Рішення № 137760969, 19.06.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/19414/25

Номер провадження2-о/205/63/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ № 7 Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції заявника та заперечень заінтересованої особи.

ОСОБА_1 (далі Заявник) звернулася до суду із заявою про встановлення факту її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ігрень Дніпропетровської області, а у 1983 році закінчила повний курс вечірньої середньої школи № 1 м. Дніпропетровська.

Далі заявник зазначає, що з народження до 1993 року була зареєстрована та проживала разом із батьками за адресою: АДРЕСА_1 . У 1981 році вона отримала паспорт громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_1 , виданий 01.09.1981 року Самарським РВВС м. Дніпропетровська, який у подальшому було втрачено.

Також заявник зазначає, що з 1982 року розпочала трудову діяльність санітаркою у 2-й поліклініці міської лікарні № 1. У 1983 році вступила до Дніпропетровського базового медичного училища, яке закінчила у 1986 році, після чого працювала медичною сестрою у військових частинах Радянської Армії (Західна група військ) за межами України. У подальшому народила доньку, а з 2002 по 2010 роки працювала медичною сестрою та старшою медичною сестрою у Дніпропетровському обласному наркологічному диспансері (відділення № 5), звідки звільнилася у зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Крім того, заявник зазначає, що з 1995 року проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . У 2022 році померла її мати ОСОБА_3 .

Далі заявник зазначає, що у листопаді 2025 року звернулася до Відділу № 7 у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області з питання документування паспортом громадянина України у зв`язку з втратою паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року. За результатами розгляду її звернення було повідомлено, що для встановлення належності до громадянства України та подальшого документування паспортом громадянина України необхідно надати рішення суду про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.

У зв`язку з викладеним заявник просить суд встановити факт її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, оскільки встановлення зазначеного юридичного факту є необхідним для оформлення належності до громадянства України та отримання паспорта громадянина України.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник заявника ОСОБА_4 у відкритому судовому засіданні підтримав заявлені вимоги. У подальшому в судове засідання ані заявник ані його представник не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Будь-яких заяв чи клопотань, у тому числі про відкладення розгляду справи або залишення заяви без розгляду, до суду від них не надходило, від поданої заяви заявник не відмовився. За таких обставин, враховуючи належне повідомлення учасників справи та необхідність забезпечення своєчасного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість її розгляду за відсутності заявника та його представника.

Суд також враховує, що заявнику та його представнику було забезпечено можливість реалізувати процесуальні права, передбачені ЦПК України, зокрема щодо подання доказів, письмових пояснень, заяв і клопотань на підтвердження заявлених вимог, однак будь-яких додаткових матеріалів до суду ними не подано.

Представник заінтересованої особи Відділу № 7 Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області у відкритому судовому засіданні проти заявлених вимог заперечувала, з приводу чого були подані письмові пояснення, та просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Суд, з`ясувавши обставини справи, на які представник заявника посилався, як на підставу своїх вимог, та перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені докази, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та правовідносини, що є предметом судового розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ігрень Дніпропетровської області Української РСР, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 24.07.1965 року.

Матеріалами справи підтверджується, що 21.06.1983 року ОСОБА_1 видано атестат про закінчення у 1983 році повного курсу вечірньої середньої школи № 1 м. Дніпропетровська.

Також матеріалами справи підтверджується, що 27.06.1986 року ОСОБА_1 видано диплом з відзнакою серії НОМЕР_3 , відповідно до якого вона у 1983 році вступила до Дніпропетровського базового медичного училища та у 1986 році закінчила повний курс навчання за спеціальністю «Медична сестра».

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах у період з 22.01.1982 року по 31.08.2010 року. При цьому із записів трудової книжки вбачається, що після закінчення навчання заявник працювала медичною сестрою у військових частинах Західної групи військ за межами України.

Відповідно до акта № 184, складеного 06.11.2025 року головою квартального комітету № 27 Мальцевою З.Г., ОСОБА_1 з 1995 року проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу разом із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Матеріалами справи також підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Крім того, судом встановлено, що у листопаді 2025 року заявник звернулася до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Відділу № 7 у м. Дніпрі з питання документування паспортом громадянина України у зв`язку із втратою паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року. За результатами розгляду звернення заявнику було роз`яснено, що для встановлення належності до громадянства України та подальшого документування паспортом громадянина України необхідно надати рішення суду про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.

На підтвердження заявлених вимог заявником до суду подано свідоцтво про народження, документи про освіту, трудову книжку, акт квартального комітету, свідоцтво про смерть матері та інші письмові докази.

Таким чином, зі змісту заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що заявник просить встановити факт її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, оскільки встановлення зазначеного юридичного факту має значення для вирішення питання щодо оформлення належності заявника до громадянства України та подальшого документування паспортом громадянина України.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року має юридичне значення, оскільки є однією з підстав для оформлення належності особи до громадянства України відповідно до Закону України «Про громадянство України».

Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, а також перелік документів, необхідних для вирішення таких питань, врегульовані Законом України «Про громадянство України» та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001.

Водночас предметом розгляду у даній справі є виключно встановлення факту постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року, а тому саме ця обставина підлягає доказуванню.

Відповідно до статей 76, 77, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінюючи подані заявником докази в їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що вони підтверджують окремі обставини біографії заявника, зокрема факт народження, здобуття освіти, трудову діяльність та проживання за певною адресою починаючи з 1995 року.

Разом із тим свідоцтво про народження, атестат, диплом, трудова книжка, акт квартального комітету та інші письмові докази не містять відомостей, які б підтверджували факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України саме станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.

При цьому записи трудової книжки свідчать про трудову діяльність заявника, однак не містять відомостей щодо її місця постійного проживання на юридично значиму дату. Більше того, із матеріалів справи вбачається, що після закінчення навчання заявник працювала медичною сестрою у військових частинах Західної групи військ за межами України, що саме по собі не підтверджує її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Акт квартального комітету № 184 від 06.11.2025 року також не може бути покладений судом в основу рішення, оскільки він лише підтверджує проживання заявника за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 1995 року, тобто не стосується періоду, щодо якого заявлено вимогу про встановлення юридичного факту.

Інших належних, достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували факт постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявником не доведено належними, допустимими та достатніми доказами обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а тому підстави для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року відсутні.

У зв`язку з викладеним заява задоволенню не підлягає.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про громадянство України», статтями 264, 265, 293, 315, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволені заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ), заінтересовані особи: Відділ № 7 Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (місце знаходження: 49064, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 75, код ЄДРПОУ 37806243) про встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, - відмовити.

2. Судові витрати по справі, понесені заявником при зверненні з заявою до суду, покласти на заявника ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.В. Мовчан