Ухвала суду № 137761260, 29.06.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2984/26

2/214/3795/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

29 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Фастовець Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «ФК «ПОЗИКА» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором №46020123 від 19.11.2021 у розмірі 12450,00 грн., судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу 5500,00 грн.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали вказаної позовної заяви передано у провадження судді Ткаченка А.В.

Ухвалою суду від 19.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачка в повному обсязі погасила заборгованість за кредитним договором. Також, представник позивача просила повернути з державного бюджету судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Суд, дослідивши вимоги заяви представника позивача, письмові матеріали справи, доходить такого висновку.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предмет позову це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір; матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правова позиція щодо розмежування предмету та підстав позову викладена у постановах Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №405/3360/17 та від 20.09.2021 у справі №638/3792/20.

Положеннями ст.255 ЦПК України регламентовано підстави закриття провадження у справі. Закриття провадження це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

У постановах від 03.05.2018 у справі №404/251/17 та від 20.09.2021 у справі №638/3792/20 Верховний Суд зазначив, що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що предмет спору стосується стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» заборгованості за кредитним договором, який остання погасила в повному обсязі. Зважаючи на це, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Приходячи до такого висновку, суд вважає за необхідне акцентувати увагу, що суд вправі закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Правова позиція з цього приводу висловлена Верховним Судом у постановах від 03.05.2018 у справі №404/251/17 та від 20.09.2021 у справі №638/3792/20. Крім того, Верховний Суд зазначив, що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

У силу ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Що ж стосується клопотання представника позивача з приводу повернення сплаченого до державного бюджету судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.12 Постанови №2 від 12.06.2009 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред`явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у зв`язку із відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.

Так, з матеріалів справи слідує, що позивачем було подано позов до суду про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. У заяві представник позивача зазначає, що заборгованість була відповідачем погашена в повному обсязі. Таким чином, предмет позову перестав існувати після відкриття провадження у справі, оскільки відповідач добровільно сплатив борг перед позивачем вже після пред`явлення позову, що не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Суд, керуючись вимогами ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У зв`язку з чим, за приписами ч.3 ст.142 ЦПК України, суд позбавлений можливості повернути судовий збір за наявності таких обставин.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, враховуючи ту обставину, що позивачем при подачі позову сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, до розгляду справи по суті відповідач фактично позовні вимоги визнав, а тому позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50% судового збору, що складає 1331,20 грн., а із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.13, 142, 255, 256, 352-354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі №214/2984/26 за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Сплачений ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» відповідно до платіжної інструкції №46020123 від 03.03.2026 ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» судовий збір у розмірі 1331,20 грн. повернути з державного бюджету ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 39493634, IBAN: НОМЕР_2 , відкритий в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», юридична адреса: м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з моменту її підписання шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвалу складено та підписано 29.06.2026.

Суддя А.В. Ткаченко