Рішення № 137760972, 25.03.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/17197/25

Номер провадження2/205/1132/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчана Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (далі Позивач, ТОВ «ФК «Гелексі») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.09.2018 року між ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено Договір позики № 267448 в електронній формі.

На підставі зазначеного Договору позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 5 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, поворотності та оплатності, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами перерахування коштів на банківський рахунок відповідача.

Відповідно до умов Договору позики відповідач зобов`язалася повернути суму позики, сплатити проценти за користування нею, а також комісію у строки та порядку, визначені договором.

Згідно з умовами Договору процентна ставка становить 0,01 % на день, розмір комісії 1,9 %, а у разі порушення строків виконання зобов`язань передбачено підвищену комісію у розмірі 3,0 %.

Однак відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 07.08.2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 24 598 грн. 50 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом позики та 19 598 грн. 50 коп. заборгованість за процентами та комісією.

У зв`язку із зазначеним позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором позики № 267448 від 10.09.2018 року у розмірі 24 598 грн. 50 коп., а також судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 2 423 грн. 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Відповідач у встановлений судом строк, визначений ухвалою про відкриття провадження у справі, відзив на позовну заяву не подала.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача разом із позовною заявою подав до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. У зазначеній заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив здійснити розгляд справи за його відсутності, позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву, в якій просила здійснити розгляд справи за її відсутності та застосувати до заявлених позовних вимог строки позовної давності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 10.09.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено Договір позики № 267448 в електронній формі, відповідно до умов якого позичальник отримала грошові кошти у розмірі 5 000 грн. 00 коп. зі стандартною процентною ставкою 0,01 % на день. Умовами Договору також передбачено комісію у розмірі 1,9 %, а у разі порушення строків виконання зобов`язань підвищену комісію у розмірі 3,0 %.

Судовим розглядом також встановлено, що відповідно до умов Договору № 04/08-17 ПК про надання послуг з переказу грошових коштів від 04.08.2017 року ТОВ «ФК «Елаєнс» 10.09.2018 року здійснило переказ грошових коштів у сумі 5 000 грн. 00 коп. на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , що підтверджується листом ТОВ «ФК «Елаєнс» від 01.09.2025 року № 26748.

Відповідач зазначену обставину не заперечувала.

Позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору позики щодо своєчасного повернення отриманих коштів, сплати процентів та комісії, за період з 19.09.2018 року по 07.08.2025 року утворилася заборгованість за Договором позики № 267448 від 10.09.2018 року у загальному розмірі 24 598 грн. 50 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом позики, 19 598 грн. 50 коп. заборгованість за процентами та комісією.

Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконує, між сторонами виник спір, який підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статей 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що між сторонами 10.09.2018 року був укладений Договір позики № 267448 в електронній формі.

Відповідно до частин третьої та шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони та її прийняття (акцепту) другою стороною, а електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а електронний договір, укладений із дотриманням вимог цього Закону, прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Правомірність укладення кредитних договорів в електронній формі неодноразово підтверджувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав свої зобов`язання за договором та надав відповідачу грошові кошти у сумі 5 000 грн. 00 коп., що підтверджується листом ТОВ «ФК «Елаєнс» щодо успішного переказу коштів на банківську картку відповідача. Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Таким чином, судом встановлено факт укладення між сторонами Договору позики, отримання відповідачем грошових коштів та виникнення у неї обов`язку повернути суму позики у строки, визначені договором.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт отримання відповідачем грошових коштів, а доказів їх повернення суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом позики у сумі 5 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що умовами Договору позики сторони погодили розмір плати за користування позикою, а саме процентну ставку у розмірі 0,01 % на день, комісійну винагороду у розмірі 1,9 %, а також підвищену комісійну винагороду у випадку порушення строків виконання зобов`язань.

Отже, обов`язок відповідача щодо сплати процентів та комісії виник безпосередньо з умов укладеного сторонами Договору позики.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач просить стягнути проценти та комісію, нараховані відповідно до умов Договору позики, а поданий розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, власного контррозрахунку до суду не подано.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами та комісією ґрунтуються на умовах укладеного договору та положеннях статей 526, 629, 1048 ЦК України, а тому також підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Разом із тим пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину строки, визначені статтями 257 та 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені статтями 257259 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Отже, з урахуванням продовження перебігу строку позовної давності на строк дії карантину та воєнного стану суд доходить висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Гелексі» подано в межах строку позовної давності, а тому підстав для застосування наслідків її спливу, передбачених статтею 267 ЦК України, суд не вбачає.

Відповідач скористалася своїм процесуальним правом та подала письмову заяву про застосування позовної давності, яка судом розглянута та відхилена з наведених вище мотивів. Разом із тим будь-яких належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, доказів належного виконання зобов`язань за договором позики або заперечень щодо правильності розрахунку заборгованості відповідач суду не надала.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» є законними, обґрунтованими, підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статей 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу несуть сторони, а за результатами розгляду справи вони підлягають розподілу між сторонами. Для визначення розміру таких витрат учасник справи повинен надати суду договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг виконаних адвокатом робіт, їх вартість, а також детальний опис наданих послуг.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за надання правничої допомоги. При визначенні його розміру враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта, витрачений адвокатом час та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним.

Разом із тим документальне підтвердження понесених витрат саме по собі не покладає на суд обов`язку присуджувати їх у повному обсязі. Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд повинен перевірити їх реальність, необхідність, обґрунтованість та співмірність зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, витраченим часом, ціною позову та значенням спору для сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що 09.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» та адвокатом Рудзей Юрієм Володимировичем укладено Договір про надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 1.7 зазначеного Договору розмір гонорару визначається за домовленістю сторін та відображається в актах приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з Актом наданих послуг від 01.09.2025 року адвокатом надано позивачу такі послуги: правовий аналіз обставин справи та надання консультацій 1 година (1 000 грн. 00 коп.), складання позовної заяви 3 години (3 000 грн. 00 коп.), формування додатків до позовної заяви 1 година (1 000 грн. 00 коп.). Загальна вартість наданої правничої допомоги становить 5 000 грн. 00 коп.

Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат, суд виходить із того, що предметом спору є стягнення заборгованості за договором позики, дана категорія спорів є типовою, а позовна заява має стандартну структуру та містить переважно виклад фактичних обставин справи, посилання на норми матеріального та процесуального права, які є типовими для спорів цієї категорії.

Крім того, справа не відзначалася підвищеною складністю, не потребувала проведення значного обсягу процесуальних дій, витребування додаткових доказів чи участі представника позивача у судових засіданнях.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн. 00 коп. не є співмірним зі складністю справи, фактичним обсягом виконаних адвокатом робіт та витраченим часом.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої компенсації підлягають лише ті судові витрати, які були фактичними, неминучими та обґрунтованими за своїм розміром (рішення у справах «Баришевський проти України», «Гімайдуліна та інші проти України», «Двойних проти України», «Меріт проти України», «East/West Alliance Limited проти України»).

З огляду на викладене суд вважає співмірним та таким, що відповідає принципам розумності й справедливості, стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 423 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 526, 530, 610, 625, 629, 1046, 1048, 1049 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 10/1, код ЄДРПОУ 41229318) заборгованість за Договором позики № 267448 від 10.09.2018 року станом на 07.08.2025 року у загальному розмірі 24 598 грн. 50 коп., з яких: заборгованість за тілом позики 5 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами за користування позикою та комісією 19 598 грн. 50 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 10/1, код ЄДРПОУ 41229318) судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. 00 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» (місце знаходження: 01054, м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 10/1, код ЄДРПОУ 41229318) судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 2 423 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Мовчан Д.В.