Ухвала суду № 137804514, 24.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15375/26-ц

пр. № 4-с-110/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Литвинової І. В.

за участю секретаря судового засідання Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Таращанського відділу Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), які полягають у не знятті арешту, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною скаргою, у якій просила поновити їй строк для подачі скарги та скасувати арешт на все нерухоме, невизначене майно, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, реєстраційний номер обтяження 8672901 та скасувати запис про арешт майна у відомостях з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

В обґрунтування скарги зазначено, що з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта їй стало відомо про наявність арешту нерухомого майна (невизначене, все майно), реєстраційний номер обтяження 8672901 згідно виконавчого листа № 6-1995/07 від 27 червня 2007 року Печерського районного суду міста Києва про стягнення боргу, що накладений ВДВС Таращанського районного управління юстиції.

Заявник зазначає, що 20 лютого 2026 року вона звернулася до Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про зняття арешту з належного їй на праві приватної власності майна.

Листом від 05 березня 2026 року начальника Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ заявника повідомлено, що згідно даних АСВП на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 6507091 з примусового виконання виконавчого листа №6-1995/07 від 27 червня 2007 року Печерського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 боргу в сумі 6440, 22 грн на користь АКБ «Правекс Банк».

19 червня 2008 року виконавче провадження було завершено на підставі п.2 ст. 40 в (стара редакція) Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернутий стягувачу без виконання.

Вдруге на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №11127864 з примусового виконання цього ж виконавчого листа№6-1995/07 від 27 червня 2007 року Печерського районного суду м. Києва

21 травня 2009 року виконавче провадження було завершено на підставі п.2 ст. 40 в (стара редакція) Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернутий стягувачу без виконання.

Оскільки виконавчі провадження були завершені поверненням виконавчого листа, заявник вважає, що правові підстави для прийняття відповідного процесуального рішення у вигляді постанови про зняття арешту, відсутні.

Таким чином просила суд скасувати арешт на все нерухоме, невизначене майно, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, реєстраційний номер обтяження 8672901 та скасувати запис про арешт майна у відомостях з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Сторони у судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином.

Суд, вивчивши скаргу, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, встановив наступні обставини і дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що згідно перевірки даних Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі- АСВП) на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №6507091 з примусового виконання виконавчого листа № 6-1995/07 від 27 червня 2007 року Печерського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 боргу в сумі 6440,22 грн. на користь АКБ "Правекс Банк".

19 червня 2008 року виконавче провадження було завершене на підставі п.2 ст.40 (стара редакція) Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ був повернутий стягувану без виконання.

При перевірці даних АСВП встановлено, що вдруге на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №11127864 з примусового виконання цього ж виконавчого листа № 6-1995/07 від 27 червня 2007 року Печерського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 боргу в сумі 6440,22 грн. на користь АКБ "Правекс Банк".

21 травня 2009 року виконавче провадження було завершене на підставі п.2 ст.40 (стара редакція) Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ був повернутий стягувану без виконання.

Відповідно до пункту а) частини 1 статті 449 ЦПК України, із скаргою сторони виконавчого провадження можуть звернутися у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Як вбачається, заявник просить суд поновити строк на подачу скарги, посилаючись на те, що про існування арешту їй стало відомо вкінці лютого 2026 року, а 11 березня 2026 року нею було скеровано на адресу суду зазначену скаргу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання причин пропущення строку для подачі скарги, поважними та вважає за належне поновити заявнику строк для подачі скарги.

Разом з тим, відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 22.12.2021 у справі № 634/292/21, від 12.08.2020 у справі № 569/17603/18, від 26.04.2022 у справі № 242/4601/20, від 04.11.2022 у справі № 686/6010/14-ц.

Так, суд враховує, що відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» саме по собі повернення виконавчого документа стягувачу без виконання не є автоматичною підставою для зняття арешту, накладеного на майно боржника, оскільки арешт може зберігати свій правовий ефект до моменту його формального скасування державним виконавцем.

Проте, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини завершення виконавчих проваджень № 6507091 та № 11127864 ще у 2008 та 2009 роках, відсутність на теперішній час будь-яких відкритих виконавчих проваджень щодо скаржника, відсутність у неї статусу боржника та відсутність інших правових підстав для збереження обтяження, суд приходить до висновку про необхідність зняття арешту з належного їй нерухомого майна.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги скаржника обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 12, 18, 52, 53, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Таращанського відділу Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), які полягають у не знятті арешту, - задовольнити.

Поновити строк для подачі скарги на дії державного виконавця Таращанського відділу Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України м. Київ).

Скасувати арешт на все нерухоме, невизначене майно, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, реєстраційний номер обтяження 8672901 та скасувати запис про арешт майна у відомостях з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. В. Литвинова