Ухвала суду № 137761768, 25.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

25.06.2026Справа №910/7596/26

За заявою ОСОБА_1

про забезпечення позову до подання позовної заяви

особи, які можуть одержати статус учасника справи (відповідачів):

Товариство з обмеженою відповідальністю "Норіан"

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аметрин"

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест"

Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники учасників процесу:

від заявника: Саламаха Р.Р.

від ТОВ "Норіан": не з`явився

від АТ "ЗНВКІФ "Аметрин": не з`явився

від ТОВ "СПВ Інвест": Бичек В.А.

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у відповідності до якої просить заборонити суб`єктам державної реєстрації, в тому числі державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест", а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників юридичної особи, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, зміну органів управління юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, розміру статутного капіталу юридичної особи, передачі реєстраційної справи юридичної особи.

Вказана заява мотивована наявністю необхідності у забороні будь-яким особам вчиняти реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест" з огляду на те, що Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аметрин" за допомогою свого одноособового управлінського контролю фактично здійснює дії з виведення капіталу з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест" до підконтрольних йому ж юридичних осіб, що призводить до зниження ринкової вартості частки в статутному капіталі товариства та подальшої реалізації такої частки за заниженою ціною, що в результаті призведе як до неможливості Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест" виконувати свої зобов`язання перед контрагентами та державою (в частині сплати відповідних податків), так і до зменшення ринкової вартості часток в статутному капіталі, що, на переконання ОСОБА_1 , є неприйнятним та незаконним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2026 розгляд заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви призначено у судовому засіданні на 25.06.2026; викликано представників ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Норіан", Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аметрин" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест" у судове засідання з розгляду заяви про забезпечення позову. У відповідності до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Норіан", Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аметрин" та Товариству з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест" надати суду у строк до початку судового засідання, призначеного на 25.06.2026, пояснення щодо заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

В судове засідання 25.06.2026 з`явились представники ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест", надали пояснення по суті заяви про забезпечення позову, за змістом яких ОСОБА_1 заяву підтримує та просить її задовольнити, а Товариство з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест" проти заяви заперечує та просить відмовити в її задоволенні.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Норіан" та Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аметрин" явку своїх представників у судове засідання 25.06.2026 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання з розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви були повідомлені належним чином, що підтверджується наступним.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи повідомлень про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвала суду від 24.06.2026 про повідомлення дати, часу та місця судового засідання була доставлена до електронних кабінетів Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аметрин" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Норіан" 24.06.2026 о 16 год. 40 хв., про що судом було отримано інформацію 24.06.2026 о 16 год. 47 хв.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, керуючись приписами п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Норіан" та Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аметрин" ухвали суду від 24.06.2026 є 24.06.2026.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Тобто за загальним правилом заяви про забезпечення позову розглядаються судом в порядку письмового провадження без залучення до участі в розгляді заяви учасників справи та без надання їм можливості надати свої пояснення/заперечення по суті такої заяви.

За приписами частин 3 та 4 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд, з огляду на викладені у заяві ОСОБА_1 обставини, дійшов висновку про наявність виключного випадку для здійснення розгляду справи в судовому засіданні з участю представників заінтересованих осіб.

Реалізація судом права на здійснення розгляду заяви про забезпечення позову в судовому засіданні за участю учасників справи жодним чином не змінює встановлений ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду заяви про забезпечення позову - не пізніше двох днів з дня її надходження.

Жодних правових підстав для відкладення судового засідання немає.

Таким чином, зважаючи на скорочені терміни розгляду заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про можливість розглянути заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову без участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Норіан" та Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аметрин".

Розглянувши в судовому засіданні 25.06.2026 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову та долучені до неї документи, а також заслухавши думку присутніх представників учасників судового процесу, суд прийшов до висновку про необхідність її задоволення з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Позивач вказує, що 23.01.2024 уклала корпоративний договір, за яким ТОВ "КУА "Оранж" мало продати йому (кол-опціон) частку у ТОВ "СПВ Інвест" у розмірі 20% статутного капіталу, що становить 30 381 650,00 грн. Натомість ТОВ "КУА "Оранж" продало всю належну частку на користь АТ "ЗНВКШФ "Аметрин", чим порушило переважне право заявника, у зв`язку із цим вона планує подавати позов про недійсність такого відчуження.

У судовому засіданні представник ТОВ "СПВ Інвест" підтвердив пов`язаність АТ "ЗНВКШФ "Аметрин" та ТОВ "КУА "Оранж" одним із бенефіціарних власників та просив не вживати заходів забезпечення позову через плани залучення інвестицій, в тому числі шляхом продажу часток в статутному капіталі.

Варто відзначити, у постанові від 10.03.2021 у справі №922/2566/20 Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що у немайновому спорі, пов`язаному з відновленням права власності на корпоративні права, є необхідність вжиття заходу забезпечення позову, оскільки невжиття такого заходу може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у справі, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії стосовно майна товариства, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу (ч. 9 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Оскільки позивач має намір звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також постановах Верховного Суду від 29.03.2021 у справі №910/16800/20, від 16.03.2021 у справі №921/302/20, від 18.12.2018 у справі №912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі №917/751/19.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Оскільки метою майбутнього позову ОСОБА_1 є повернення правової ситуації задля реалізації права на переважне набуття частки в ТОВ "СПВ Інвест", то заходи забезпечення позову мають унеможливити відчуженню таких корпоративних прав або вжиття інших дій, спрямованих на знецінення/розмиття відповідної частки. Це дозволить зробити виконуваним майбутнє рішення у разі задоволення позову, адже відчуження частки, зміна статутного капталу чи ліквідація товариства унеможливить набуття заявником частки, а знецінення майна товариства зробить таке набуття ілюзорним.

Натомість у разі якщо частки ТОВ "СПВ Інвест" будуть передані (відчужені) повністю чи частково на користь інших осіб, які не являються учасниками майбутнього спору, то відновлення порушеного права ОСОБА_1 буде ускладнене (якщо не унеможливлене) в межах одного судового провадження у справі та остання повиннна буде звертатись до суду із новим(и) позовом(ами).

Щодо заборони державним реєстраторам вчиняти дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест", то даний спосіб забезпечення позову перебуває у причино-наслідковому зв`язку із метою забезпечення позову, адже зміна відомостей про товариство (в тому числі про бенефіціарних власників) або правочин відчуження частки підлягає державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Загальновідомою є ситуація, коли перед виведенням активів із товариства (що в свою чергу знецінює частку в такому товаристві) відбувається зміна уповноважених на вчинення від імені юридичної особи осіб та зміна органів управління, а відтак даний захід забезпечення покликаний не допустити знецінення частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест", яку хоче набути ОСОБА_1 .

Таким чином, невжиття відповідних заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона планує звернутися до господарського суду з позовом у даній справі.

Суд враховує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 у справі №910/4231/25 за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Оранжпарк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест" та Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аметрин" заборонено суб`єктам державної реєстрації, в тому числі, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест", а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників юридичної особи, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, зміну органів управління юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, розміру статутного капіталу юридичної особи, передачі реєстраційної справи юридичної особи.

Однак, відсутні докази, що ОСОБА_1 пов`язана із Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Оранжпарк", за заявою якого вжиті заходи забезпечення позову, а у разі скасування вказаних заходів жодної заборони, яка б забезпечувала права та інтереси ОСОБА_1 (поновлення яких буде предметом даного спору), не існуватиме.

Суд відхиляє занепокоєння осіб, які можуть одержати статус учасників майбутньої справи, щодо виконання судового рішення у справі №910/4231/25, у разі набрання ним законної сили, та окремо роз`яснює, що вжиті заходи забезпечення позову не є перешкодою для виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Перший протокол/Конвенція) встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

З огляду на закріплені в наведених положеннях принципи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування (рішення від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", від 17.07.2008 у справі "Каіч та інші проти Хорватії") вбачається, що Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на викладене, у даному випадку існує обґрунтована необхідність у збереженні існуючих на сьогоднішній день кола суб`єктів спірних правовідносин та відображеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест", що можливе не інакше як шляхом забезпечення позову.

Таким чином, невжиття відповідних заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона має звернутися до господарського суду з позовом у даній справі.

Варто відзначити, що аналогічна правова позиція щодо необхідності забезпечення позову у тотожному спорі та за тотожних обставин була викладена Верховним Судом у постанові від 16.10.2020 у справі №924/710/20.

Відтак, суд вбачає за необхідне забезпечити майбутній позов ОСОБА_1 шляхом заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест" щодо внесення зміни до відомостей про юридичну особу, змін складу та часток засновників юридичної особи, змін особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, змін органів управління юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, розміру статутного капіталу юридичної особи, передачі реєстраційної справи юридичної особи.

Суд відзначає, що вжиття таких заходів жодним чином не вплине на поточну господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест", адже не впливає на можливість укладання останнім договорів з контрагентами, здійснення поточної господарської діяльності.

Крім того, встановлені судом заборони безпосередньо та прямо стосуються предмета майбутнього спору, а відтак такі заходи є адекватними та співмірними.

Згідно із ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу ОСОБА_1 , що у разі непред`явлення відповідного позову протягом десяти днів вжиті даною ухвалою заходи забезпечення позову до подання позовної заяви будуть скасовані судом.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 136, 137, 138, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити повністю.

2. Заборонити суб`єктам державної реєстрації, в тому числі державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест" (01033, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд. 15-Б, офіс 8; ідентифікаційний код 39231417), а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників юридичної особи, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, зміну органів управління юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, розміру статутного капіталу юридичної особи, передачі реєстраційної справи юридичної особи.

3. Дана ухвала в частині п. 2 резолютивної частини ухвали є виконавчим документом відповідно до ч. 5 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.

4. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання в частині п. 2 резолютивної частини ухвали - протягом трьох років з дня її проголошення.

5. Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

6. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПВ Інвест" (01033, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд. 15-Б, офіс 8; ідентифікаційний код 39231417).

7. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (25.06.2026) та у відповідності до положень статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 29.06.2026.

Суддя Роман БОЙКО