Рішення № 137753599, 18.06.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/7179/25

Провадження № 2/331/1185/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

18.06.2026

Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Фісун Н.В., за участю секретаря Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» Соколова Н.І. звернулася до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, щоЗгідно з рішенням виконкому міської ради №520 від 01.09.2017 року ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» починаючи з 01.11.2017 року обслуговує багатоквартирні будинки в Олександрівському та Хортицькому районі, Південному мікрорайоні та Правобережній частини Дніпровського району.

06.09.2017 року укладений Договір № 06/09/17503 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком між ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» та Запорізькою міською радою, яка діє від імені співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в особі заступника голови Запорізької міської ради Бородая О.М., уповноваженого на укладання цього договору пунктом 6 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 р. №520.

На ім`я ОСОБА_1 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 для сплати за Договором з надання послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.11.2017 р. по 01.12.2025 р. включно.

Відповідно до інформації з Інформаційної довідки №455685729 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Відповідач не вносив плату за надані послуги, у результаті чого виникла заборгованість 29 686,60 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, просили суд стягнути з відповідача 29 686,60 грн. суму заборгованості та понесені судові витрати.

Ухвалою суду 11.12.2025 року заяву про самовідвід судді Скользнєвої Г.Г. задоволено та справу передано іншому судді в порядку встановленому ст.33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, визначено суддю Фісун Н.В.

Ухвалою суду від 15.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з повідомленням сторін.

12.02.2026 року від представника відповідача, адвоката Вартанової Г.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що проти позову заперечує у повному обсязі.

Вважає за необхідне залучити до участі у справі як співвідповідача колишню дружину відповідача, ОСОБА_2 , оскільки покладання обов`язку зі сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги виключно на нього є безпідставним та порушує його законні права. 07.09.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.07.2022 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. 04.06.2020 року ОСОБА_1 , було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 04.06.2020 року. Зазначена квартира, за якою утворилася заборгованість, була придбана ним 04.06.2020 року, у період перебування у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 .

Вирішення питання про стягнення боргу без участі іншого співвласника суперечить нормам матеріального права та унеможливлює повний і всебічний розгляд справи.

Починаючи з липня 2022 року, після фактичного припинення шлюбних відносин та подальшого розірвання шлюбу ОСОБА_2 , він був протиправно обмежений у реалізації свого права на володіння та користування належним йому житлом. ОСОБА_2 чинила та продовжує чинити йому перешкоди у користуванні спільним майном, змінила замки та позбавила його доступу до житла, у зв`язку з чим він змушений винаймати інше житло. Отже, фактичним споживачем послуг ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» протягом періоду накопичення боргу була саме ОСОБА_2 , яка одноосібно користується квартирою.

Також звертає увагу суду на те, що наразі у провадженні Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя перебуває справа № 331/7526/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. У межах даної справи вона визнає факт свого проживання за адресою спірної квартири та претендує на частку у праві власності на неї. Враховуючи, що заборгованість виникла щодо об`єкта спільної сумісної власності, яким фактично користується лише колишня дружина, покладання відповідальності за борг виключно на нього, як на титульного власника, є порушенням принципів розумності та справедливості, у зв`язку з чим просить залучити її до участі у справі як співвідповідача.

Чинним законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу. Прохає суд поновити строк на подання відзиву на позовну заяву у справі за ЄУ №331/7179/25. Залучити ОСОБА_2 як співвідповідача у справі, визнати причини пропуску строку на подання заяви про відвід судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя Фісун Неоніли Вікторівни у справі - поважними. Поновити строк на подання заяви про відвід судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя Фісун Неоніли Вікторівни у справі Витребувати з МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ інформацію з актового запису про народження ОСОБА_2 . 7. Задовільнити заяву про відвід судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя Фісун Неоніли Вікторівни у справі. Відвести суддю Олександрівського районного суду м.Запоріжжя Фісун Неонілу Вікторівну від розгляду цивільної справи 9.Зупинити розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до винесення рішення у цивільній справі за ЄУН № 331/7526/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Відмовити в задоволені позовних вимог, викладених у позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості/а.с.46-50/.

13.02.2026 року від представника позивача надійшла через електронний суд відповідь на відзив. В обґрунтування якої вказано, що Позивач заперечує проти доводів Відповідача щодо необхідності залучення ОСОБА_2 як співвідповідача з огляду на таке. Відповідно до Інформаційної довідки № 455685729 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .. Інших співвласників зазначеної квартири не зареєстровано. Таким чином, належним відповідачем у справі є саме власник нерухомого майна, на якого законом покладено обов`язок щодо його утримання та сплати обов`язкових платежів.

Слід звернути увагу, що у своєму відзиві Відповідач не заперечує факт надання послуг за Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, одна не погоджується з наданим розрахунком заборгованості. Відповідно до умов зазначеного Договору, на співвласників багатоквартирного будинку покладено обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість послуг з управління будинком, що надаються управителем. ТОВ «МДЛ Запоріжжя» подало до суду розрахунок заборгованості за період з 01.11.2017 року по 01.12.2025 року включно. Станом на червень 2020 року за вказаним особовим рахунком заборгованість була відсутня (0,00 грн). Нарахування заборгованості здійснювалося починаючи з липня 2020 року, і за період з 07.2020 року по 10.10.2025 року сума заборгованості склала 29 686,60 грн. Таким чином, Позивачем не здійснювалося нарахування заборгованості за відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 за період до набуття Відповідачем права власності на квартиру, тобто за зобов`язаннями попередніх власників.

Відповідачем заявлено відвід судді Фісун Н.В. з посиланням на обставини, які нібито можуть свідчити про її упередженість та заінтересованість у результаті розгляду справи. Зазначена заява обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 , яка фактично проживає у квартирі, щодо якої утворилася заборгованість, та є, на думку Відповідача, фактичним споживачем комунальних послуг, повинна брати участь у справі як співвідповідач. При цьому Відповідач зазначає, що її матір ОСОБА_3 обіймає посаду голови Олександрівського районного суду м. Запоріжжя, у якому здійснює правосуддя суддя Фісун Н.В., що, на думку Відповідача, свідчить про можливу заінтересованість суду у результаті розгляду справи. Таким чином, доводи Відповідача щодо необхідності залучення ОСОБА_2 як співвідповідача не впливають на визначення належного відповідача у справі та не можуть бути підставою для відводу судді. Вимога про витребування актового запису про народження з метою встановлення родинних зв`язків також не має правового значення для вирішення спору по суті та спрямована виключно на створення формальних підстав для заявлення відводу. Окремо слід зазначити, що заява про виклик та допит ОСОБА_3 як свідка не стосується предмета доказування у даній справі та не має значення для встановлення обставин щодо наявності чи відсутності заборгованості. Така процесуальна ініціатива фактично спрямована на дискредитацію складу суду та штучне затягування розгляду справи. З огляду на викладене, Позивач вважає заяву про відвід безпідставною, необґрунтованою та такою, що є зловживанням процесуальними правами з боку Відповідача з метою затягування судового розгляду. Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають жодного відношення до даного спору, оскільки заборгованість нарахована саме на особовий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Щодо твердження про одноособового проживання та користування квартирою іншою особою, а не власником. Як вже зазначалося, єдиним власником спірної квартири є Відповідач ОСОБА_1 . Відомості про наявність інших співвласників у матеріалах справи відсутні. Доказів реєстрації чи проживання інших осіб у спірному житловому приміщенні Відповідачем суду не надано.

Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі, можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Оскільки, вищевказані цивільні справи не є взаємопов`язаними, мають інший склад учасників, а також різні предмети спору стягнення боргу за комунальні послуги та поділ майна подружжя, в зв`язку з чим, відсутні підстави для зупинення провадження у справі. Прохає суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі./а.с.67-70/.

Ухвалою суду від 18.02.2026 року поновлено строк на подання заяви про відвід судді Фісун Н.В. та визнано заяву необґрунтованою та передано до канцелярії для вирішення питання.

Ухвалою суду від 20.02.2026 року у задоволенні заяви про відвід судді Фісун Н.В. відмовлено.

Ухвалою суду від 18.06.2026 року справу вирішено розглядати у заочному порядку.

Ухвалою суду від 18.06.2026 року клопотання представника відповідача про залучення у якості співвідповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалою суду від 18.06.2026 року у клопотанні представника відповідача про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою суду від 18.06.2026 року у клопотанні представника відповідача про зупиненні справи відмовлено.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, долучив до матеріалів справи заяву про розгляд справи у його відсутність, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлений належним у судовому порядку.

Представник відповідача, адвокат Вартанова Г.М. до судового засідання повторно не з`явилася, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином у судовому засіданні.

26.01.2026 року від представника відповідача Вартанової Г.М. надійшла заява про відкладення розгляду справи для подання доказів по справі.

18.02.2026 року представник відповідача ОСОБА_4 до судового засідання не з`явилася з невідомих суду причин, про причини неявки суд не повідомила.

01.04.2026 року представник відповідача Вартанової Г.М. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою.

13.05.2026 представник відповідача Вартанова Г.М. до судового засідання не з`явилася з невідомих суду причин, про причини неявки суд не повідомила.

18.06.2026 року від представника відповідача Вартанової Г.М. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з знаходженням її у відрядженні.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18 та у Постанові КЦС ВС від 24.10.2024 № 752/8103/13-ц(61-6892св23).

Крім того, суд не приймав рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі для надання пояснень, і такої необхідності суд не вбачає, отже підстави для розгляду справи з обов`язковою участю сторін відсутні.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява №326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», №8771/02, §27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поряд з цим, національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20 січня 2011 року у справі «Мусієнко проти України», №26976/06).

З урахуванням викладеного, не встановивши поважності причини відкладення судового засідання, оскільки відповідач реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у відзиву, додаткових поясненнях та, зважаючи на межі розгляду справи в суді першої інстанції (стаття 210 ЦПК України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та його представника.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Інформаційної довідки №455685729 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

На ім`я ОСОБА_1 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 для сплати за Договором з надання послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.11.2017 р. по 01.12.2025 р. включно.

Відповідач не вносив плату за надані послуги, у результаті чого виникла заборгованість 29 686,60 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості/а.с.15-20/.

Відповідач не вчиняв жодних дій для погашення заборгованості.

Згідно Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» виконавчим комітетом Запорізької міської ради проведено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку у м. Запоріжжя. Конкурс з призначення управителів багатоквартирних будинків було проведено виконавчим комітетом Запорізької міської ради в порядку, передбаченому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.06.2016 року № 150 «Про затвердження порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку».

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 року № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя» згідно із Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» було визначено переможцем конкурсу на управителя багатоквартирних будинків за двома лотами в місті Запоріжжя.

Згідно з рішенням виконкому міської ради №520 від 01.09.2017 року ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» починаючи з 01.11.2017 року обслуговує багатоквартирні будинки в Олександрівському та Хортицькому районі, Південному мікрорайоні та Правобережній частини Дніпровського району. За результатами цього конкурсу ціну послуги з управління багатоквартирним будинком було визначено на підставі конкурсних пропозицій ТОВ «МДЛ Запоріжжя» як переможця конкурсу, що запропонував найнижчу ціну послуги.

06.09.2017 року укладений Договір № 06/09/17503 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком між ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» та Запорізькою міською радою, яка діє від імені співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в особі заступника голови Запорізької міської ради Бородая О.М., уповноваженого на укладання цього договору пунктом 6 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 р. №520 (надалі Договір).

Відповідно до Договору на співвласників багатоквартирного будинку покладено обов`язок сплачувати за надані управителем послуги з управління багатоквартирним будинком.

Згідно ч. 23 Договору від 06.09.2017 року, правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього договору і не врегульована ним, регулюються відповідно до законодавства. У даному випадку, правовідносини додатково регулюються згідно спеціального Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також Законом України «Про житлово комунальні послуги».

Частиною 6 статті 11 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що договір з управителем укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк.

Статтею 15 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», встановлено, що у випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування. Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1. Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управитель багатоквартирного будинку фізична особа-підприємець або юридична особа суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»: «Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.»

Відповідно до ч.6 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. № 2189-VIII, індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно до ч. 2-4 ст. 12 Закону № 417-VІІІ, витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. № 2189-VIII визначено перелік житлово-комунальних послуг, до яких належить: житлова послуга послуга з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ч.2 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. № 2189-VIII, вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.

Згідно до ч.34 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у строк, встановлений для його виконання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Отже, Відповідач зобов`язаний оплатити спожиті послуги, а Позивач має право вимагати від Відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Відповідно до ст. 322 ЦК України Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 67 ЖК України Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 68 ЖК України Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Щодо тверджень відповідача, що квартира, за якою утворилася заборгованість, була придбана ним у період перебування у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі №638/18231/15-ц зазначено, що зобов`язання подружжя, які виникають в інтересах сім`ї, мають солідарний характер.

Таким чином, позивач вправі звернутися з позовом лише до одного із солідарних боржників.

Відповідач не позбавлений права, в разі задоволення позовних вимог, після виконання рішення суду звернутися із регресною вимогою до іншого співвласника відповідно до ст.544 ЦК України.

Доказів про погашення суми боргу, на спростування факту наявності заборгованості чи її розміру станом на час розгляду справи відповідач не надав.

Оцінивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи та сукупність наданих сторонами доказів в їх взаємозв`язку і достатності, їх належність та допустимість, суд вважає, що відповідач порушив свої зобов`язання та не погасив заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком та приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору ( п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази:

1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо);

2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо);

3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.);

4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.), а лише долучено Договір про надання правової допомоги від 20.08.2020 року.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 223, 258, 259, 263, 264, 265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» (ЄДРПОУ: 41279924, банківські реквізити: IBAN рахунок Стягувача: № НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк» МФО банку: 300528) заборгованість на загальну суму 29 686,60 грн. (двадцять дев`ять тисяч шістсот вісімдесят шість гривень, 60 коп.) по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за період з листопада 2017 року по грудень 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» (ЄДРПОУ: 41279924,банківські реквізити: IBAN рахунок Стягувача: № НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк» МФО банку: 300528, ІПН 2592914332) суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.)

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 26.06.2026року.

Суддя: Н.В.Фісун