Постанова № 13779347, 09.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2011                                                                                           № 32/552

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Савенчук І.О.. – дов. б/н від 22.12.2010

від відповідача: Старикова Н.М. – дов. б/н від 04.02.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство Науково-дослідний інститут "Квант"

на рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2010

у справі № 32/552 ( .....)

за позовом                               Державне підприємство Науково-дослідний інститут "Квант"

до                                                   ДП Науково-дослідний інститут радіоелектронних систем "Квант-Радіоелектроніка"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення заборгованності та штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва були передані позовні вимоги Державного підприємства Науково-дослідний інститут „Квант” (надалі – НДІ „Квант”, позивач) до Державного підприємства Науково-дослідного інституту радіоелектронних систем „Квант-Радіоелектроніка” (надалі – НДІ „Квант-Радіоелектроніка”, відповідач) про стягнення 75000,00 грн. основного боргу та 7500,00 грн. пені.

11.11.2010 Державне підприємство Науково-дослідний інститут радіоелектронних систем „Квант-Радіоелектроніка” звернулось до суду з зустрічною позовною заявою про стягнення з Державного підприємства Науково-дослідний інститут „Квант” 15000,00 грн. пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2010 зазначена зустрічна позовна заява прийнята до сумісного розгляду з первісним позовом у справі №32/552.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.12.2010 у справі №32/552 первісний та зустрічний позови задоволено повінстю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення від10.12.2010 року у справі №32/552, в якій просить рішення скасувати частково та прийняти нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову відмовити, а в частині задоволення первісного позову рішення залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом порушено норми щодо початку спливу позовної давності за вимогами відповідача (позивача за зустрічним позовом) про стягнення пені.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

19.11.2007 між Державним підприємство Науково-дослідний інститут „Квант” (виконавець) та Державним підприємством Науково-дослідний інститут радіоелектронних систем „Квант-Радіоелектроніка” (замовник) укладено договір №24/2007 на виготовлення та поставку продукції: обладнання, блоків, приладів для вантажно-пасажирського тепловозу ТЭП150 зав. № 002, № 003, № 004 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався виготовити та поставити, а відповідач - оплатити та прийняти обладнання, блоки та прилади для вантажно-пасажирського тепловозу ТЭП150 зав. № 002, № 003, № 004 (далі –продукція) відповідно до відомості постачання (додаток № 2 до договору).

Відповідно до п. 3.4 договору строки поставки продукції наведені у відомості постачання (додаток № 2 до договору).

Так, відповідно до Відомості постачання, виготовлення та поставка продукції (обладнання, блоків, приладів для вантажно-пасажирського тепловозу ТЭП150 зав. № 002) мала бути здійснена до 15.12.2007, № 003 – до 31.01.2008, № 004 – до 31.03.2008.

Відповідно до накладної 01АК №184061 перший та другий комплекти продукції було поставлено НДІ „Квант” 19.03.2008. Вартість обох комплектів були повністю оплачені НДІ „Квант-Радіоелектроніка”.

Згідно з накладною 01АК №184292 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 18.12.2009 позивач поставив відповідачу останній комплект продукції (обладнання, блоки та прилади для вантажно-пасажирського тепловозу ТЭП150 зав. № 004) на суму 150000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору платежі за продукцію, що поставляється за договором проводяться у грошовій формі у національній валюті шляхом оплати продукції відповідно до рахунків відповідача. Для забезпечення виконання робіт замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 50% вартості робіт. Рахунки за поставлену продукцію сплачуються протягом 20 днів після отримання продукції (п. 4.3 Договору).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 24/2007 від 19.11.2007 містить в собі ознаки як договору поставки, так і договору підряду.

В силу положень ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, ст. 837 та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України покупець (замовник) зобов’язаний прийняти товар (роботи, послуги) і сплатити за них певну грошову суму.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом першої інстанції встановлено, що станом на час розгляду спору заборгованість НДІ „Квант-Радіоелектроніка” перед НДІ „Квант” за отриману продукцію становить 75000,00 грн. Зазначена заборгованість відповідачем за первісним позовом визнається в повному обсязі.

Пункт 5.1 договору передбачає, що у разі затримки оплати за поставлену продукцію замовник сплачує виконавцю пеню, яка нараховується з першого дня прострочення: протягом перших 30 днів у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день, у подальшому - 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Загальна сума пені за прострочення оплати не може перевищувати 10% від суми простроченої оплати.

Одже, з огляду на наявність у НДІ „Квант-Радіоелектроніка” заборгованості в сумі 75000,00 грн., з нього підлягає стягненню також пеня в сумі 7500,00 грн., що становить 10% від суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що первісний позов був задоволений судом першої інстанції правомірно.

Щодо зустрічного позову, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.2 договору встановлена відповідальність у разі затримки поставки продукції у строки, передбачені договором, у вигляді пені, яка сплачується виконавцем замовнику та нараховується з першого дня прострочення у наступних розмірах: протягом перших 30 днів у розмірі 0,5% від суми непоставленої продукції за кожен день, у подальшому –1% за кожний день. Загальна сума пені за прострочення поставки не може перевищувати 10% від вартості продукції, яка була затримана.

Відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253, 261 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Як вже зазначалось раніше, строк поставки останнього комплекту продукції був визначений в договорі – 31.03.2008 року. Згідно положень п 5.2 договору пеня нараховується з першого дня прострочення поставки, тобто з 01.04.2008 року.

Отже, з початку прострочення поставки – з 01.04.2008 року НДІ „Квант-Радіоелектроніка” довідалася про порушення свого права щодо вчасного виконання НДІ „Квант” щодо поставки продукції.

Таким чином, строк для звернення до суду з позовом закінчився в квітні 2009 року, в той час як НДІ „Квант-Радіоелектроніка” звернувся до суду з позовом лише в 11.11.2010 року.

В силу ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи заяву НДІ „Квант” про пропуск позивачем позовної давності, а також відсутність в матеріалах справи клопотань та доказів, які підтверджували б поважність причини пропущення позовної давності НДІ „Квант-Радіоелектроніка”, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити в задоволенні зустрічного позову.

З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга Державного підприємства Науково-дослідний інститут „Квант” підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 10.12.2010 у справі №32/552 підлягає скасуванню в частині задоволення зустрічного позову, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у позові. В іншій частині рішення має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача - Державне підприємство Науково-дослідного інституту радіоелектронних систем „Квант-Радіоелектроніка”.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Науково-дослідний інститут „Квант” задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва від 10.12.2010 у справі №32/552 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Науково-дослідний інститут радіоелектронних систем „Квант-Радіоелектроніка” (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, код 24727971) на користь Державного підприємства Науково-дослідний інститут „Квант” (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, код 14308138) 75000,00 грн. заборгованості, 7500,00 грн. пені, 825,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.”

Стягнути з Державного підприємства Науково-дослідний інститут радіоелектронних систем „Квант-Радіоелектроніка” (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, код 24727971) на користь Державного підприємства Науково-дослідний інститут „Квант” (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, код 14308138) 412,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

Матеріали справи №20/297 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді