Рішення № 13778854, 10.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

10.02.2011Справа №5002-21/297.1-2010 За позовом Закритого акціонерного товариства «Волна», м. Євпаторія, пр. Перемоги, 76;

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Акціонерного товариства «Індекс-Банк» в особі філії, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 1а;

про визнання недійсним договору та зобовязання вчинити певні дії.

Суддя Господарського Суду

Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

27 січня 2011 р.

Від позивача Михайлова І.В., представник, д/п № б/н від 25.01.2011 р., Ількун Ю.С., представник, д/п № б/н від 25.01.2011 р.,

Від відповідача ОСОБА_2,довіреність б/н від 16.12.2010 р., представник;

Від третьої особи Єфіменко О.М., д/п № 11/3-158 від 22.09.2010 р.,

10 лютого 2011 р.

Від позивача Ількун Ю.С., представник, д/п № б/н від 25.01.2011 р.,

Від відповідача ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 від 28.03.1996 р., СПД; ОСОБА_2,довіреність б/н від 16.12.2010 р., представник;

Від третьої особи Громова А.В., довіреність б/н від 08.11.2010р., представник;

Сутність спору: Закрите акціонерне товариство «Волна» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу вбудовано-прибудованого магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літер «А1») серії ВЕМ № 153313 від 19.12.2006 р.; зобовязання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 повернути нерухоме майно, а саме: вбудовано-прибудований магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літер «А1») ЗАТ «Волна» у належному стані; скасування всіх дій які відбулися після укладення та реєстрації договору купівлі-продажу ВЕМ № 153313 від 19.12.2006 р. та витікають з нього.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.12.2006 р. між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу майна, розташованого у м. Євпаторія, АДРЕСА_2. Від імені Товариства договір був підписаний генеральним директором ОСОБА_3, який перевищив свої повноваження адже не мав права вчиняти правочин з відчуження нерухомого майна без відповідного рішення загальних зборів акціонерів.

У процесі розгляду справи відповідачем до матеріалів справи було надано відзив на позовну заяву, у якому зазначається, що під час вчинення спірного правочину було дотримано вимоги діючого законодавства. Відповідач не знав і не міг знати про наявність обмежень повноважень генерального директора ЗАТ «Волна». Сплачені за відчужуване майно кошти прийняті товариством тобто ним вчинено дії, які свідчать про схвалення договору, отже, підстави для визнання договору купівлі-продажу майна недійсним відсутні (том 1 а. с. 59).

Рішенням Господарського суду АР Крим від 26 лютого 2010 року позовні вимоги були задоволені частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу вбудовано-прибудованого магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літер «А1») серії ВЕМ № 153313 від 19.12.2006 р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Волна» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. Зобовязано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3) повернути нерухоме майно, а саме: вбудовано-прибудований магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літер «А1») Закритому акціонерному товариству «Волна» (м. Євпаторія, пр. Перемоги, 76, ЄДРПОУ 19003142) у належному стані. Крім того, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3) на користь ЗАТ «Волна» (м. Євпаторія, пр. Перемоги, 76, ЄДРПОУ 19003142) судові витрати по сплаті держмита у сумі 1700 грн., за інформаційно-технічне забезпечення позову 236 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 березня 2010 року рішення Господарського суду АР Крим від 26 лютого 2010 року у справі № 2-12/297-20010 було скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу вбудовано-прибудованого магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літер «А1») серії ВЕМ № 153313 від 19.12.2006 р., укладеного між закритим акціонерним товариством «Волна» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, та зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 повернути нерухоме майно, а саме: вбудовано-прибудований магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літер «А1») закритому акціонерному товариству «Волна» у належному стані та прийнято у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, в інший частині рішення Господарського суду АР Крим від 26 лютого 2010 року у справі № 2-12/297-2010 залишено без змін.

Ухвалою Вищого Господарського суду України від 24 червня 2010 року касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Волна» на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 березня 2010 р. у справі № 2-12/297-2010 було повернуто скаржнику.

Постановою Вищого Господарського суду України від 28 жовтня 2010 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 березня 2010 року та рішення Господарського суду АР Крим від 26 лютого 2010 року у справі № 2-12/297-2009 було скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду АР Крим.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 30 листопада 2010 р. справу № 5002-21/297.1-2010 було прийнято до провадження суддею Господарського суду АР Крим Чонговою С.І. та справу призначено до слухання.

20 грудня 2010 р. відповідачем до матеріалів справи було надано доповнення до відзиву на позовну заяву (том 2 а. с. 86).

Представник позивача у засідання суду, яке було призначено на 27 січня 2011 р., зявився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у судове засідання, яке відбулося 27 січня 2011 р., зявився, вимоги позову не визнав.

Представник третьої особи у судове засідання 27 січня 2011 р. зявився.

У судовому засіданні, яке відбулося 27 січня 2011 р., у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 10 лютого 2011 р. до 10 години 50 хвилин.

Представник позивача у засідання суду 10 лютого 2011 р. зявився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у судове засідання, яке відбулося 10 лютого 2011 р., зявився, вимоги позову не визнав.

Представник третьої особи у судове засідання 10.02.2011 р. зявився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивач та відповідача, третьої особи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «Волна» в особі генерального директора Папаіка Анатолія Олексійовича, діючого на підставі Статуту та протоколу, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу вбудовано-прибудованого магазину площею 650.3 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Євпаторія, АДРЕСА_2, і розташований в чотирнадцяти поверховому будинку в літері «А1» на першому поверсі.

Відповідно до пункту 2 договору, вбудовано-прибудований магазин, що відчужується, належить Продавцю (позивачу) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 17.11.2006 р. Євпаторійським виконкомом на підставі рішення Євпаторійського виконкому від 10.11.2006 р. № 656/1, і зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 21.11.2006 р., та право власності підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого 21.11.2006 р. Кримським республіканським підприємством «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» № 12581331, реєстраційний номер 16786098, номер запису 396 в книзі 6.

Пунктом 4 спірного договору визначено, що продаж вчинено за ціною, що встановлена Продавцем та Покупцем у розмірі 2073100 грн. у тому числі з урахуванням ПДВ 345516,67 грн., яка сплачується Покупцем шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця, з яких 292800 грн. Перераховано на рахунок Продавця до підписання договору, а інші 1780300 грн. Будуть перераховані терміном трьох банківських днів до двадцять першого грудня 2006 р., та на підтвердження проведення повного розрахунку Продавцем буде надана нотаріально посвідчена заява про одержання коштів за відчужене нерухоме майно в повному обсязі.

Спірний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за № 4799.

25 грудня 2006 р. між Закритим акціонерним товариством «Волна» та Приватним підприємцем ОСОБА_4 був підписаний акт приймання-передачі магазину АДРЕСА_2, згідно якому Продавець передав у власність, а Покупець прийняв у власність нерухоме майно, розташоване за адресою: України, АР Крим, м. Євпаторія, АДРЕСА_2, що складається з: вбудовано-прибудований магазин загальною площею 650,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Євпаторія, АДРЕСА_2, та розташований в чотирнадцятиповерховій будівлі літер «А1» на першому поверсі.

Відповідно приписам норм статті 4 Закону України «Про господарські товариства» господарські товариства створюються і діють на підставі Статуту, який має містити відомості у тому числі про компетенцію органів товариства.

Позивач Закрите акціонерне товариство «Волна» створений за рішенням засновників Управління економіки Євпаторійської міської ради (кількість акцій 21408000, частка у статутному капіталі 38 %), Громадської організації Трудового колективу ЗАТ «Волна» (кількість акцій 30985000, частка 55 %), Фонду державного майна України )кількість акцій 3943500, частка 7 %).

Пунктом 2.1. Статуту Закритого акціонерного товариства «Волна» встановлено, що товариство є юридичною особою з дати його державної реєстрації; діяльність Товариство не обмежена терміном; та згідно пункту 2.2. Статуту здійснює свою діяльність відповідно законодавству, Статуту та внутрішніх положень Товариства.

Пунктом 2.6. Статуту встановлено, що Товариство має право розпоряджатись своїми коштами, рухомим та нерухомим майном: продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншим шляхом, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому Статуту.

Як витікає з матеріалів справи, спірний договір був укладений від імені Товариства генеральним директором ОСОБА_3, який діяв за рішенням ради директорів ЗАТ «Волна», що зазначено у протоколі ради директорів від 17 вересня 2006 р. (том 1 а. с. 28).

Пунктом 7.1. Статуту визначено, що органами управління товариства є: загальні збори акціонерів; дирекція; ревізор.

Загальні збори є вищим органом Товариства (пункт 7.2. Статуту).

Крім того, як зазначено пунктом 7.3. Статуту загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції дирекції Товариства. До компетенції загальних зборів віднесено у тому числі прийняття рішення про укладення правочинів на суму, що перевищує 50 відсотків балансової вартості активів Товариства за даними останньої фінансової звітності Товариства, а також відносно відчуження нерухомого майна й цілісних майнових комплексів структурних підрозділів Товариства.

Відповідно пункту 7.13. Статуту Дирекція є виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Дирекція підзвітна загальним зборам акціонерів Товариства та організовує виконання їх рішень.

До компетенції дирекції належать всі питання діяльності Товариства, крім тих, що віднесені до компетенції інших органів Товариства. До виключної компетенції дирекції віднесено, у тому числі, прийняття рішень про укладення правочинів на суму від 25 % до 50 % балансової вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства (пункт 7.15. Статуту).

Зазначений пункт Статуту не виокремлює компетенцію дирекції щодо прийняття рішень про укладення правочинів на відчуження нерухомого майна, а лише вказує обмеження щодо суми правочинів. Проте, підпунктом 11 пункту 7.3. Статуту визначено компетенцію загальних зборів у прийнятті рішення щодо відчуження нерухомого майна.

Відповідач посилається на те, що обмеження дирекції у відчуженні нерухомого майна стосуються нерухомого майна структурних підрозділів товариства, які визначені у пункті 2.10. Статуту.

Суд не може погодитися з такою посилкою відповідача.

Приписи підпункту 11 пункту 7.3. Статуту виокремлюють відчуження цілісних майнових комплексів структурних підрозділів.

Поняття цілісного майнового комплексу надане у Законі України «Про оренду державного та комунального майна», а саме, стаття 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зазначає, що цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Частиною 3 статті 66 Господарського кодексу України визначено, що, цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього.

Отже, компетенція зборів щодо відчуження нерухомого майна не обмежується майном структурного підрозділу, а є самостійними повноваженнями зборів, тобто до повноважень саме зборів віднесено як відчуження нерухомого майна товариства, так і цілісних майнових комплексів структурних підрозділів товариства (як вид нерухомого майна).

Таким чином, суд дійшов висновку, що при укладенні спірного договору були перевищені повноваження, надані Статутом Товариства особі, яка вчиняла його від імені товариства.

Стаття 47 Закону України «Про господарські товариства» визначає, що виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Матеріали справи не містять доказів наявності рішення, прийнятого загальними зборами акціонерів щодо відчуження спірного майна. Рада директорів такими повноваженнями не наділялась.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі закону, акта органу юридичної особи, що передбачено частинами 1 та 3 статті 237 вказаного Кодексу.

Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача щодо того, що він не будучі на момент укладення спірного договору акціонером ЗАТ «Волна» чи якимось іншим чином пов'язаний з акціонерами чи посадовими особами ЗАТ «Волна», відповідно не знав і не міг знати про наявність чи відсутність будь-яких обмежень повноважень генерального директора ЗАТ «Волна».

Як визначено статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідач є субєктом підприємницької діяльності.

Таким чином, в силу приписів статті 42 Господарського кодексу України на ньому лежить ризик його діяльності, у тому числі перевірка і оцінка документів, на підставі яких ним укладаються угоди.

Суд також не може вважати факт отримання грошових коштів позивачем як схвалення правочину, оскільки відповідно п. п. 8 пункту 7.15. Статуту організація ведення бухгалтерського обліку та звітності Товариства покладено на дирекцію, яка прийняла рішення щодо відчуження спірного нерухомого майна.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу вбудовано-прибудованого магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літер «А1») серії ВЕМ № 153313 від 19.12.2006 р., підлягають задоволенню.

Відповідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Суд вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності спірного правочину.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 14 лютого 2011 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 207, 216, 215, 239 Цивільного Кодексу України, ст. 42, 66 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу вбудовано-прибудованого магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літер «А1») серії ВЕМ № 153313 від 19.12.2006 р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Волна» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Зобовязати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, м. Євпаторія (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3; рік народження не відомий, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) повернути нерухоме майно, а саме: вбудовано-прибудований магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літер «А1») Закритому акціонерному товариству «Волна», м. Євпаторія (м. Євпаторія, пр. Перемоги, 76, ЄДРПОУ 19003142, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) у належному стані.

Скасувати всі дії, які відбулися після укладення та реєстрації договору купівлі-продажу ВЕМ № 153313 від 19.12.2006 р. та витікають з нього.

Зобовязати Закрите акціонерне товариство «Волна», м. Євпаторія (м. Євпаторія, пр. Перемоги, 76, ЄДРПОУ 19003142, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, м. Євпаторія (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3; рік народження не відомий, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 2073100 грн. - вартість нерухомого майна за договором купівлі-продажу вбудовано-прибудованого магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (перший поверх 14-ти поверхового будинку літер «А1») серії ВЕМ № 153313 від 19.12.2006 р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Волна» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Євпаторія (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3; рік народження не відомий, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Закритого акціонерного товариства «Волна», м. Євпаторія (м. Євпаторія, пр. Перемоги, 76, ЄДРПОУ 19003142, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) судові витрати по сплаті держмита у сумі 1700 грн., та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧонгова С.І.