Рішення № 137761554, 29.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.06.2026Справа № 910/3774/26

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елевейтор сервіс" (Україна, 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 91, оф. 016; ідентифікаційний код: 38526925)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стародарницький" (Україна, 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 17-А; ідентифікаційний код: 40182399)

про стягнення 220 926,20 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елевейтор сервіс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стародарницький" (далі - відповідач) про стягнення 220 926,20 грн, з яких 213 997,94 грн заборгованості, 6 859,66 грн пені та 68,60 грн 0,3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором підряду № 100925 від 10.09.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3774/26, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

27.04.2026 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

05.06.2026 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив та заяву про зменшення розміру позовних вимог, які 06.06.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Розглянувши заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивачу надано право збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що заяву про зменшення розміру позовних вимог підписано уповноваженим представником позивача - адвокатом Лушкіним М.Ю., повноваження якого як представника позивача підтверджуються наявною у матеріалах справи копією ордеру АІ2150796, а також враховуючи подання цієї заяви у встановлений законом строк, суд дійшов висновку про необхідність прийняття заяви до розгляду та здійснення подальшого розгляду справи виходячи з ціни позову в розмірі 6 928,26 грн, з яких 6 859,66 грн пеня та 68,60 грн 0,3% річних.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.09.2025 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Стародарницький" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елевейтор сервіс" (далі - підрядник) було укладено Договір підряду №100925 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи, а саме: "КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ЛІФТІВ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ НА УМОВАХ СПІВФІНАНСУВАННЯ ЗА АДРЕСОЮ: ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, 17-А (ОСББ "СТАРОДАРНИЦЬКИЙ")" (далі - об`єкт) (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація).

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 60 календарних днів на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та Акта приймання виконаних робіт за формою № КБ-2В, підписаними уповноваженими представниками сторін.

24.12.2025 сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою викладено п. 3.1 Договору в наступній редакції:

"Договірна ціна на виконання робіт є динамічною та зазначена у кошторисній документації до цього Договору. Ціна Договору становить 4 279 958,84 грн, з врахуванням ПДВ 20% 713 326,47 грн та підтверджується Договірною ціною (Додаток №1) до Договору, в т.ч.:

- кошти місцевого бюджету (95%) 4 065 960,90 грн, в тому числі ПДВ 20% 677 660,15 грн;

- кошти співвласників багатоквартирних будинків (5%) 213 997,94 грн, в тому числі ПДВ 20% 35 666,32 грн".

Відповідно до п. 13.3 Договору усі додатки, додаткові угоди та зміни до договору набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 4.6 Договору приймання-передача закінчених робіт проводиться у порядку, встановленому законодавчими, нормативними актами та цим договором.

23.12.2025 сторонами було підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2025 року №1 (форма №КБ-2в) на суму 2 233 423,08 грн та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2025 року (форма №КБ-3) на суму 4 279 958,84 грн.

30.12.2025 замовником було здійснено часткову оплату робіт за Договором у розмірі 95% вартості робіт за рахунок коштів місцевого бюджету, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій №29/12/2025 на суму 1 944 208,97 грн та на суму 2 121 751,93 грн.

З метою отримання повної оплати за Договором позивач звернувся до відповідача з Претензією №222 від 25.03.2026, в якій просив здійснити оплату за Договором у розмірі 213 97,94 грн.

З огляду на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов`язання за Договором в повному обсязі, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 213 997,94 грн, пеню в розмірі 6 859,66 та 0,3% річних у розмірі 68,60 грн.

Після відкриття провадження у справі відповідачем було здійснено оплату основної заборгованості за Договором, у зв`язку з чим позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яку прийнято судом. З огляду на викладене, предметом розгляду даного спору є позовні вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 6 859,66 та 0,3% річних у розмірі 68,60 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Позивачем було виконано роботи за Договором загальною вартістю 4 279 958,84 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2025 року №1 (форма №КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2025 року (форма №КБ-3).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на встановлений умовами Договору порядок оплати, відповідач мав сплатити вартість робіт протягом 60 календарних днів на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та Акта приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає, що позивачем невірно визначено строк оплати виконаних робіт, оскільки 24.12.2025 позивачем направлено відповідачу Гарантійний лист №1236 від 24.12.2025, яким він взяв на себе зобов`язання усунути зауваження щодо кріплення кронштейнів напрямних, обрамлення дверей шахти, підсилення рами лебідки головного приводу, пусконалагоджувальних робіт та ОДС у термін до 31.06.2026.

Посилаючись на листування сторін (листи відповідача від 09.03.2026, 30.03.2026 та листи позивача від 10.03.2026, 25.03.2026) відповідач зазначає, що роботи за Договором були прийняті лише 30.03.2026 після повного усунення недоліків з боку позивача.

Відтак, на думку відповідача, перебіг строку на оплату робіт, встановленого п. 4.1 Договору, почався саме після усунення недоліків виконаних робіт 30.03.2026, у зв`язку з чим замовник здійснив повний розрахунок лише 07.04.2026.

Водночас, умовами Договору передбачено, що приймання-передача закінчених робіт проводиться у порядку, встановленому законодавчими, нормативними актами та цим договором.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Судом встановлено, що Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2025 року №1 (форма №КБ-2в) на суму 2 233 423,08 грн та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2025 року (форма №КБ-3) на суму 4 279 958,84 грн, копії яких наявні в матеріалах справи, підписані 23.12.2025 позивачем та відповідачем без зауважень, інформація про недоліки виконаних робіт в документах відсутня.

При цьому, відповідно до п. 2.4 Договору у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника та скласти за його участі дефектний Акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні дефектного Акта, замовник має право в порядку, визначеному Договором, скласти дефектний Акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику (п. 2.5 Договору).

Відповідно до п. 4.7 Договору у разі виявлення в процесі приймання - передачі закінчених робіт недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт.

В матеріалах справи відсутні Акти дефектів, складені та направлені відповідачем позивачу у встановленому Договором порядку.

Відповідачем також не надано суду належних та допустимих доказів як існування, так і усунення недоліків виконаних позивачем робіт.

Натомість, зі змісту листів позивача від 10.03.2026, 25.03.2026 неможливо встановити факт вчинення підрядником будь-яких дій, спрямованих на усунення недоліків виконаних робіт.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що саме Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2025 року №1 (форма №КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2025 року (форма №КБ-3) є належними та допустимими доказами, що підтверджують повне виконання позивачем зобов`язань за Договором, а також прийняття відповідачем робіт в повному обсязі та без зауважень 23.12.2025.

Відтак строк оплати виконаних робіт обраховується саме з дати підписання сторонами Акту та Довідки, у зв`язку з чим зобов`язання відповідача з повної оплати робіт мало бути виконане до 23.02.2026, оскільки останній день строку (22.02.2026) припадає на вихідний день.

Відповідно до частин 1, 2 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідачем було прострочено виконання грошового зобов`язання за Договором в частині оплати робіт в розмірі 213 997,94 грн, які були сплачені повністю лише 07.04.2026.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.6 Договору замовник несе відповідальність за порушення строків оплати виконаних робіт за договором, і на вимогу підрядника сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов`язання за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення пеню, нараховану за період з 22.02.2026 по 01.04.2026.

Однак прострочення зобов`язання відповідача з оплати робіт розпочалось лише 24.02.2026.

Оскільки порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині своєчасної оплати підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності не наведено, позовна вимога про стягнення пені визнається судом частково обґрунтованою.

Здійснивши власний розрахунок суд встановив, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 6 683,77 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 8.6 Договору сторони також погодили, що за прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим договором, замовник на вимогу підрядника зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3% річних від простроченої суми.

Здійснивши власний розрахунок розміру 0,3% річних суд встановив, що стягненню з відповідача підлягають 66,84 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають пеня в розмірі 6 683,77 грн та 0,3% річних у розмірі 66,84 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3 242,67 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 85,33 грн залишається за позивачем.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стародарницький" (Україна, 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 17-А; ідентифікаційний код: 40182399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елевейтор сервіс" (Україна, 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 91, оф. 016; ідентифікаційний код: 38526925) пеню в розмірі 6 683 (шість тисяч шістсот вісімдесят три) грн 77 коп., 0,3% річних у розмірі 66 (шістдесят шість) грн 84 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 242 (три тисячі двісті сорок дві) грн 67 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 85,33 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.06.2026.

Суддя О.В. Нечай