Ухвала суду № 137800818, 29.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

29 червня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/729/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Давидюка В.К.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТОР КОМПАНІ" про забезпечення позову у справі №906/729/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТОР КОМПАНІ"

до Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради

про визнання недійсною односторонньої відмови від договору, визнання виконаних робіт прийнятими, стягнення 4 522 095,06 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Пустовий Д.М. - наказ №180-Г від 01.06.2026, трудовий договір №177-К від 01.11.2024;

Киченок А.С. - ордер серії АІ №1446852;

від відповідача: Лебедєва Л.В. (в режимі відеоконференції) - довіреність №1 від 05.01.2026

вільні слухачі: ОСОБА_1 паспорт; ОСОБА_2 - паспорт.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕАТОР КОМПАНІ" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом:

1. Визнати недійною односторонню відмову Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради від договору підряду №295 від 3 грудня 2024 року, викладену у листі №25-19/1874 від 15.12.2025;

2. Визнати будівельні роботи за договором підряду №295 від 3 грудня 2024 року прийнятими відповідачем за актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в №1/1, №1/2, №2/1, №2/2 на загальну суму 3 673 232,49 грн;

3. Стягнути з Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТОР КОМПАНІ" основний борг у розмірі 3 673 232,49грн;

4. Стягнути з Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТОР КОМПАНІ" упущену вигоду у розмірі 251 380,00 грн;

5. Стягнути з Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТОР КОМПАНІ" 82 664,05грн 3% річних та 257 692,25 грн інфляційних втрат;

6. Стягнути з Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТОР КОМПАНІ" 257 126,27 грн штрафу (на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, згідно якої останній просить суд вжити заходи забезпечення позову наступним чином:

- заборонити Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради (код ЄДРПОУ 02143212) укладати з іншими підрядними організаціями чи фізичними особами договори підряду, договори про закупівлю робіт або інші правочини на виконання будівельно-монтажних робіт за предметом Договору № 295 від 3 грудня 2024 року до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

- заборонити Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради (код ЄДРПОУ 02143212) та будь-яким третім особам змінювати фізичний стан об`єкта будівництва, демонтувати існуючі або влаштовувати нові конструкції на об`єкті за адресою: Житомирська область, місто Коростень, вулиця Залізнична, 21, до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Ухвалою від 17.06.2026 суд залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 17.06.2026 суд прийняв до розгляду заяву позивача про забезпечення позову та призначив судове засідання для розгляду заяви на 24.06.2026.

24.06.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 24.06.2026 суд оголосив перерву до 29.09.2026.

Ухвалою від 29.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №906/729/26 за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 29.06.2026 представник ТОВ "КРЕАТОР КОМПАНІ" просив суд задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представник Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради щодо задоволення заяви про забезпечення позову заперечував.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 2, 4, 10 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст. 137 ГПК України).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 14.08.2023 у справі №904/1329/23, від 11.07.2023 у справі №917/322/23, від 28.07.2023 у справі №911/2797/22.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є забезпечення реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 та постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 13.12.2023 у справі № 921/290/23.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.

Водночас суд зауважує, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.

Згідно заяви про забезпечення позову Товариство просить:

- заборонити Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради (код ЄДРПОУ 02143212) укладати з іншими підрядними організаціями чи фізичними особами договори підряду, договори про закупівлю робіт або інші правочини на виконання будівельно-монтажних робіт за предметом Договору № 295 від 3 грудня 2024 року до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

- заборонити Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради (код ЄДРПОУ 02143212) та будь-яким третім особам змінювати фізичний стан об`єкта будівництва, демонтувати існуючі або влаштовувати нові конструкції на об`єкті за адресою: Житомирська область, місто Коростень, вулиця Залізнична, 21, до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Обгрунтовуючи вжиття заходів забезпечення позову заявник (з урахуванням додаткових письмових пояснень від 24.06.2026) вказав що листом №25-19/1874 від 15.12.2025 відповідач заявив про односторонню відмову від договору. Внаслідок цього відповідач розглядає договірні відносини з позивачем як припинені та виходить із того, що вправі самостійно розпоряджатися об`єктом будівництва, у тому числі допускати на будівельний майданчик інших осіб та визначати подальшу долю об`єкта будівництва. Вказане свідчить про реальну загрозу змінити фізичний стан об`єкта у будь-який момент до вирішення спору. Позивачем виконано роботи нульового циклу, що зафіксовано висновком судового експерта №1975/04-2026 від 17.04.2026. Будь-яке продовження робіт на об`єкті неминуче призведе до перекриття виконаних конструкцій новими конструктивними матеріалами, після чого ідентифікація обсягів робіт, виконаних саме позивачем стане об`єктивно неможливою.

Суд враховує, що предметом даного спору є визнання недійсною односторонньої відмови відповідача від договору підряду, визнання виконаних робіт прийнятими та стягнення заборгованості за виконані роботи. Водночас заявлені заходи забезпечення позову полягають у забороні відповідачу укладати з іншими підрядними організаціями чи фізичними особами договори підряду, договори про закупівлю робіт або інші правочини щодо виконання будівельно-монтажних робіт на спірному об`єкті, а також у забороні змінювати фізичний стан об`єкта будівництва.

Суд враховує, що відповідач є органом місцевого самоврядування, який здійснює закупівлю робіт виключно у порядку та з дотриманням вимог Закону України "Про публічні закупівлі". Отже, укладення договорів щодо виконання будівельних робіт не є одноразовою чи прихованою дією, а передбачає проведення визначеної законом процедури закупівлі, що включає послідовність публічних дій та прийняття відповідних рішень.

При цьому, як передбачено ч. 12 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Разом із тим матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що на момент розгляду заяви відповідач уже розпочав процедуру закупівлі будівельних робіт щодо спірного об`єкта, здійснює підготовчі заходи для визначення нового підрядника, оголосив закупівлю або вчиняє будь-які інші фактичні чи юридичні дії, безпосередньо спрямовані на укладення відповідних договорів та виконання робіт іншими особами.

Таким чином, доводи заявника ґрунтуються виключно на припущеннях про можливість укладення відповідачем у майбутньому договорів з іншими підрядниками, що не може бути достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Крім того, заявником не доведено, яким саме чином укладення відповідачем у майбутньому договорів із третіми особами або зміна фізичного стану об`єкта будівництва унеможливить або істотно ускладнить виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову. У разі задоволення позовних вимог рішення суду матиме наслідком вирішення питання щодо правомірності односторонньої відмови від договору, факту виконання позивачем робіт та наявності підстав для їх оплати, а тому наведені заявником заходи забезпечення не перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з можливістю виконання такого рішення.

Також слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №910/19506/20).

Водночас запропоновані заявником заходи забезпечення фактично спрямовані на повне обмеження відповідача у реалізації його повноважень щодо організації виконання будівельних робіт на об`єкті та здійснення публічних закупівель, а також можуть вплинути на права та законні інтереси невизначеного кола третіх осіб, які не є учасниками даної справи. Такі заходи є надмірними та неспівмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки виходять за межі необхідного для забезпечення можливого виконання рішення суду та призводять до істотного втручання у господарську діяльність відповідача.

Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Суд звертає увагу заявника, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою.

У зв`язку з відмовою в задоволенні заяви, сплачена позивачем сума судового збору за її подання покладається на позивача та йому не відшкодовується.

Керуючись статтями 136-140, 233-235 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТОР КОМПАНІ" про забезпечення позову у справі №906/729/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено 30.06.2026.

Суддя Давидюк В.К.

1 - в справу

2,3 - сторонам - через "Електронний суд".