Ухвала суду № 137801888, 17.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"17" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/600/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

Розглянувши справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт кепітал

до Фізичної особи-підприємця Зіміна Євгена Володимировича

про визнання банкрутом

За участю:

керуючого реалізацією - Безпалий С.О.

представника ОСОБА_1 - Коновалова О.А.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 14.03.2017 ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Рабушка В.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.04.2017 задоволено заяву Рабушка В.С. про припинення його повноважень як ліквідатора банкрута, звільнено арбітражного керуючого Рабушка В.С. від виконання обов`язків ліквідатора Зіміна Є.В., призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Безпалого С.О.

Наразі судом здійснюється розгляд звіту керуючого реалізацією в процедурі погашення боргів ОСОБА_2 .

Судові засідання з розгляду звіту керуючого реалізацією неодноразово відкладалися з підстав необхідності витребування додаткових доказів по справі та завершення процедури погашення боргів. Явка керуючого реалізацію при цьому визнавалась обов`язковою.

Ухвалою від 21.01.2026 суд зобов`язав керуючого реалізацією надати актуальний реєстр вимог кредиторів, скликати та провести збори кредиторів на яких звітувати про хід проведення ліквідаційної процедури та підтвердити здійснення повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів, задля максимального наповнення ліквідаційної маси, запропонувати кредиторам можливі варіанти здійснення заходів щодо реалізації майна боржника задля задоволення кредиторських вимог та у разі необхідності вирішити питання щодо фінансування витрат у ліквідаційній процедурі зокрема шляхом створення фонду для авансування процедури виділу частки із майна.

Визнав обов`язковою явку в судове засідання боржника Зіміна Є.В., керуючого реалізацією арбітражного керуючого Безпалого С.В. та кредиторів ТОВ "ФК "Піфагор - Фінанс", ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал".

17.03.2026 до суду від керуючого реалізацією надійшов звіт (вх. №6343), в якому арбітражний керуючий Безпалий повідомив про здійснені заходи та зазначив, що з метою з`ясування майнового стану боржника він направив запити до органів ДПС щодо юридичних осіб, учасником (засновником) яких є боржник. За інформацією контролюючих органів, більшість таких підприємств тривалий час не здійснює господарської діяльності, податкову звітність не подає, відомості про ведення обліку доходів і витрат відсутні, а останні обов`язкові платежі здійснювалися багато років тому або є мінімальними. Щодо ТОВ "ПРЕСТИЖІМПОРТС" встановлено подання податкової звітності та наявність податкового боргу, при цьому сплата податкових платежів здійснюється з порушенням. Інформація щодо окремих підприємств станом на час складання звіту не отримана.

Крім того, арбітражний керуючий зазначив, що ним вживалися заходи щодо виділу частки боржника із спільного майна (1/2 частки у праві власності на квартири), однак у зв`язку з відсутністю коштів для авансування відповідної процедури та відсутністю згоди співвласника такі заходи не реалізовані. Також направлено запити до компетентних органів з метою встановлення наявності транспортних засобів боржника та обтяжень щодо них, відповіді на які станом на час складання звіту не отримані.

Також ухвалою від 17.03.2026 суд відклав розгляд звіту керуючого реалізацією на "05" травня 2026 р. о(об) 14:40 год.

Зобов`язав Головне управління ДПС у Харківській області надати суду інформацію про доходи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за період 2018 - 2025 роки та інформацію про сплачені податки за вказаний період.

Зобов`язав орган державної прикордонної служби надати та суду інформацію про перетинання громадянином України ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) державного кордону.

Зобов`язав Державну митну службу надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про майно, задеклароване громадянином України ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) при перетині державного кордону.

01.04.2026 до суду від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла інформація про перетинання громадянином України ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) державного кордону.

02.04.2026 до суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшла заява (вх. №7911) про долучення до матеріалів справи інформації про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору щодо ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за період 2018 - 2025 роки.

08.04.2026 до суду від Державної митної служби надійшла супровідним листом (вх. №8390 надійшла інформація про декларування ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) товарів, які пересилались міжнародними експрес-відправленнями.

В судовому засіданні 05.05.2026 суд відклав розгляд справи на 17 червня 2026 року на 10:40 год.

17.06.2026 до суду від керуючого реалізацією надійшов звіт (вх. №14667), в якому арбітражний керуючий Безпалий С.О. повідомив про здійснені заходи та серед іншого зазначив, що 04.05.2026 та 11.06.2026 (повторно) він направляв конкурсним кредиторам по справі перелік питань для проведення Зборів кредиторів в заочному форматі, з наступних питань:

1. Звіт про хід ліквідаційної процедури ФО-П Зіміна Є. В.;

2. Затвердження грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ФОП Зіміна Є. В. Арбітражному керуючому Безпалому С. О.;

3. Питання про виділення частки ФО-П Зіміна Є. В. у спільному майні, співвласником яких разом із банкрутом є ОСОБА_1 , а також порядок та умови фінансування витрат на виділення.

Згідно з Трекінгами поштових відправлень кредитори поштові відправлення не отримали.

16.06.2026 року арбітражним керуючим через підсистему "Електронний суд" було подано протокол заочного голосування кредиторів по справі.

В судовому засіданні розпорядник майн звітував про здійснені заходи ти зазначив що питання про виділ частки ФО-П Зіміна Є. В. у спільному майні, співвласником яких разом із банкрутом є ОСОБА_1 наразі вирішується кредиторами.

Банкрут та представники кредиторів у судове засідання 17.06.2026 вкотре не з`явилися; про причини неявки не повідомили; про дату, час та місце розгляду звіту керуючого реалізацією були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Так, постановою господарського суду Харківської області від 14.03.2017 ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Рабушка В.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.04.2017 задоволено заяву ОСОБА_3 про припинення його повноважень як ліквідатора банкрута, звільнено арбітражного керуючого Рабушка В.С. від виконання обов`язків ліквідатора Зіміна Є.В., призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Безпалого С.О.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, провадження у справах про неплатоспроможність перебуває під постійним судовим контролем, який здійснюється господарським судом протягом усіх судових процедур банкрутства з метою забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів, недопущення зловживання процесуальними правами, а також досягнення цілей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства.

Такий судовий контроль не зводиться лише до вирішення окремих процесуальних питань, а передбачає обов`язок суду оцінювати ефективність подальшого здійснення відповідної процедури банкрутства, дотримання її учасниками принципів добросовісності, розумності та процесуальної економії, а також наявність реальної можливості досягнення мети, задля якої така процедура була введена.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що суд у справі про неплатоспроможність не є пасивним спостерігачем за перебігом процедури, а здійснює активний контроль за її проведенням, зокрема щодо належного виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків, добросовісності поведінки боржника та кредиторів, а також відповідності подальшого перебігу процедури її завданням та цілям, визначеним Кодексом України з процедур банкрутства.

Саме з урахуванням зазначених засад суд зобов`язаний оцінити, чи зберігає процедура погашення боргів своє правове призначення, чи її подальше здійснення сприятиме досягненню цілей провадження у справі про неплатоспроможність, чи, навпаки, вона фактично перетворилася на формальний процес, який не забезпечує ані відновлення платоспроможності боржника, ані задоволення вимог кредиторів.

Розкриваючи зміст принципу судового контролю, Верховний Суд у постанові від 16.06.2023 у справі №911/414/20 зазначив, що рішення чи дії боржника й інших осіб, які можуть вплинути на майнові активи боржника та досягнення цілей процедури банкрутства, перебувають під контролем господарського суду, який здійснює провадження у справі.

Вирішуючи питання подальшого провадження у справі № 922/600/17 про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Зіміна Євгена Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ), суд виходить з таких мотивів.

Провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Зіміна Є.В. (тоді банкрутство) було порушено 07.03.2017 з урахуванням ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно якої справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Підставою для порушення провадження у справі стали безспірні вимоги кредитора ТОВ "ФК "Стандарт Капітал", підтверджені заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04.11.2013 р. у справі № 640/15908/13-ц (п/п 2/640/3578/13).

Постановою господарського суду Харківської області від 14.03.2017 Зіміна Є.В. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Рабушка В.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.04.2017 задоволено заяву Рабушка В.С. про припинення його повноважень як ліквідатора банкрута, звільнено арбітражного керуючого Рабушка В.С. від виконання обов`язків ліквідатора Зіміна Є.В., призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Безпалого С.О.

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 1 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно з ч.1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.

З огляду на визнання боржника фізичної особи-підприємця Зіміна Євгена Володимировича банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури постановою Господарського суду Харківської області від 14.07.2017, враховуючи відсутність у Кодексі України з процедур банкрутства процедури ліквідації фізичної особи-підприємця, подальше провадження у справі № 922/600/17 здійснювалось за правилами Кодексу України з процедур банкрутства .

Так, відповідно ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства, майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.

До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.

До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством.

З моменту визнання боржника банкрутом:

розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника;

скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.

Постанова про визнання боржника банкрутом є підставою для скасування всіх арештів та інших обмежень щодо розпорядження майном такого боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні) та вчинення відповідних реєстраційних дій.

До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім`ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.

До складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.

Продаж майна банкрута здійснюється відповідно до умов та в порядку, визначених цим Кодексом для юридичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором банкрута під час здійснення процедури ліквідації (до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства) було виявлено зокрема серед іншого майно, що належить на праві власності боржнику, а саме, 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_2 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_3 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_4 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 ; автомобіль MERCEDES-BENZ 1638, 1999 року випуску, об`єм двигуна 2151 см. куб., номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 ; автомобіль PORSCHE CAYMAN S, 2006 року випуску, об`єм двигуна 3387 см. куб., номер кузова НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 ; автомобіль BENTLEY CONTINENTAL, 2008 року випуску, об`єм двигуна 5998 см.куб., номер кузова НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_7 ; автомобіль LEXUS LX 570, 2008 року випуску, об`єм двигуна 5663 см. куб., номер кузова НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_9 .

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 64445880, № 64445558, № 64445291, № 64442753 від 27.07.2016 та № 173924182, № 173924517, № 173924640, № 173924736 від 16.07.2019 квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_4 , належали на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (з часткою власності кожного - по 1/2).

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 64442443 від 27.07.2016 та № 173924736 від 16.07.2019 квартира АДРЕСА_5 , належала на праві приватної власності ОСОБА_2 (з частками власності - 39/100 та 11/100) та ОСОБА_1 (з часткою власності - 50/100).

25.10.2018, згідно з розміщеним на сайті Вищого господарського суду України повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ФОП Зіміна Є.В., повідомлено, що другий повторний аукціон, який був призначений на 25.10.2018, з продажу майна банкрута ФОП Зіміна Є.В. цілісного майнового комплексу у складі: 1/2 частка у праві власності квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частка у праві власності квартири АДРЕСА_2 ; 1/2 частка у праві власності квартири АДРЕСА_3 ; 1/2 частка у праві власності квартири АДРЕСА_4 ; 1/2 частка у праві власності квартири АДРЕСА_5 ; домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 ; та чотирьох автомобілів, визнано таким, що відбувся. Переможцем аукціону визнано фізичну особу, яка запропонувала найвищу ціну, а саме - 30 000,00 (тридцять тисяч) грн без урахування ПДВ.

З протоколу про проведення аукціону від 25.10.2018 вбачається, що переможцем аукціону визнано ОСОБА_4 . Ціна придбаного майна у розмірі 30 000 грн без урахування ПДВ вважається сплаченою переможцем аукціону за рахунок гарантійного внеску.

06.09.2019 між ліквідатором Зіміна Є.В. - ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) з метою оформлення результатів продажу майна на аукціоні відповідно до протоколу проведення аукціону від 25.10.2018 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Махаловою Г.І. та зареєстрований в реєстрі за № 2744, згідно з яким продавець зобов`язався передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти цілісний майновий комплекс у складі: 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_2 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_3 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_4 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 ; домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_9 ; а також чотирьох автомобілів.

Того ж дня приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Махаловою Г.І. було оформлено свідоцтво, яким засвідчено право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно, яке є предметом цілісного майнового комплексу вартістю 30 000 грн без ПДВ згідно з протоком про проведення аукціону від 25.10.2018, та вчинено реєстраційні дії щодо зазначеного майна.

18.07.2019 ОСОБА_1 (позивач) подав до Господарського суду Харківської області позовну заяву до Фізичної особи-підприємця Зіміна Є.В. та ОСОБА_4 , в якій (з урахуванням уточнень та збільшення позовних вимог) просив суд:

- визнати недійсними результати аукціону з продажу майна боржника ОСОБА_2 , призначеного та проведеного 25.10.2018 організатором аукціону ТОВ "Торговий Будинок "Форвард", в частині продажу ОСОБА_4 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_6 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_7 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_8 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_10 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 06.09.2019 між ОСОБА_5 , як ліквідатором Зіміна Є.В., та ОСОБА_4 , посвідчений Малаховою Г.І., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 2744, в частині продажу ОСОБА_6 : 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_6 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_7 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_8 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_10 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 ;

- перевести на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця по договору купівлі-продажу, укладеному 06.09.2019 між ОСОБА_5 , як ліквідатором Зіміна Євгена Володимировича, та ОСОБА_4 , посвідчений Малаховою Г.І., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 2744 , в частині продажу: 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_6 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_7 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_8 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_10 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 ;

- визнати недійсним свідоцтво, видане 06.09.2019 Малаховою Г.І., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстроване в реєстрі за № 2746 (яке в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно визначено підставою виникнення у ОСОБА_4 права власності) в частині посвідчення належності ОСОБА_4 права власності на: 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_6 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_7 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_8 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_10 ; 1/2 частки у праві власності квартири АДРЕСА_5 ;

- скасувати прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу): індексний номер 48566894 від 06.09.2019 18:07:53 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909099763101); індексний номер 48567031 від 06.09.2019 18:20:53 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909105863101); індексний номер 48567151 від 06.09.2019 18:34:13 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909109263101); індексний номер 48567350 від 06.09.2019 18:59:37 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909116163101); індексний номер 48567469 від 06.09.2019 19:18:52 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909120963101);

- скасувати записи про проведену державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: № 33119368 від 09.09.2019 16:51:57 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909099763101); № 33119517 від 09.09.2019 16:57:58 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909105863101); № 33119621 від 09.09.2019 17:08:20 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909109263101); № 33119798 від 09.09.2019 17:11:07 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909116163101); № 33119886 від 09.09.2019 17:13:07 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909120963101).

Ухвалою суду від 23.12.2020 суд задовольнив частково заяву ОСОБА_1 (вх.№2286/19 від 18.07.2019 з урахуванням уточнень та збільшень вимог) про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута (в частині продажу часток, які належать банкруту в спільному нерухомому майні).

Визнав недійсними результати аукціону з продажу майна боржника ФОП Зіміна Є.В., призначеного та проведеного 25.10.2018 організатором аукціону ТОВ "Торговий Будинок "Форвард".

Визнав недійсним договір купівлі-продажу, укладений 06.09.2019 між ОСОБА_5 , як ліквідатором Зіміна Є.В., та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрований в реєстрі за № 2744.

Визнав недійсним свідоцтво, видане 06.09.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстроване в реєстрі за № 2746 про посвідчення права власності.

Cкасував прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 48566894 від 06.09.2019 18:07:53 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909099763101); індексний номер 48567031 від 06.09.2019 18:20:53 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909105863101); індексний номер 48567151 від 06.09.2019 18:34:13 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909109263101); індексний номер 48567350 від 06.09.2019 18:59:37 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909116163101); індексний номер 48567469 від 06.09.2019 19:18:52 (стосовно 1/2 частини квартири АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1909120963101).

В подальшому ОСОБА_1 на протязі всієї процедури та знаходження справи на розгляді в суді наполягав та вживав можливих заходів щодо спонукання керуючого реалізацією провести відповідні організаційні та реєстраційні дії щодо виділення часток у праві власності квартир, що належать йому з боржником на праві спільної власності.

У відповідності до ч. 1, п. 6, 7 ч. 2, ч. 5 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства.

Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний: виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника; здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.

Для забезпечення виконання повноважень керуючого реструктуризацією та/або керуючого реалізацією майна боржника арбітражний керуючий може залучати на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, а за відсутності коштів у боржника - на підставі рішення зборів кредиторів за рахунок кредиторів. Дозвіл на залучення таких осіб надає господарський суд на підставі мотивованої заяви арбітражного керуючого про необхідність їх участі у справі, в якій зазначається розмір оплати їх послуг.

Отже, законодавець надав суду контролюючу функцію нагляду за діяльністю керуючого реалізацією майна боржника в процедурі погашення боргів шляхом надання дозволу на здійснення відповідних повноважень лише після розгляду кредиторами таких питань та ухвалення відповідного рішення зборами кредиторів боржника.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що протягом часу більше ніж 5 років відповідних заходів вжито не було, кредиторами не прийнято жодного рішення щодо здійснення такого виділу, керуючим реструктуризацією відповідні дії не проводились.

При цьому ОСОБА_1 звертався до суду з клопотанням (вх. № 29593 від 15.12.2021), в про надання ліквідатору Безпалому С.О. дозволу на укладання із ОСОБА_1 угоди про порядок та умови фінансування витрат ліквідаційної процедури щодо оплати ОСОБА_1 витрат з виготовлення документації (технічних паспортів на квартири та висновків щодо технічної можливості поділу об`єктів нерухомого майна) на умовах, що викладені у доданому до клопотання проекту угоди.

Ухвалою від 16.02.2022 суд відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх. № 29593 від 15.12.2021) про надання дозволу ліквідатору на укладення угоди про порядок та умови фінансування в ліквідаційній процедурі по справі № 922/600/17 саме з підстав відсутності відповідного рішення зборів кредиторів на погодження витрат кредиторів на проведення технічної інвентаризації п`яти квартир та виготовлення стосовно них висновків щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або відповідного рішення зборів кредиторів щодо надання згоди керуючому реалізацією на укладення із ОСОБА_1 відповідної угоди на фінансування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що керуючий реалізацією з метою вирішення вказаного питання здійснював заходи щодо проведення відповідних зборів.

Як вбачається зі звітів керуючого реалізацією, починаючи з липня 2024 року останній звертався до конкурсних кредиторів із протоколами заочного голосування щодо вирішення питання про порядок та умови фінансування витрат, пов`язаних із виділенням частки ФОП Зіміна Є.В. у спільному майні, співвласником якого є ОСОБА_1 . При цьому у звітах зазначено, що кредиторами відповідних рішень не прийнято, а кошти на фінансування зазначених заходів відсутні, у зв`язку з чим процедура погашення боргів фактично не просувається.

Разом із тим, дослідивши останні звіти керуючого реалізацією від 04.05.2026 та 11.06.2026, суд встановив, що у протоколах заочного голосування кредиторам було повідомлено про те, що питання щодо виділення частки боржника у спільному майні та порядку фінансування відповідних витрат нібито перебуває на розгляді Господарського суду Харківської області, у зв`язку з чим запропоновано відкласти його вирішення до прийняття відповідного судового рішення.

Водночас матеріали справи не містять клопотань керуючого реалізацією чи інших процесуальних документів, за наслідками розгляду яких зазначене питання перебувало б на вирішенні суду. Крім того, під час розгляду клопотання ОСОБА_1 (вх. №29593 від 15.12.2021) у справі №922/600/17 суд уже звертав увагу учасників провадження на те, що питання щодо порядку та умов фінансування відповідних витрат належить до компетенції зборів кредиторів.

Під час судового засідання керуючий реалізацією пояснив, що наведена у звітах інформація була зазначена помилково, а фактично малося на увазі, що відповідне питання перебуває на розгляді кредиторів.

Разом з тим наведені обставини свідчать про відсутність належної координації дій між керуючим реалізацією та кредиторами щодо вирішення питання фінансування заходів, необхідних для виділення частки боржника у спільному майні. Незважаючи на неодноразове винесення зазначеного питання на розгляд кредиторів, відповідне рішення протягом тривалого часу так і не було прийняте, тоді як кредитори не проявили достатньої процесуальної активності для забезпечення подальшого здійснення процедури.

За таких обставин суд дійшов висновку, що тривале невирішення питання фінансування заходів, необхідних для реалізації майна боржника, є наслідком сукупності обставин, зокрема відсутності узгоджених дій між керуючим реалізацією та кредиторами, а також пасивної процесуальної позиції останніх. Це, своєю чергою, призвело до істотного затягування процедури погашення боргів та унеможливило досягнення її мети у розумні строки.

Окрім нерухомого майна, яке було реалізовано на зазначеному вище аукціоні, у власності боржника перебували активи у вигляді автомобілів, зокрема: автомобіль MERCEDES-BENZ 1638, 1999 року випуску, об`єм двигуна 2151 см. куб., номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 ; автомобіль PORSCHE CAYMAN S, 2006 року випуску, об`єм двигуна 3387 см. куб., номер кузова НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 ; автомобіль BENTLEY CONTINENTAL, 2008 року випуску, об`єм двигуна 5998 см.куб., номер кузова НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_7 ; автомобіль LEXUS LX 570, 2008 року випуску, об`єм двигуна 5663 см. куб., номер кузова НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_9 .

З матеріалів справи вбачається, що з метою виявлення та повернення до ліквідаційної маси належних боржнику транспортних засобів керуючим реалізацією вживалися заходи щодо їх розшуку.

Так, 09.04.2025 до суду подано клопотання (вих. №02-01/165 від 31.03.2025) про накладення арешту та оголошення у розшук транспортних засобів, а саме:

- MERCEDES-BENZ 1638, 1999 року випуску, VIN НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 ;

- PORSCHE CAYMAN S, 2006 року випуску, VIN НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 ;

- BENTLEY CONTINENTAL, 2008 року випуску, VIN НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_7 ;

- LEXUS LX 570, 2008 року випуску, VIN НОМЕР_8 , державний номерний знак НОМЕР_9 .

На обґрунтування клопотання керуючий реалізацією зазначив, що ще у 2021 році покупець зазначених транспортних засобів ОСОБА_4 повідомив про їх фактичну непередачу та відсутність будь-яких заходів щодо їх розшуку. Крім того, автомобіль PORSCHE CAYMAN S перебуває у заставі ТОВ "Вердикт Капітал", що унеможливлює задоволення вимог забезпеченого кредитора.

Матеріалами справи підтверджується, що керуючим реалізацією також направлялися запити до Регіонального сервісного центру МВС та Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо встановлення місця знаходження зазначених транспортних засобів та їх оголошення у розшук. Крім того, у грудні 2024 року повторно направлено запит до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС, за результатами розгляду якого листом №31/32/13-14213-2024 від 19.12.2024 повідомлено, що всі чотири транспортні засоби продовжують бути зареєстрованими за боржником ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 клопотання керуючого реалізацією задоволено, накладено арешт на зазначені транспортні засоби та оголошено їх у розшук із покладенням відповідних обов`язків на органи Національної поліції України та Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС.

Разом із тим, незважаючи на вжиті заходи, станом на час розгляду справи, тобто більш ніж через рік після постановлення ухвали суду про оголошення транспортних засобів у розшук, місцезнаходження автомобілів не встановлено, до ліквідаційної маси вони не повернуті, а вжиті керуючим реалізацією та уповноваженими органами заходи не призвели до фактичного виявлення та реалізації зазначених активів.

Окрім цього, боржник ОСОБА_2 є власником корпоративних прав.

З метою встановлення фактичної вартості корпоративних прав боржника керуючим реалізацією направлено запити до органів Державної податкової служби щодо діяльності юридичних осіб, учасником яких є ФОП Зімін Є.В., а саме: ПП "Консон-Україна" (частка 50%), ПП "Сенсатіві-Україна" (частка 50%), ТОВ "ПРЕСТИЖІМПОРТС" (частка 100%), ТОВ ФІРМА "ЗЕВС" (частка 100%), ТОВ "ЕТИКЕТ" (частка 50%) та ПП "Его-Лайфстайл" (частка 50%).

За результатами отриманих відповідей ГУ ДПС у Харківській області встановлено, що ПП "Консон-Україна", ПП "Сенсатіві-Україна" та ТОВ ФІРМА "ЗЕВС" з 2015 року податкової звітності не подають, відомості щодо ведення ними обліку доходів і витрат відсутні. ТОВ "ЕТИКЕТ" останню податкову звітність подало у 2012 році із показниками відсутності господарської діяльності, після чого звітність до контролюючих органів не подавалася. Щодо ТОВ "ПРЕСТИЖІМПОРТС" встановлено, що товариство подає податкову звітність, однак має податковий борг та заборгованість зі сплати єдиного внеску. Запит щодо ПП "Его-Лайфстайл", направлений до ГУ ДПС у м. Києві, станом на дату подання звіту залишився без відповіді.

Таким чином, отримана керуючим реалізацією інформація свідчила про фактичну відсутність господарської діяльності більшості юридичних осіб, корпоративні права в яких належали боржнику, що об`єктивно ставило під сумнів їхню ринкову вартість та перспективи реалізації. Разом із тим матеріали справи не містять доказів того, що кредитори, будучи обізнаними про наявність зазначених корпоративних прав та результати проведеної перевірки, ініціювали вирішення питання щодо проведення їх незалежної оцінки, визначення порядку їх реалізації чи фінансування відповідних витрат. Відповідних рішень зборами кредиторів протягом тривалого часу також не приймалося. Це, у свою чергу, не сприяло формуванню ліквідаційної маси та досягненню мети процедури погашення боргів.

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне зазначити, що однією з фундаментальних засад процедур неплатоспроможності фізичної особи є добросовісність боржника. Саме добросовісний боржник може розраховувати на застосування передбачених Кодексом реабілітаційних механізмів, тоді як недобросовісна поведінка виключає можливість використання процедури неплатоспроможності як способу безпідставного звільнення від боргових зобов`язань.

Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 зазначив, що передбачена частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ дискреція господарського суду при вирішенні питання щодо подальшого руху справи реалізується з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, належної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Зазначений висновок свідчить, що принцип добросовісності боржника не обмежується моментом відкриття провадження чи переходом між судовими процедурами, а підлягає оцінці судом протягом усього часу здійснення провадження у справі. Саме здійснюючи судовий контроль, господарський суд зобов`язаний оцінювати поведінку боржника на кожній стадії провадження, зокрема щодо належного виконання ним процесуальних обов`язків, повноти розкриття інформації про свій майновий стан, сприяння реалізації ліквідаційної маси та досягненню мети відповідної судової процедури.

Отже, навіть після введення процедури погашення боргів суд не позбавлений обов`язку перевіряти, чи відповідає подальша поведінка боржника принципу добросовісності, оскільки саме від цього залежить можливість подальшого застосування до нього передбачених Кодексом України з процедур банкрутства реабілітаційних наслідків.

31.08.2020 за розпорядженням в.о. керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу заяви у зв`язку із звільненням із посади судді ОСОБА_7 , відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/600/17. Згідно Витягу з Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 для розгляду справи визначено суддю Кононову О.В.

Суд зазначає, що з моменту передачі вказаної судової справи до провадження судді Кононової О.В., боржник ОСОБА_2 жодного разу в судове засідання не з`являвся та своїх представників не направляв, попри те, що неодноразово суд визнавав обов`язковою явку учасників в судове засідання в тому числі й боржника. Так само до суду боржником не надавалось жодних пояснень стосовно питань, що виникали під час процедури погашення боргів або заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання та засобів зв`язку, як це передбачено статтею 120 ГПК України.

Враховуючи необхідність повного та всебічного дослідження обставин, що підлягають встановленню під час розгляду питання щодо подальших процедур стосовно боржника, суд ухвалою від 17.03.2026 зобов`язав Головне управління ДПС у Харківській області надати суду інформацію про доходи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за період 2018 - 2025 роки та інформацію про сплачені податки за вказаний період.

Зобов`язав орган державної прикордонної служби надати та суду інформацію про перетинання громадянином України ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) державного кордону.

Зобов`язав Державну митну службу надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про майно, задеклароване громадянином України ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) при перетині державного кордону.

01.04.2026 до суду від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист щодо інформації про перетинання громадянином України ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) державного кордону.

Так, з наданого листа вбачається, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) протягом періоду 2017 - 2026 роки неодноразово здійснював перетин кордону, зокрема в листопаді 2017, березні - квітні 2018, січні 2019 року відвідував Бангкок, в листопаді 2018 та вересні 2019 року відвідував ОСОБА_8 , в жовтні 2019 року відвідував Мадрид, протягом 2019 - 2020 двічі здійснював подорож до ОСОБА_9 . Крім того, з наданої інформації також вбачається, що боржник неодноразово протягом 2020 - 2023 років перетинав кордон на автотранспортних засобах, зокрема в таких пунктах пропуску як пп "Ужгород" (на транспортному засобі з д.н.з. НОМЕР_10 ) , ПП "Вилок", пп "Шегині", пп "Краківець" та пп "Смільниця" (на транспортному засобі з д.н.з. НОМЕР_11 ).

02.04.2026 до суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшла заява про долучення до матеріалів справи інформацію про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2018року по грудень 2025 року.

Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи податкових органів інформація щодо сплати податків та зборів до Державного бюджету ОСОБА_2 у період з 01.01.2018 по 31.12.2025 - відсутня. Згідно з поданих відомостей за період з 2018-2025 ОСОБА_2 в жовтні 2024 року було отримано дохід від АТ 'УНІВЕРСАЛ БАНК' у розмірі 100,00 грн.

08.04.2026 до суду від Державної митної служби України надійшов лист щодо виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 17.03.2026 у справі № 922/600/17 про неплатоспроможність. В наданому листі повідомлено, що у базах даних Єдиної інформаційної автоматизованої системи митних органів та Автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор", станом на 07.04.2026, у період з 01.01.2018 до 07.04.2026, за пошуком РНОКПП НОМЕР_1 знайдено інформацію про митне оформлення товарів у режимі імпорт (випуск для вільного обігу) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_12 , виданий 16.08.2007).

Згідно з Оглядового розпису М-15 від 16.06.2020 року ОСОБА_2 було відправлено Товари ( Іграшки дитячі ), податки та збори нараховані митним органом у сумі 5 509,48 грн.

Згідно з Оглядового розпису М-15 від 17.07.2020 року ОСОБА_2 було відправлено Товари ( Іграшки дитячі ) , податки та збори нараховані митним органом у сумі 562,53 грн.

Згідно з Оглядового розпису М-15 від 27.07.2020 року ОСОБА_2 було відправлено Товари ( Статуетка ) , податки та збори нараховані митним органом у сумі 2816,72 грн.

Згідно з Оглядового розпису М-15 від 06.08.2020 року ОСОБА_2 було відправлено Товари ( Іграшки ) , податки та збори нараховані митним органом у сумі 3253,12 грн.

Згідно з Оглядового розпису М-15 від 10.08.2020 року ОСОБА_2 було відправлено Товари ( Іграшки ) , податки та збори нараховані митним органом у сумі 4376,17 грн.

До листа долучені копії відповідних митних декларацій.

За контекстним пошуком прізвища, ім`я та по-батькові, а також паспортом № НОМЕР_12 , виданим 16.08.2007, знайдено відомості про декларування ОСОБА_2 ( АДРЕСА_11 та АДРЕСА_12 ) товарів, які пересилались міжнародними експрес відправленнями.

Згідно з Митної декларації М-16 від 06.02.2020 року, ОСОБА_2 було отримано - Іграшкову модель автобуса 1 шт. ( вартість 3235,74 грн. ), нараховано митних платежів у сумі 100,84 грн.

Згідно з Митної декларації М-16 від 10.11.2020 року, ОСОБА_2 було отримано Одяг, що був у вжитку вагою 34,5 кг. ( вартість 8258,36 грн. ), нараховано митних платежів у сумі 1372,55 грн.

Згідно з Митної декларації М-16 від 29.01.2021 року, ОСОБА_2 було отримано Декоративну прикрасу для приміщення у вигляді керамічної фігурки в кількості - 1шт. ( вартість 8274,62 грн. ), нараховано митних платежів у сумі 1351,95 грн.

Згідно з Митної декларації М-16 від 18.03.2021 року, ОСОБА_2 було отримано Іграшку "Пінокіо" (вартість 179,00 USD ) у кількості 1 шт., нараховано митних платежів у сумі 333,09 грн.

Згідно з Митної декларації М-16 від 25.03.2021 року, ОСОБА_2 було отримано Іграшку "Пінокіо" (вартість 537,00 USD ) у кількості 3 шт., нараховано митних платежів у сумі 3506,15 грн.

Згідно з Митної декларації М-16 від 26.05.2021 року, ОСОБА_2 було отримано Фігури з вінілу ( вартість 650,00 GBP ) у кількості 2 шт., нараховано митних платежів у сумі 6792,86 грн.

Згідно з Митної декларації М-16 від 21.04.2022 року, ОСОБА_2 було отримано Іграшку - фігурка монстра - 1 шт. ( вартість 6865,65 грн. ), нараховано митних платежів у сумі 987, 71 грн.

Копії відповідних митних декларацій долучені до листа відповіді.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд виходить із того, що процедура неплатоспроможності фізичної особи є спеціальним механізмом, спрямованим на досягнення балансу між інтересами добросовісного боржника та його кредиторів. Саме тому на боржника покладається обов`язок сумлінно співпрацювати із судом, арбітражним керуючим та кредиторами, сприяти встановленню всіх обставин, необхідних для належного здійснення процедури, а також неухильно виконувати покладені на нього Кодексом України з процедур банкрутства процесуальні обов`язки.

Водночас встановлені судом обставини свідчать про протилежну поведінку боржника. ОСОБА_2 протягом тривалого часу фактично самоусунувся від участі у справі: жодного разу не з`явився до суду, незважаючи на обов`язковість його явки, не повідомляв суд про зміну місця проживання чи засобів зв`язку, про зміни в своєму майновому стані, не надав жодних пояснень щодо обставин, які виникали під час процедури погашення боргів, та не вжив жодних дій, спрямованих на належне виконання обов`язків боржника у процедурі неплатоспроможності.

Разом із тим отримані судом відомості свідчать, що боржник не був позбавлений можливості здійснювати активну діяльність. Так, він неодноразово перетинав державний кордон, у тому числі на транспортних засобах, які не належать йому на праві власності, здійснював міжнародні поїздки, отримував та відправляв товари міжнародними експрес-відправленнями, тобто підтримував активні соціальні та майнові зв`язки. За таких обставин відсутні підстави вважати, що його неучасть у судових засіданнях, ігнорування вимог суду та невиконання обов`язків у процедурі неплатоспроможності були зумовлені об`єктивними та непереборними причинами.

При цьому суд враховує, що отримані від Державної митної служби України відомості свідчать не лише про систематичне перетинання боржником державного кордону, а й про здійснення ним протягом процедури значної кількості операцій, пов`язаних із придбанням товарів та інших матеріальних цінностей, міжнародними відправленнями, а також сплатою відповідних митних платежів і податків. Сам по собі факт здійснення таких витрат не є безумовним доказом недобросовісності боржника. Водночас, оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд не може не врахувати, що за наявності значної непогашеної кредиторської заборгованості та здійснення щодо боржника процедури погашення боргів його поведінка повинна бути спрямована на максимальне сприяння досягненню цілей провадження у справі про неплатоспроможність.

Суд звертає увагу, що процедура неплатоспроможності не може використовуватися як формальний інструмент для отримання передбачених Кодексом правових наслідків без належного виконання боржником власних процесуальних обов`язків. Така поведінка суперечить принципу добросовісності, який є визначальним для застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб, та свідчить про відсутність належної співпраці боржника із судом і учасниками провадження.

За таких обставин суд не може залишити встановлену поведінку боржника без належної правової оцінки, оскільки це суперечило б завданням судового контролю у справах про неплатоспроможність та фактично нівелювало б принцип добросовісності боржника, який є визначальним для застосування процедур неплатоспроможності фізичної особи. Ігнорування боржником своїх процесуальних обов`язків за одночасного здійснення активної діяльності поза межами судового провадження, а також здійснення витрат, що не свідчать про спрямування його поведінки на максимально можливе погашення заборгованості перед кредиторами, не може розцінюватися як добросовісне використання реабілітаційних механізмів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. За таких умов подальше застосування до боржника правових механізмів, спрямованих на звільнення від боргів, без належної оцінки такої поведінки суперечило б самій меті інституту неплатоспроможності фізичної особи.

Суд зауважує на тому, що справа про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Зіміна Євгена Володимировича триває понад 8 років, при цьому, протягом останніх п`яти років ані банкрут, ані кожен із кредиторів не з`явилися в судові засідання, не повідомили суд про причини неявки.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито всі можливі заходів для належного повідомлення сторін у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Зіміна Є.В., а тому, виходячи з принципу "презумпції обізнаності", суд приходить до висновку, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а також про необхідність вчинення ними відповідних дій.

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, явка уповноважених представників сторін в останнє судове засідання обов`язковою не визнавалась, учасники справи мали достатньо часу для направлення до суду письмових пояснень, документів з викладеною правовою позицією по суті поставлених питань.

Як зазначено вище, провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Зіміна Є.В. триває понад 8 років з 2017 року та здійснювалося в порядку положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Преамбулою Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.

Водночас, судові процедури, які застосовуються щодо боржника, як за приписами Закону про банкрутство так і Кодексу України з процедур банкрутства, мають строковий характер.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

З огляду на зазначене, відповідно до приписів статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури / процедури погашення боргів боржника не може перевищувати 12 місяців.

Ліквідаційна процедура (до 21.10.2019) та процедура погашення боргів боржника (після 21.10.2019) у даній справі загалом тривають понад 8 років.

Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору/керуючому реалізацією. Обов`язком ліквідатора/керуючого реалізацією є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення.

Процедура банкрутства є процесом, який характеризуються як специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Відповідний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 5/119б, від 10.12.2024 у справі № 5/104б, від 11.12.2024 у справі №22/20б/2011.

У вищезазначених постановах Верховний Суд також зазначив про те, що участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, у тому рахунку правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про те, що під час здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора (керуючого реалізацією). Як особа, зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав.

Разом із тим, кредитори фізичної особи-підприємця Зіміна Є.В. не приймають участі у справі про неплатоспроможність, зокрема, протягом п`яти років не приймають участі у судових засіданнях, не ініціюють питання щодо скликання зборів кредиторів у відповідному складі для вирішення тих чи інших питань у даній справі (в тому числі щодо виділення часток майна боржника в праві спільної власності) тощо.

При цьому, будь-яких заяв про відмову від своїх вимог до боржника кредиторами задля припинення своєї участі у справі як учасниками провадження (сторонами у справі) до суду не подавалося.

Вищезазначене свідчить про відсутність зацікавленості кредиторів і боржника у досягненні основної мети справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Близького за змістом висновку Європейський суд з прав людини дійшов у рішенні від 10.12.2020 у справі "Парінов проти України", в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі "розумного строку", а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Водночас, на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення Європейський суд з прав людини від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

Оскільки неприйняття внаслідок бездіяльності зборами кредиторів рішення про подальший рух справи унеможливлює подальше провадження у цій справі, а Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 зазначила, що "відсутність предмета спору" в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).

Специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство.

Тобто, процедура банкрутства (неплатоспроможності) щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Враховуючи, що провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Зіміна Є.В. триває понад вісім років, беручи до уваги пасивну процесуальну поведінку кредиторів, встановлені судом обставини, які свідчать про недобросовісність поведінки боржника, а також те, що запроваджений у справі мораторій протягом тривалого часу унеможливлює задоволення визнаних вимог конкурсних кредиторів, суд дійшов висновку, що подальше здійснення процедури погашення боргів втратило своє правове призначення та не здатне забезпечити досягнення мети, для якої вона була запроваджена.

За встановлених обставин подальше перебування справи у провадженні суду призводитиме лише до формального продовження процедури без реальної перспективи її завершення, що суперечить завданням Кодексу України з процедур банкрутства, принципу судового контролю, вимогам щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом та принципу правової визначеності щодо кредиторів, вимоги яких залишаються незадоволеними протягом тривалого часу.

Судовий контроль у справах про неплатоспроможність не може зводитися до формального продовження процедури за відсутності реальної можливості досягнення її мети та за наявності встановлених судом обставин, які свідчать про недобросовісне використання боржником механізмів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Враховуючи наведене у сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Зіміна Євгена Володимировича на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 2, 58-67, 130-133 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 232-235 ГПК, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №922/600/17 про банкрутство Фізичної особи - підприємця Зіміна Євгена Володимировича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_13 ).

Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.03.2017 у справі № 922/600/17.

Припинити повноваження керуючого реалізацією Фізичної особи - підприємця Зіміна Євгена Володимировича - Безпалого Сергія Олександровича (РНОКПП НОМЕР_13 , адреса: АДРЕСА_14 , свідоцтво № 341 від 26.02.2013).

Ухвалу направити учасникам процесу, державному реєстратору, ГУ ДПС у Харківській області, державному реєстратору, державному органу з питань банкрутства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала підписана 29.06.2026 (враховуючи тривалі повітряні тривоги, постійні обстріли міста Харкова та періодичну відсутність електропостачання в регіоні).

Суддя Кононова О.В.