингу № 04/1225-01, відповідного до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 04 грудня 2025 року до договору факторингу № 04/1225-01 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача по кредитному договору.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 18 476,84 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 200,00 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 10 364,84 грн, заборгованості за комісією 312,00 грн, заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) 2 600,00 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 15 876,84 грн.

Таким чином, всупереч умовам вказаного кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов`язання щодо повернення наданого їй кредиту в строки, передбачені кредитним договором, й станом на дату подання позовної заяви на рахунки ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не надходило жодного платежу на погашення кредитної заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 11 травня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з повідомленням (викликом) сторін; за клопотанням сторони позивача витребувано докази у АТ КБ «ПриватБанк» в порядку ст. 84 ЦПК України..

Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Кукса К.О. у судове засідання не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити без участі представника позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на їх задоволенні наполягає, проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, відзиву на позовну заяву, а також заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надала.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, з огляду на те, що належним чином повідомлена відповідач повторно не з`явилася у судове засідання та не повідомила про причини своєї неявки, суд постановив провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

19 квітня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 840277172, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 5 200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, з базовою процентною ставкою 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, з кінцевою датою його повернення (виплати) 19 травня 2030 року (а.с. 10-21).

Водночас 19 квітня 2025 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 840277172 від 19 квітня 2025 року (а.с. 9).

За платіжним дорученням № 59142736-6c50-4779-acfd-c5b5a82d191b від 19 квітня 2025 року ОСОБА_1 отримала кошти в сумі 5 200,00 грн на рахунок № 4149-60ХХ-ХХХХ-5256 (а.с. 32).

24 червня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/41, за умовами якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язалося відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 35 (на звороті) - 36).

За Реєстром прав вимоги від 24 червня 2025 року до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 840277172 від 19 квітня 2025 року в сумі 11 189,56 грн, в тому числі тіло кредиту 5 200,00 грн, заборгованість по процентам 3 077,56 грн, заборгованість по комісії 312,00 грн, неустойка 2 600,00 грн (а.с. 37).

31 грудня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2025 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги від 24 червня 2025 року (а.с. 37 (на звороті)).

15 листопада 2025 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на адресу ОСОБА_1 направило повідомлення про дострокове розірвання договору № 840277172 від 19 квітня 2025 року та необхідність оплатити всієї суми заборгованості в розмірі 18 476,84 грн (а.с. 22).

04 грудня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» був укладений договір факторингу № 04/1225-01, за умовами якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язалося відступити ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.38 (на звороті) - 41). Як вбачається із акту прийому-передачі Реєстру прав вимог № 2 від 04 грудня 2025 року за договором факторингу № 04/1225-01 від 04 грудня 2025 року клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр прав вимоги № 2 від 04 грудня 2025 року на загальну суму заборгованості 80 454 924,70 грн (а.с. 42).

Із платіжної інструкції в національній валюті № 760 від 15 грудня 2025 року вбачається, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перерахувало кошти ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС»: 4 905 000,89 грн за договором факторингу № 04/1225-01 від 04 грудня 2025 року (а.с. 42).

Водночас із Реєстру прав вимог № 2 від 04 грудня 2025 року до договору факторингу № 04/1225-01 від 04 грудня 2025 року вбачається, що до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 840277172 від 19 квітня 2025 року у загальному розмірі 18 476, 84 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 200,00 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 10 364,84 грн, заборгованості за комісією 312,00 грн, заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф) 2 600,00 грн (а.с. 41 (на звороті)).

За розрахунком ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № 840277172 від 19 квітня 2025 року складає: тіло кредиту 5 200,00 грн, проценти 3 082,56 грн, комісія - 312,00 грн, неустойка 2 600,00 грн (а.с. 42 (на звороті)).

Водночас із розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» по кредитному договору № 840277172 від 19 квітня 2025 року вбачається, що борг ОСОБА_1 становить 18 476, 84 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 200,00 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 10 364,84 грн, заборгованості за комісією 312,00 грн, заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штраф) 2 600,00 грн (а.с. 43).

По виписці з особового рахунку за кредитним договором № 840277172 від 19 квітня 2025 року ОСОБА_1 за період з 04 грудня 2025 року по 18 березня 2026 року заборгувала 18 476, 84 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 200,00 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 10 364,84 грн, заборгованості за комісією 312,00 грн, заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штраф) 2 600,00 грн (а.с. 43 (на звороті)).

За наданою АТ КБ «ПриватБанком» інформацією від 27 травня 2026 року за № 20.1.0.0.0/7-260519/97720-БТ, яка була витребувана ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 11 травня 2026 року, на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) (а.с. 67).

Із витребуваної у АТ КБ «ПриватБанк» виписки про рух коштів за договором у період з 19 квітня 2025 року до 24 квітня 2025 року вбачається, що ОСОБА_2 користувалася кредитними коштами, що свідчить про визнання останньою факту укладення договору кредитної лінії № 840277172 від 19 квітня 2025 року між нею та первісним кредитором, а також те, що їй були відомі умови кредитування (а.с. 68).

Дані спірні правовідносини виникли з договору кредиту та позивач доводить, що має місце неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року в справі № 234/8084/20.

Отже, у відповідача існують зобов`язання, що виникли за договором кредитної лінії № 840277172 від 19 квітня 2025 року.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 повністю чи частково виконала зобов`язання за укладеним договором.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Так, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув права вимоги до відповідача за кредитним договором № 840277172 від 19 квітня 2025 року на підставі договорів факторингу.

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надала суду жодних належних і допустимих доказів на спростування розрахунку заборгованості за кредитним договором, зокрема з призми розміру сплачених нею коштів у рахунок як погашення тіла кредиту, так і процентів, комісії, що вплинуло б на розмір заборгованості.

Відтак, враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як позичальник, має заборгованість за кредитним договором, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеними договорами факторингу.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи, а тому заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості в сумі 15 876,84 грн підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача витрат в сумі 7 000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.

За правилами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження адвокатських повноважень та понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року; додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року - протокол погодження вартості послуг; додаткову угоду № 25771516177 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року; акт прийому-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10 від 26 серпня 2010 року; ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 2115416 від 30 січня 2026 року (а.с. 34, 44, 45 (на звороті)).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

У постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч. 3 ст.141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на характер правовідносин у цій справі, яка є малозначною, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 3 000,00 грн, оскільки витрати саме на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягають задоволенню, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ст.ст. 512, 514, 626, 627, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1082ЦК України, п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 89, 137, 141, 263-265, 279, 280-282, 289, 352 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором кредитної лінії № 840277172 від 19 квітня 2025 року в розмірі 15 876 (п`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 84 (вісімдесят чотири) коп, з яких заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 5 200 (п`ять тисяч двісті) грн 00 коп, сума заборгованості за відсотками 10 364 (десять тисяч триста шістдесят чотири) грн 84 (вісімдесят чотири) коп, заборгованість за комісією - 312 (триста дванадцять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 (сорок) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

У решті судових витрат за надання професійної правничої допомоги - відмовити. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», юридична адреса: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133; код в ЄДРПОУ: 43541163; рахунок IBAN: НОМЕР_3 ; найменування банку: АТ «Універсал Банк»; код за ЄДРПОУ банку: 21133352; код за МФО банку: 322001.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт № НОМЕР_4 від 24 квітня 2024 року, орган, що видав, - 7110; РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя Н.А. Білопольська