Рішення № 137759742, 29.06.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2026 р. Cправа № 902/1431/25

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни розглянувши без виклику сторін матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", 21050, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Магістратська, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 00130694

до Фізичної особи-підприємця Слободянюк Інни Юріївни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення 415 613,79 гривень

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Малишева Наталія Юріївна ( АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець Слободянюк Зоя Павлівна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1431/25 за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Фізичної особи-підприємця Слободянюк Інни Юріївни про стягнення 415 613,79 гривень, з яких: 373 375,42 гривень вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення відповідачем ПРРЕЕ та 42 238,37 гривень відшкодування вартості проведеної експертизи.

28 травня 2026 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/1431/25, яким у задоволенні позову відмовлено.

Повне судове рішення у справі № 902/1431/25 складено 10 червня 2026 року.

15 червня 2026 року представником відповідача сформовано у підсистемі "Електронний суд" та подано до суду заяву №б/н від 15.06.2026 (вх. № 01-30/6123/26 від 16.06.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/1431/25.

Ухвалою від 16.06.2026 судом прийнято заяву представника Фізичної особи-підприємця Слободянюк Інни Юріївни №б/н від 15.06.2026 (вх. № 01-30/6123/26 від 16.06.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/1431/25 до розгляду, розгляд вказаної заяви постановлено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, повідомлено позивача про наявність у нього права подати письмові пояснення, заперечення щодо поданої заяви.

Ухвалу суду від 16.06.2026 року надіслано сторонам; про отримання вказаної ухвали сторонами свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.

17.06.2026 до суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу № б/н від 17.06.2026 (вх. № 01-30/6175/26 від 17.06.2026).

25.06.2026 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення щодо заперечень позивача на заяву про ухвалення додаткового рішення № б/н від 25.06.2026 (вх. № 01-30/6467/26 від 25.06.2026).

Розглянувши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Положеннями частини 4 статті 244 ГПК України, визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У відзиві представник відповідача заявив про понесення відповідачем витрат на правову допомогу та про подання у порядку визначеному законодавством документів на підтвердження понесених витрат.

28 травня 2026 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/1431/25, яким у задоволенні позову відмовлено.

На проголошення вступної та резолютивної частин рішення учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи без їх проголошення.

Повне судове рішення у справі № 902/1431/25 складено 10 червня 2026 року.

Згідно з частиною 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому частиною 4 статті 116 ГПК України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи наданий заявнику положеннями частини 8 статті 129 ГПК України п`ятиденний строк на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та перебіг процесуального строку відповідно до положень статей 116, 240 ГПК України, останнім днем подання відповідних доказів є 15.06.2026.

Представником відповідача 15.06.2026 сформовано в підсистемі "Електронний суд" та подано до суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу до якої долучено докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, отже зазначену заяву та докази подані заявником у межах строків, визначених положеннями статей 129, 240 ГПК України.

У поданій до суду заяві представник відповідача просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 98 562,00 гривень.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 1, пунктами 1, 4 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру;

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру серії АВ № 1251744 від 24.11.2025 представництво інтересів Фізичної особи-підприємця Слободянюк Інни Юріївни у справі № 902/1431/25 здійснював адвокат Ярковська Світлана Олександрівна.

Представником відповідача з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надіслано до суду 15.06.2026 із заявою про ухвалення додаткового рішення докази вказаних витрат, зокрема договір про надання правової допомоги № б/н від 24.11.2025, додаткова угода до договору про надання правової допомоги № б/н від 24.11.2025, акт приймання-передачі наданих послуг від 12.06.2026, довідок щодо оплати правової допомоги.

За умовами пункту 1.1. укладеного між Фізичною особою-підприємцем Слободянюк Інною Юріївною як клієнтом та адвокатом Ярковською Світланою Олександрівною як адвокатом договору про надання правової допомоги № б/н від 24.11.2025 (далі - договір) за цим договором адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу (далі - "послуги"), а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору.

Під послугами у цьому договорі розуміється наступне: захист, представництво та надання інших видів правової допомоги.

Адвокат надає правову допомогу у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта; представництва інтересів клієнта в будь-яких судах (у т.ч. в будь-яких інстанціях, в будь-яких судочинствах), а також в інших державних органах (у т.ч., але не виключно, правоохоронних, контролюючих тощо) та органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, в органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно з пунктом 3.1. договору гонорар - форма винагороди адвоката за надання послуг, передбачених цим договором.

За умовами абзацу 1 пункту 3.2. договору розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до пункту 4.1. договору факт надання передбачених цим договором послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг (далі - "акт").

24 листопада 2025 року між Фізичною особою-підприємцем Слободянюк Інною Юріївною та адвокатом Ярковською Світланою Олександрівною укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № б/н від 24.11.2025 відповідно до пункту 1 якої сторонами погоджено орієнтовний попередній розмір суми юридичних послуг (гонорару) за надання правової допомоги згідно договору № б/н від 24.11.2025 року:

- надання консультації, огляд наявних документів, формування правової позицію у справі 5 000,00 (п`ять тисяч гривень нуль копійок) грн;

- проведення аналізу позовної заяви, доданих до неї доказів та нормативно-правової бази у сфері електроенергетики, підготовка та складання відзиву на позовну заяву із дослідженням положень Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, Кодексу комерційного обліку електричної енергії та інших нормативно-правових актів - 20 000,00 (двадцять тисяч гривень нуль копійок) грн;

- представництво інтересів клієнта у Господарському суді Вінницької області у справі №902/1431/25, що включає: підготовку до судового засідання, аналіз матеріалів справи та поданих учасниками процесу документів, формування правової позиції, підготовку та подання процесуальних заяв, клопотань, заперечень та пояснень, участь у судовому засіданні, надання усних пояснень, підтримання правової позиції та представництво інтересів клієнта під час судового розгляду. Вартість участі у одному судовому засіданні становить 4 000,00 (чотири тисячі гривень нуль копійок) грн незалежно від тривалості судового засідання та результатів його проведення;

- у разі ухвалення судом рішення про повну відмову у задоволенні позовних вимог до клієнта у справі №902/1431/25 або залишення позовних вимог без задоволення в повному обсязі, клієнт сплачує адвокату додаткову винагороду (гонорар успіху) у розмірі 10 % від ціни позову, що становить 41 562,00 (сорок одну тисячу п`ятсот шістдесят дві гривні нуль копійок) грн.

За змістом пунктів 2, 2.1. додаткової угоди сторони погодили порядок оплати гонорару: оплата послуг за надання правової допомоги здійснюється після надання конкретного виду послуги. Гонорар успіху є складовою винагороди адвоката за надану професійну правничу допомогу та підлягає сплаті протягом 3 (трьох) банківських днів з дня ухвалення відповідного судового рішення судом першої інстанції. Сторони погодили, що зазначений гонорар є платою за досягнення результату, на який був спрямований комплекс наданих адвокатом послуг, та сплачується незалежно від основного гонорару, передбаченого цією додатковою угодою до договору.

12 червня 2026 року між Фізичною особою-підприємцем Слободянюк Інною Юріївною та адвокатом Ярковською Світланою Олександрівною підписано акт приймання-передачі наданих послуг (далі - акт), за змістом якого адвокатом надано, а клієнтом оплачено наступну професійну правничу допомогу:

- надання консультації, огляд наявних документів, формування правової позицію у справі (оплату послуг здійснено 24 листопада 2025 року у розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч гривень нуль копійок) грн;

- проведення аналізу позовної заяви, доданих до неї доказів та нормативно-правової бази у сфері електроенергетики, підготовка та складання відзиву на позовну заяву із дослідженням положень Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, Кодексу комерційного обліку електричної енергії та інших нормативно-правових актів (оплату послуг здійснено 25 грудня 2025 року у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч гривень нуль копійок) грн);

- представлення інтересів клієнта у Господарському суді Вінницької області у справі №902/1431/25, у вказані дати 11.12.2025 року, 25.12.2025 року, 22.01.2026 року. 03.02.2026 року, 24.02.2026 року, 31.03.2026 року, 30.04.2026 року, 20.05.2026 року що включало: підготовку до судового засідання, аналіз матеріалів справи та поданих учасниками процесу документів, формування правової позиції, підготовку та подання процесуальних заяв, клопотань, заперечень та пояснень, участь у судовому засіданні, надання усних пояснень, підтримання правової позиції та представництво інтересів клієнта під час судового розгляду (оплату послуг здійснено 21 травня 2026 року у розмірі 32 000,00 (тридцять дві тисячі гривень нуль копійок) грн);

- надання професійної правничої допомоги, результатом якої стало ухвалення Господарським судом Вінницької області рішення у справі №902/1431/25 про відмову в задоволенні позовних вимог AT "Вінницяобленерго" до ФОП Слободянюк Інни Юріївни у повному обсязі гонорар успіху відповідно до додаткової угоди №1 від 24.11.2025 року (оплату послуг здійснено 12 червня 2026 року у розмірі 41 562,00 (сорок однієї тисячі п`ятсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Відповідно до акту клієнт підтверджує, що послуги надані в повному обсязі і належної якості. Клієнт не має претензій до наданих юридичних послуг зазначених у акті приймання-передачі.

Згідно наданих адвокатом Ярковською С.О. довідок ФОП Слободянюк І.Ю. здійснено на користь адвоката оплату правничої допомоги за додатковою угодою № 1 від 24.11.2025:

- у розмірі 5 000,00 гривень за послуги з надання консультації, огляд наявних документів, формування правової позицію у справі;

- у розмірі 20 000,00 гривень за послугу з проведення аналізу позовної заяви, доданих до неї доказів та нормативно-правової бази у сфері електроенергетики, підготовка та складання відзиву на позовну заяву із дослідженням положень Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, Кодексу комерційного обліку електричної енергії та інших нормативно-правових актів;

- у розмірі 32 000,00 гривень за послугу з представлення інтересів клієнта у Господарському суді Вінницької області у справі №902/1431/25, у вказані дати 11.12.2025 року, 25.12.2025 року, 22.01.2026 року, 03.02.2026 року, 24.02.2026 року, 31.03.2026 року, 30.04.2026 року, 20.05.2026 року що включало: підготовку до судового засідання, аналіз матеріалів справи та поданих учасниками процесу документів, формування правової позиції, підготовку та подання процесуальних заяв, клопотань, заперечень та пояснень, участь у судовому засіданні, надання усних пояснень, підтримання правової позиції та представництво інтересів клієнта під час судового розгляду;

- у розмірі 41 562,00 гривень - гонорар успіху.

Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача у запереченнях від 17.06.2026 заперечив щодо заявленої до стягнення відповідачем суми судових витрат, зауважив, що справа № 902/1431/25 не є настільки складною, щоб виправдовувати витрати на правничу допомогу у розмірі 98 562,00 гривень. Спір стосувався оцінки акту про порушення, рішення комісії оператора системи розподілу, застосування положень Правил роздрібного ринку електричної енергії. Подібна категорія спорів на переконання позивача є сталою та поширеною у господарських судах, а правова позиція у таких справах є типовою та не вимагала здійснення унікальних або надмірно складних процесуальних дій.

Представник позивача зазначив, що заявником заявлено до стягнення 98 562,00 гривень, а саме: 5 000,00 грн - консультація та формування правової позиції; 20 000,00 грн - підготовка відзиву на позовну заяву; 32 000,00 грн - участь у восьми судових засіданнях; 41 562,00 грн - гонорар успіху та зауважив, що вказана сума становить майже 24 % від ціни позову, що саме по собі свідчить про необхідність перевірки її відповідності критеріям розумності та співмірності.

На переконання позивача, відповідачем не надано детального погодинного розрахунку виконаних адвокатом робіт із зазначенням часу, витраченого на кожну процесуальну дію, що унеможливлює перевірку обґрунтованості заявлених сум.

Позивачем також зауважено, що сума гонорару успіху фактично становить 10 % від ціни позову та майже половину всіх заявлених до відшкодування витрат, що свідчить про її надмірність та невідповідність принципу співмірності.

На думку позивача, заявником не доведено обґрунтованість вартості участі представника у судових засіданнях у сумі 32 000,00 грн. Матеріали справи не містять даних щодо тривалості кожного судового засідання, обсягу підготовчої роботи до них та фактично витраченого адвокатом часу.

На переконання позивача заявлена до стягнення сума 98 562,00 грн не відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності, визначеним статтями 126 та 129 Господарського процесуального кодексу України та правовим висновкам Верховного Суду.

З урахуванням наведеного позивач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення з АТ "Вінницяобленерго", як таких, що не відповідають критеріям розумності та співмірності, відмовити у стягненні з АТ "Вінницяобленерго" гонорару успіху в сумі 41 562,00 гривень та визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами в сумі 8000 гривень.

Відповідач у додаткових поясненнях від 25.06.2026 зазначив про те, що на його переконання результат розгляду справи безпосередньо підтверджує ефективність наданої відповідачу професійної правничої допомоги та обґрунтованість здійснених витрат; посилання позивача на те, що справа не була складною, спростовуються матеріалами справи та змістом судового рішення; судом досліджувалися не лише питання правомірності складання акта про порушення чи прийняття рішення комісією позивача, а й значний обсяг інших фактичних та правових обставин, без встановлення яких вирішення спору було б неможливим.

На переконання відповідача позивач не надав належного розрахунку або доказу на підтвердження того, чому саме сума 8 000,00 грн є співмірною із фактичним обсягом виконаної роботи, кількістю судових засідань, складністю спору та ціною позову; доводи позивача про відсутність погодинного розрахунку, зазначення часу, витраченого на виконання кожної окремої процесуальної дії, а також про необхідність деталізації вартості кожної послуги є безпідставними; до заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем надано договір про надання професійної правничої допомоги, додаткову угоду, акт приймання - передачі наданих послуг, детальний опис виконаних робіт та документи, що підтверджують оплату послуг адвоката. Таким чином, відповідачем підтверджено як факт надання правничої допомоги, так і розмір понесених витрат.

З урахуванням наведеного, відповідач клопотав відхилити заперечення позивача та задовольнити заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

Суд зауважує, що положеннями частини п`ятої статті 126 ГПК України встановлено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони, зокрема, у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

У частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

У зв`язку із наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція слідує з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статі 129 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 ГПК України.

Верховним Судом у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 викладено висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Ярковською Світланою Олександрівною послуг з професійної правничої допомоги Фізичній особі-підприємцю Слободянюк Інні Юріївні у справі № 902/1431/25.

Наявними у матеріалах справи документами підтверджується надання адвокатом правничої допомоги зазначеної у заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення правничих витрат, договорі про надання правової допомоги № б/н від 24.11.2025, додатковій угоді до договору про надання правової допомоги № б/н від 24.11.2025, акті приймання-передачі наданих послуг від 12.06.2026.

Також із протоколів судових засідань, вбачається надання представником відповідача послуг щодо представництва інтересів відповідача у судових засіданнях 11.12.2025 року, 25.12.2025 року, 22.01.2026 року, 03.02.2026 року, 24.02.2026 року, 31.03.2026 року, 30.04.2026 року, 20.05.2026 року.

Обставини фактичного надання відповідачу правничих послуг адвокатом підтверджуються матеріалами справи та відповідають змісту укладених сторонами та долучених до матеріалів справи договору, додаткової угоди та акту прийому-передачі наданих послуг.

Доводи позивача щодо ненадання детального погодинного розрахунку виконаних адвокатом робіт із зазначенням часу, витраченого на кожну процесуальну дію, що унеможливлює перевірку обґрунтованості заявлених сум; ненадання відомостей щодо тривалості кожного судового засідання, обсягу підготовчої роботи до них та фактично витраченого адвокатом часу на підтвердження недоведеності понесених витрат судом відхиляються.

Суд зауважує, що розмір гонорару та вартість наданих послуг сторонами погоджено у договорі, додатковій угоді до договору. Водночас, чинне процесуальне законодавство не вимагає від сторони, яка заявляє про відшкодування правничих витрат, надання доказів щодо часу, витраченого адвокатом на виконання робіт, чи доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу фактично адвокат витратив на виконання робіт. Від сторони не вимагається й наведення обгрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії.

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 20.12.2018 у справі № 316/1923/16-а (2-а/31641/17), від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19 викладено правовий висновок, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Щодо визначення вартості наданих послуг та невідповідності їх ринковим цінам вартості таких послуг суд зауважує, що визначення сторонами договору про надання правової (правничої) допомоги вартості таких послуг є правом сторін договору та не суперечить свободі договору.

Водночас, суд погоджується з доводами позивача щодо неспівмірності заявлених відповідачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, суд констатує, що за своєю категорією ця справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, обмежується правовою кваліфікацією спірних правовідносин, аналізом доказів, чітко врегульована нормами права і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи з урахуванням незмінності правової позиції сторони впродовж розгляду справи.

Суд звертає увагу, що акт приймання - передачі наданих послуг, підписаний відповідачем та адвокатом не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони.

Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін під час розгляду справи; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

З урахуванням викладеного, враховуючи клопотання позивача про зменшення заявлених відповідачем до стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача у розмірі 98 562,00 гривень не відповідають критерію розумності їх розміру та не є співмірними зі складністю справи.

Щодо додаткової винагороди адвоката за позитивний результат "гонорар успіху адвоката" судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, згідно якої з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

З огляду на викладене, враховуючи критерії реальності, співмірності та розумності витрат на правничу допомогу, їх дійсної необхідності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, заявлених відповідачем до стягнення з позивача з 98562,00 гривень до 25000,00 гривень, у зв`язку з чим у задоволенні заяви представника відповідача в частині розподілу/стягнення 73562,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу cлід відмовити.

Разом з тим, суд не спростовує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює зазначені обставини з точки зору можливості покладення таких витрат у заявленому розмірі на іншу сторону по справі (позивача).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Згідно з частиною 4 статті 129 ГПК України інші Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 гривень покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 13, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника Фізичної особи-підприємця Слободянюк Інни Юріївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (21050, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Магістратська, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 00130694) на користь Фізичної особи-підприємця Слободянюк Інни Юріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 25 000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти заяви відповідача про стягнення з позивача 73562,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

5. Згідно з приписами частини 1-2 статті 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник додаткового рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне додаткове рішення складено 29.06.2026 року.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3, 4 - учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.