Ухвала суду № 137787345, 19.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6262/26

Номер провадження 1-кс/711/1958/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року

м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши в режимі відеоконференцзв`язку у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026250000000180, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2026, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить задовольнити клопотання та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки: заборонити залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22:00 год. до 05:00 год.; прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; утриматись від спілкування з потерпілими, експертами та свідками.

Клопотання мотивує тим, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області, в складі слідчої групи, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026250000000180 від 12.05.2026, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12 травня 2026 року, близько 00 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «DAF XF 460 FT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWARZMUELLER SN-24», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись автодорогою М-05 сполученням «Київ-Одеса» в напрямку від м. Одеса до м. Київ, проїжджаючи 216 км, неподалік с. Собківка Уманського району Черкаської області, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, чим порушив вимоги п.п. б) п.2.3 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, яким передбачено, що «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі». Також, ОСОБА_4 , керуючи вищезазначеним транспортним засобом, не обрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля в темну пору доби та не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції з їдучим попереду в попутному напрямку автомобілем марки «VOLKSWAGEN LT 46», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_7 , чим порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що «водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу», внаслідок чого ОСОБА_4 допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля «DAF XF 460 FT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWARZMUELLER SN-24», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з задньою частиною автомобіля марки «VOLKSWAGEN LT 46», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_7 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «VOLKSWAGEN LT 46», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_7 загинув на місці події, отримавши відповідно до висновку судово-медичної експертизи тілесне ушкодження у вигляді поєднаної травми голови та тулуба, а саме: травми голови: перелому кісток основи та склепіння черепа, крововиливів під м?які мозкові оболонки, крововиливів в тканину головного мозку, крововиливів під м?які покрови голови з внутрішнього боку, рани потиличної ділянки голови; травми тулуба: перелому тіла грудини в ділянці між 6 та 7 ребрами, перелому грудного відділу хребта в ділянці між 8 та 9 грудними хребцями, забоїв легень та нирок, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_7 .

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «DAF XF 460 FT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWARZMUELLER SN-24», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , а саме вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху, згідно висновку судової автотехнічної експертизи, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілому ОСОБА_7 .

16.06.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Анкетні відомості підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець м. Новоград-Волинський Житомирської області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Причетність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

-даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.05.2026;

-висновком судово-медичної експертизи №05-7-02/177 від 27.05.2026;

-висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/124-26/6474-ІТ від 25.05.2026;

-висновком експертизи технічного стану транспортного-засобу №СЕ-19/124-26/6477 від 25.05.2026;

-висновком експертизи технічного стану транспортного-засобу №СЕ-19/124-26/6476 від 21.05.2026;

-даними протоколу допиту потерпілої ОСОБА_8 від 19.05.2026;

-даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 25.05.2026;

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 28.05.2026;

-висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/124-26/7037-ІТ від 02.06.2026.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррейпроти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням злочину, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні, з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Враховуючи спосіб і тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину, виникла необхідність в обранні відносно нього запобіжного заходу, пов`язаного з домашнім арештом у нічний час доби.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

З урахуванням викладеного та відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

1)ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, що за вчинений злочин, у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Вказане твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім цього, ОСОБА_4 проживає на території Житомирської області, а відтак, існують обґрунтовані підстави вважати, що останній може не з`являтися до слідчого органу розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце розслідування, та в подальшому уникати явки за викликом, а отже, і кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

2)незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки останній зацікавлений у зміні ними своїх показань та з матеріалів кримінального провадженні йому відомо їх анкетні дані. У зв`язку з цим, для ухилення від кримінальної відповідальності він може впливати на інших учасників провадження шляхом умовлянь, залякувань, погроз, примусу, з метою зміни останніми показань. Таким чином він матиме можливість уникнення або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованому йому злочину.

Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст.23 КПК України) потерпіла та свідки ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.

Отже, з метою уникнення передбаченої законом відповідальності підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, потерпілих з метою зміни ними показів або відмови від раніше наданих показів, показання яких можуть мати важливе значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні.

Менш суворі запобіжні заходи такі як особиста порука або ж застава не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечити всебічне, повне та об`єктивне проведення досудового розслідування у розумні строки.

Інших обставин, які сприяють застосуванню більш м`якого запобіжного заходу, досудовим розслідуванням не встановлено.

При цьому, слід зазначити, ЄСПЛ у своєму рішенні від 26.07.2001 у справі «Ілійков проти Болгарії», № 33977/97, п.81 зазначив, що серйозність пред`явленого обвинувачення є тим фактором, який надає можливість продовжити чи обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, який не є винятковим, оскільки це є один із аспектів при оцінюванні загрози ухилення від слідства чи продовження заняття злочинною діяльністю.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт:

-домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби;

-домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В даному випадку запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби є виправданим, оскільки конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що, попри презумпцію невинуватості, переважає над повагою до особистої свободи.

В даному випадку, обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, є непоправні наслідки вчиненого, оскільки, відповідно до Конституції України, людина, її життя та здоров`я є найвищою соціальною цінністю.

Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 даного злочину, наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, інші більш м`які запобіжні заходи, ніж домашній арешт у нічний час доби будуть недостатні для запобігання цим ризикам.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та пояснила, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області, в складі слідчої групи, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026250000000180 від 12.05.2026, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, що за вчинений злочин, у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Крім цього, ОСОБА_4 проживає на території Житомирської області, а відтак, існують обґрунтовані підстави вважати, що останній може не з`являтися до слідчого органу розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце розслідування, та в подальшому уникати явки за викликом, а отже, і кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Також, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки останній зацікавлений у зміні ними своїх показань та з матеріалів кримінального провадженні йому відомо їх анкетні дані. У зв`язку з цим, для ухилення від кримінальної відповідальності він може впливати на інших учасників провадження шляхом умовлянь, залякувань, погроз, примусу, з метою зміни останніми показань. Таким чином він матиме можливість уникнення або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованому йому злочину. Додала, що враховуючи кримінальне правопорушення, особисте зобов`язання не може бути застосоване до підозрюваного. Вважає, що підозрюваний має можливість працювати та повідомляти слідство про неможливість прибути додому. Працівники поліції здійснять додатковий контроль, не заперечує щодо продовження працювати.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав письмові заперечення та просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього процесуальні обов`язки. Передбачені ч.5 ст.194 КПК України. Просить також врахувати, що підозрюваний працює водієм та здійснює рейси по Україні.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти застосування запобіжного заходу, однак просив не позбавляти можливості працювати та застосувати особисте зобов`язання. Додав, що працює водієм далекобійником на Одеській фірмі. Дома буває раз на декілька місяців. Фактично більше за межами дома, а як їде в рейси, то появляється вкрай рідко. У вчиненому визнає вину, не заперечує запобіжний захід, однак просив продовжити працювати.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, а також копії документів надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч.1 ст.278 КПК України та ч.1 ст.184 КПК України відповідно.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст.194КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області, в складі слідчої групи, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026250000000180 від 12.05.2026, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

16.06.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.05.2026; висновком судово-медичної експертизи №05-7-02/177 від 27.05.2026; висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/124-26/6474-ІТ від 25.05.2026; висновком експертизи технічного стану транспортного-засобу №СЕ-19/124-26/6477 від 25.05.2026; висновком експертизи технічного стану транспортного-засобу №СЕ-19/124-26/6476 від 21.05.2026; даними протоколу допиту потерпілої ОСОБА_8 від 19.05.2026; даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 25.05.2026; даними протоколу проведення слідчого експерименту від 28.05.2026; висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/124-26/7037-ІТ від 02.06.2026.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Таким чином, на думку слідчого судді, надані стороною обвинувачення докази переконали б неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та необхідності подальшого розслідування кримінального провадження.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалась сторона обвинувачення у клопотанні та позицію захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає наступне.

В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту прокурор в судовому засіданні посилалася на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у зв`язку з тим, що санкціями ч.2 ст.286 КК України, за якими підозрюється ОСОБА_4 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду для уникнення кримінальної відповідальності за тяжке кримінальне правопорушення та відбування покарання, а також проживання підозрюваного на території Житомирської області, (ч.1 ст.177 КПК України).

Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). В даному випадку, підозрюваний має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований тобто працює водієм ТОВ «АРСІ ТРАНС», має сталі соціальні зв`язки, не судимий, після повідомлення про підозру не переховувався, добровільно бере участь у проведенні процесуальних дій, не перешкоджає досудовому розслідуванню жодним чином. Слідчим суддею також встановлено, що визнає винуватість у вчиненому, а також, що подія була вчинена 12 травня 2026 року,на момент розгляду клопотання про запобіжний захід, останній продовжує працювати, що не заперечується стороною обвинувачення, а фактично береться до уваги із пропозицією застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт та при неможливості вчасного прибуття додому повідомлення про це прокурора чи слідчого.

Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 може незаконно впливати потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні для уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, що підтверджує існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи доведені ризики (п.п.1, 3 ч.1 ст.177 Кодексу) у судовому засіданні, разом з тим, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не доведена необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 саме такого запобіжного заходу як домашній арешт та що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти тим ризикам які існують.

В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має сталі соціальні зв`язки, офіційно працює водієм ТОВ «АГРІ ТРАНС», в обов`язки якого входить здійснення вантажних перевезень, забезпечення безперервного логістичного процесу підприємства, керування транспортними засобами, здійснення міжобласних перевезень. До того ж, специфіка діяльності підприємства передбачає виконання рейсів у будь-який час доби, у тому числі в нічний час. Також протягом здійснення досудового розслідування кримінального провадження, місце проживання не змінював, від явки до органів досудового розслідування не ухилявся, що не заперечувалось і стороною обвинувачення в судовому засіданні.

Вирішальним у прийнятті такого рішення також стала і поведінка підозрюваного, який вину визнає повністю, розкаюється, що знижує суспільну небезпеку останнього.

Крім того, фактично припускаючи можливість, у зв`язку із виконанням трудових обов`язків допускати невчасне повернення додому при повідомленні слідчого чи прокурора фактично узгоджується належність дотримання поведінки крізь призму надмірного формалізму, адже із даним проявом цілком достатнє застосування особистого зобов`язання, що доказує дієвість та можливість застосування в умовах, з якими обізнані та фактично погоджується сторона обвинувачення, легшого запобіжного заходу.

Також варто взяти до уваги і обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, механізм вчинення, його повідомлення учасником ОСОБА_4 , автомобілі, які взяли участь та наслідки.

А тому, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що для запобігання тим ризикам, які існують, з врахуванням вище встановлених в судовому засіданні обставин, достатнім буде обрання щодо підозрюваного ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як особисте зобов`язання, з покладенням на нього певних процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, тому приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання. Підстав застосувати більш суровий запобіжний захід, слідчим суддею, враховуючи особу підозрюваного, не встановлено на момент розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу від 17.06.2026.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026250000000180, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2026, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 :

-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-заборонити спілкування із потерпілими, свідками у вказаному кримінальному провадженні, належно доведеними до відома підозрюваному (під підпис) .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вказаних обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі її оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складено та проголошено 23.06.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1