Постанова № 13779350, 26.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2011                                                                                           № 17/041-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко О.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Денисенко Є.В. дов. № 9 від 05.01.2011 року

від відповідача:           Ломінський Є.Л. ов. №3 від 04.01.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Лелека плюс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.10.2010

у справі № 17/041-10 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Лелека плюс"

до                                                   Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області

про                                                   скасування рішення 34 сесії 5 скликання Крюківщинської сільради №6 від 29.01.2010 р. про припинення договору оренди нерухомого майна

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Лелека-плюс” до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про скасування рішення 34 сесії 5 скликання Крюківщинської сільради №6 від 29.01.2010 року “Про припинення договору оренди нерухомого майна б/н від 01.01.2008 року”( визнати недійсним).

Позовні вимоги обґрунтовані незаконним прийняттям відповідачем рішення №6 від 29.01.2010 року “Про припинення договору оренди нерухомого майна б/н від 01.01.2008 року”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2010р. припинено провадження у справі на підставі п. 1 ч. і ст. 80 ПІК України.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2010 року ухвалу господарського суду Київської області від 25.05.2010р. скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Київської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2010 року постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2010р. залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2010 року у справі №17/041-10 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Вищезазначене рішення Господарського суду Київської області обґрунтовано тим, що позивачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, не доведено суду порушення відповідачем законодавства при прийнятті рішення 34 сесії ради 5 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 6 від 29.01.2010р.„Про припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності".

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.10.2010 року у справі № 17/041-10, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням всіх обставин справи. Скаржник стверджує, що відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі якщо власник має намір використовувати майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору. Проте, жодних заяв щодо розірванні договору оренди позивач не отримував.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 01.12.2010 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/4 від 01.12.2010 року у зв’язку з виробничою необхідністю – перебуванням судді Смірнової Л.Г. на лікарняному та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі №17/041-10 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді – Тищенко О.В., суддів Алданової С.О., Калатай Н.Ф. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 01.12.2010 року було оголошено перерву до 19.01.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 року за клопотанням сторін продовжено строк розгляду апеляційної скарги у справі №17/041-10 на п’ятнадцять днів.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/6 від 18.01.2011 року у зв’язку з виробничою необхідністю – перебуванням судді зайнятістю судді Калатай Н.Ф. при розгляді інших справ та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі №17/041-10 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді – Тищенко О.В., суддів Алданової С.О., Смірнової Л.Г. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 19.01.2011 року було оголошено перерву до 26.01.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 22.10.2010 року у справі №17/041-10 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 22.10.2010 року у справі № 17/041-10.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.07.2006р. між Крюківщинською сільською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лелека-Плюс" (Орендар) був укладений договір оренди, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в оренду нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: с. Крюківщина. вул. Балукова. 10, площею 46 кв. м., для розміщення аптеки.

Договір укладено строком на 11 місяців і починає діяти з дня його підписання сторонами (п 6.1. договору).

01.01.2008р. між Крюківщинською сільською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лелека-Плюс" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нерухоме майно площею 46 кв.м , розміщене за адресою: с. Крюківщина. вул. Балукова, 10. що знаходиться на балансі Крюківщинської сільської ради з метою розміщення аптеки.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 10.3 Договору зміни та доповнення або розірвання цього договору допускаються взаєної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Згідно п. 10.6. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим за наявністю заяви від орендаря щодо продовження терміну дії договору.

Договір укладено строком на один рік, що діє з 01.01.2008р. до 31.12.2009р. включно (п. 10.1. договору).

03.11.2009р. листом № 30/11-09 позивач просив відповідача продовжити термін дії договору від 01.01.2009р. до 31.12.2010р.

16.12.2009 року відповідачем прийнято рішення №50/23 „Про продовження терміну дії договору оренди від 01.01.2008 року ТОВ “Лелека-Плюс”, яким вирішено продовжити дію договору оренди приміщення від 01.01.2008р. між ТОВ “Лелека-Плюс" та Крюківщинською сільською радою з 01.01.2010р. по 31.01.2010 року.

25.12.2009 року відповідач листом №715 повідомив позивача про те, що відповідач розглянув лист позивача від 03.11.2009р. № 30/11-09, та додав рішення виконавчого комітету №50/23 від 16.12.2009 року.

30.12.2009 року листом №30/12-01-09 позивач запропонував відповідачу, на підставі п. 5 “Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні” внести зміни до п. 10.1 договору та продовжити договір оренди на 5 років.

Пропозиція щодо внесення змін до п. 10.1 договору відповідачем залишена без відповіді.

Рішенням 34 сесії ради V скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 6 від 29.01.2010р. “Про припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності" припинено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.01.2008р., укладеного між Крюківщинською сільською радою та Товариством ї обмеженою відповідальністю “Лелека-Плюс”.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з наступних підстав.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Закон України „Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 року N 2269-XII регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ч1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма викладена в частині 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в якій зокрема передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, з вищезазначених норм, вбачається, що про припинення договору орендодавець має повідомити орендаря протягом місяця після закінчення строку договору.

Згідно п. 10.6. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим за наявністю заяви від орендаря щодо продовження терміну дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням відповідача було продовжено дію договору оренди нерухомого майна до 31.01.2010 року.

Рішенням 34 сесії ради V скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 6 від 29.01.2010р. “Про припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності" припинено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.01.2008р., укладеного між Крюківщинською сільською радою та Товариством ї обмеженою відповідальністю “Лелека-Плюс”.

Як стверджує відповідач, 09.02.2010р. листом № 68 останнім було надіслано позивачу рішення 34 сесії ради V скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 6 від 29.01.2010р. “Про припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності". Тобто, відповідачем було повідомлено позивача про припинення договору оренди нерухомого майна.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач в порядку передбаченому п. 10.6 договору та чинним законодавством, повідомив позивача про припинення договору оренди, що нібито підтверджується листом №68 від 098.02.2010року.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, вважає його хибним, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, 34 ГПК Украйни не доведено факт повідомлення позивача про припинення договору оренди нерухомого майна протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем вказаного листа.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем на протязі одного місяця після закінчення строку дії договору не було повідомлено позивача про припинення договору оренди нерухомого майна.

Крім того, у відповідності до приписів ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Як зазначено в спірному рішенні, підставою для припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, є необхідність розміщення додаткових робочих місць для працівників органу місцевого самоврядування та комунального підприємства села. Тобто, для власних потреб. Саме це вказано підставою для прийняття спірного рішення, при цьому посилаючись на ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна».

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» відповідач не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору оренди повинен був письмово попередити орендаря (позивача) про намір використовувати зазначене майно для власних потреб.

Проте, матеріали справи не містять жодних письмових попереджень та заяв відповідача за три місяці до закінчення терміну договору оренди щодо припинення договору оренди нерухомого майна.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним в судовому порядку є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є, порушення, у зв'язку з прийняттям відповідного акта, прав та охоронюваних законом інтересів підприємств чи організацій.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що Рішенням 34 сесії ради V скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 6 від 29.01.2010р. “Про припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності" було прийнято відповідачем в супереч вимогам чинного законодавства, є таким, що порушує права позивача, отже рішення підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Київської області від 22.10.2010 року у справі №17/041-10 скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати, понесені під час розгляду справи судом першої інстанції в розмірі 321 грн. (в тому числі державне мито у розмірі 85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн.), у зв’язку з задоволенням апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача в розмірі 42,50 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Лелека-плюс” задовольнити повністю.

2.          Рішення Господарського суду Київської області від 22.10.2010 року у справі №17/041-10 скасувати.

3.           Прийняти нове рішення, яким:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29.01.2010 року № 6 “Про припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності”.

Стягнути з Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ( 08136, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10, р/р 35425001001267 в ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 04358566) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лелека-плюс” (08132, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 19, р/р 26008053113458 в КРУ КБ “Приватбанк”, МФО 321842, ЄДРПОУ 33220622) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ( 08136, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10, р/р 35425001001267 в ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 04358566) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лелека-плюс” (08132, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 19, р/р 26008053113458 в КРУ КБ “Приватбанк”, МФО 321842, ЄДРПОУ 33220622) 42,50грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

5.          Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи №17/041-10 повернути до Господарського суду Київської області

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді