Рішення № 137757840, 29.06.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/408/26

Номер провадження № 2-а/371/32/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Петренко В.А.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, інспектора ВП №2 Обухівського РУП ГУНП у Київській області Назаренка Сергія Петровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження, суд

встановив:

У березні 2026 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що постановою поліцейського ВП №2 Обухівського РУП ГУНП у Київській області лейтенантом поліції Назаренком С.П. серії ЕГА №1986808 від 07.03.2026 притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400, 00 грн на підставі того, що останній зробив завідомо неправдивий виклик за телефоном «102». Позивач вважає постанову незаконною, та просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1986808 від 07.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Просив стягнути з відповідача всі судові витрати.

Ухвалою суду від 19.03.2026 було відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

07.04.2026 від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області Оверчук О.М. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При подачі позовної заяви ОСОБА_1 не надав жодних доказів про направлення запитів до Обухівського РУП ГУНП у Київській області, про що зазначав та наголошував під час розмови з поліцейським. Про подію, яку повідомив ОСОБА_1 не підтвердилась, в зв`язку з чим в подальшому було складено адміністративні матеріали. Просив розгляд справи проводити без участі їх представника, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Інспектор ВП №2 Обухівського РУП ГУНП у Київській області Назаренко С.П. в судове засідання не з`явився, причина неявки суду не надана.

Заслухавши думку позивача, суд вважає за можливим розгляд справи провести без участі відповідачів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, обґрунтувавши вимоги вищевикладеними фактами. Просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1986808 від 07.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Просив стягнути з відповідача всі судові витрати.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази додані до позовної заяви та відеозаписи, приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, 07.03.2026 інспектор ВП №2 м. Миронівка Обухівського управління поліції ГУНП Київської області Назаренко С.П. виніс постанову серії ЕГА №1986808, якою притягнув позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та піддав його адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 3 400, 00 грн.

В оскаржуваній постанові вказано, що 07.03.2025 о 11:38 год в м. Миронівка Обухівського району Київської області по вул. Канівська 5А прибувши за адресою виклику до гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , особа яка здійснила скаргу на спец лінію 102 на керівництво ВП 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області. Поспілкувавшись із громадянином, який пояснив суть скарги, було встановлено, що даний громадянин навіть не звертався до начальника ВП 2 в дні прийому громадян, внаслідок чого особу було повідомлено, що відносно нього буде складено адміністративну постанову за неправдивий виклик.

Статтею 183 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику служби, зокрема поліції. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, зокрема, поліції. Особа викликає поліцейського нібито для надання допомоги, знаючи наперед те, що у цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Особа, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, та бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Згідно ч. 1 ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови серії ЕГА № №1986808 від 07.03.2026 суть правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_1 , зателефонувавши на спецлінію «102», повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що особа здійснила скаргу на керівника ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП В Київській області.

Позивач ОСОБА_1 категорично заперечує проти обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, посилаючись на те, що 07.03.2026 він зателефонувала на спецлінію «102» та повідомив правдиву, достовірну інформацію про не розгляд його матеріалів по поданим їм скаргам.

В свою чергу, відповідач ГУНП в Київська області, заперечуючи проти позову, надав на підтвердження своїх заперечень оптичний диск: з відеозаписами, зробленими на місці події.

Разом з тим, з вказаного відеозапису вбачається, що поведінка позивача ОСОБА_1 в присутності працівників поліції (а саме: намагання ОСОБА_1 довести факт протиправної поведінки ОСОБА_3 ) свідчать про його впевненість у правдивості свого переконання щодо невиконання ОСОБА_3 та працівниками поліції своїх професійних обов`язків.

Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, відповідачі не надали.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що дії позивача ОСОБА_1 спрямовані саме на зрив нормальної роботи такої необхідної для суспільства служби, як поліція.

Матеріали справи не містять доказів, що позивач ОСОБА_1 , викликаючи поліцію на 102 нібито для надання допомоги, наперед знав, що в цьому немає ніякої необхідності.

Проте, в оскаржуваній постанові вказано, що позивач ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що він 07.03.2026 о 11.38 годині здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, зателефонувавши на спецлінію «102».

Таким чином, в судовому засіданні доводи позивача ОСОБА_1 не спростовані.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову, скасування постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331, 50 грн (а.с. 1).

Оскільки вимоги позивача задоволені повністю, тому витрати по оплаті судового збору у вищезазначеному розмірі підлягають стягненню з останнього за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 11, 12, 72-80, 243-245, 262 КАС України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора відділу поліції №2 (м. Миронівка) Обухівського районного управління поліції в Київській області лейтенанта поліції Назаренка Сергія Петровича від 07.03.2026 ЕГА №1986808 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 1 331, 50 (одна тисяча триста тридцять одна гривня п`ятдесят копійок) гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.О. Кириленко