Рішення № 137791214, 12.05.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/292/26

Номер провадження по справі 2/387/555/26

З А О Ч НЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі:

головуючого судді Майстер І.П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий зміст позовних вимог

04.03.2026 до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області надійшов позов, у якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №5156492від 04.12.2024 у розмірі 26 297,99 гривень.

Свій позов ТОВ "Свеа Фінанс" обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору №5156492від 04.12.2024 укладеного між ТОВ"Лінеура Україна" та ОСОБА_1 перший надав останньому грошові кошти в сумі 8000,00 гривень строком на 360 днів, базова процентна ставка 1,00 % на день. 29.09.2025 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Свеа Фінанс" укладено договір факторингу №01.02-38/25, відповідно до якого ТОВ "Свеа Фінанс" перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків, тому має заборгованість перед позивачем на загальну суму 26 297,99 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У пункті 3 позовної заяви зазначив про розгляд справи без участі представника позивача, у разі неявки у судове засідання відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення, також було надано окремо заяву.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, а саме шляхом направлення ухвали суду за місцем реєстрації, якою відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Крім того судом опубліковано оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду на позов не подавав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред`явив, а тому, враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12.03.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12.05.2026 постановлено про заочний розгляд справи та винесення заочного рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 04 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5156492, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати відповідачу кредит у сумі 8000,00 грн строком на 360 днів, а позичальник зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки позичальника № НОМЕР_1 протягом двох робочих днів з моменту укладення договору. Відповідно до пункту 2.4 договору кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту на вказану платіжну картку.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1,00 % на день, а в окремих випадках може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка у розмірі 0,01 % на день. Порядок повернення кредиту та сплати процентів, у тому числі кількість, розмір та періодичність платежів, визначені графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору.

На підтвердження укладення кредитного договору та погодження його умов позивачем надано копію Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5156492 від 04.12.2024, Паспорт споживчого кредиту, Інформаційне повідомлення (Додаток №2 до договору), а також Додаток №1 до договору Графік платежів, які підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором №78420 від 04.12.2024.

Із наданого позивачем листа директора ТОВ «ПЕЙПЕК» від 30.09.2025 вбачається, що ТОВ «ПЕЙПЕК» надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків та 04.12.2024 здійснило успішне перерахування грошових коштів у сумі 8000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену позичальником при оформленні кредиту, що підтверджує належне виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання кредитних коштів.

З наданого розрахунку заборгованості та виписки за договором убачається, що відповідач частково виконував свої зобов`язання за договором, зокрема 27.02.2025 здійснив платіж у сумі 1500,00 грн, чим фактично визнав існування кредитних правовідносин та наявність заборгованості за кредитним договором.

29 вересня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу №01.02-38/25, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, визначеними у Реєстрі боржників.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано копії Договору факторингу №01.02-38/25 від 29.09.2025, Реєстру боржників в електронному вигляді, Акта приймання-передачі документів, Акта підтвердження права вимоги та платіжної інструкції кредитового переказу коштів №10192 від 29.09.2025, згідно з якою ТОВ «СВЕА ФІНАНС» здійснило оплату за договором факторингу.

Із Реєстру боржників до договору факторингу вбачається, що до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5156492 від 04.12.2024.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за договором №5156492 від 04.12.2024 становить: заборгованість за тілом кредиту 7101,85 грн; заборгованість за процентами 15196,14 грн; пеня (штраф) 4000,00 грн.

Загальний розмір заборгованості складає 26297,99 гривень.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Відповідно до статей 11, 509, 526, 530, 610, 612, 626, 627, 629, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 04.12.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5156492 в електронній формі.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

За змістом статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

З наданих позивачем копій договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5156492 від 04.12.2024, паспорта споживчого кредиту та графіка платежів убачається, що зазначені документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором №78420, який був направлений на зазначений позичальником номер телефону та використаний ним для підтвердження волевиявлення на укладення договору.

Крім того, після укладення договору відповідач прийняв та використав кредитні кошти, а також здійснив часткове погашення заборгованості, чим фактично визнав існування між сторонами договірних правовідносин.

За таких обставин суд дійшов висновку, що договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5156492 від 04.12.2024 укладений сторонами у належній формі, відповідає вимогам статей 205, 207, 626, 638 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому є чинним та обов`язковим для виконання його сторонами відповідно до статті 629 ЦК України.

Судом установлено, що 04.12.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5156492, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 8000,00 грн строком на 360 днів із стандартною процентною ставкою 1,00 % на день.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 8000,00 грн підтверджується листом ТОВ «ПЕЙПЕК» від 30.09.2025, згідно з яким 04.12.2024 грошові кошти були успішно зараховані на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Отже, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за договором, тоді як відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

29.09.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-38/25, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №5156492 від 04.12.2024, що підтверджується договором факторингу та реєстром боржників.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на день звернення до суду заборгованість відповідача становить: 7101,85 грн заборгованість за тілом кредиту, 15196,14 грн заборгованість за процентами та 4000,00 грн пеня.

Оцінюючи заявлені позовні вимоги в частині стягнення процентів, суд враховує положення Закону України «Про споживче кредитування».

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсоток.

Укладеним між сторонами договором передбачено процентну ставку у розмірі 1,00 % на день, тобто в межах максимального розміру, визначеного законом.

При цьому Закон України «Про споживче кредитування» не містить обмеження щодо загального розміру процентів, нарахованих за користування кредитом, за умови, що їх нарахування здійснюється за денною процентною ставкою, яка не перевищує встановленого законом максимального розміру.

Оскільки позивачем проценти нараховані виходячи із процентної ставки 1,00 % на день, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», а відповідачем доказів неправильності нарахування процентів або їх сплати суду не надано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами у сумі 15196,14 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом із тим, вирішуючи вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 4000,00 грн, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за порушення виконання зобов`язань не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за договором.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Оскільки кредитний договір між сторонами укладено 04.12.2024, тобто під час дії воєнного стану в Україні, а пеня нарахована саме за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільнений від обов`язку її сплати, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 4000,00 грн задоволенню не підлягають.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №5156492 від 04.12.2024 у розмірі 22297,99 грн, з яких 7101,85 грн заборгованість за тілом кредиту та 15196,14 грн заборгованість за процентами, а в задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 4000,00 грн слід відмовити.

При цьому, відповідач не скористався своїм процесуальним правом, не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ "Свеа Фінанс" не довів відсутність заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Свеа Фінанс" про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки позовні вимоги заявлені на суму 26297,99 грн, а підлягають задоволенню на суму 22297,99 грн, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2257,44 грн (22297,99 грн ? 2662,40 грн : 26297,99 грн).

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 205, 207, 509, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 8, 21 Закону України «Про споживче кредитування», пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 5156492 від 04 грудня 2024 року у розмірі 22 297 (двадцять дві тисячі двісті дев`яносто сім) гривень 99 копійок, з яких: 7 101 грн 85 коп. заборгованість за тілом кредиту; 15 196 грн 14 коп. заборгованість за процентами.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» про стягнення пені у розмірі 4 000 грн 00 коп. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 257 (дві тисячі двісті п`ятдесят сім) гривень 44 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частин рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" ( 03124, місто Київ бульвар Вацлава Гавела,6, код ЄДРПОУ 37616221);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.