Рішення № 137760971, 09.06.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 201/2880/26

Номер провадження2/205/3995/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчана Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про відшкодування шкоди в порядку суброгації.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 21.12.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Л-Строй» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 19895158-02-04-01, предметом якого є страхування транспортного засобу «Lexus LX 570», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що 21.11.2023 року в місті Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу «Lexus LX 570», державний номерний знак НОМЕР_1 , та транспортного засобу «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Кіровського районного суду міста Дніпра від 12.12.2023 року у справі № 203/7306/23 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Далі позивач зазначає, що відповідно до рахунку на оплату № 0000002657 від 23.11.2023 року та акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № АС00015998 від 23.12.2023 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 137 399 грн. 68 коп., яку ПрАТ «СК «ВУСО» відповідно до умов договору добровільного страхування сплатило на рахунок станції технічного обслуговування.

Позивач також зазначає, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПАТ «СК «УСГ» за полісом № ЕР 215967667, ліміт відповідальності за яким за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000 грн. 00 коп. За результатами розгляду заяви про виплату страхового відшкодування страховиком цивільно-правової відповідальності було виплачено 90 504 грн. 93 коп.

Посилаючись на те, що страховиком цивільно-правової відповідальності відповідача відшкодовано лише частину виплаченого страхового відшкодування, позивач вважає, що різниця у розмірі 46 894 грн. 73 коп. підлягає стягненню безпосередньо з відповідача в порядку суброгації.

У зв`язку з наведеним представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» матеріальну шкоду в порядку суброгації у розмірі 46 894 грн. 73 коп., а також судовий збір у розмірі 3 328 грн. 00 коп.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подала письмові пояснення на позовну заяву, в яких просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що розмір фактичної шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а тому обов`язок щодо її відшкодування покладається саме на страховика, який уже здійснив страхову виплату. Крім того, представник відповідача не погоджується із визначеним позивачем розміром відновлювального ремонту, посилаючись на те, що до рахунку на оплату та акта виконаних робіт включено вартість деталей, заміна яких, на її думку, не пов`язана з наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди. У зв`язку з цим представник відповідача вважає, що фактичний розмір шкоди є меншим, ніж визначений позивачем, а виплачене страховиком цивільно-правової відповідальності страхове відшкодування повністю покриває заподіяні збитки, у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій заяві представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила у задоволені позову відмовити у повному обсязі, про що подала суду відповідну заяву.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 21.11.2023 року о 17 год. 30 хв. у місті Дніпрі, на площі Десантників, біля електроопори № 95, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Lexus LX 570», державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Кіровського районного суду міста Дніпра від 12.12.2023 року у справі № 203/7306/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.12.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Л-Строй» укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 19895158-02-04-01, предметом якого є страхування автомобіля «Lexus LX 570», державний номерний знак НОМЕР_1 .

З матеріалів справи вбачається, що після настання дорожньо-транспортної пригоди страхувальник звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» із заявою про настання страхового випадку.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу проведено його огляд та складено відповідні документи, зокрема рахунок № 0000002657 від 23.11.2023 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus LX 570», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 137 399 грн. 68 коп.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору добровільного страхування ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» виплатило страхове відшкодування у загальному розмірі 137 399 грн. 68 коп., що підтверджується страховими актами № 2331459-1 від 27.11.2023 року, № 2331459-2 від 28.12.2023 року та платіжними інструкціями № 57114 від 27.11.2023 року і № 63493 від 28.12.2023 року.

Судом також встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована в ПАТ «СК «УСГ» за полісом № ЕР 215967667.

Матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» звернулося до ПАТ «СК «УСГ» із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації, за результатами розгляду якої страховиком було виплачено 90 504 грн. 93 коп.

Також матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про відшкодування різниці між сумою виплаченого страхового відшкодування та сумою, компенсованою страховиком цивільно-правової відповідальності, у розмірі 46 894 грн. 73 коп.

Оскільки відповідач у досудовому порядку на звернення позивача щодо відшкодування понесених страхових виплат не відреагував, такі виплати не компенсував, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактично здійсненої виплати переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, мала до особи, відповідальної за завдані збитки. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» набуло права вимоги, яке належало потерпілій особі у деліктному зобов`язанні, а тому спірні правовідносини виникли саме у зв`язку з реалізацією права суброгації.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхової суми, визначеної договором обов`язкового страхування, відшкодовує оцінену шкоду, заподіяну майну третьої особи.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

З аналізу наведених норм права випливає, що обов`язок безпосереднього відшкодування шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована, виникає лише у випадках, коли страховик не зобов`язаний здійснювати страхову виплату або коли фактичний розмір шкоди перевищує встановлений договором страхування ліміт відповідальності страховика.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди, а тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Такі висновки викладені в правових позиціях Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18), від 03.10.2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження №14-316цс18).

Отже, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПАТ «СК «УСГ» за полісом № ЕР 215967667, яким передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 160 000 грн. 00 коп.

При цьому матеріалами справи підтверджено, що загальна вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 137 399 грн. 68 коп., тобто є меншою за встановлений договором страхування ліміт відповідальності страховика.

Отже, у даному випадку відсутні передбачені статтею 1194 ЦК України підстави для покладення обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою безпосередньо на відповідача, оскільки розмір шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, а тому саме страховик цивільно-правової відповідальності зобов`язаний здійснювати її відшкодування у межах страхової суми.

При цьому посилання позивача на те, що страховиком цивільно-правової відповідальності було фактично виплачено лише 90 504 грн. 93 коп., саме по собі не створює обов`язку відповідача відшкодовувати різницю між фактичним розміром шкоди та здійсненою страховою виплатою, оскільки визначальним у даному випадку є не фактичний розмір страхової виплати, а наявність чи відсутність передбачених законом підстав для покладення такого обов`язку на особу, відповідальність якої була належним чином застрахована. Судовим розглядом таких підстав не встановлено, а доказів існування інших передбачених законом підстав для покладення обов`язку з її відшкодування безпосередньо на відповідача матеріали справи не містять.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо транспортної пригоди, в порядку суброгації необхідно відмовити за безпідставністю.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають та залишаються за ним.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 16, 81, 82, 89, 141, 263265, 274279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 993, 1166, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, статтею 27 Закону України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,

ВИРІШИВ:

1.У задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд.31, код ЄДРПОУ 31650052) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо транспортної пригоди, відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати покласти на позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд.31, код ЄДРПОУ 31650052).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Мовчан Д.В.