Ухвала суду № 137807505, 30.06.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 941/303/20

провадження №: 1-кп/398/375/26

УХВАЛА

Іменем України

"30" червня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції з Державною установою «Полтавська виправна колонія (№ 64)»),

його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120000000218 від 30 серпня 2019 року, відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ст. 356 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 14 грудня 2021 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт;

- 23 серпня 2024 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області (з урахуванням зміни вироку ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року) за ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 1 місяць, з покладенням обов`язків на підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України,

- 20 грудня 2024 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць,

В С Т А Н О В И В

Кропивницьким апеляційним судом ухвалою від 19 березня 2026 року задоволено подання в.о. голови Петрівського районного суд Кіровоградської області та обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019120000000218 від 30 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ст. 356 КК України, направлено до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області для розгляду по суті.

Згідно з обвинувальним актом, в ході досудового розслідування встановлено наступні фактичні обставини кримінального правопорушення, які дають підстави обвинувачувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ст. 356 Кримінального кодексу України, за наступних обставин. Так, ОСОБА_6 з виконання договору позики № 2/1 від 06 вересня 2018 року, відповідно до якого ТОВ «БАЛІСТА» надає ФГ «СІМ ВІТРІВ» позику у сумі 4000000,00 грн, та договору поруки від 06 вересня 2018 року, відповідно якого ФГ «СІМ ВІТРІВ» передає ТОВ «БАЛІСТА» у заставу майбутній врожай насіння соняшнику у кількості 625 тонн, що планується зібрати із земельних ділянок, які перебувають в оренді у ФГ «СІМ ВІТРІВ», прибув на територію поля, що розташоване на 27 земельних ділянках на території Йосипівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

При цьому, ОСОБА_6 достовірно знаючи, що відносно зазначених земельних ділянок наявні спірні взаємовідносини щодо права користування ними та рослини соняшнику на даних ділянках засіяні ТОВ «Агрофірма П`ятихатська», діючи всупереч установленого законом порядку, без звернення до судових органів щодо вирішення спору із використання земельних ділянок, вирішив самовільно, всупереч установленому законному порядку, вчинити дії направлені на збирання врожаю насіння соняшника, який розташований на спірних земельних ділянках.

Реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою самовільного, збирання врожаю насіння соняшника, ТОВ «Агрофірма П`ятихатська», власником якого є ОСОБА_7 , підшукав осіб, зокрема ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які повинні були за допомогою сільськогосподарської техніки здійснити покоси врожаю насіння польових культур з території поля площею 169,2781 га, яка розташована на території Йосипівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, та обробіток якого здійснюється ТОВ «Агрофірма П`ятихатська».

Крім того, з метою забезпечення силової підтримки залучив фізичних осіб з числа мешканців Кіровоградської, Дніпропетровської та Запорізької областей у кількості 21 особи, зокрема ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_16 .

Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів, направлених на самовільне, всупереч установленому законом порядку, збирання насіння соняшника, 19 вересня 2018 року приблизно о 08.00 год., прибувши на зазначене поле, яке засіяне рослинами соняшнику ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , являючись виконавцями злочину, діючи за усною вказівкою ОСОБА_6 , використовуючи заздалегідь заготовлену сільськогосподарську техніку, а саме комбайн марки «Джон Дір» модель «9660 І», два комбайни марки «Джон Дір» модель «9660 ВТС», комбайн марки «Кейс» модель «Ахіал-флоу 2366» та вантажний автомобіль марки «Камаз», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , почали здійснювати збирання врожаю насіння соняшнику, з території поля 169,2781 га, яке розташована на території Йосипівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, обробіток якого здійснюється ТОВ «Агрофірма П`ятихатська», а ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_4 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 почали здійснювати безпосередню охорону незаконних дій, під виглядом нібито правомірної діяльності та надання адвокатських послуг на полі ОСОБА_6 .

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_4 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 , ОСОБА_6 , ОСОБА_29 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , діючи спільно та узгоджено у період часу приблизно з 08.00 год. по 10.40 год. 19 вересня 2018 року здійснили збирання врожаю насіння соняшнику на ширину жатки, з території поля 169,2781 га, що розташоване на території Йосипівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, та насіння, що зберігалось в бункерах комбайну марки «Джон Дір» модель «9660 І», двох комбайнах марки «Джон Дір» модель «9660 ВТС», комбайні марки «Кейс» модель «Ахіал-флоу 2366», але у повному обсязі здійснити покіс та викрадення насіння соняшнику належне ТОВ «Агрофірма П`ятихатська» з поля 169,2781 га не змогли, з причин, які не залежали від їх волі, у зв`язку з їх виявленням та затриманням працівниками поліції.

З урахуванням викладеного та того, що вказані особи самоправно заволоділи насінням соняшника, у розмірі в кількості 9890 кг (відповідно до протоколу огляду) вартістю 9407,6 грн (відповідно довідки № 06.2-73/1148-18 від 30 жовтня 2018 року ГУ статистики у Кіровоградській області), тобто своїми протиправними діями ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_4 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 , ОСОБА_6 , ОСОБА_29 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 завдали матеріальної шкоди ТОВ «Агрофірма П`ятихатська» на суму 92966 грн, що у сто і більше разів більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 27 ст. 356 КК України.

26 березня 2026 року матеріали зазначеного обвинувального акта надійшли до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області і згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями кримінальне провадження розподілене судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 31 березня 2026 року кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

08 травня 2026 року через канцелярію суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п. 1 ч. 1 ст 49 КК України.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

У підготовчому судовому засідання обвинувачений та його захисник підтримали письмове клопотання. Судом роз`яснено обвинуваченому наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності та закриття кримінального провадження, в тому числі і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності не має реабілітуючого характеру. Після цього обвинуваченим надано згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Прокурор підтримав клопотання захисника обвинуваченого щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття цього кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строку давності. Подав до суду відомості щодо притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.

Представник потерпілої особи - адвокат ОСОБА_36 , у підготовче судове засідання не з`явилась, подала до суду письмові пояснення зазначила, що відповідно до матеріалів досудового розслідування кримінального провадження та судового слідства встановлено, що потерпілій юридичній особі ТОВ «Агрофірма П`ятихатська», даним кримінальним правопорушенням було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 92 966,00 грн, станом на теперішній час обвинуваченим вказану матеріальну шкоду не відшкодовано, позицію обвинуваченого до даного злочину щодо визнання вини, не встановлено. Встановлення фактичних обставин події має істотне значення для реалізації потерпілою стороною права на ефективний судовий захист та подальше відшкодування завданих збитків. Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою закриття кримінального провадження та не свідчить про відсутність події кримінального правопорушення чи непричетність особи до його вчинення. Крім того, представник потерпілої особи вважає, що при вирішенні заявленого клопотання суд повинен надати належну оцінку матеріалам кримінального провадження, доводам сторін, наявним доказам та встановленим у справі фактичним обставинам. У разі прийняття рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності просила суд у мотивувальній частині ухвали надати оцінку наявним доказам, встановленим фактичним обставинам справи, доводам потерпілої сторони та зазначити мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування ст.49 КК України. Звернула увагу суду, що як вбачається із долучених прокурором документів, то відповідно до відповіді УІАП ГУНП в Кіровоградській області вбачається, що ОСОБА_4 є особою що неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності та була засуджена з умисні корисливі злочини за статтями 185, 186 КК України. Вважає, що клопотання сторони захисту в порядку ст. 49 КК України, про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності підлягає відхиленню, а судовий розгляд продовженню за правилами, передбаченими главами 28, 29 КПК України. Клопотання сторони захисту просила розглянути у її відсутність у зв`язку із перебуванням на лікарняному, з урахуванням цих письмових пояснень.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові документи, дійшов наступних висновків.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).

За змістом ст. 44 КК України та ч. 1 ст. 285 КПК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Положеннями статті 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Зокрема, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення); протягом цих строків особа не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину; особа не ухилялася від досудового слідства або суду; законом не встановлено заборони щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

ОСОБА_4 обвинувачується у самоправстві, тобто самовільному, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим підприємством, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам власника, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27, ст. 356 КК України, санкцією якої станом на 19 вересня 2018 року було передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.

Відповідно до ст. 12 КК України інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст.49 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Дотримання умов передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовним для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності.

Згідно ч. 5 ст. 49 КК України, давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.

З обвинувального акту вбачається, що інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_4 19 вересня 2018 року, тобто на даний час минуло більше семи років з моменту вчинення кримінального проступку.

Суд бере до уваги, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні скеровано до суду 14 лютого 2020 року, крім того враховує неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого 2020-2023 року, а також той факт, що ОСОБА_4 з 03 листопада 2023 року був військовослужбовцем військової служби під час мобілізації та проходив військову службу в складі ЗСУ, з 30 липня 2024 року перебував під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_25 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , у зв`язку із застосуванням відносно нього запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12024041370000744 та на даний час відбуває покарання у ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)», що з об`єктивних причин не може свідчити про його ухилення від правосуддя.

Крім того судом взято до уваги, що ОСОБА_4 після пред`явлення йому обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення в цій справі, був засуджений 14 грудня 2021 року Павлоградським міськрайоннии судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт; 23 серпня 2024 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 1 місяць, з покладенням обов`язків на підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України, 20 грудня 2024 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.

Згідно зазначених вироків ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення 03 листопада 2023 року та 17 травня 2024 року, тобто строк давності щодо пред`явленого обвинувачення в цій справі неодноразово переривався, та станом на час розгляду клопотання захисника щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з моменту вчинення ОСОБА_4 останнього кримінального правопорушення, тобто 17 травня 2024 року, минуло більше двох років.

Крім того суд акцентує, що з часу вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , минуло понад 5 років та вказане кримінальне правопорушення не підпадає під заборону застосування давності вчинення злочинів, визначених ч. 5 ст. 49 КК України.

На переконання суду, в цій справі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним. Встановлені ч. 2 ст. 49 КК України загальні строки мають преклюзивний характер і спрямовані на недопущення застосування щодо людини заходів кримінальної репресії через нерозумно тривалі проміжки часу. Адже в іншому разі зупинення диференційованих строків у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений переховується від розслідування та суду впродовж багатьох років, продовжувало б їх на необмежений час з можливістю покарання особи за кримінальні правопорушення, вчинені в далекому минулому, впродовж усього життя - як тільки вона потрапить у поле зору правоохоронних органів. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

Пленум Верховного Суду України в абзаці 2 пункту 8 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» роз`яснив, що звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст.49 КК України.

При цьому, відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 24.05.2018 року № 200/4664/14-к та від 12.11.2019 року по справі № 566/554/16-к, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, суд не зобов`язаний встановлювати чи винний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення та чи підлягає він покаранню за його вчинення. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та здійснюється незалежно від визнання своєї вини у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав та відсутності заперечень закрити кримінальне провадження.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 735/1121/20, викладаючи правову позицію у постанові від 02 лютого 2023 року, зазначила, що особа, котра ухилялася від досудового розслідування або суду, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованих строків, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, подовжених на час ухилення. Встановлені ч. 2 цієї статті загальні строки повинні застосовуватися лише в разі, якщо вони сплинули на час розгляду справи судом, тобто минуло більш як п`ять років з дня вчинення кримінального проступку і понад п`ятнадцять років з дня вчинення злочину. У разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого ч.1 ст. 49 КК України, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України.

Аналогічні висновки, зокрема, містяться в ухвалах Верховного Суду від 16 грудня 2019 року в справі №754/10717/17, від 30 березня 2020 у справі №635/5683/18, постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року в справі №463/5277/16-к, від 19 листопада 2019 року в справі №345/2618/16-к, від 20 жовтня 2020 року у справі 204/4728/15-к, від 11 листопада 2020 року в справі №455/229/17.

Таким чином, суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Також, суд враховує правову позицію, яка викладена у постанові ККС ВС від 14 січня 2026 року у справі № 454/3997/24 (провадження № 51-3649км25), а саме те, що інститут звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не передбачає згоди потерпілої сторони на таке звільнення. У випадку, коли застосування положень ст. 49 КК України є обов`язковим для суду, позиція потерпілих у кримінальному провадженні не є вирішальною. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не пов`язує таке звільнення зі згодою потерпілої сторони.

Положеннями КПК не передбачено імперативних норм, які зобов`язують суд під час розгляду клопотання про застосування ст. 49 КК встановлювати фактичні обставини справи, оскільки для суду розгляд такого клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є першочерговим.

Згідно з положеннями ч. 7ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Суд вважає, що усі вимоги закону у даному випадку дотримані, існують законні підстави для звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого та закриття щодо неї кримінальної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Отже, встановивши обставини, що дають підстави для закриття справи суд повинен їх дослідити і, в разі згоди особи, ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Оскільки, обвинувачений ОСОБА_4 скористався своїм правом щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та має право на таке звільнення, а суд в свою чергу роз`яснив обвинуваченому його право на звільнення від кримінальної відповідальності та юридичні наслідки щодо реалізації цього права, в тому числі, і те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру і обвинуваченою надано згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності із зазначених підстав, то суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ст. 356 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього закриттю.

Цивільний позов по справі не заявлено. Речові докази, судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 44, 49 КК України, ст. ст. 284 286, 314, 370, 372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В

Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ст. 356 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120000000218 від 30 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ст. 356 КК, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1