Постанова № 13779691, 09.02.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2011 р.

Справа № 22а-5083/08 (3/30-05-1152)

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Жекова В.І.,

суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання Матієнко А.В.

Представники сторін 09.02.2011 р. у судове засідання не з’явились

розглянувши апеляційну скаргу

ТОВ Фірми „Укртехсервіс”

на рішення Господарського суду Одеської області

від 28.04.2005 р.

по справі № 22а-5083/08 (3/30-05-1152)

за позовом ТОВ Фірми „Укртехсервіс”

до СДПІ у Приморському районі м. Одеси

про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 24.01.2011 р., яка надіслана учасникам процесу 26.01.2011р., розгляд апеляційної скарги призначено на 09.02.2011р. Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги.

07.02.2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма „Укртехсервіс” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до СДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.10.2004 р. № 0013262301/0 і додаткове податкове повідомлення-рішення від 15.12.2004 р. № 0013262301/2.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.04.2005 р. (суддя Гладишева Т.Я.) у позові відмовлено.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду ТОВ Фірма „Укртехсервіс” подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не повно досліджені обставини справи, а відтак здійснено порушення норм матеріального права.

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 21.06.2005 р. провадження у справі зупинено до перегляду міським судом Куйбишевського району Донецької області заяви про перегляд рішення суду від 26.07.2002 р.

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 12.03.2008 р. провадження по справі поновлено.

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 25.03.2008 р. справа направлена за підсудністю, а саме до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського апеляційного Адміністративного суду від 30.01.2009 р. по справі відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного Адміністративного суду від 12.11.2009 р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Фірма „Укртехсервіс” - закрито, та справу направлено до Одеського апеляційного Господарського суду за підсудністю.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з наявних у справі матеріалів вбачається, що СДПІ у Приморському районі м. Одеси здійснила комплексу документальну перевірку з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства Фірми "Укртехсервіс" у вигляді ТОВ за період з 01.07.2001 р. по 01.07.2004 р.,

За результатами перевірки було складено акт від 13.10.2004 р. №5456/23-1007/20938116, та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.10.2004р. № 0013262301/0 про нарахування відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 9.3, п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) податку на додану вартість в сумі 11834,70 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 5917,38 грн. відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III (із змінами і доповненнями).

Наведене податкове повідомлення-рішення СДПІ товариством було оскаржено в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги товариства ДПА в Одеській області було прийнято рішення від 10.12.2004р. № 9094/25-0007 про результати розгляду скарги, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.10.2004р. №0013262301/0 залишено без змін.

Не задоволення скарги в адміністративному порядку стало підставою звернення товариства із відповіднім позовом до господарського суду у задоволенні якого було відмовлено повністю.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, а відтак не погоджується із доводами наведеними в апеляційній скарзі виходячи із наступного.

Так, в акті перевірки СДПІ у Приморському районі м. Одеси вказала, що у ТОВ "Укртехсервіс" були взаєморозрахунки з ПП "Донбас-Екотехносервіс" м. Донецьк, Укртехсервіс у липні 2002 року сплатило цьому підприємству за запчастини, згідно виписки банку № 182 від 31.07.2002 р., по податковим накладним наступні суми: податкова накладна № 16 від 01.07.2002 р. на загальну суму 17138,40 грн., в т.ч. ПДВ 2856,40 грн.;податкова накладна № 19 від 05.07.2002р. на загальну суму 17202,00грн., в т.ч. ПДВ 2867,00 грн.;податкова накладна № 24 від 09.07.2002 р. на загальну суму 14318,40 грн., в т.ч. ПДВ 2386,40 грн.;податкова накладна №31 від 24.07.2002р. на загальну суму 13692,00 грн., в т.ч. ПДВ 2282,00 грн.;податкова накладна № 39 від 31.07.2002 р. на загальну суму 21451,20 грн., в т.ч. ПДВ 3575,20 грн.

З наявних у справі матеріалів та акту перевірки вбачається, що наведені податкові накладні включено Укртехсервіс до податкового кредиту з ПДВ у липні 2002 р., відображені в Книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), а загальна сума податкового кредиту включена до податкової декларації з ПДВ за липень 2002 р., поданої Укртехсервіс до податкового органу.

Перевіряючи товариство ДПІ в акті перевірки вказала, що рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26.07.2002 р. визнані недійсними засновницькі документи приватного підприємства "Донбас-Екотехносервіс" з моменту реєстрації (Статут №04052844Ю0080257 від 09.07.2002 р. та рішення власника від 04.07.2002 р.). Свідоцтво платника податку на додану вартість №08039347 від 16.07.2002 р. - визнано недійсним з моменту видачі. Акт про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №08039347 від 16.07.2002 р., зареєстровано в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 30.07.2002 р. за № 136, платник ПДВ виключений з реєстру 26.07.2002 р.

Також, в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що ТОВ "Укртехсервіс" було включено до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 100 %, сплачений у складі ціни придбаного бензину, витрати на який відносяться до валових витрат підприємства лише на 50 %, тобто підприємством було сплачено за бензин та безпідставно віднесено до податкового кредиту: по податковій накладній № 6302 від 05.07.2002 р. ТОВ "Штурм" ПДВ на суму 99,5 грн. (замість 49,75грн.), по податковій накладній № 161 від 04.09.2002 р. ПП "Контролінг" ПДВ на суму 101,00 грн. (замість 50,50 грн.), по податковій накладній № 593 від 23.10.2002 р. ПП "Контролінг" ПДВ на суму 102,00 гри. (замість 51,00 грн.), по податковій накладній №.893 від 28.11.2002 р. ПДВ на суму 98,00 грн. (замість 49,00 грн.).

Отже враховуючи встановлені факті за результатами перевірки контролюючим органом із застосуванням п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, п. 9.3, п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) цілком обґрунтовано зроблено висновок про встановлення заниження чистої суми податкових зобов'язань по ПДВ на загальну суму 11834,75 грн., в т.ч. у липні 2002 р. на 11734,75 грн., у жовтні на 51 грн., у листопаді на 49 грн. та завищення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування по ПДВ на 50,5 грн., в т.ч. у вересні на 50,50 грн.

Із наданих до матеріалів справи податкових накладних № 16 від 01.07.2002 р., № 19 від 05.07.2002 р., № 24 від 09.07.2002 р., №31 від 24.07.2002 р., № 39 від 31.07.2002 р. вбачається, що вони видані ТОВ "Укртехсервіс" продавцем - ПП "Донбас-Екотехносервіс" на продані товари промислового призначення. Вартість придбаних товарів позивач відобразив у Книзі придбання товарів (робіт, послуг) та включив до складу податкового кредиту у липні 2002р., що відобразив у податковій декларації з ПДВ за липень 2002 року.

Рішенням місцевого суду Куйбишевського району м. Донецька від 26.07.2002 р., яке набрало чинності з 26.07.2002 р., установчі документи Приватного підприємства "Донбас-Екотехносервіс" (Статут, зареєстрований міським виконавчим комітетом м. Донецька за №04052844Ю0080257 від 09.07.2002 р. та рішення власника від 04.07.2002 р.) визнані недійсними з моменту реєстрації. Свідоцтво платника податку на додану вартість №08039347, видане 16.07.2002 р. - визнано недійсним з моменту видачі.

Згідно ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Отже , податкові накладні № 16 від 01.07.2002 р., № 19 від 05.07.2002 р. та №24 від 09.07.2002 р. були виписані ПП "Донбас-Екотехносервіс" ще до його реєстрації, оскільки вищевказаним рішенням встановлено, що підприємство зареєстровано 09.07.2002р. Крім того, згідно п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Із рішення місцевого суду Куйбишевського району м. Донецька від 26.07.2002 р. вбачається, що Свідоцтво платника податку на додану вартість №08039347 видане 16.07.2002 р., таким чином у ПП "Донбас-Екотехносервіс" було відсутнє право на нарахування податку та складання податкових накладних № 16 від 01.07.2002 р., № 19 від 05.07.2002 р. та № 24 від 09.07.2002 р.

Крім того, згідно Акту від 30.07.2002р. за № 136 ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, ПП "Донбас-Екотехносервіс" як платник ПДВ виключений з реєстру платників ПДВ з 26.07.2002 року, що свідчить про відсутність у нього права на складання податкової накладної № 39 від 31.07.2002 р.

Відповідно до вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями, в редакції, яка діяла на дату проведення перевірки) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За приписами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на дату проведення перевірки) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Таким чином, СДПІ правомірно донарахувала ТОВ Фірма "Укртехсервіс" податок на додану вартість у липні 2002 року в сумі 11734,75 грн.

ТОВ "Укртехсервіс" оскаржуючи в суді податкові повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси від 14.10.2004 р. № 0013262301/0 та від 15.12.2004 р. №0013262301/2, обґрунтовувало свої позовні вимоги тільки в частині донарахування ПДВ в сумі 11734,75 грн. за операціями з ПП "Донбас-Екотехносервіс", доказів підстав, з яких товариство вважає неправомірним донарахування йому відповідачем ПДВ в сумі 51,00 грн. за жовтень 2002 року, в сумі 49,00 грн. за листопад 2002 року, суду не надано, як при розгляді справи у суді першої інстанції так і при розгляді справи в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181 -III (із змінами і доповненнями) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з вимогами п.п. 6.1.3 п.п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № ПО, зареєстровано в Мінюсті України 23.03.2001р. за № 268/5459 (із змінами) у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на викладене судова колегія апеляційної інстанції вважає, що контролюючим органом цілком обгурнтовано застосовані до ТОВ "Укртехсервіс" штрафні (фінансові) санкції за встановлене порушення вимог чинного податкового законодавства з питань оподаткування.

Отже, виходячи з наведених правових норм та враховуючи предмет і підстави заявленого позову, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення прийняте при повному з’ясуванні всіх обставин справи та таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак останнє підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 28.04.2005 р. зі справи № 22а-5083/08(3/30-05-1152)–залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Укртехсервіс” - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Жеков В. І.

Судді Картере В.І.

Пироговський В. Т.

Повний текст постанови підписано 14.02.2011 р.