Рішення № 13779314, 09.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.11 Справа№ 5015/276/11

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Івано-Франківський міськмолокозавод», м.Івано-Франківськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Трускавець Львівської області

про стягнення 3020,88 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Стасів І.І.

Представники:

від позивача: Шиманська Н.С. представник ( довіреність від 01 липня 2010 року)

від відповідача: не з»явився

З правами та обов»язками, передбаченими ст.ст.20,22 ГПК України суд ознайомив представника позивача. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть позову:

Товариство з додатковою відповідальністю «Івано-Франківський міськмолокозавод», м.Івано-Франківськ, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Трускавець Львівської області, про стягнення 3020,88 грн. заборгованості за поставлену, однак не оплачену в повному обсязі молокопродукцію, а саме : 2915,80 грн. основного боргу; 88,04 грн пені, 17,04 грн 3 % річних. Позивач просить також відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати по справі .

Ухвалою від 24.01.2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 09.02.2011 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в зазначеній ухвалі.

Позивач забезпечив в судове засідання явку повноважного представника . Вимоги ухвали суду від 24.01.2011 року виконав та подав в додаток до клопотання від 09.02.2011 року ( вх..№3044/11) додаткові документи до справи.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву та витребовуваних документів, в тому числі, які б підтверджували розрахунок за молокопродукцію з позивачем, не подав.

Із долученого позивачем до клопотання від 09.02.11р. Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ) Серія АЕ №048625 судом встановлено, що відповідач по справі, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця НОМЕР_1; серія, номер та дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію :НОМЕР_2, 07.11.2006 року; місце проживання: 82200, АДРЕСА_1, тобто місце проживанням відповідача є адреса, яка вказана позивачем у позовній заяві і на яку господарським судом Львівської області надсилалась відповідачу ухвала по справі № 5015/276/11 від 24.01.2011 року.

Законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов»язує сторону у справі, зокрема позивача, з»ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст.93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої відповідальності покладаються на цю юридичну особу.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст.64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якшо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою , вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала про порушення провадження у справі надіслана відповідачу по місцю проживання за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі і відповідає адресі, вказаній позивачем у позовній заяві. ( копія реєстру про відіслання ухвали суду від 24.01.2011 року відповідачу знаходиться в матеріалах справи).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином і своєчасно повідомлявся судом про дату судового засідання по справі, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Позивач подав в судовому засіданні заяву, у якій на підставі ст.ст.78,80 Господарського процесуального кодексу України відмовився від позовної вимоги про стягнення 3% річних в сумі 17,04 грн і просить припинити провадження у справі щодо цієї вимоги. В решті позову заявлені вимоги підтримує та просить задоволити. Стверджує , зокрема,що на виконання умов договору від 01 лютого 2010 року, укладеного з відповідачем, позивач поставив молочну продукцію на загальну суму 3515,80 грн. Однак відповідач не провів з позивачем повного розрахунку за отриманий товар, основний борг станом на 17.10.2010 року склав 2915,80 грн. Відповідач підтвердив наявність боргу в актах звірки взаємних розрахунків. Надіслану позивачем вимогу про проведення розрахунку за молокопродукцію відповідач залишив без відповіді , хоч отримав 15.11.2010 року претензію позивача за №01/9-323 від 10.11.2010 р.. Окрім основного боргу позивач, відповідно до п.5.2 договору та ст,1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 88,04 грн.

Оскільки відзиву на позов та витребовуваних документів відповідач суду не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, то справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Товариство з додатковою відповідальністю «Івано-Франківський міськмолокозавод» є правонаступником з усіх прав та обов»язків відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківський міськмолокозавод»(код ЄДРПОУ 00445676), що підтверджується п.3.2 Статуту, на підставі якого діє позивач, дата проведення державної реєстрації юридичної особи 01.06.2010 року.

01 лютого 2010 року між ВАТ «Івано-Франківський міськмолокозавод» (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ( покупець) укладено договір №010-40 за умовами якого ( п.1.1) продавець зобов»язується виготовити і продати молокопродукцію згідно поданого замовлення та затвердженої специфікації. Кількість продукції в асортименті, яка буде відпускатися покупцю, формується в залежності від поступленого замовлення за день до початку відвантаження і від кількості поставленої сировини від постачальника ( п.1.2). Продавець поставляє продукцію власним транспортом ( п.1.3). Відповідно до п.2.1 ціна товару в асортименті вказана в накладних, що є невід»ємною частиною даного Договору і включає в себе вартість упаковки і маркування. Оплата за товар проводиться по безготівковому розрахунку на протязі 3-х днів після отримання товару. (п.3.1). Відповідно до п.5.2 договору майнова відповідальність сторін , не передбачена даним Договором, регулюється нормативними актами, встановленими діючим законодавством. Договір ( п.6.3 ) вступає в силу з 02.03.10 р і діє до 31.ё12.10 р , а в разі задоволення обох сторін співпрацею, договір автоматично пролонгується на весь наступний рік.

Договір №010-40 від 01.02.2010 року підписаний стороною продавця в особі голови правління Шайковської Ж.О., завірений печаткою товариства, зі сторони покупця фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, завірений його печаткою ( оригінал договору оглядався в судовому засіданні).

Поставку молокопродукції позивач вказує по видаткових накладних : № 0000124233 від 12.02.10 р на суму 699,70 грн; №0000125056 від 17.02.2010 р на суму 950,80 грн; №0000126296 від 24.02.2010 р на суму 738,15 грн; №0000126734 від 26.02.2010 р на суму 663 грн.15 коп.; №0000127455 від 03.03.2010 р на суму 464,00 грн. В загальному , вартість поставленої молоко продукції по перелічених видаткових накладних , становить 3515,80 грн.

В матеріалах справи є в наявності два Акти звірки взаємних розрахунків, проведених між сторонами 17.10.10 року та 01.12.10 року ( другий акт поданий в оригіналі до справи; акт звірки взаємних розрахунків від 17.10.10 р в оригіналі оглядався судом). В Актах звірки взаємних розрахунків виведено сальдо в користь позивача , станом на 15.10.10 р в сумі 2915,80 грн та станом на 30.11.10 року в сумі 2915,80 грн. В актах звірки взаємних розрахунків виведено сальдо станом на 01.06.10 року (01.08.10 р) в сумі 3515,80 грн, що відповідає вартості молокопродукції по перелічених вище видаткових накладних. В актах відображено також оплату відповідачем 600,00 грн. позивачу по прихідному касовому ордеру ПКО-005174 (05.08.10 р), копія якого подана позивачем до справи. Відтак, залишок боргу складає за актами звірки взаємних розрахунків 2915,80 грн., що відповідає сумі основного боргу, заявленій позивачем до стягнення. Акти взаємозвірки підписані відповідачем ( акт звірки взаємних розрахунків від 01.12.10 р завірений печаткою відповідача).

Позивачем подано до справи копії податкових накладних за лютий та березень 2010 року, які містять перелік товару, кількість, вартість за одиницю, вартість з ПДВ, загальну суму коштів, що підлягає сплаті, за якими вартість поставленої в лютому-березні 2010 року молокопродукції відповідає сумі 3515,80 грн. Податкові накладні є одночасно й розрахунковими документами й оцінюються судом в сукупності з іншими доказами у справі.

З матеріалів справи вбачається , що 10.11.2010 року позивач скерував відповідачу претензію №01/9-323, в якій заявив вимогу про сплату 2915,80 грн. боргу, зокрема. Претензія отримана відповідачем 15.11.2010 року, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення рекомендованої поштової кореспонденції, що є у матеріалах справи.

Претензія позивача залишена відповідачем без розгляду та відповіді.

Розглянувши матеріали справи,суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу 2915,80 грн підлягають до задоволення з тих мотивів, що відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов»язки виникають, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов»язання виникають,зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом,але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов»язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених , передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 ст.181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, зокрема, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач отримав від позивача замовлену продукцію, претензій не пред»являв, молоко продукцію не повернув, однак оплату за отриману молокопродукцію провів частково. Відповідач підтвердив наявність станом на 01.12.2010 року заборгованості в сумі 2915,80 грн перед позивачем в акті звірки взаємних розрахунків, який відповідачем підписаний та завірений печаткою.

Вищезазначені дії свідчать про виникнення між сторонами спору відносин щодо купівлі-продажу товару.

За змістом ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога позивача про стягнення 2915,80 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 88,04 грн. пені. Згідно із ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Враховуючи відсутність в умовах договору положень про пеню, позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню.

Позивач відмовився від вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 17,04 грн. Відмова в цій частині вимог прийнята судом, оскільки не суперечить вимогами ст.22 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Оскільки позивач, як виявлено в судовому засіданні, не сплатив за подання позовної заяви державне мито у встановленому розмірі, то достягненню з позивача в доход державного бюджету України підлягає7 1,79 грн. держмита (мінімальний розмір держмита, що підлягає сплаті за подання позовних заяв майнового характеру -102,00 грн).

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки з його вини виник спір між сторонами.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1,2,21,22,32,33,34,36,43,44,49,75,78, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд,-

Вирішив :

1. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Івано-Франківський міськмолокозавод»( м.Івано-Франківськ, вул.Ушинського,2, код ЄДРПОУ 00445676) в доход державного бюджету України 71,79 грн. недоплаченого держмита.

2. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

3. Позов задоволити частково.

4. Відмовити позивачу у задоволенні вимоги про стягнення 88,04 грн. пені.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_2, від 03.03.1999 року, ІПН НОМЕР_3) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Івано-Франківський міськмолокозавод»( м.Івано-Франківськ, вул.Ушинського,2, код ЄДРПОУ 00445676)

2915,80 грн. боргу, 102,00 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

7. Прийняти відмову позивача від позову в частині вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 17,04 грн.

8.Припинити провадження у справі щодо вимоги про стягнення 17,04 грн. 3 % річних.

В судовому засіданні 09.02.11 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення Повний текст рішення складено 14.02.2011 року.

Суддя