Рішення № 137817007, 30.06.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1599/26

2/154/1181/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

30 червня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Вітера І.Р.,

з участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит № 45595629 від 12 жовтня 2025 року.

Обґрунтування позовних вимог

Позов обґрунтовано тим, що 12 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою було укладено договір про надання коштів у кредит № 45595629, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 8 000,00 грн строком на 30 днів, з 12 жовтня 2025 року по 10 листопада 2025 року.

За користування кредитом договором передбачено сплату процентів за фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,233 % за кожен день користування кредитом, а також комісії за надання кредиту в розмірі 16 % від суми кредиту, що становить 1 280,00 грн. У разі порушення строку повернення кредиту передбачено нарахування пені в розмірі 4 % від залишку основної суми кредиту за кожен день прострочення.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора 88377, використаного 12 жовтня 2025 року о 12 год 00 хв 29 с після проходження ідентифікації за допомогою системи BankID Національного банку України.

На виконання умов договору первісний кредитор перерахував відповідачці кредитні кошти в сумі 8 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 через ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», що, за твердженням позивача, підтверджується платіжною інструкцією № bf8460f7-d510-48cd-aa7c-e1498fbf733d від 12 жовтня 2025 року, листом первісного кредитора та довідкою платіжної установи.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 25/02/26. Згідно з реєстром прав вимог № 2 від 25 лютого 2026 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 45595629.

Посилаючись на те, що відповідачка отримані кошти не повернула, проценти та інші передбачені договором платежі не сплатила, позивач просить стягнути з неї заборгованість у загальному розмірі 25 839,20 грн, з яких:

-8 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту;

-559,20 грн - заборгованість за процентами;

-1 280,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту;

-16 000,00 грн - пеня.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Іншою ухвалою суду від 28 квітня 2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано в Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» інформацію щодо емітування на ім`я ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 , а також щодо зарахування на неї 12 жовтня 2025 року кредитних коштів у сумі 8 000,00 грн.

19 травня 2026 року на виконання ухвали суду Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» надало суду відповідь та витребувану інформацію.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, однак у судове засідання повторно не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подала.

Правом на подання відзиву на позовну заяву та доказів на спростування заявлених позовних вимог відповідачка не скористалася. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не подала.

За таких обставин, ураховуючи повторну неявку належним чином повідомленої відповідачки, відсутність відзиву та заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд відповідно до статей 223, 280 ЦПК України постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін

12 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальницею укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45595629.

У договорі зазначено відомості про позичальницю: паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Володимир-Волинським МВ УМВС України у Волинській області 07 листопада 2011 року, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитодавець зобов`язався передати позичальниці у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на її банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу, а позичальниця - повернути таку ж суму коштів у день закінчення строку кредиту або достроково та сплатити проценти і комісію за надання кредиту.

Згідно з пунктом 2.1.1 договору метою отримання кредиту визначено придбання товарів, робіт або послуг для задоволення особистих потреб позичальниці, не пов`язаних із підприємницькою чи незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пунктами 2.2.1-2.2.4 договору погоджено такі параметри кредиту:

-сума кредиту - 8 000,00 грн;

-строк кредитування та строк дії договору - 30 днів;

-дата надання кредиту - 12 жовтня 2025 року;

-останній день повернення кредиту - 10 листопада 2025 року;

-фіксована процентна ставка - 0,233 % за один день користування кредитом;

- комісія за надання кредиту - 16 % від суми кредиту, що в грошовому виразі становить 1 280,00 грн.

У таблиці параметрів кредиту, вміщеній у пункті 2.2 договору, також зазначено денну процентну ставку, розраховану з урахуванням усіх витрат за кредитом, у розмірі 0,766 %, орієнтовну реальну річну процентну ставку - 1 252,45 %, загальні витрати за кредитом - 1 839,20 грн та орієнтовну загальну вартість кредиту - 9 839,20 грн.

За наведеним у договорі розрахунком денна процентна ставка 0,766 % визначалася шляхом співвідношення загальних витрат за споживчим кредитом у сумі 1 839,20 грн до суми кредиту 8 000,00 грн та строку кредитування тривалістю 30 днів.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що визначені ним процентні ставки є незмінними протягом усього строку кредитування та можуть бути змінені лише на підставі укладеної сторонами додаткової угоди. Розмір фіксованої процентної ставки та комісії за надання кредиту не може бути збільшений кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до пунктів 2.4-2.6 договору детальний перелік складових загальної вартості кредиту, порядок та графік його повернення визначено у додатку № 1 до договору. Перерахування кредиту мало відбутися не пізніше трьох днів із моменту укладення договору. Позичальниця відповідала за правильність наданих реквізитів та підтвердила, що кредит буде зарахований на її власний банківський рахунок.

Згідно з пунктами 6.1-6.3 договору проценти нараховуються щоденно на неповернену суму кредиту протягом строку кредитування. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово в день надання кредиту. Позичальниця зобов`язалася не пізніше останнього дня строку кредитування повністю повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти і комісію.

Пунктом 6.10 договору передбачено право позичальниці в будь-який час повністю або частково достроково повернути кредит. У такому разі проценти підлягали сплаті лише за фактичний строк користування кредитом, а комісія за надання кредиту - у визначеному договором розмірі.

Відповідно до пункту 7.1 договору позичальниця мала право ініціювати укладення додаткового договору про продовження строку кредитування. Продовження строку мало оформлюватися окремою додатковою угодою, укладеною в електронній формі у визначеному договором порядку.

За пунктом 7.2 договору для продовження строку користування кредитом позичальниця повинна була внести платіж у розмірі та порядку, відображених в її особистому кабінеті. Пунктом 7.4 договору передбачалася можливість неодноразового продовження строку кредитування за умови доступності такої послуги та виконання передбачених договором умов.

Доказів укладення сторонами додаткової угоди про продовження строку кредитування матеріали справи не містять.

Пунктом 10.7 договору визначено наслідки прострочення виконання зобов`язань. Зокрема, якщо сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, кредитодавець має право з першого дня користування кредитом понад установлений строк нараховувати пеню в розмірі, визначеному пунктом 2.2 договору, за кожен день прострочення, з урахуванням установлених законодавством обмежень.

У пункті 2.2 договору розмір пені визначено на рівні 4 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення. Цим же пунктом передбачено ставку процентів за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4 % на день.

Згідно з додатком № 1 до договору позичальниця повинна була 10 листопада 2025 року здійснити один платіж у загальному розмірі 9 839,20 грн, до складу якого входили:

-8 000,00 грн - повернення суми кредиту;

-559,20 грн - проценти за користування кредитом;

-1 280,00 грн - комісія за надання кредиту.

У додатку № 1 зазначено, що загальна вартість кредиту становить 9 839,20 грн, а абсолютне подорожчання кредиту - 1 839,20 грн.

Договір містить реквізити позичальниці: дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , адресу проживання: АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_4 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 та номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Відповідно до пунктів 5.5-5.12 договору його укладення здійснювалося дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця. Після заповнення заявки та схвалення її кредитодавцем позичальниці надсилалася оферта з істотними умовами договору та одноразовий ідентифікатор на зазначені нею номер телефону або електронну адресу. Акцепт оферти здійснювався шляхом підписання електронного повідомлення одноразовим ідентифікатором, після чого електронний підпис накладався на договір.

У реквізитах сторін договір містить електронний підпис кредитодавця 71130 та електронний підпис позичальниці одноразовим ідентифікатором 88377.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 була ідентифікована за допомогою системи BankID Національного банку України. Одноразовий ідентифікатор 88377 використано для підписання договору № 45595629 12 жовтня 2025 року о 12 год 00 хв 29 с. У довідці зазначено електронну адресу позичальниці osiikanna96@gmail.com.

Паспорт споживчого кредиту також містить дані про суму кредиту 8 000,00 грн, строк кредитування 30 днів, фіксовану процентну ставку 0,233 % на день, комісію 1 280,00 грн, загальні витрати за кредитом 1 839,20 грн, загальну вартість кредиту 9 839,20 грн та останню дату платежу - 10 листопада 2025 року. Паспорт підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 88377.

На підтвердження виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредиту позивач подав копію платіжної інструкції щодо операції № bf8460f7-d510-48cd-aa7c-e1498fbf733d.

Згідно із цим документом 12 жовтня 2025 року здійснено платіжну операцію на суму 8 000,00 грн. Відправником коштів зазначено ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», код ЄДРПОУ 39861924, рахунок IBAN № НОМЕР_5 .

Отримувачкою коштів зазначено ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , а платіжним інструментом, на який здійснено перерахування, - картку платіжної системи Mastercard № НОМЕР_1 .

Платіжна операція проведена через ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА». Документ містить код авторизації 517012, ідентифікатор операції в банку-еквайрі 035267041479 та номер замовлення 6389586726864597729605742. Датою здійснення операції та датою прийняття її до виконання зазначено 12 жовтня 2025 року.

Копію платіжної інструкції підписано електронним підписом ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» 09 березня 2026 року.

Крім того, на виконання ухвали суду від 28 квітня 2026 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» надало суду відповідь щодо належності платіжної картки та руху коштів за відповідним банківським рахунком.

Згідно з відповіддю банку до банківського рахунку № НОМЕР_6 емітовано платіжну картку № НОМЕР_7 , відкриту на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

До відповіді банку долучено відомості про рух коштів за вказаним рахунком, у яких відображено зарахування 12 жовтня 2025 року коштів у сумі 8 000,00 грн на платіжну картку відповідачки.

Таким чином, платіжна інструкція містить відомості про ініціювання та виконання переказу кредитних коштів на платіжний інструмент № НОМЕР_1 , а надані АТ «Ощадбанк» документи підтверджують, що картка з відповідним повним номером була емітована на ім`я ОСОБА_1 та що 12 жовтня 2025 року на пов`язаний із нею рахунок зараховано 8 000,00 грн.

25 лютого 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» як фактором укладено договір факторингу № 25/02/26.

За умовами пункту 2.1.3 цього договору право грошової вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог. Із цього моменту фактор стає новим кредитором боржників та набуває прав вимоги в обсязі й на умовах, що існували на момент їх переходу.

Згідно з реєстром прав вимог № 2 від 25 лютого 2026 року до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 45595629 від 12 жовтня 2025 року в загальному розмірі 25 839,20 грн, з яких: 8 000,00 грн - основний борг, 559,20 грн - проценти, 1 280,00 грн - комісія та 16 000,00 грн - пеня.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», станом на 26 березня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 45595629 від 12 жовтня 2025 року становить 25 839,20 грн.

У розрахунку зазначено, що на дату переходу права вимоги до позивача - 25 лютого 2026 року - заборгованість складалася з:

-8 000,00 грн - неповернутої суми кредиту;

-559,20 грн - нарахованих і несплачених процентів;

-1 280,00 грн - нарахованої та несплаченої комісії;

-16 000,00 грн - нарахованої та несплаченої пені;

-0,00 грн - процентів за понадстрокове користування кредитом.

У період із 25 лютого 2026 року по 26 березня 2026 року додаткових нарахувань позивач не здійснював, платежів у рахунок погашення заборгованості від відповідачки не надходило, у зв`язку з чим її загальний розмір залишився незмінним і становить 25 839,20 грн.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду

Відповідно до частин першої - третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

За змістом статей 76, 77, 79, 80 і 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи. Докази мають бути належними, достовірними та достатніми, а кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.

Щодо укладення кредитного договору

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів.

Частиною першою статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в письмовій, у тому числі електронній, формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання електронного підпису чи іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір.

Згідно із частинами третьою, шостою та восьмою статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом направлення пропозиції його укласти та її прийняття другою стороною. Відповідь про прийняття пропозиції може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, визначеному статтею 12 Закону. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у визначеному законом порядку, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

За статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до закону або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 сформульовано висновок, що договір, укладений в електронній формі та підписаний електронним підписом у передбаченому законом порядку, є таким, що укладений у письмовій формі.

Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, за змістом яких використання позичальником одноразового ідентифікатора для підписання електронного кредитного договору підтверджує прийняття ним відповідної пропозиції та погодження істотних умов договору.

Досліджений судом договір № 45595629 від 12 жовтня 2025 року містить персональні та ідентифікаційні дані відповідачки, зокрема її прізвище, ім`я та по батькові, паспортні дані, РНОКПП, адресу проживання, номер телефону, електронну адресу та реквізити платіжної картки.

Договір містить погоджені сторонами істотні умови: суму кредиту - 8 000,00 грн, строк кредитування - 30 днів, дату повернення кредиту - 10 листопада 2025 року, фіксовану процентну ставку - 0,233 % на день, розмір комісії - 1 280,00 грн, загальні витрати за кредитом - 1 839,20 грн та загальну вартість кредиту - 9 839,20 грн.

Договір і паспорт споживчого кредиту підписані від імені відповідачки одноразовим ідентифікатором 88377. Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що цей ідентифікатор використано 12 жовтня 2025 року о 12 год 00 хв 29 с після ідентифікації відповідачки за допомогою системи BankID Національного банку України.

Відповідачка не подала відзиву, не заперечувала факту укладення договору, не оспорювала належності їй зазначених у договорі номера телефону, електронної адреси, платіжного засобу чи одноразового ідентифікатора та не надала доказів незаконного використання її персональних даних іншою особою.

Оцінивши вказані докази у їх сукупності, суд установив, що між первісним кредитором і відповідачкою було укладено електронний кредитний договір, який за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Щодо надання кредитних коштів

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Платіжна інструкція № bf8460f7-d510-48cd-aa7c-e1498fbf733d підтверджує здійснення 12 жовтня 2025 року переказу 8 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 . Отримувачкою коштів у документі зазначена ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

За ухвалою суду було витребувано від АТ «Ощадбанк» відомості щодо належності зазначеної картки та зарахування на неї коштів.

Із відповіді АТ «Ощадбанк» убачається, що платіжну картку № НОМЕР_7 емітовано до банківського рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Наданими банком відомостями про рух коштів підтверджено зарахування 12 жовтня 2025 року на цей рахунок 8 000,00 грн.

Відомості платіжної інструкції, кредитного договору та відповіді банку узгоджуються між собою щодо дати, суми операції, номера платіжного засобу й особи отримувачки.

Тому суд визнає доведеним, що первісний кредитор належним чином виконав свій обов`язок та надав відповідачці кредитні кошти в сумі 8 000,00 грн.

Щодо виконання зобов`язання та права вимоги позивача

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, установлений договором чи законом.

Строк повернення кредиту закінчився 10 листопада 2025 року. Доказів повернення відповідачкою суми кредиту, процентів чи комісії матеріали справи не містять.

Згідно з розрахунками первісного та нового кредиторів жодних платежів за договором відповідачка не здійснила.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Згідно із частинами першою, другою статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги, у якому визначена відповідна вимога та названий фактор. Водночас неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє зобов`язання і не звільняє боржника від його виконання, а лише надає йому право виконати зобов`язання первісному кредиторові відповідно до статті 516 ЦК України.

25 лютого 2026 року між первісним кредитором і ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 25/02/26.

Відповідно до реєстру прав вимог № 2 від 25 лютого 2026 року позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за договором № 45595629.

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» є фінансовою установою та має право надавати послуги з факторингу. Частиною другою статті 18 Закону України «Про споживче кредитування» допускається відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати послуги з факторингу.

Доказів виконання відповідачкою зобов`язання первісному кредитору після відступлення права вимоги матеріали справи також не містять.

Отже, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» є належним кредитором та має право вимагати виконання відповідачкою зобов`язань у тому обсязі, який належав первісному кредитору та підтверджений належними доказами.

Щодо заборгованості за основною сумою кредиту

Позивач просить стягнути 8 000,00 грн неповернутої суми кредиту.

Факт одержання відповідачкою цієї суми підтверджено платіжними документами та інформацією банку. Строк повернення кредиту закінчився, а доказів його повного або часткового погашення немає.

Тому вимога про стягнення 8 000,00 грн основної суми кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Сторони погодили фіксовану процентну ставку в розмірі 0,233 % від суми кредиту за кожен день користування ним протягом 30-денного строку кредитування.

За договором і графіком платежів проценти за цей період становлять: 8 000,00 грн ? 0,233 % ? 30 днів = 559,20 грн.

Зазначена сума нарахована виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування - з 12 жовтня по 10 листопада 2025 року. Процентів за користування кредитом після закінчення строку договору позивач не заявив.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються проценти, комісії та інші обов`язкові платежі споживача, а денна процентна ставка визначається як співвідношення загальних витрат за кредитом до загального розміру кредиту та строку кредитування.

Частиною п`ятою статті 8 цього Закону встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

У договорі денна процентна ставка, розрахована з урахуванням процентів і комісії, визначена на рівні 0,766 %, тобто не перевищує встановленої законом межі.

Розмір процентів відповідає умовам договору, графіку платежів та арифметичному розрахунку, тому вимога про стягнення 559,20 грн процентів підлягає задоволенню.

Щодо комісії за надання кредиту

За частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові й супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зазначено, що умова договору про споживчий кредит щодо оплати послуг, які кредитодавець зобов`язаний надавати споживачеві безоплатно, є нікчемною. У тій справі предметом оцінки була щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості, яка включала надання споживачеві інформації про стан його кредиту.

Обставини цієї справи є іншими.

Договором передбачена одноразова комісія саме за надання кредиту в розмірі 16 % від його суми, що становить 1 280,00 грн. Її конкретний розмір визначено безпосередньо в пункті 2.2.4 договору, паспорті споживчого кредиту та графіку платежів.

Комісію включено до загальних витрат за кредитом, орієнтовної загальної вартості кредиту та розрахунку денної процентної ставки. Вона не має періодичного характеру, не нараховується щомісяця, не визначена як плата за надання інформації про стан заборгованості та не змінювалася кредитодавцем в односторонньому порядку.

Умови договору давали відповідачці можливість до його укладення встановити як розмір самої комісії, так і повну суму, яку необхідно було повернути кредитодавцю, - 9839,20 грн.

З урахуванням процентів і комісії денна процентна ставка становила 0,766 %, що не перевищувало передбаченого законом максимального розміру.

Підстав вважати умову договору про одноразову комісію нікчемною або такою, що передбачає оплату послуги, яка за законом має надаватися безоплатно, суд не встановив.

Тому вимога про стягнення 1 280,00 грн комісії за надання кредиту також підлягає задоволенню.

Щодо пені

Позивач просить стягнути 16 000,00 грн пені, нарахованої за прострочення повернення кредиту.

Із розрахунку первісного кредитора вбачається, що пеня нараховувалася з 11 листопада по 30 грудня 2025 року в розмірі 320,00 грн за кожен день, що відповідає 4 % від неповернутої суми кредиту 8 000,00 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові в разі порушення зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Разом із тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення чи скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором кредиту або позики, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки - штрафу чи пені - за таке прострочення.

Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена договором за прострочення виконання зобов`язання і які були нараховані з 24 лютого 2022 року за таке прострочення, підлягають списанню кредитодавцем.

Пеня в цій справі нарахована виключно за період дії воєнного стану та має характер відповідальності за прострочення повернення кредиту.

Те, що договір укладений уже під час воєнного стану, не виключає застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, оскільки ця норма не ставить звільнення позичальника від відповідальності в залежність від дати укладення кредитного договору.

Крім того, частиною другою статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України та не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки та інших платежів за порушення зобов`язань не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за договором.

Нарахована позивачем пеня в розмірі 16 000,00 грн удвічі перевищує суму отриманого кредиту та істотно перевищує встановлені спеціальним законом межі відповідальності споживача.

Однак самостійною і достатньою підставою для відмови в цій частині позову є імперативне положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України про звільнення позичальника від обов`язку сплачувати пеню, нараховану за прострочення в період воєнного стану.

Отже, вимога про стягнення 16 000,00 грн пені задоволенню не підлягає.

Висновок суду

Наданими позивачем і витребуваними судом доказами підтверджено укладення між первісним кредитором та відповідачкою кредитного договору, надання їй 8 000,00 грн, перехід права вимоги до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та невиконання відповідачкою обов`язку з повернення кредиту і сплати погоджених платежів.

Обґрунтованими є вимоги про стягнення:

-8 000,00 грн - основної суми кредиту;

-559,20 грн - процентів за користування кредитом;

-1 280,00 грн - комісії за надання кредиту.

Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню, становить 9 839,20 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення 16 000,00 грн пені слід відмовити.

Таким чином, позов ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей їх розподілу розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Частиною третьою статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

На підтвердження понесених витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, укладений між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною.

За умовами цього договору адвокат зобов`язалася надавати клієнту правничу допомогу за його зверненнями, а клієнт - приймати та оплачувати надані послуги.

З витягу з акта № 10ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 09 березня 2026 року вбачається, що у справі стосовно ОСОБА_1 адвокатом надано такі послуги: вивчення наявних у клієнта документів, їх аналіз, визначення правової позиції, аналіз судової практики та збирання документів і доказів для формування позовної заяви - вартістю 500,00 грн; підготовка, складення та подання в електронній формі позовної заяви до боржниці за кредитним договором, а також судовий супровід справи у суді першої інстанції - вартістю 4 000,00 грн.

Загальна вартість правничої допомоги, віднесеної сторонами договору до цієї справи, становить 4 500,00 грн.

Надання зазначених послуг підтверджується також змістом поданої адвокатом позовної заяви та долучених до неї документів. Повноваження адвоката підтверджені ордером серії АХ № 1287257 та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 від 03 квітня 2018 року.

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579946019.1 від 25 березня 2026 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перерахувало адвокату Ткаченко Юлії Олегівні 175 500,00 грн з призначенням платежу: оплата згідно з актом № 10ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 09 березня 2026 року за договором № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року.

Те, що платіж здійснено одним платежем за сукупністю справ, зазначених в акті № 10ФП, не спростовує факту оплати правничої допомоги у цій справі, оскільки в акті окремо визначені боржниця, зміст наданих щодо неї послуг та їх вартість.

Оцінивши характер спору, обсяг досліджених адвокатом документів, зміст підготовленої позовної заяви, необхідність обґрунтування укладення електронного договору, видачі кредиту та переходу права вимоги, суд не встановив очевидної невідповідності заявленої суми 4 500,00 грн обсягу фактично наданої правничої допомоги.

Водночас відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач заявив вимоги майнового характеру на загальну суму 25 839,20 грн, з яких суд визнав обґрунтованими вимоги на суму 9 839,20 грн. Отже, позов задоволено на 38,0786 % від його ціни.

Тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі: 4 500,00 грн ? 9 839,20 грн ? 25 839,20 грн = 1 713,54 грн.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі: 2 662,40 грн ? 9 839,20 грн ? 25 839,20 грн = 1 013,80 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» слід стягнути 1 013,80 грн судового збору та 1 713,54 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 287, 288, 354, 355 ЦПК України, статтями 11, 202, 204, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 1048, 1054, 1056-1, 1077, 1082 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію» та «Про споживче кредитування», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором надання коштів у кредит № 45595629 від 12 жовтня 2025 року в загальному розмірі 9 839 (дев`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень 20 копійок, з яких:

- 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту;

- 559 (п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 20 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом;

- 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 копійок - заборгованість за комісією за надання кредиту.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 пені в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір у розмірі 1 013 (одна тисяча тринадцять) гривень 80 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1713 (одна тисяча сімсот тринадцять) гривень 54 копійки.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок 31/33.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає обчислюватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених законом строків не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя І.Р. Вітер