Рішення № 137823357, 30.06.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

30.06.2026

Справа № 696/392/26

Провадження № 2/696/376/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Степановій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка Черкської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (код ЄДРПОУ 30859524, вул. І. Федорова, 32а м. Київ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» (далі по тексту ПАТ «СГ «УСГ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 52500 грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 3328 грн..

В обґрунтування позову зазначено, що 24.09.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу, «OPEL ASTRA», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача, та транспортного засобу «Hyundai 130», н.з. НОМЕР_3 під керуванням власника транспортного засобу ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків. У судовому порядку відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, таким чином було встановлено факт, що відповідач під час настання дорожньо-транспортної пригоди керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

23.11.2022 року між ПАТ «СГ «УСГ» та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-212171459, за умовами якого застраховано цивільно-правову відповідальність водія при експлуатації транспортного засобу «OPEL ASTRA», н.з. НОМЕР_2 (на момент страхування д.н.з. НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_5 ). Ліміт відповідальності за даним полісом страхування 160000 грн. та франшиза-0 грн..Строк дії договору 25.11.2023 до 24.11.2024.

Цивільно-правова відповідальність відповідача станом на дату настання ДТП, була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-213600541. Відповідно до ремонтної калькуляції та страхового акту # 45478/1 від 04.01.2024 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Hyundai 130», н.з. НОМЕР_3 за вирахуванням франшизи до виплати склав 105000 грн..

На підставі заяви про виплату страхового відшкодування, а також враховуючи інші матеріали страхової справи, 04.01.2024 ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи в розмірі 105000 грн..

16.02.2024 року ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» звернулось із заявою на виплату страхового відшкодування №45478/1 до позивача.

Враховуючи те, що автомобіль «OPEL ASTRA», н.з. НОМЕР_2 , яким керував відповідач на момент ДТП був забезпеченим у позивача транспортним засобом за полісом страхування № ЕР-212171459 від 23.11.2022, то позивач прийняв на сабе майнову відповідальність за протиправні дії відповідача і здійснив виплату страхового відшкоудвання за механічні пошкодження автомобіля «Hyundai 130», н.з. НОМЕР_3 , у загальному розмірі 52500 грн..

Представник позивача, посилаючись на положення пп. «а» пп. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№1961-IV), враховуючи винність відповідача у настанні ДТП, порушення ним обов`язків, встановлених Законом №1961-IV, а також здійснення виплати страхового відшкодування, ПАТ «СГ «УСГ» отримало право звернутися до відповідача за компенсацією виплаченого страхового відшкодування в розмірі 52500 грн. То саме із вказаних підстав позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

02.03.2026 року ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання, надано строк на відзив.

20.04.2026 року ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в поданій до суду заяві педставник позивача просила розгляд справи провести без участі представника позивача. Також зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомляв, про час, день та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку належним чином відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, про що свідчить виклик відповідача на офіційному веб-сайті Кам`янського районного суду Черкаської області від 28.05.2026 року. Відзив на позов не подав. Згідно з ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.11ст.128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що 24.09.2023 у м.Київ по вул. Дніпровська Набережна, 33, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу, «OPEL ASTRA», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача, та транспортного засобу «Hyundai 130», н.з. НОМЕР_3 під керуванням власника транспортного засобу ОСОБА_2 .

Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 23.11.2023 у справі № 753/17392/23, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та ч.1 ст.130 КУпАП, та із врахуванням ст.36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (а.с.32).

Як зазначено у вказаній постанові суду «24.09.2023 року об 14 год. 10 хв. за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 33, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу драгер. Результат тесту 3,11 проміле, чим порушив вимоги 2,9 а ПДРУкраїни та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Він же 24.09.2023 року об 14 год. 10 хв, за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 33, керуючи транспортним засобом «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним, не обрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Hyundai і30», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду нього в тій самій смузі. Від удару транспортний засіб «Hyundai і30», державний номерний знак НОМЕР_3 , здійснив наїзд на транспортний засіб «Volkswagen Toureg», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який стояв попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.2.3б, 12.1, 13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. ОСОБА_1 безпосередньо в суді обставини викладені у протоколі підтвердив, та свою вину визнав у повному обсязі».

Відповідно до частини четвертої, шостої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиційні факти це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Таким чином, винуватість відповідача ОСОБА_1 у вчинені ДТП встановлена та не підлягає доведенню.

Згідно Полісу №ЕР 213600541 цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ»; розрахунки: франшиза 0,00 грн; ліміт за шкоду життю та здоров`ю 320000,00 грн; ліміт за шкоду майну 160000,00 грн (а.с.14 ).

Відповідно до ремонтної калькуляції № 45478 від 12.10.2023, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ««Hyundai і30», державний номерний знак НОМЕР_3 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без урахування ПДВ, склала 112214 грн. 50 коп. (а.с. 47-52).

Власником транспортного засобу автомобіля «Hyundai і30», державний номерний знак НОМЕР_3 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є ОСОБА_2 (а.с. 9).

07.12.2023, ОСОБА_2 звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Група «Оберіг» із заявою про здійснення узгодженого відшкодування оціненої шкоди, завданої у результаті ДТП, що сталася 24.09.2023, у розмірі 105000 грн. (а.с.53 ).

Відповідно до заяви про виплату страхового відшкодування від 07.12.2023, між потерпілою особою ОСОБА_2 та ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» було узгоджено розмір страхового відшкодування (за вирахуванням суми франшизи 00,00 грн.) в сумі 105000 грн. Також вищевказаною згодою погоджено наступне: здійснення Страховиком виплати страхового відшкодування згідно цієї Згоди в зазначеному в ній розмірі є повним виконанням Страховиком своїх зобов`язань перед Заявником щодо означеного страхового випадку та підтверджує, що страховий випадок вважається повністю врегульованим та Заявник не матиме жодних претензій до Страховика стосовно означенного страхового випадку; розмір (сума) страхового відшкодування Страховиком та Заявником взаємно погоджено; Страховик і Заявник досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи (а.с. 7 на звороті).

04.01.2024, в рамках страхової справи № 45478/1 до договору страхування ЕР-213600541 від 05.03.2023, за яким страхувальником є ОСОБА_1 , щодо події, яка мала місце 24.09.2023 о 14:10 у м.Київ по вул.Дніпровська набережна, при цьому водій був у нетверезому стані, Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова Група «Оберіг» складено страховий акт № 45478/1 та, згідно з Договором страхування, вимогами законодавства та документів отриманих під час розслідування та опрацювання страхової справи, прийнято рішення, що заявлена подія є страховим випадком, а сума страхового відшкодування становить 105000,00 гривень (а.с.13 на звороті).

Згідно платіжної інструкції № 24924 від 04.01.2024 ТДВ СГ «Оберіг» здійснило перерахування коштів у розмірі 105000 грн. страхового відшкодування згідно страхового акту № 45478/1 від 06.12.2023, на розрахунковий рахунок, зазначений у заяві потерпілого у ДТП (а.с. 55 ).

23.11.2022 року між ПАТ «СГ «УСГ» та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-212171459, за умовами якого застраховано цивільно-правову відповідальність водія при експлуатації транспортного засобу «OPEL ASTRA», н.з. НОМЕР_2 (на момент страхування д.н.з. НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_5 ). Ліміт відповідальності за даним полісом страхування 160000 грн. та франшиза-0 грн..Строк дії договору 25.11.2023 до 24.11.2024 (а.с.10).

16.02.2024 року ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» звернулось із заявою на виплату страхового відшкодування №45478/1 до позивача.

Враховуючи те, що автомобіль «OPEL ASTRA», н.з. НОМЕР_2 , яким керував відповідач на момент ДТП був забезпеченим у позивача транспортним засобом за полісом страхування № ЕР-212171459 від 23.11.2022, то позивач прийняв на сабе майнову відповідальність за протиправні дії відповідача і здійснив виплату страхового відшкодування за механічні пошкодження автомобіля «Hyundai 130», н.з. НОМЕР_3 , у загальному розмірі 52500 грн..

Розмір страхового відшкодування розрахований за формулою : 105000 грн. (розмір матеріального збитку погоджений з потерпілою стороною ТДВ «СГ «ОБЕРІГ») / 2 (пропорційна відповідальність позивача згідно з Порядком виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами ОСЦПВВНТЗ затвердженого протоколом Президії МТСБУ від 26.02.2020 року № 464/2020.

Виплата позивачем страхового відшкодування ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» у сумі 52500 грн. підтверджена страховим Актом № ДКЦВ -31472 від 05.03.2024, розрахунком суми страхового відшкодування від 05.03.2024 та платіжною інструкцією № 58976 від 06.03.2024 (а.с.57-59).

Позивач, посилаючись на положення пп. «а» пп. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV), звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування позивачем потерпілій особі, у розмірі 105000 грн..

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до пункту 2.1. статті 2 Закону № 1961-IV, відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» (тут і далі у редакції, чинній на момент страхової виплати, Закон втратив чинність 01.01.2025), цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» встановлено, що страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно із статтею 3 Закону № 1961-IV метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Відповідно до статті 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 22 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону № 1961-IV).

Відповідно до статті 29 Закону №1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 36.2. статті 36 Закону №1961-IV передбачено, що Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону №1961-IV, Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).

Статтею 993 ЦК України, передбачено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Оскільки, як встановлено судом, Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме автомобіля «OPEL ASTRA», н.з. НОМЕР_2 , був укладений як ПАТ «СГ «УСГ» (страховик) та ОСОБА_3 (на момент страхування д.н.з. НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_5 ) а також був укладений між ТДВ «Страхова Група «Оберіг» (страховик) та страхувальником ОСОБА_1 , який в момент ДТП керував транспортним засобам у стані алкогольного сп`яніння і, якого визнано винуватим у порушенні Правил дорожнього руху України, а саме, що він не був уважним, не обрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Hyundai і30», державний номерний знак НОМЕР_3 , заподіявши збитки потерпілому, які було відшкодовано страховиком, суд дійшов висновку про задоволення позову ПАТ «СГ «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення з нього в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування у розмірі 52000 грн..

Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ПАТ «СГ «УСГ» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 3328 грн., що підтверджено наданою позивачем платіжною інструкцією № 6731 від 09.02.2026 року.

Оскільки позовні вимоги ПАТ «СГ «УСГ» задоволено, тому з відповідача підлягає до стягнення сума судового збору, сплачена позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 22, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-89, 133, 137, 141, 174, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279-284 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (код ЄДРПОУ 30859524, вул. І. Федорова, 32а м. Київ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (код ЄДРПОУ 30859524, вул. І. Федорова, 32а м. Київ) грошові кошти в порядку регресу в розмірі 52500 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот ) грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: В.В. Шкреба